Daypolitico

Категорія: ІНСАЙДИ

  • Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

    За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

    Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

    Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

    За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

    Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

    Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

    Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

    Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

  • Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

    За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

    Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

    Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

    У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

    Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

    Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

    За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

    Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

    Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

    Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

    Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

  • Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

    Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

    Інформація про можливий новий раунд переговорів України, Росії та США поки надходить фрагментами. Її намагаються звести в загальну картину, однак наразі перспективи домовленостей виглядають невтішно, позиції сторін щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    Одним із можливих місць проведення технічної зустрічі називають Абу-Дабі в першій половині листопада. Але навіть якщо вона відбудеться, поки немає підстав вважати, що сторони наблизилися до компромісу. Київ наполягає на гарантіях безпеки та збереженні боєздатної армії, Москва продовжує апелювати до «першопричин конфлікту» й висувати вимоги, що стосуються не лише окупованих територій, а й європейської архітектури безпеки.

    Нещодавні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами також не продемонстрували очевидного просування до припинення війни. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним (за ініціативою скандинавських лідерів і в консультації з Україною).

    За офіційними заявами, розмова стосувалася російської агресії проти України та дипломатичних зусиль щодо її завершення, сторони підкреслили необхідність деескалації та відновлення переговорів у контексті запланованих зустрічей в Абу-Дабі. Стубб назвав дискусію «відвертою та змістовною», водночас зазначивши великі розбіжності в позиціях. Питання негайного припинення вогню в публічних підсумках не виділялося як центральне.

    Локальне припинення вогню в районі Олешок, погоджене для гуманітарних колон і евакуації, поки варто розглядати окремо від ширших переговорів. Воно не свідчить про готовність Москви до загального припинення вогню й не означає, що сторони наблизилися до угоди з інших питань.

    Поки головна невизначеність полягає в тому, що сторони так і не продемонстрували готовності до реальних компромісів щодо ключових питань безпеки та територіального врегулювання, а підготовка технічної зустрічі сама по собі не гарантує просування до ширшої домовленості.

     

  • Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Уже в листопаді курс долара може наблизитися до 48 грн через нестачу гривневих коштів для покриття бюджетного дефіциту. Уряду потрібно більше доходів у національній валюті, тоді як Нацбанк стримує темпи девальвації. За інформацією учасників ринку, опір регулятора може стати однією з причин відставки його голови Андрія Пишного. Водночас НБУ вже допускає поступове зростання курсу. Банкіри попереджають, що якщо ослаблення гривні прискориться, долар може швидше, ніж очікується, подолати позначку в 50 грн, після чого можливості стримувати його подорожчання звузяться. Це також призведе до зростання цін на імпортне пальне та інші товари.

    Станом на 28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн, оновлюючи історичні максимуми третій тиждень поспіль. За січень–вересень імпорт товарів становив 75,1 млрд доларів проти 29,6 млрд доларів експорту. Щоб задовольнити попит на валюту, у вересні Нацбанк продав на міжбанківському ринку 5,45 млрд доларів. У жовтні, за тижневою статистикою, яку медіа цитують зі сторінки інтервенцій НБУ, обсяги продажів тримаються на рівні близько 1,2 млрд доларів на тиждень. Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили 47,1 млрд доларів — приблизно на 10 млрд менше, ніж на початку року.

    Бюджетні потреби посилюють тиск на курс. За словами президента, які наводять українські медіа зі спілкування з журналістами, на кінець року залишався дефіцит фінансування приблизно у 3,5 млрд євро. Прем’єр-міністр раніше називав загальну потребу на ведення війни у 2026 році на рівні 155 млрд доларів. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Слабша гривня дає змогу отримувати більше коштів у національній валюті під час конвертації зовнішньої допомоги. Нацбанк намагається обмежувати цей процес за допомогою валютних інтервенцій та облікової ставки на рівні 16%.

