Daypolitico

Позначка: абітурієнти

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    В Україні з 1 вересня 2026 року суттєво підвищаться державні академічні стипендії для студентів. Мінімальна академічна виплата у закладах вищої освіти становитиме 4000 гривень, а найкращі студенти зможуть отримувати президентську стипендію у розмірі 20 тисяч гривень.

    Про це йдеться у роз’ясненні голови підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірини Борзової.

    Згідно з новими розмірами виплат, мінімальна академічна стипендія для студентів університетів становитиме 4000 гривень. Підвищена академічна стипендія зросте до 5820 гривень, а підвищена галузева — до 7420 гривень.

    Для студентів, які демонструють найкращі результати навчання, передбачена президентська стипендія у розмірі 20 тисяч гривень.

    Зміни стосуватимуться не лише студентів університетів. Для здобувачів освіти у закладах фахової передвищої освіти мінімальна академічна стипендія становитиме 3020 гривень, а підвищена — 4394 гривні.

    Окремий блок державної підтримки передбачений для молоді з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Для таких вступників діють спеціальні умови вступу, які мають спростити отримання української освіти.

    Зокрема, окремі категорії абітурієнтів можуть вступати до українських закладів освіти без складання НМТ — за результатами співбесіди або вступних випробувань через освітні центри. Також для них передбачена окрема квота бюджетних місць.

    Молодь із відповідних територій може отримати допомогу з оформленням українських документів, психологічний супровід та пільгові умови проживання у гуртожитках.

    Крім того, міжнародні партнери передбачили одноразову фінансову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Йдеться про підтримку від ООН та ЮНІСЕФ для визначених категорій вступників.

    Водночас держава продовжує підтримувати студентів, які обирають контрактну форму навчання. Для вступників із високими результатами НМТ діє програма державних грантів, які частково покривають вартість навчання.

    Якщо вступник має щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ, він може претендувати на грант від 17 тисяч гривень. Для тих, хто набрав щонайменше 170 балів із двох предметів, розмір гранту становить від 25 тисяч гривень.

    При цьому для вступників, які обирають університети у прифронтових областях, розмір державного гранту автоматично збільшується на 50%.

    Таким чином, із нового навчального року система державної підтримки студентів передбачатиме не лише збільшення академічних стипендій, а й додаткові механізми фінансування навчання для вступників із високими результатами НМТ та молоді з територій, які найбільше постраждали через війну.

    Окремо передбачена ще одна програма для найкращих учасників НМТ-2026. Випускники, які отримають щонайменше 185 балів з кожного предмета, вступлять до українського університету та продовжать там навчання, можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісяця протягом першого року навчання.

    Отже, з 1 вересня українські студенти матимуть можливість отримувати значно більшу фінансову підтримку від держави. Розмір конкретної виплати залежатиме від типу стипендії, результатів навчання та категорії студента.

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    В Україні 20 травня офіційно стартувала основна сесія Національного мультипредметного тесту-2026 — ключового вступного випробування для абітурієнтів, яке вже четвертий рік поспіль проходить в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч тестування стало рекордним за кількістю зареєстрованих учасників: участь у ньому підтвердили понад 355 тисяч вступників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Основна сесія триватиме до 25 червня, а офіційні результати учасники отримають до 3 липня.

    Про початок НМТ повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Тестування традиційно проводиться у спеціально створених тимчасових екзаменаційних центрах як в Україні, так і за кордоном. За даними УЦОЯО, цьогоріч НМТ в Україні складатимуть 336 827 осіб, ще 18 544 учасники проходитимуть тестування за межами країни.

    У Міністерстві освіти та науки називають нинішню вступну кампанію важливим індикатором того, що дедалі більше молоді планує пов’язувати своє майбутнє саме з Україною. Міністр освіти Оксен Лісовий раніше заявив, що зростання кількості учасників НМТ є «сигналом довіри до української системи освіти» навіть в умовах війни.

    НМТ-2026 проходитиме за моделлю, яку використовували торік. Вступники складають тест протягом одного дня у два блоки: спочатку українську мову та математику, після перерви — історію України й один предмет на вибір. Серед додаткових дисциплін абітурієнти могли обрати іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію або українську літературу.

    Попри дискусії щодо надмірного навантаження та пропозиції повернутися до дводенного формату, в УЦОЯО пояснюють: одноденна модель залишається найреалістичнішою в умовах воєнного часу. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначала, що дводенне тестування створило б значно більше безпекових та логістичних ризиків, особливо для учасників із прифронтових територій та тих, хто складає іспит за кордоном.

    Структура тестів залишилася максимально наближеною до класичного ЗНО. Завдання включають тести з вибором відповіді, встановлення відповідностей, послідовностей та короткі письмові відповіді. Найбільше завдань містять блоки іноземної мови — по 32 питання, тоді як з математики та фізики — по 22.

    Однією з головних особливостей НМТ-2026 залишається адаптація тестування до умов війни. В УЦОЯО детально прописали алгоритм дій під час повітряних тривог або масованих обстрілів. Якщо через тривалу тривогу чи погіршення самопочуття учасник не зміг завершити тест, він матиме право скласти НМТ під час додаткової сесії, яка триватиме з 17 до 24 липня.

