Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Увечері 30 січня Кабінет міністрів України вніс до розгляду Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації, розкриваючи ключові аспекти та зміни. Документ, який тепер доступний на офіційному сайті парламенту, визначає грошове забезпечення на рівні 20 тисяч гривень для військовослужбовців, і дозволяє отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень під час воєнного стану.

Однією з ключових новацій є звільнення від військової служби для осіб з інвалідністю всіх груп. Законопроект також встановлює, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані. Тим, хто піддається мобілізації, надається двомісячний термін для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

Зокрема, військовослужбовцям під час воєнного стану гарантується право на річну відпустку, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Важливою ініціативою є можливість онлайн-оновлення даних військовозобов'язаних без відвідування Територіального Центру Кадрів. Це дає можливість громадянам вільно переїхати та оновити свій облік за новою адресою. Крім того, запропоновано створити електронний кабінет військового на базі реєстру "Оберіг".

Після мобілізації всі громадяни зобов'язані будуть пройти обов'язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Законопроект також передбачає відміну строкової служби і введення базової військової підготовки, яку особи віком від 18 до 24 років можуть пройти за власним вибором у термін не більше 5 місяців, зі збереженням робочого місця.

Однак студенти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів зможуть отримати відстрочку від мобілізації, зберігаючи робоче місце протягом цього періоду. Умовою для відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий, за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом на кошти фізичних або юридичних осіб.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливі зміни в законопроекті щодо мобілізації, які можуть відчутно вплинути на умови служби в армії для військовослужбовців та військовозобов'язаних в Україні. Нова ініціатива надає грошове забезпечення, враховуючи різні умови, і розширює права осіб з інвалідністю.

Зазначено, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними, а мобілізованим надається двомісячний термін для підготовки до служби. Додаткові відпустки для військовослужбовців, які повертаються з полону, та можливість онлайн-оновлення даних є кроками удосконалення системи військового обліку та адаптації до сучасних технологій.

Законопроект пропонує важливі зміни в системі військової підготовки, відміняючи строкову службу та впроваджуючи базову військову підготовку. Студентам надається відстрочка, забезпечуючи збереження робочого місця протягом періоду навчання.

Загалом, ці новації спрямовані на модернізацію військового законодавства, забезпечуючи більш ефективний та адаптований підхід до потреб сучасної армії та військовозобов'язаних громадян.

Український президент Володимир Зеленський розкрив свою позицію щодо повернення військовозобов'язаних осіб, наголосивши на тому, що не всі повернені мають служити на фронті. У інтерв'ю німецькому телеканалу ARD він поділився своїми думками щодо тих, хто в перші дні війни покинув країну. За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, враховуючи відкриті кордони на початку конфлікту. Президент розуміє, що це були важливі рішення для рятування родин та майбутнього.

Однак він підкреслив, що особи, які виїхали за межі закону та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його думкою, це не означає, що всі повинні призначатися на фронт, адже Україна має потужну армію. Президент Зеленський висловив переконаність, що головна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил.

Зеленський визначив це як питання солідарності та відданості країні, закликаючи громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

Висновки з інтерв'ю Володимира Зеленського щодо повернення військовозобов'язаних осіб на батьківщину наступні:

• Новий Погляд на Повернення: Зеленський відзначив, що не кожен, хто повертається, повинен обов'язково служити на фронті. Це свідчить про бажання розглядати індивідуальні ситуації та допускати різні шляхи служби для повернених військовозобов'язаних.

• Розуміння Обставин: Президент виражає розуміння тих, хто виїхав за кордон у період початку конфлікту, враховуючи відкриті кордони та потребу рятування родин та прийняття важливих рішень для свого майбутнього.

• Повернення Поза Законом: Зеленський стверджує, що особи, які виїхали поза законом та знаходяться у мобілізаційному віці, мають повертатися на батьківщину, проте це не означає, що всі вони повинні служити на фронті.

