Daypolitico

Позначка: 9 травня

  • ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    Справжні мотиви масованої ракетно-дронової атаки Росії по Києву можуть виходити далеко за межі суто військової логіки та бути пов’язаними з політичними й інформаційними цілями Кремля після подій навколо 9 травня. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інститут вивчення війни.

    Аналітики наголошують, що удари по українській столиці варто розглядати не лише як частину бойових дій, а і як елемент інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію сили та впливу як на внутрішню російську аудиторію, так і на міжнародну спільноту. На їхню думку, наказ президента Володимир Путін про масштабний удар по Києву міг бути спробою змінити інформаційний порядок денний після періоду підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та критики його сприйняття.

    У звіті ISW зазначається, що напередодні 9 травня російське керівництво публічно погрожувало ударами по так званих “центрах прийняття рішень” у Києві, включно з можливим застосуванням ракети “Орєшник”, якщо Україна завдаватиме ударів по російських святкових заходах. Водночас Україна не здійснювала атак на територію Росії під час параду. Аналітики вважають, що такі заяви мали передусім пропагандистський характер і використовувалися для створення образу ескалаційної переваги, а також для відвернення уваги від внутрішніх проблем Росії, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

    ISW також припускає, що масований удар по Києву міг бути спробою Кремля “перекрити” інформаційний ефект від неоднозначної реакції на парад Перемоги та продемонструвати здатність Росії до масштабних атак навіть у період міжнародної уваги. У звіті підкреслюється, що російське керівництво часто використовує символічні дати для демонстрації сили, і атака на столицю України могла бути елементом цього підходу.

    Окремо аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які називають такі удари переважно символічними та недостатньо ефективними з військової точки зору. Вони зазначають високу вартість подібних атак при обмеженому впливі на ситуацію на фронті, а також вказують на дефіцит ресурсів у російської армії. Частина “воєнкорів” також наголошує, що попри масовані обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі, що створює додаткові проблеми для забезпечення російських військ.

    Аналітики ISW пов’язують такі атаки і з ситуацією на фронті, де російські війська не демонструють суттєвого просування в межах поточної весняно-літньої кампанії. На їхню думку, у таких умовах удари по українських містах можуть використовуватися як спосіб компенсувати відсутність значних успіхів на полі бою та змістити фокус уваги на демонстрацію “активності” в тилу.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, випустивши близько 90 ракет різних типів і близько 600 безпілотників. Основною ціллю став Київ, де частину ракет і дронів було збито силами протиповітряної оборони, однак зафіксовано влучання по різних районах міста. Пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та адміністративні будівлі, а також окремі культурні установи. Повідомляється про загиблих і десятки поранених, серед яких є діти. Під удар також потрапила Біла Церква на Київщині, де також зафіксовані руйнування та жертви.

    Аналітики підкреслюють, що такі удари залишаються частиною ширшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом і спробами формувати міжнародне сприйняття війни, однак не змінює фундаментальної ситуації на фронті.

  • Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Російські війська використовують оголошене “перемир’я” для перегрупування сил, ротацій та підвезення резервів на фронт.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, на окремих ділянках фронту російська армія справді знизила активність, однак це пов’язано не зі зміною намірів, а з бажанням посилити свої наступальні можливості.

    “На сьогодні вони справді намагаються брати паузу й використовувати її для ротації, підвезення сил і загалом для поновлення своїх наступальних можливостей”, — зазначив Трегубов.

    Водночас речник наголосив, що українські сили також використовують цей час для логістики та проведення ротацій.

    За словами Трегубова, Росія намагалася уникнути будь-яких інцидентів під час святкувань 9 травня в Москві.

    “Виглядає так, що саме сьогодні росіяни не хотіли можливих ексцесів із парадом”, — додав він.

    Тема тимчасового припинення вогню активно обговорюється після заяв президента США Дональда Трампа про домовленість щодо триденного перемир’я між Україною та Росією — 9, 10 та 11 травня.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що за посередництва США сторони також погодили обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.