    Для цього абітурієнтам необхідно одразу повідомити працівників тимчасового екзаменаційного центру про проблему та подати відповідну заяву ще до виходу з приміщення. У випадках, коли учасник не зміг навіть прибути на тестування через наслідки обстрілів або тяжкий психоемоційний стан, він може звернутися до регіонального центру оцінювання якості освіти протягом трьох днів після пропущеного іспиту. Рішення щодо допуску до додаткової сесії ухвалюватиме спеціальна комісія.

    Безпекова складова залишається однією з найскладніших частин організації тестування. Через ризики ракетних атак місця проведення НМТ не публікуються відкрито, а інформацію про адресу та час учасники отримують лише у своїх персональних кабінетах.

    Окрему увагу організатори приділяють правилам допуску до екзаменаційних центрів. Для участі у тестуванні вступникам потрібно мати сертифікат НМТ та документ, що посвідчує особу. Допускається використання цифрового документа в застосунку «Дія». Водночас учасникам суворо заборонено приносити до аудиторій будь-які електронні пристрої, навушники, смартгодинники, друковані матеріали чи рукописні нотатки.

    У 2026 році серед предметів на вибір найпопулярнішою знову стала іноземна мова. Англійську обрали понад 112 тисяч учасників. На другому місці — географія, яку складатимуть понад 110 тисяч вступників. Біологію обрали понад 75 тисяч осіб. Найменший інтерес традиційно зафіксований до фізики та хімії — лише 11 тисяч і 3 тисячі учасників відповідно.

    У Міністерстві освіти визнають проблему низької популярності природничих наук. Там пояснюють це браком сучасних лабораторій та обладнання у школах. За словами Оксена Лісового, МОН планує стимулювати інтерес до фізики й хімії через модернізацію освітніх просторів та розвиток практичних експериментів у навчанні.

    Цьогоріч НМТ також проходитиме для окремих категорій вступників мовами національних меншин. Зокрема, 497 учасників складатимуть тест угорською мовою, 18 — румунською, ще троє — польською.

    Після завершення тестування вступники одразу зможуть побачити свої тестові бали за кожен предмет. Попередньо результати можна буде самостійно перевести у шкалу 100–200 балів за допомогою спеціальних таблиць. Офіційні результати НМТ будуть доступні у персональних кабінетах учасників до 3 липня.

    Водночас вступна кампанія-2026 вже супроводжується активними дискусіями щодо майбутнього формату оцінювання. У Верховній Раді та МОН раніше обговорювали можливість поступового повернення до класичного зовнішнього незалежного оцінювання після завершення війни, однак наразі НМТ залишається основною моделлю вступних випробувань через безпекові обмеження та необхідність швидкої організації тестування для сотень тисяч абітурієнтів.

  • Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Починаючи з 2029 року, система вступу до українських закладів вищої освіти зазнає докорінних змін. Право на подання документів до вишів матимуть виключно випускники пілотних академічних ліцеїв. Таким чином, кількість потенційних абітурієнтів скоротиться до приблизно 15 тисяч осіб на рік.

    Для порівняння, у 2025 році до вступної кампанії долучилися близько 200 тисяч випускників шкіл. Фактично йдеться про зменшення вступного потоку майже у 13 разів. Це означає не просто зміну механізму вступу, а повну трансформацію логіки функціонування системи вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

    У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

    Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

    Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

    Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

    Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

  • У Львові затримали чоловіка, який обіцяв «вирішити» питання вступу за гроші

    У Львові затримали чоловіка, який обіцяв «вирішити» питання вступу за гроші

    У Львові затримали чоловіка, який організував схему отримання неправомірної вигоди від 33-річного абітурієнта одного з місцевих університетів.

    За даними Львівської обласної прокуратури, він вимагав 1 100 доларів США, обіцяючи вплинути на посадовців вишу для зарахування вступника. При цьому запевняв, що у разі відмови від передання коштів створить перешкоди для вступу.

    Правоохоронці затримали чоловіка під час одержання другої частини обумовленої суми — 600 доларів США.

    Йому вже повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою виконувати функції держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу.

    Слідство встановлює інших осіб, які можуть бути причетними до цієї схеми.

  • Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Повномасштабна війна не лише зруйнувала школи й університети, а й змінила долі тисяч абітурієнтів. Через загибель учнів та вчителів, руйнування інфраструктури, повітряні тривоги, окупацію частини територій та відключення електрики, дедалі більше українських школярів та студентів обирають навчання за кордоном. І найпопулярнішим напрямком стала Австрія.

    Замість вибухів — стипендії

    Згідно з даними освітньої компанії “Дивись ширше”, у 2024 році кількість звернень українців щодо вступу до закордонних вишів зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Особливо активно цікавляться австрійськими університетами — там попит зріс аж на 45%.

    “У 2023 році ми отримали 6600 запитів, а у 2024 вже 8500”, — каже CEO компанії Олександра Ковальська.

    Австрія стала освітнім магнітом не випадково: безоплатне навчання в державних вишах, нижчі витрати на проживання порівняно з іншими країнами ЄС, а також відносна близькість до України роблять цю країну привабливою для студентів.