    Додаткову увагу до регулятора привернули обшуки НАБУ і САП, проведені 21 жовтня в приміщеннях НБУ та за місцем проживання одного з його співробітників. Пишний заявив, що розслідування не стосується діяльності Нацбанку чи його рішень як голови регулятора, а також повідомив, що не виявлено обставин, які свідчили б про правопорушення з його боку або з боку працівників банку. Він продовжує виконувати свої обов’язки. НБУ також спростував інформацію про подану заяву про відставку.

    Наслідки подальшого ослаблення гривні передусім позначаться на вартості імпортного пального. За даними моніторингу Мінфіну (консалтингова група «А-95»), наприкінці жовтня середня ціна бензину А-95 трималася близько 90 грн за літр, а дизельного пального перевищувала 103 грн. У найбільших мережах АЗС (OKKO, WOG, SOCAR, «Укрнафта», UPG) роздрібні ціни на А-95 коливалися приблизно від 89 до 96 грн, а на дизель — від 101 до 111 грн за літр, згідно з зведеннями цін на стелах. Подорожчання імпорту збільшить транспортні та логістичні витрати, що створить додатковий тиск на ціни інших товарів.

    Найближчі тижні покажуть, чи продовжить Нацбанк утримувати темпи ослаблення гривні в межах кількох десятків копійок на тиждень, чи бюджетний тиск змусить його допустити швидший рух курсу. Від цього залежить, наскільки швидко долар наблизиться до 48 грн і чи стане позначка в 50 грн наступним рубежем.

     

  • «Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

    «Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

    Після втрати чергових магазинів мережі «Епіцентр» її співвласникам Галині та Олександру Герегам нібито запропонував допомогу з боку держави один із впливових політиків. За цією версією, фінансову підтримку мали забезпечити через один із державних банків в обмін на частку в бізнесі. Ім’я політика невідоме, однак, за оцінкою джерела, його політичний вплив має бути щонайменше на рівні людини, дуже близької до голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Не виключено, що йдеться про самого Арахамію.

    Є й інша версія, яку джерело вважає малоймовірною. За нею, люди, наближені до «Кварталу 95» і, відповідно, до президента Володимира Зеленського, могли через свої контакти у Франції запропонувати компанії Leroy Merlin викупити «Епіцентр». При цьому французька сторона мала б отримати частку в українському бізнесі, яка, за задумом ініціаторів пропозиції, могла бути пов’язана з інтересами «Кварталу 95».

    Якщо ця інформація відповідає дійсності, це могла б бути вже друга спроба представників оточення «Кварталу 95» увійти у французький бізнес. За словами джерела, попередньою спробою була пропозиція викупити банк. Який саме банк мається на увазі, не уточнюється.

    Таким чином, навколо «Епіцентру» циркулюють дві різні версії можливого перерозподілу часток у бізнесі. Перша передбачає участь впливового політика, який нібито готовий залучити державний ресурс через один із банків в обмін на частку в компанії. Друга пов’язує можливу угоду з французькою Leroy Merlin та інтересами людей, наближених до «Кварталу 95».

  • Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Президент Володимир Зеленський заявив, що серед потенційних кандидатів на посаду керівника Київської міської військової адміністрації немає великого бажання обійняти цю посаду. Про це він сказав 22 жовтня, коментуючи пошук нового очільника КМВА. Ще за вісім днів до цього «Ненька Інфо» повідомляла, що колишній голова Служби безпеки України Василь Малюк відмовився від пропозиції очолити столичну військову адміністрацію.

    За інформацією нашого видання, Зеленський пропонував Малюку цю посаду, однак той не погодився. Таким чином, «Ненька Інфо» повідомила про можливу причину, через яку один із кандидатів не очолив КМВА, ще до того, як президент публічно висловився про труднощі з пошуком нового керівника.

    «Великого бажання ні в кого немає», — заявив Зеленський, коментуючи ситуацію з призначенням.

    Президент не уточнив, кого саме розглядає на цю посаду та чи залишаються переговори з потенційними кандидатами актуальними. Водночас його заява засвідчила, що пошук нового очільника КМВА залишається складним кадровим питанням.