• Справедливість та Солідарність: Головна ідея полягає в забезпеченні справедливості. Особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил. Це сприяє солідарності та відданості країні в часи воєнного конфлікту. Зеленський закликає громадян, які перебувають за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

У страшній тіні російської агресії: звіт про долю дітей в різних областях України несе тяжку вістку. За даними Офісу генерального прокурора, що з'явилися в Телеграмі, окупанти забрали невинні життя та завдали поранень українським дітям. На ранок 27 січня 2024 року більше 1 736 дітей стали жертвами, з числа них 521 втратили своє майбутнє, а понад 1 215 переживають різні ступені страждань.

Ці трагічні цифри, хоч і надані офіційними джерелами ювенальних прокурорів, залишаються попередніми, і триває активна робота над встановленням точних даних в зонах бойових дій, на тимчасово окупованих та визволених територіях. Найбільше постраждали діти у Донецькій області (505), Харківській (326), Херсонській (146), Київській (130), Дніпропетровській (111), Миколаївській (101), та Запорізькій (100). Високі показники також зафіксовано в Чернігівській (72) та Луганській (67) областях.

Варто відзначити, що парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, в якій висловлено турботу щодо становища українських дітей. Резолюція освідчується в тому, що Росія не тільки викрадає та прагне позбавити ідентичності дітей на окупованих територіях, але також стосується тих, хто знаходить притулок в Європейському Союзі. Це визначає необхідність подальших міжнародних зусиль для захисту та допомоги українським дітям, щоб вони могли знову знайти світле майбутнє попри темряву війни.

У результаті повномасштабної агресії Російської Федерації українські діти в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Дніпропетровській, Миколаївській та Запорізькій областях стали основними жертвами конфлікту. За даними Офісу генерального прокурора, окупанти позбавили життя та поранили понад 1 736 українських дітей. Серед них 521 дитина втратила своє життя, а 1 215 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці страшні цифри, надані ювенальними прокурорами, є лише попередніми, і продовжується робота над встановленням точних даних в зонах бойових дій та на тимчасово окупованих та визволених територіях.

Найбільше постраждали діти у Донецькій області (505), Харківській (326), Херсонській (146), Київській (130), Дніпропетровській (111), Миколаївській (101) та Запорізькій (100) областях. Високі показники зафіксовано також у Чернігівській (72) та Луганській (67) областях. Резолюція парламентської асамблеї Ради Європи підкреслила стурбованість становищем українських дітей, як тих, кого викрадає та прагне позбавити ідентичності Росія, так і тих, хто знаходить притулок в Європейському Союзі.

Світове співтовариство має не лише розуміти масштаби трагедії, але й об'єднати зусилля для надання допомоги та захисту українським дітям, щоб вони змогли вирости у мирі та безпеці. Потрібні негайні заходи для припинення агресії та відновлення миру, а також для відновлення та підтримки тих, хто втратив близьких та став жертвою воєнного конфлікту.

Україна вживає заходів до створення власної оборонної стратегії, імітуючи тактику Росії, випробувану в Запоріжжі під час минулорічного контрнаступу ЗСУ, повідомляє El Mundo. Згідно із інформацією іспанського видання, українські військові, знаходячись в районі Оріхова, розпочали будівництво другої лінії оборони та встановлюють оборонні точки на височинах.

Українські сапери вказали на відмінності від російської практики, де вони встановлюють значно більше мін на квадратний метр, вказавши, що їхні можливості в цьому питанні серйозно відстають. Зазначається, що робота над оборонною стратегією є частиною готовності до можливого конфлікту, адаптованого до нових реалій сучасної військової техніки, зокрема російських дронів.

Іншим важливим аспектом є зменшення обсягу допомоги від заходу. За оцінками експертів, допомога Заходу Україні суттєво зменшилася, а це створює додаткові виклики для країни в умовах російської переваги не лише за чисельністю військових, але і в інших аспектах, таких як авіація, артилерія, засоби РЕБ та кількість дронів.

Стаття розкриває, що Київ вживає активних заходів для розробки власної оборонної стратегії, взявши за основу тактику, випробувану Росією в Запоріжжі. Українські військові вже залучені до створення другої лінії оборони та встановлення оборонних точок на височинах. Незважаючи на те, що українські сапери вказали на різницю в методах мінування порівняно з російськими, вони стикаються з труднощами в цьому питанні.