    Статистика зростання

    За даними Статистичного управління Австрії, з 2021 по 2024 рік кількість українських студентів у цій країні зросла з 2077 до 3324 осіб — на 60%.

    Рік за роком:

    • 2021/2022 — 2077 студентів

    • 2022/2023 — 2652 студенти

    • 2023/2024 — 3324 студенти

    Це чіткий індикатор того, наскільки сильно війна вплинула на вибір молоді.

    Англомовні програми для українців

    Австрійські виші швидко адаптувалися до нових реалій. Багато з них запустили англомовні програми, спеціально орієнтовані на українських вступників. Серед найпопулярніших — Віденський університет, Технічний університет Граца, Віденський економічний, Університет Інсбрука, Вебстер та інші.

    Чи повернуться випускники?

    Питання, яке хвилює багатьох, — чи повернуться студенти після завершення навчання? Дмитро Виговський, засновник “Дивись ширше”, стверджує, що його команда вже працює над програмою повернення молодих фахівців в Україну. Йдеться про співпрацю з українським бізнесом для створення реальних робочих місць.

    Графік вступу

    Для охочих вступати до австрійських вишів діють чіткі дедлайни:

    Зимовий семестр

    • Подання документів: березень – липень

    • Іспити: червень – серпень

    • Зарахування: до 5 вересня

    Літній семестр

    • Подання документів: листопад – січень

    • Зарахування: до 5 лютого

    Вступні іспити проводяться лише влітку.

    Освітня еміграція стала ще однією формою порятунку української молоді. І водночас — новим викликом для країни, яка має не лише втримати таланти, а й створити умови, щоб вони захотіли повернутися.

  • Найпопулярніші університети України: куди найбільше подавали заяв абітурієнти

    Найпопулярніші університети України: куди найбільше подавали заяв абітурієнти

    У 2024 році Київський національний університет ім. Тараса Шевченка став безумовним лідером серед вищих навчальних закладів України за кількістю поданих заяв на вступ. Загалом 29,5 тисяч абітурієнтів обрали цей університет, з середнім балом Національного мультипредметного тесту 161,7. Такий результат свідчить про високий рівень популярності цього вишу серед вступників північних областей України.

    Другим у цьому регіоні став Житомирський державний технологічний університет з 5,2 тисячами заяв та середнім балом 144,4. Сумський державний університет посів третю сходинку з 3,6 тисячами заяв та середнім балом 158,2.

    У центральних областях України на першому місці за кількістю поданих заяв опинився Вінницький національний технічний університет, куди звернулося 6,4 тисячі вступників із середнім балом 146,8. Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка зібрала 6,3 тисячі заяв з середнім балом 150, а Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького обрали 4,4 тисячі абітурієнтів із середнім балом 146,6.

    На заході України найбільше заяв надійшло до Львівського національного університету ім. Івана Франка, де планують навчатися 30,5 тисяч студентів з середнім балом 158,4. Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича посів друге місце, здобувши 12,9 тисячі заяв з середнім балом 151,5, а Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника — 11,9 тисяч заяв з середнім балом 148,8.

    У південних областях України, лідером став Донецький національний університет ім. Олеся Гончара, до якого подали заявки 7,6 тисяч абітурієнтів із середнім балом 152,5. Одеська юридична академія зібрала 6,5 тисяч заяв з середнім балом 161,6, а Запорізький національний університет став третім із 3,7 тисячами заяв та середнім балом 155,3.

    На сході України багато університетів через окупацію змушені були припинити свою діяльність. Єдиним лідером у регіоні залишився Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, до якого вступили 10,3 тисячі студентів із середнім балом 160,8.

    Цей рейтинг дає чітке уявлення про популярність українських вишів серед вступників, їхні переваги та конкуренцію у різних регіонах країни.

  • Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    У 2024 році Київ залишається головним осередком вищої освіти в Україні, приваблюючи чверть усіх вступників. За словами заступника міністра освіти та науки Михайла Винницького, столиця продовжує залишатися “величезним магнітом” для абітурієнтів. Це підтверджує вступна кампанія, за якою 25% усіх абітурієнтів вирішили продовжити освіту саме у київських вишах.

    “Київ має свою важливу роль і значення в освіті, і вступники обирають столицю не випадково. Це свідчить про певний порядок та ієрархію у вищій освіті”, – підкреслив Винницький в інтерв’ю LB.ua.

    У 2024 році українські університети зарахували понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетну та контрактну форми навчання. Це на 80 тисяч менше, ніж у попередньому році, коли кількість вступників становила 267 тисяч. Загалом подано понад 217 тисяч заявок на вступ.

    Особливістю цієї кампанії стала значна кількість відмов від бюджетних місць: 6284 абітурієнти, які отримали пропозицію на безкоштовне навчання, відмовились від нього. Серед них майже 25% – 1442 особи – не вступали в українські університети. При цьому більшість тих, хто відмовився від бюджету, обрали контрактне навчання в інших вишах, скориставшись державним грантом або вступивши до закладів, де дійсно бажали навчатися.