     

  • Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

    Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

    Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

    Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

    Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

    Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

  • США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    Переговори з американськими та європейськими партнерами пройшли напружено. Після них українській команді доручили не розкривати подробиць обговорень, не коментувати результати й не робити публічних заяв щодо подальших кроків. За словами джерела, обізнаного із ситуацією, у Києві очікують, що Україні доведеться йти на серйозні поступки. Водночас, за оцінкою співрозмовника, йдеться не про припинення вогню по нинішній лінії бойового зіткнення.

    Що саме обговорювали за зачиненими дверима, джерело не уточнює. Невідомо й те, чи висунули американська та європейська сторони конкретні вимоги, чи поки йдеться про пошук умов, на яких можна укласти угоду. Однак жорсткий тон переговорів і подальша вказівка не виносити їхні результати в публічну площину свідчать про те, що обговорення торкнулося чутливих для Києва питань.

    Досі основний публічно обговорюваний сценарій завершення війни зводився до заморожування бойових дій по лінії фронту. Такий варіант фігурував в описі можливої чотирикомпонентної угоди, яку оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус опублікував після контактів у Маямі 9 жовтня. За його версією, пакет передбачав фінансування відновлення України, гарантії безпеки, енергетичну угоду з поверненням російських вуглеводнів на європейський ринок і припинення вогню по нинішній лінії контролю.

    Українська сторона тоді наголошувала, що ця публікація відображає позицію частини американської команди, а не узгоджений план. Тепер головне питання — не в тому, чи вдасться домовитися про припинення вогню, а в тому, які додаткові умови можуть висунути Києву. Якщо оцінка джерела правильна, переговори не обмежуються фіксацією нинішньої лінії фронту.

    Позиція США створює для України додаткову невизначеність. Дональд Трамп публічно демонстрував готовність залишати простір для переговорів із Москвою, зокрема в енергетичних питаннях, і критикував українські удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас європейські країни, на які після скорочення американської фінансової підтримки лягла значна частина витрат на допомогу Україні, дедалі активніше обговорюють власні варіанти завершення війни.

    У Financial Times 19 жовтня Гідеон Рахман описав можливу зміну європейського підходу. Від спроб переконати Трампа змінити позицію до розгляду прямих контактів із Москвою. Серед можливих сценаріїв він назвав припинення вогню по нинішній лінії фронту без вступу України до НАТО та територіальні поступки в обмін на членство в Альянсі. Це варіанти, викладені оглядачем, а не підтверджені умови нинішніх переговорів. Однак вони показують, наскільки далеко може зайти дискусія про ціну припинення війни.

    Для Києва територіальне питання залишається особливо болючим. За даними Київського міжнародного інституту соціології, в опитуванні, проведеному 8–16 жовтня, 61% респондентів вважали категорично неприйнятним виведення українських військ із контрольованих районів Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Будь-яка угода, що передбачатиме подібні поступки, матиме не лише військові й дипломатичні обмеження, а й серйозні внутрішньополітичні наслідки.

    Водночас наразі не можна стверджувати, що українська делегація вже погодилася на передачу територій, обмеження бойових дій або зміну формату гарантій безпеки. Джерело говорить про очікування серйозних поступок, але не розкриває їхнього змісту. Не підтверджено й те, що сторони погодили конкретний пакет. Саме тому відсутність публічних коментарів важлива.

    Для Володимира Зеленського можливі поступки означатимуть не лише складні переговори із західними партнерами, а й необхідність пояснити українцям умови майбутньої угоди. Якщо компроміс передбачатиме болючі рішення без чітких і надійних гарантій безпеки, переконати суспільство в його необхідності буде вкрай складно. Тому навіть за умови тиску з боку партнерів остаточне рішення залежатиме від того, чи зможе українська влада обґрунтувати ціну домовленостей і пояснити, що країна отримає натомість.

