Позначка: 2026 рік

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи попереджають, що 2026 рік має високі шанси стати одним із найтепліших за весь період інструментальних спостережень. Причиною називають поєднання довгострокового глобального потепління та можливого розвитку потужних кліматичних явищ у Тихому океані. Про це повідомляє Euronews.

    За оцінками науковців, уже перші місяці 2026 року продемонстрували аномально високі температури: січень–березень увійшли до четвірки найтепліших за всю історію спостережень, навіть попри наявність явища Ла-Нінья, яке зазвичай тимчасово знижує глобальні температури. Це, на думку експертів, свідчить про посилення базового тренду глобального потепління.

    Одночасно фіксується ще один тривожний сигнал — рекордно низький рівень морського льоду в Арктиці. Вчені наголошують, що це не лише наслідок підвищення температур, а й фактор, який сам підсилює потепління, оскільки зменшує здатність планети відбивати сонячне випромінювання.

    Кліматичні моделі оцінюють, що існує приблизно 19% імовірності того, що 2026 рік стане найтеплішим в історії спостережень, перевершивши попередні рекорди. Водночас значно вища ймовірність того, що він увійде до трійки або навіть стане другим найтеплішим роком.

    Аналітичний ресурс Carbon Brief, який узагальнив дані кількох провідних наукових груп, прогнозує майже напевне потрапляння 2026 року до четвірки найтепліших років.

    Науковці зазначають, що температурна крива протягом року, ймовірно, залишатиметься висхідною, а найбільш критичний період може припасти на кінець року — осінь та початок зими.

    Ключову роль у можливому рекордному потеплінні може відіграти явище Ель-Ніньйо — природне потепління поверхні води в тропічній частині Тихого океану.

    Ель-Ніньйо впливає на глобальну кліматичну систему і може викликати:

    • аномальні хвилі спеки в різних регіонах світу;
    • сильні посухи в одних країнах;
    • руйнівні повені в інших;
    • підвищення середньої глобальної температури.

    Силу цього явища визначають за температурними відхиленнями в регіоні Ніньйо 3.4:

    • понад +0,5°C — слабке Ель-Ніньйо;
    • понад +1,5°C — сильне;
    • понад +2°C — так зване “супер” Ель-Ніньйо.

    За останніми прогнозами, температура океану може перевищити норму більш ніж на 2°C вже до осені, що створює ризик формування саме “супер” сценарію.

    Вчені прогнозують, що навіть якщо Ель-Ніньйо сформується восени 2026 року, його найсильніший вплив припаде на кінець року — період з листопада по січень.

    Саме тоді можливе максимальне підвищення глобальних температур, яке потенційно визначить місце 2026 року в історичних рейтингах клімату.

    У разі реалізації “супер” сценарію існує ризик, що 2027 рік також увійде до списку рекордно теплих років через інерційність кліматичної системи.

    Додатково дослідники з Гавайського університету в Маноа представили нову кліматичну модель, яка дозволяє прогнозувати явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья приблизно за 15 місяців наперед.

    За словами автора дослідження Юйсіня Вана, модель показує високу точність у довгострокових прогнозах і може бути корисною для урядів та міжнародних організацій.

    “Ми виявили, що вона може передбачати Ель-Ніньйо та Ла-Нінья з корисною точністю до приблизно 15 місяців наперед”, — зазначив він.

    Науковці підкреслюють, що такі інструменти дозволяють краще готуватися до кліматичних ризиків — від посух і повеней до хвиль спеки та проблем з продовольством.

    Вчені пов’язують нинішні тенденції з довготривалим накопиченням парникових газів в атмосфері, які змінюють енергетичний баланс планети. Це означає, що навіть природні явища, які раніше могли тимчасово “охолоджувати” клімат, вже не здатні компенсувати загальний тренд потепління.

    Окремо зазначається, що скорочення площі арктичного льоду посилює ефект нагрівання, оскільки відкриті темні води океану поглинають більше сонячної енергії, ніж біла льодова поверхня.

    На тлі глобальних кліматичних змін в Україні зберігається нестійка весняна погода. Наприкінці квітня спостерігаються різкі перепади температур, дощі та посилення вітру.

    Синоптики попереджають про можливі нічні заморозки, локальні опади та навіть мокрий сніг у західних областях. Такі коливання температур, за словами метеорологів, також є частиною ширшої тенденції кліматичної нестабільності.

    Таким чином, науковці наголошують: 2026 рік може стати ще одним маркером прискорення глобального потепління, а найближчі місяці — критичним періодом для формування нових кліматичних рекордів.

  • Соціальні виплати, єОселя, 5G і податки: що зміниться з лютого 2026 року

    Соціальні виплати, єОселя, 5G і податки: що зміниться з лютого 2026 року

    З 1 лютого 2026 року для українців набуває чинності одразу кілька важливих змін, які стосуються соціальних виплат, житлових програм, зв’язку, податкового адміністрування та режиму воєнного стану. Нові правила вплинуть на родини з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, платників податків і всіх, хто користується сучасними технологіями.