Однак стаття висвітлює не лише технічний аспект, але й фактор зменшення обсягу допомоги від заходу. За оцінками експертів, таке зменшення може стати додатковим викликом для України в умовах російської переваги у різних аспектах військового потенціалу, включаючи дрони, авіацію, артилерію та засоби РЕБ.

Висновок полягає в тому, що Україні необхідно посилити свою оборонну стратегію, враховуючи технічні особливості російського агресора, а також активно шукати нові рішення для забезпечення безпеки та ефективного відстроювання оборони.

Триумф морської боротьби: Українська розвідка повідомила про знищення російського ракетного катера 'Івановєц'

В результаті двох точних ударів у корпус, ракетний катер "Івановєць" затонув у водах Донузлавського озера на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією української розвідки, на борту катера можливо перебувало до 40 моряків. Зазначається, що подія сталася внаслідок операції сил Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які знищили ракетний катер, що охороняв пункт базування у селищі Новоозерне.

Військові зазначили важливість цієї операції, враховуючи наявність у російського Чорноморського флоту проекту 1241.1 трьох подібних катерів та їхнє озброєння, зокрема протикорабельних ракет типу "Москіт" з дальністю до 130 кілометрів. Пошуково-рятувальні роботи тривають, а наслідки події визначаються як суттєва втрата для Росії.

Українські ВМС наголосили на продовженні боротьби за визволення окупованих територій та підкреслили, що такі дії є нагадуванням російським окупантам про негативні наслідки беззаконного перебування на території Криму.

Подія з знищенням російського ракетного катера "Івановєць" на Донузлавському озері свідчить про успішну операцію української розвідки та ВМС. Зазначена подія стала значущою та суттєвою втратою для російського Чорноморського флоту, оскільки ракетний катер виконував функцію охорони важливого пункту базування.

Інформація про майже 40 моряків на борту "Івановєця" підкреслює серйозність події та можливі наслідки для російського військового потенціалу. Операція стала частиною стратегії України щодо визволення окупованих територій та нагадуванням окупантам про небезпеку беззаконного перебування на анексованих теренах.

Українські ВМС продемонстрували високий рівень підготовки та військової ефективності, що є важливим фактором в контексті збереження безпеки та суверенітету в регіоні Чорного моря.

Україна опинилася перед серйозною проблемою – нестаче артилерійських снарядів і зенітних ракет для ефективного захисту своїх міст від російських атак. Ситуація на фронті ускладнюється, а публічно українські чиновники, незважаючи на відсутність гарантованої підтримки від союзників, обіцяють продовжити боротьбу.

Інформація, отримана від західних дипломатів, свідчить, що на фронті ситуація надто критична, і Збройні сили України мають важкість стримувати російські війська. Ракетні удари Москви, які останнім часом стали частішими, призвели до втрат серед населення в містах, а системи протиповітряної оборони, надані союзниками, не завдали достатньої ефективності у відсіченні масштабного нападу.

Дипломатичні кола стверджують, що бойові дії перетворилися на окопну війну з використанням безпілотників, зменшуючи можливість обох сторін взаємодіяти із значущою перевагою. Для підтримки стратегії "активної оборони" Україні належать постійні поставки артилерійських снарядів та інших боєприпасів від союзників, без чого важко гарантувати надійний захист країни.

Висновки з даної статті зачіпають надзвичайно серйозну проблему для України – нестачу артилерійських снарядів та зенітних ракет для відповідного захисту від можливих російських атак. Виявлено, що на фронті ситуація ускладнюється, і навіть в умовах невизначеної підтримки союзників, українські чиновники обіцяють продовжувати опір.

З інформації, наданої західними дипломатами, видно, що ситуація на фронті дуже тяжка, і Збройні сили України мають значущі труднощі у стримуванні російських військ. Регулярні ракетні удари з боку Росії призвели до серйозних людських втрат у містах, а протиповітряні системи, отримані від союзників, не забезпечили достатньої ефективності для відвернення масштабного нападу.