  • Зеленський не знайшов заміну Кличку й чекає на холоди, щоб повернутися до питання про звільнення мера

    Зеленський не знайшов заміну Кличку й чекає на холоди, щоб повернутися до питання про звільнення мера

    В Офісі президента розраховують повернутися до питання про зміну керівництва Києва, коли в місто прийдуть холоди й воно зіткнеться з новими російськими ударами. Але найближчі два тижні Віталія Кличка не звільнятимуть — ані безпосередньо, ані через РНБО. За словами джерела, обізнаного з обговореннями в ОП, на Банковій поки не знайшли кандидата на заміну, а спроба перетворити неготовність столиці до зими на аргумент для кадрового рішення не дала потрібного результату. Західні партнери також не підтримали цю ідею.

    Це не відмова від заміни мера, а пауза в пошуку способу її здійснити. В ОП розраховують, що подальше погіршення ситуації в Києві змінить політичні обставини. Поки ж конфлікт із Кличком розгортається публічно, але не наближається до розв’язки.

    13 жовтня Володимир Зеленський заявив, що Київ гірше за інші регіони підготувався до зими: навіть поодинокі удари російських «шахедів», за його словами, призводять до відключень електроенергії та води. Президент анонсував зміни в управлінні столицею та рішення щодо захисту енергетичних об’єктів. Наступного дня Кличко виступив у Верховній Раді. Повідомив, що від початку 2026 року по міській тепло- й енергогенерації зафіксували майже 50 влучань ракет і дронів, тоді як за весь 2025 рік їх було 19. Мер зажадав пояснити, де ППО столиці, захист об’єктів «Укренерго» та гроші, виділені на ці потреби. Він також заявив про проблеми з фінансуванням проєктів стійкості з боку центральної влади.

    Так суперечка про готовність до зими перетворилася на суперечку про те, хто має відповідати за наслідки російських ударів. Для Банкової це можливість поставити під сумнів роботу міської влади. Для Кличка — можливість перекласти частину відповідальності на центр, який контролює питання оборони та захисту енергетичної інфраструктури.

    Вразливість цієї позиції проявилася вже 16 жовтня, коли в Києві почали опалювальний сезон. Спочатку тепло подали лише до лікарень, шкіл і дитячих садків, а частина будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишилася без централізованого опалення через пошкодження енергетичного об’єкта. 17 жовтня біля будівлі КМДА відбулася акція з вимогою відставки мера. Учасники говорили про нестачу укриттів і резервних систем водопостачання та опалення. Однак протест не набув масштабу, який міг би сам по собі підштовхнути владу до негайного рішення.

    Замінити Кличка не так просто, як посилити критику на його адресу. Обраного мера не можна просто усунути з посади рішенням президента. Водночас Кличко поєднує посаду мера з посадою голови КМДА, і саме тут центральна влада має більше можливостей змінити конфігурацію управління. Посилення ролі Київської міської військової адміністрації дало б змогу перерозподілити повноваження, не вирішуючи питання про повноцінне відкликання мера.

    Додаткове ускладнення для Банкової — європейські зв’язки Кличка. У Берліні його відеозвернення під час церемонії European Future Award зустріли оваціями. Сам мер не приїхав на вручення премії, пояснивши це різким погіршенням ситуації в Києві через обстріли. У своєму виступі він заявив, що Росія розраховує спровокувати масовий виїзд українців і втому Європи від війни, але цього не станеться. У результаті історія, яку всередині країни намагалися вибудувати навколо неготовності столиці до зими, за кордоном отримала інше забарвлення. Мер міста під російськими ударами, який залишився в Києві замість поїздки на церемонію.

    Поки що в ОП не змогли перетворити претензії до підготовки Києва до зими на підставу для зміни керівництва столиці. Чи зміниться ситуація після нових обстрілів і зниження температури, залежатиме не лише від стану міської інфраструктури, а й від того, чи з’явиться в Банкової кандидат на заміну Кличку та чи вдасться заручитися підтримкою західних партнерів.