    Однією з ключових новацій стане коригування умов державної програми доступного житла єОселя. З 9 лютого встановлюються нові обмеження щодо площі житла. Для сім’ї з однієї або двох осіб гранична площа квартири становитиме 52,5 квадратного метра. На кожного наступного члена родини додаватимуть по 21 квадратному метру, а загальний максимум для квартири обмежено 115,5 квадратного метра. Для приватних будинків передбачено більші ліміти: базова площа — 62,5 квадратного метра, а максимальна — 125,5 квадратного метра. Незначне перевищення площі, до 10 відсотків, дозволятимуть лише для житла віком не більше трьох років.

    У лютому також зберігається можливість оформлення окремих дитячих виплат. Батьки дітей, яким виповнився один рік у січні 2026 року, ще можуть подати документи на отримання допомоги за попередній місяць. Крім того, продовжує діяти програма єЯсла, однак заяву на участь необхідно подати до кінця січня, інакше виплата не буде призначена.

    Отримувачі зимової державної підтримки через Укрпошту можуть скористатися виплатою у розмірі 1 000 гривень до кінця лютого. Ці кошти дозволено використовувати на придбання ліків, продуктів харчування та інших базових товарів першої необхідності.

    Паралельно держава продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації. Відповідні рішення ухвалені Верховною Радою, і чинність обмежувальних та мобілізаційних заходів продовжено до 4 травня 2026 року.

    Ще однією важливою зміною лютого стане розвиток мобільного зв’язку нового покоління. Після запуску у Львові мережа 5G почне працювати у Харкові, а згодом — і в інших великих містах України. Очікується, що це позитивно вплине на швидкість передачі даних і розвиток цифрових сервісів.

    Також оновлюється порядок податкових повідомлень. Із 26 лютого вони матимуть нову форму, міститимуть QR-коди для зручної сплати та чітко визначатимуть умови оплати без застосування штрафів у разі дотримання встановлених строків. У податкових органах зазначають, що це має спростити взаємодію громадян із фіскальною системою та зменшити кількість технічних помилок.

  • Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Щороку наприкінці зими або на початку весни в Україні відзначають Масляний тиждень — одне з найяскравіших і найсмачніших народних свят. Для наших предків це був час гулянь, жартів, весіль і прощання з зимою. Щоб ці традиції не губилися, варто знати, коли буде Масляна у 2026 році та які звичаї з нею пов’язані саме в українській традиції.

    Коли Масляна в Україні у 2026 році

    Масляний тиждень завжди припадає на період перед Великим постом, а його дати безпосередньо залежать від Великодня. У 2026 році православний Великдень відзначатимуть 12 квітня. Відповідно, Масляна почнеться за вісім тижнів до цього свята.

    У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

    Історія Масляної

    В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

    З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

    Як святкували Масляну в Україні

    В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

    Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

    Традиційні страви Масляної

    Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

    На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

    Прощення і примирення

    Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

  • Уряд готує нові правила відстрочки для студентів призовного віку

    Уряд готує нові правила відстрочки для студентів призовного віку

    В Україні триває дискусія щодо можливого скасування відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти мають право на звільнення від призову, однак у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкти, які можуть змінити чинні правила.

    Як пояснив адвокат Данило Трясов, чинна редакція закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» гарантує відстрочку студентам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються на денній або дуальній формі. Право на відстрочку мають лише ті, хто здобуває рівень освіти, вищий за попередній, а також докторанти й інтерни.

    Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

    Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

    Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

    За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

    Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.

  • Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    У 2026 році в Україні змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. Про це нагадують у Пенсійному фонді, посилаючись на статтю 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Право на пенсію за віком визначається не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю необхідного страхового стажу. У 2026 році пенсію зможуть оформити громадяни, які досягли:

    • 60 років — за умови наявності не менше 33 років страхового стажу;

    • 63 років — за наявності щонайменше 23 років стажу;

    • 65 років — за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Важливий нюанс: кількість страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку, а не на момент подання заяви до Пенсійного фонду. Тобто подання документів пізніше не впливає на підрахунок стажу.

    Якщо на момент досягнення 60, 63 або 65 років необхідного стажу не вистачає, пенсію можна буде призначити пізніше — після набуття потрібної кількості страхового стажу, але вже з дати досягнення пенсійного віку.

    Для порівняння, у 2025 році вимоги були трохи м’якшими:

    • у 60 років — 32 роки стажу;

    • у 63 роки — 22 роки стажу;

    • у 65 років — 15 років стажу.

    Пенсійний фонд нагадує майбутнім пенсіонерам, що подати заяву на призначення пенсії можна протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку виплати буде призначено з наступного дня після дня народження.

    Якщо звернутися пізніше, пенсію призначать лише з дня подання заяви, без компенсації за пропущений період, що може призвести до втрати кількох місяців пенсійних виплат.

  • Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія вже фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. Станом на початок грудня до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що наближається до запланованих показників на весь рік.

    Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак сам процес набору супроводжується серйозними труднощами.

    Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

    Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

    Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

    Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.