Економіка

З 2025 року українці, які заробляють через цифрові платформи, зокрема через таксі, доставку, оренду житла чи транспортних засобів, а також продаж товарів онлайн, зіштовхнуться з новими податковими правилами. Законопроєкт №14025, що передбачає впровадження міжнародної системи автоматичного обміну даними про доходи, також покликаний привести національне законодавство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Згідно з новими вимогами, під оподаткування підпадатимуть такі види діяльності, як надання в оренду нерухомого майна — житлової та нежитлової нерухомості, місць для паркування, а також надання особистих послуг та продаж товарів через інтернет. Це значить, що кожен, хто отримує дохід від цих видів діяльності через цифрові платформи, буде зобов’язаний дотримуватися нових правил обліку та сплати податків.

В документі зазначено, що пільги поширюватимуться на резидентів, які: досягли 18 років; мають хоча б один рахунок для здійснення звітних операцій; не продають підакцизні товари; не використовують найману працю; не є самозайнятими за Кодексом. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року. Крім того, фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро в еквіваленті, будуть звільнені від сплати податків. Експерти відзначають, що законопроєкт №14025 має спростити роботу тисяч українців, які заробляють через цифрові платформи, зменшити податковий тиск і забезпечити легальний облік доходів, що є міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та відповідністю нормам ЄС.

Нагадаємо, що Харківська міськрада заплатила «Київстару» 588 тис. грн за аналіз міграції людей у місті. Писали ми й про те, що Уряд запровадив «сьому» виплату для переселенців.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

У 2025 році більшість українців активно підтримували Збройні сили України, надаючи фінансову допомогу для забезпечення потреб армії. За результатами соціологічного дослідження «Проблеми соціальної згуртованості в Україні», 83% громадян країни брали участь у донатах на потреби військових. Це свідчить про високу громадянську відповідальність та патріотизм населення, яке намагається допомогти своїй армії, навіть у скрутні часи.

Зокрема, 31% респондентів зазначили, що регулярно надають кошти на підтримку армії, а 39% – роблять це час від часу. Ще 13% українців підтримують військових лише в окремих випадках, коли є нагальна потреба. Така статистика свідчить про зростання рівня солідарності серед українців, які, незважаючи на складні економічні умови, готові жертвувати коштами для зміцнення обороноздатності країни.

Соціологи відзначають, що найактивніше фінансово підтримують армію молодші люди та громадяни з вищим рівнем достатку. Окрім грошей, українці активно допомагають військовим і в інший спосіб. 58% респондентів заявили, що надають нефінансову підтримку, з них 15% роблять це регулярно. Також значна частина населення долучається до волонтерської діяльності. 70% опитаних хоча б раз допомагали біженцям, переселенцям або людям з інвалідністю. Постійно займаються цим 12% учасників дослідження.

Нагадаємо, що в Україні при виході на пенсію громадяни можуть обирати між страховою пенсією за віком та соціальною допомогою. При цьому другий варіант можливий навіть без наявності трудового стажу.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

За даними Болгарської асоціації нерухомості, українці увійшли до десятки іноземців, які найбільш активно інвестують у житлову нерухомість Болгарії упродовж 2024–2025 років. Це підкреслює зростаючий інтерес громадян України до болгарського ринку нерухомості, що стало важливою тенденцією в умовах економічної нестабільності та потреби у надійних інвестиційних інструментах.

Серед лідерів також громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії та Росії. Проте найбільшу частку серед іноземців займають саме українці, що свідчить про активні інвестиційні кроки в умовах постійної непевності на батьківщині. Українці зацікавлені не лише в покупці житла для відпочинку або еміграції, а й у довгострокових інвестиціях, що забезпечують стабільний дохід у вигляді оренди.

Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі скандалу через розмір своїх премій, що значно перевищують його офіційну заробітну плату. За перші вісім місяців 2025 року Вецало отримав понад 770 тисяч гривень премій, а в червні ця сума досягла рекордних 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч гривень, що в 25 разів більше за його базову зарплату.

Відзначена ситуація викликала обурення серед громадськості та депутатів місцевих рад, оскільки високі премії керівника підприємства ставлять під сумнів ефективність використання бюджетних коштів і викликають питання щодо прозорості фінансових витрат. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, Вецало отримав за весь період з січня по серпень 2025 року близько 1 мільйона гривень, що включає не лише премії, а й відпускні та оплату відряджень.

Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.