     

  • У всіх автомобілях заступників Кличка знайшли пристрої для прослуховування, їх встановлення пов’язують з АТП КМДА, яким керує Рахматуллін

    У всіх автомобілях заступників Кличка знайшли пристрої для прослуховування, їх встановлення пов’язують з АТП КМДА, яким керує Рахматуллін

    У службових автомобілях заступників Віталія Кличка та керівників департаментів КМДА знайшли стаціонарні пристрої для прослуховування. Обладнання могли встановити на базі КП «Автотранспортне підприємство КМДА» — підприємства, через яке проходить обслуговування службового автопарку мерії. Підприємство очолює Дмитро Рахматуллін. За даними нашого джерела, попри виявлення за посадовцем прав на значну кількість об’єктів нерухомості в Еміратах і звинувачення у причетності до продажу гуманітарної допомоги, яка надходила до Києва та Чернігова, через наближені до нього структури, за нього заступилися керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний і заступник голови адміністрації Валентин Мондриївський. Їхня підтримка допоможе посадовцю зберегти посаду.

    Рахматуллін керує підприємством, яке забезпечує транспортом міську адміністрацію та її підрозділи. У лютому 2024 року Віталій Кличко призначив його виконувачем обов’язків керівника розпорядженням №128. Саме доступ до службових машин робить важливим питання, хто відповідає за їхнє обслуговування. Пристрої виявили в автомобілях усіх заступників мера та керівників департаментів.

    Ім’я Рахматулліна вже фігурувало в розслідуваннях. У травні 2024 року журналісти «Схем» (Радіо Свобода) оприлюднили дані міжнародного проєкту Dubai Unlocked. За даними дубайського реєстру, за посадовцем значилися права власності на 16 квартир у комплексі Ferretti Luxury Beach Residence на узбережжі Джебель-Алі. Сукупна площа становила 2255 кв. м, а транзакції 2009 року оцінювалися в $14,5 млн. Сам комплекс так і не побудували.

    У деклараціях Рахматулліна за попередні роки цих активів не було. У відповідь на запит журналістів «Схем» він заявив, що не володіє 16 квартирами в Дубаї та не має об’єктів незавершеного будівництва чи інвестицій, які підлягають декларуванню. Його пояснення розходиться з даними дубайського реєстру, які оприлюднили журналісти.

    До керівництва автопідприємством Рахматуллін працював в іншій структурі міської влади. Із 2018 року він очолював комунальну інспекцію з паркування при департаменті транспортної інфраструктури. Тоді робота інспекції супроводжувалася скаргами на подвійні штрафи, вартість евакуації та претензіями щодо її діяльності. У 2021 році він залишив посаду. Через три роки повернувся до керівництва підприємством, яке обслуговує службовий транспорт мерії. Публічного конкурсу на призначення, за наявною інформацією, не проводили.

    Історія з можливим прослуховуванням не перша для оточення міського голови. У квітні 2023 року співголова фракції «УДАР» у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив про виявлення прослуховувальних пристроїв у робочому кабінеті фракції в будівлі КМДА та у власному автомобілі. За його словами, у машині також знайшли три GPS-трекери. Білоцерковець заявив, що звернувся до СБУ, і припустив, що за стеженням могли стояти російські спецслужби або українські силовики. Публічних доказів зв’язку того інциденту з нинішньою історією немає.

    Загуменний у 2025 році сам опинився в центрі кримінального провадження. Правоохоронці повідомили йому про підозру у використанні, за версією слідства, підроблених запрошень для закордонних поїздок під виглядом службових відряджень до Іспанії та Італії під час воєнного стану. У жовтні 2025 року суд відсторонив його від посади та обрав цілодобовий домашній арешт. Загуменний заперечував звинувачення та наполягав, що поїздки мали службовий характер. Ця справа не підтверджує і не спростовує тверджень про його можливу роль у ситуації з АТП.

    Мондриївський координує в КМДА низку напрямів, зокрема роботу окремих департаментів. Його участь у можливому встановленні пристроїв або кадровому рішенні щодо Рахматулліна не підтверджена документами чи офіційними заявами. Водночас залишається відкритим питання, хто встановив обладнання в автомобілях керівництва міста, хто мав доступ до машин і чи перевіряють правоохоронці можливе прослуховування. Публічного підтвердження цих обставин наразі немає.