Відділ антикорупційних служб вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного в корупційних схемах, що стосуються закупівлі боєприпасів для Збройних Сил на суму близько 1,5 мільярда гривень. Рішення було прийняте з обов'язковістю особистого зобов'язання, заявив адвокат Назар Кульчицький у відповідь на запити ЗМІ.

Під час судового засідання зазначили, що прокурор, з неясних причин, не був присутній. Справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження обвинувачення, заявив суддя Ярослав Шкодін.

Суддя також прокоментував, що якщо прокуратура не вбачає складу злочину, то й суду немає підстав для визнання вини. За словами адвоката, клопотання щодо зміни запобіжного заходу Лієва було залишено без розгляду, оскільки обвинувачення погодилося з таким рішенням.

Підозрюваний Лієв раніше був взятий під варту зі забезпеченням у вигляді застави у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Відповідно до рішення ВАКС, він повинен був повернутися до слідчого ізолятора 9 квітня, однак згідно із законом, термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, тому він залишився без запобіжного заходу.

Утім, 17 квітня Відділ антикорупційних служб знову розглянув питання щодо запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення вирішив залишити це питання без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації наступні:

• Суд вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного у корупційних схемах з закупівлі боєприпасів для Збройних Сил, залишаючи його під особистим зобов'язанням.

• Прокуратура не представила достатніх доказів для продовження обвинувачення, тому справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції.

• Суддя наголосив на важливості наявності достатніх доказів для визнання вини підозрюваного.

• Лієв був взятий під варту, але через закінчення строку тримання під вартою залишився без запобіжного заходу.

• Відділ антикорупційних служб не розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, оскільки обвинувачення згодилося з таким рішенням.

Ці висновки свідчать про неоднозначність та складність ситуації, а також про необхідність додаткового розслідування для встановлення всіх обставин подій і правильного прийняття рішення щодо подальшого ходу справи.

Відомо, що ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання у зв'язку з підозрою у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Цю інформацію надав адвокат Назар Кульчицький у коментарі для Суспільного. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід Лієву, замінивши його перебування під вартою на особисте зобов'язання, й відправивши ухвалу до СІЗО.

Проте, зауважено, що під час засідання відсутній був прокурор, що наразі залишається невизначеним. Звернувши увагу на записи трансляції засідання, суддя Ярослав Шкодін зазначив, що НАБУ та САП не надали достатніх доказів для підтримки підозри про розкрадання.

Варто відзначити, що, відповідно до судді, якщо немає переконливих доказів від САП, то як може їх мати суд? З цього погляду, вирішення щодо запобіжного заходу здається досить складним.

Що стосується самого Лієва, то він залишився без запобіжного заходу, повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту зі 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць він був випущений додому під особисте зобов'язання. Проте, рішення про це було скасоване ВАКС 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв не повернувся до СІЗО, тож фактично залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

На 17 квітня було заплановано повторне розглядання клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду.

Згідно з вищезгаданою статтею, суд ухвалив рішення про випуск експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання в справі, де його підозрювали у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Прокурор був відсутній під час засідання, а суддя відмітив, що НАБУ та САП не представили достатніх доказів підозри. Це викликає певні питання стосовно обґрунтування рішення суду.

Деякі аспекти процесу щодо зміни запобіжного заходу також виглядають неоднозначно: скасування рішення щодо варти та його невиконання Лієвим викликали певне недовір’я щодо ефективності правосуддя. Однак, потрібно зазначити, що остаточний висновок може бути зроблений лише після більш докладного розгляду всіх обставин цієї справи.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

В Антикорупційному суді (ВАКС) винесли рішення щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до корупційних схем під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та направивши ухвалу до СІЗО.

Під час розгляду справи в суді прокурор був відсутній без відомих причин. Справу щодо Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження провадження, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час засідання.

Суддя також зауважив, що якщо прокуратура не бачить складу злочину, то й суд не може його побачити. Експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу, хоча його раніше було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, а потім відпущено під особисте зобов'язання. Рішення суду скасували 9 квітня, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня.

Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив це клопотання без розгляду.

Висновки з цієї статті вказують на складну ситуацію навколо судового процесу щодо Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Суд ухвалив рішення змінити запобіжний захід, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання, оскільки прокуратура не представила достатніх доказів. Під час розгляду справи в суді прокурор був відсутній, що також викликало питання. Справу повернули до поліції через відсутність доказів від антикорупційних органів. Вирішення суду про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, а також його подальша відсутність у СІЗО після скасування рішення, підкреслюють недоліки у правопорядку та викликають сумніви щодо ефективності судової системи в боротьбі з корупцією.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Столичного мера Віталія Кличка дійсно турбує безпека мешканців та гостей міста, тому він вживає заходів для завершення будівництва критично важливих об'єктів, як от пішохідні мости. Закінчилися кошти від французьких інвесторів, але це не зупинило мера у його прагненні забезпечити безпеку громадян. Він виділив додаткові 20 млн грн з бюджету міста, щоб укласти пішохідні доріжки, встановити сучасне LED-освітлення та завершити земельні роботи. Все це планується зробити до Дня Києва, щоб урочисто відзначити цю важливу подію для міста. Однак, на жаль, проблема з мостами у мера Кличка виявляється складною. Незважаючи на намагання будувати нові мости, стан існуючих залишає бажати кращого. І це стає особливо тривожним, зважаючи на той факт, що більшість мостів у Києві перебувають у аварійному стані та можуть зруйнуватися у будь-який момент. В такій ситуації потрібно знайти оптимальне рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток міста.

У висновку можна відзначити, що столичний мер Віталій Кличко виявляє певну турботу щодо безпеки мешканців Києва та гостей міста, забезпечуючи завершення будівництва критично важливих об'єктів, таких як пішохідні мости. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, мер знаходить рішення для завершення проектів, виділяючи додаткові кошти з бюджету міста. Однак важливою проблемою залишається стан існуючих мостів, який потребує серйозної уваги та втручання. З урахуванням аварійного стану більшості мостів у місті, необхідно швидко знайти рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток інфраструктури Києва.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.