Daypolitico

Позначка: 22 жовтня 2026

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

    Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

    Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

    За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

    • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
    • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
    • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

    Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

    Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

    Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

    У яких областях запровадять графіки

    У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

    Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

    Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

    Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

    Що означають одна та дві черги відключень

    Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

    Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

    Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

    Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

    Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

    Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

    Чому в Україні знову запроваджують відключення

    Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

    Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

    Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

    У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

    Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

    Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Чи можуть графіки змінитися протягом дня

    В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

    Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

    Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

    У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

    Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

    Як знайти графік для своєї адреси

    Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

    Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

    Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

    Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

    Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

    Як підготуватися до можливих відключень

    Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

    Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

    Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

    Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

    «Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

    Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

    Що відомо станом на вечір 21 жовтня

    На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

    Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

    Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

    Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.

  • Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

    Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

    За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

    Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

    Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

    Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

    Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

    Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

    Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

    Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

    Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

    Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

    Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

    Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

    Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

    Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

    США тимчасово послабили санкції проти російського пального

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

    Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

    Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

    У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

    Росія хоче збільшити експорт до кінця року

    Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

    За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

    В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

    Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

    Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

    Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

    У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

    Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

    Чому Україна критикує дизельну угоду

    Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

    Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

    Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

    Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

    Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

    Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

    За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

    Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

    Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

    Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

    Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

    Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

    Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

    Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.