Daypolitico

Позначка: 150 євро

  • Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.

    Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.

    Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.

    При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.

    Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.

    Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.

    За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.

    «Ненька інфо» раніше писала, що уряд уже повторно повертав до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок до 150 євро. До цього парламенту вже не вдавалося провести аналогічні зміни, а питання оподаткування міжнародних посилок також фігурувало у переговорах України з міжнародними партнерами.

  • ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.

    Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.

    Що хочуть змінити

    Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.

    Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.

    Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.

    При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.

    Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.

    Чому питання знову повернули до Ради

    Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.

    Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.

    Однак відмовитися від неї уряд не планує.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.

    Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.

    До чого тут МВФ

    Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.

    Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.

    Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.

    Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.

    Скільки держава планує отримати

    За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.

    Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.

    За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.

    Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.

    Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.

    Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах

    Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.

    Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.

    По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.

    По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.

    По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.

    Що залишиться без ПДВ

    Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.

    Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.

    Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.

    Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.

    Коли буде остаточне рішення

    Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.

    Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.

    Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.