    У Кремлі заявили, що Росія погодилася на тимчасове припинення бойових дій до 11 травня. Водночас російська сторона неодноразово попереджала про “відповідь” у разі ударів по території РФ або по Москві під час параду до 9 травня.

    Українська влада, своєю чергою, наголошувала, що Москва використовує подібні паузи насамперед для перегрупування військ і накопичення ресурсів для подальших атак.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що пропозиція Кремля щодо короткого перемир’я пов’язана насамперед із бажанням Росії безпечно провести військовий парад у Москві.

    Попри заяви про режим тиші, у ніч проти 9 травня Росія продовжила атаки по Україні із застосуванням дронів і ракет.

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.

  • Замах до 9 травня: СБУ зірвала спробу РФ ліквідувати високопосадовця ВМС ЗСУ

    Замах до 9 травня: СБУ зірвала спробу РФ ліквідувати високопосадовця ВМС ЗСУ

    Служба безпеки України запобігла резонансному теракту в Одесі та затримала агента російських спецслужб, який готував убивство високопосадовця Військово-Морських Сил ЗСУ. За даними слідства, замах планували здійснити напередодні 9 травня, щоб використати його для інформаційної кампанії Кремля та створення пропагандистського ефекту до так званого “дня перемоги”.

    Про це повідомила СБУ.

    Контррозвідка встановила, що кілер діяв на замовлення російських спецслужб і вже завершував підготовку до нападу. За оперативними даними, він планував влаштувати засідку біля місця проживання українського офіцера та розстріляти його з автомата у момент виїзду з подвір’я на автомобілі.

    У спецслужбі зазначили, що теракту вдалося запобігти завдяки роботі контррозвідки та повідомленню небайдужого громадянина, який звернувся на гарячу лінію СБУ через підозрілу поведінку невідомого чоловіка в Одесі. Після цього за агентом РФ встановили цілодобове спостереження, а співробітники Центру спецоперацій “Альфа” провели затримання.

    За матеріалами справи, виконавцем замаху виявився рецидивіст із Донеччини, який раніше вже відбував покарання за умисне вбивство. Після вербування російською стороною він прибув до Одеси та орендував квартиру для конспірації й підготовки до злочину. Протягом кількох днів агент стежив за високопосадовцем ВМС, вивчав маршрути його пересування та обирав найзручніше місце для засідки.

    Також слідство встановило, що російський куратор передав кілеру координати схронів, де були заховані автомат АК-74 та боєприпаси. Щоб не викликати підозр під час пересування містом, зброю перевозили у спеціальній сумці з подвійним дном.

    Під час затримання у фігуранта вилучили автомат, споряджені магазини з патронами, а також мобільний телефон із доказами контактів із представниками російських спецслужб. Наразі затриманий перебуває під вартою.

    У СБУ наголошують, що російські спецслужби останнім часом активізували спроби організації терактів та замахів на українських військових і посадовців, особливо напередодні символічних для Кремля дат. За словами правоохоронців, Росія намагається використати подібні злочини не лише для фізичного усунення українських офіцерів, а й для створення інформаційної паніки всередині країни.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за державну зраду, підготовку терористичного акту та незаконне поводження зі зброєю. У разі доведення вини йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ також закликали громадян повідомляти про підозрілих осіб або незвичну активність поблизу військових об’єктів, адже саме оперативна реакція людей часто допомагає запобігати подібним злочинам ще на етапі підготовки.

     

     

  • Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипкорпусі, масованого удару РФ по центру Києва на 9-те травня не очікується.

    “Росія готувала, і поки що все ще готова, до нанесення масованого удару по Києву, як відповідь на спробу атакувати Москву 8-9 травня.

    Водночас, офіційний Київ почув попередження країн-партнерів та Китаю, про заборону атакувати військовий парад в Москві на 9-те травня.

    Відповідно, іноземні посольства не евакуюються, необхідність залишати Київ відпала.

    Але і повного перемир’я на 8-9 травня не буде – Україна буде продовжувати “дражнити” росіян” – зазначає джерело.

    Нагадаємо,за даними моніторингових пабліків, цієї ночі Україна завдала ударів по території РФ більш ніж 550-ма БпЛА.

  • Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимира Зеленського застерегли від ударів по Москві під час військового параду 9-го травня.

    “9 травня ударів по Москві не буде. Це позиція наших партнерів і рекомендації посередників, зокрема Китаю.

    Крім того, нашій стороні рекомендували пом’якшити риторику, і, найімовірніше, завтра, 8 травня, в інформаційному просторі буде спокійніше” – зазначає джерело.

    Водночас, у своєму вечірньому відеозверненні  Володимир Зеленський заявив, що Україна не рекомендує представникам держав, близьких до Росії, перебувати у Москві в дні біля 9-го травня на тлі російських ударів та погроз.

    “Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо”, – зазначив Президент.

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.

  • У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії святкування 9 травня цього року проходять із безпрецедентними обмеженнями: значна частина регіонів відмовилася від проведення парадів, у багатьох містах їх скоротили до символічних заходів без військової техніки, а традиційні масові акції переводять в онлайн-формат. Про це повідомляють російські видання “Верстка” та Telegram-канал Astra з посиланням на регіональні адміністрації та офіційні публікації.

    За підрахунками журналістів, повністю паради скасовані щонайменше у 15 регіонах Російської Федерації. Серед них Бєлгородська, Воронезька, Курська, Ленінградська, Нижньогородська, Новгородська, Псковська, Рязанська, Саратовська, Ростовська, Калузька, Орловська, Брянська області, Краснодарський край та Чувашія. У багатьох випадках влада регіонів пояснює рішення “міркуваннями безпеки”, однак детальні причини офіційно не розкриваються.

    Загалом, як зазначає “Верстка”, паради не відбудуться у 27 столицях російських регіонів, що становить приблизно третину всіх адміністративних центрів країни. Це охоплює як прикордонні території, так і віддалені регіони — від Бєлгорода і Брянська до арктичних міст Салехард і Нар’ян-Мар, а також далекосхідний Магадан. Таким чином, географія скасувань охоплює практично всю територію РФ.

    У ще 37 регіональних столицях святкові заходи відбудуться у скороченому форматі: без військової техніки або з її мінімальним використанням. У частині міст техніку замінюють символічними елементами, включно з ретроавтомобілями чи демонстраційними колоннами без важкого озброєння. Лише у 18 регіональних центрах, тобто приблизно у п’ятій частині, заплановані повноцінні паради з участю військових підрозділів і техніки.

    Особливо помітні зміни відбулися у Москві, де вперше з 2007 року на Червоній площі не буде військової техніки. Окрім цього, напередодні святкування в столиці Росії запроваджують додаткові заходи безпеки, включно з повним відключенням мобільного інтернету та SMS-повідомлень у день проведення параду. Влада пояснює такі дії необхідністю “забезпечення безпеки святкових заходів”.

    Подібні обмеження стосуються і Санкт-Петербурга, де парад також відбудеться без участі техніки. У багатьох регіонах країни традиційна акція “Безсмертний полк”, яка раніше збирала великі масові ходи, цього року переважно переведена в онлайн-формат із віртуальними демонстраціями портретів ветеранів.

    Журналісти підкреслюють, що частка повноцінних військових парадів у Росії з року в рік зменшується. Якщо раніше 9 травня було ключовою демонстрацією військової потужності держави, то нині дедалі більше регіонів відмовляються від масштабних заходів або істотно їх скорочують.

    Обмеження святкувань 9 травня стали системними після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді формат державного свята поступово змінюється, а кількість масових заходів зменшується. У попередні роки подібні обмеження масово застосовувалися лише під час пандемії COVID-19, однак зараз вони стали регулярною практикою.

    Окремо повідомляється, що напередодні святкування у Москві та інших великих містах фіксується посилення заходів безпеки, зокрема у зв’язку з регулярними повідомленнями про атаки безпілотників на російські регіони. Це також впливає на організацію масових заходів і формат святкування.

    Таким чином, 9 травня 2026 року в Росії проходить у значно скороченому та обмеженому форматі, що демонструє суттєві зміни в підходах до одного з головних державних свят країни.