Дипломатичні джерела підкреслюють, що бойові дії перетворилися на окопну війну із застосуванням безпілотників, ускладнюючи взаємодію обох сторін. Для успішного здійснення стратегії "активної оборони" Україні належать сталі поставки артилерійських снарядів та інших боєприпасів від союзників, інакше неможливо забезпечити надійний захист країни.

Євросоюз розглядає можливість "екстреної призупинення" поставок українських сільгосптоварів на свій ринок. Сьогодні Єврокомісія офіційно підтвердила цю інформацію та повідомила про намір продовжити безмитний імпорт сільгосппродукції з України. За одночасного продовження імпортних мит і квот на український експорт до ЄС на ще один рік (до червня 2025 року), Єврокомісія пропонує впровадити захисний механізм для підтримки європейських фермерів.

"Сьогодні Єврокомісія запропонувала продовжити призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на один рік, одночасно посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції ЄС. Це робиться відповідно до зобов'язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", – зазначив заступник голови ЄК Маргарітіс Схінас.

Найчутливіші продукти, такі як товари птахівництва, яйця та цукор, підпадають під механізм екстреного призупинення. Цей механізм буде впроваджено у випадку, якщо обсяг українського імпорту перевищить рівень 2022-2023 років. Єврочиновник визнав негативний вплив скасування мит для України на економіку країн ЄС і пояснив, що новий механізм має гарантувати "можливість швидкого реагування на ситуації, що потребують коригування на ринку ЄС або в одній чи декількох держав-членах".

Висновки з цієї інформації можуть бути такими:

• Позитивна сторона для України: Рішення Єврокомісії продовжити безмитний імпорт українських сільгосппродуктів на ще один рік свідчить про продовження підтримки з боку ЄС та його зобов'язань сприяти економічному розвитку України.

• Необхідність захисту європейських фермерів: Введення захисного механізму для європейських фермерів вказує на те, що Євросоюз стурбований можливими наслідками для своєї власної сільськогосподарської галузі внаслідок великого обсягу українських імпортних товарів.

• Підтримка на випадок виняткових обставин: Впровадження механізму екстреного призупинення для найчутливіших продуктів вказує на готовність Євросоюзу діяти швидко та ефективно у випадках значних розбіжностей або непередбачених змін на ринку ЄС чи в окремих державах-членах.

• Співробітництво та діалог: Рішення Єврокомісії також свідчить про важливість співробітництва та діалогу між Україною та ЄС, яке забезпечує узгодженість дій та врахування інтересів обох сторін в умовах змін на міжнародних ринках.

Звільнення Залужного: Спроба Зеленського Зберегти Рейтинг та Уникнути Конфлікту з Військовими

На фоні конфлікту між президентом Зеленським і головком Залужним, Офіс президента намагається знайти підставу для відставки Залужного, щоб уникнути втрати підтримки та негативних реакцій серед військових. Офіс готовий ігнорувати думку США через зменшення військової та фінансової допомоги. Західні ЗМІ активно публікують матеріали про конфлікт, хоча президентство намагалося його відкидати, називаючи його вигаданим. Розкрито, що Офіс Президента провів соціологічне дослідження, в якому понад 70% українців не підтримують відставку Залужного, розглядаючи цей крок як політичну розправу Зеленського.

Висновки до згаданої статті вказують на серйозні внутрішні турбулентності в Офісі Президента України щодо можливого звільнення голови Залужного. Конфлікт між Зеленським і Залужним викликав не тільки внутрішній розкол, але й великий інтерес соціуму, особливо у військових та політичних колах.

Здавалося б, Офіс Президента намагається знайти спосіб вирішення ситуації, який не втратить підтримку військових і не приведе до втрати рейтингу Зеленського. Проте соціологічне дослідження свідчить, що більшість українців не підтримує відставку Залужного, розглядаючи її як політичну розправу. Це ставить адміністрацію в складну ситуацію, де необхідно зберегти баланс між політичними амбіціями та загальнодержавними інтересами.