Daypolitico

Позначка: адміністративне правопорушення

  • Розшук ТЦК можна оскаржити: юрист назвав важливу умову

    Розшук ТЦК можна оскаржити: юрист назвав важливу умову

    Розшук військовозобов’язаного, оголошений Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), у деяких випадках може бути незаконним. У такій ситуації громадянин має право оскаржити його в суді.

    Про це розповів юрист громадської організації «Громадська платформа» Сергій Кошель.

    За його словами, порушення правил військового обліку в Україні належить до адміністративних правопорушень. Відповідно до чинного законодавства, притягнути людину до адміністративної відповідальності можна лише протягом визначеного строку.

    Йдеться про три місяці з моменту виявлення правопорушення. Якщо ж із моменту його вчинення минув один рік, накласти адміністративне стягнення вже неможливо.

    Такі норми передбачені статтями 38–39 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Як пояснив юрист, у разі якщо після спливу цього строку особу продовжують тримати у розшуку, такі дії можуть бути незаконними.

    «У цьому випадку розшук є незаконним і його можна оскаржити в суді», — зазначив Кошель.

    Якщо суд визнає розшук неправомірним, особу можуть зняти з нього без необхідності сплачувати штраф. Водночас це не означає автоматичного зняття з військового обліку.

    Юрист наголосив, що навіть після скасування розшуку громадянин залишається на військовому обліку.

    «ТЦК має право викликати вас — але це окрема процедура», — пояснив він.

    Фахівці також наводять приклади подібних судових рішень. Зокрема, Донецький окружний адміністративний суд у справі №200/5197/25 постановив скасувати розшук, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності минув, а особу не було притягнуто до відповідальності відповідною постановою.

    Подібні ситуації обговорюють і користувачі на юридичних форумах, зокрема щодо зникнення статусу «в розшуку» у додатку «Резерв+».

    Адвокат Юрій Айвазян пояснює, що дані про порушення правил військового обліку вносяться до відповідного реєстру, після чого автоматично формується звернення до поліції щодо доставлення особи для складання адміністративного протоколу.

    Водночас у системі одразу визначається строк, протягом якого людина може перебувати в розшуку. Цей період становить один рік.

    Після спливу цього терміну статус розшуку може автоматично зникнути, оскільки поліція більше не має підстав утримувати відповідні дані у своїх базах.

  • У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі №564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу стосовно двох її заступників.

    Суд встановив, що посадовиця разом із секретарем міської ради здійснювала систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих. Йдеться про безпідставне позбавлення посадових повноважень та істотне зменшення преміальних виплат через їхню політичну приналежність.

    Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

    До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

    Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

    У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

    Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

    Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

    Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

    У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

    Суд постановив:

    Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.
    Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.
    Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

  • Малолітня дівчина в алкогольному сп’янінні — батько отримав попередження

    Малолітня дівчина в алкогольному сп’янінні — батько отримав попередження

    В Житомирі суд визнав батька малолітньої дитини винним у ухиленні від виконання батьківських обов’язків після того, як його доньку виявили у стані алкогольного сп’яніння в громадському місці. Рішення ухвалив Корольовський районний суд Житомира.

    Інцидент стався 27 листопада 2025 року близько 21:50. Під час перевірки поліцією у громадському місці було виявлено чотирьох неповнолітніх дівчат із ознаками алкогольного сп’яніння та зухвалою поведінкою. Серед них була донька чоловіка, 2012 року народження. З усіма дітьми проведено профілактичні бесіди, а матеріали щодо батька оформлено за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення — ухилення від виконання батьківських обов’язків.

    Суду були надані протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора сектору ювенальної превенції, довідка про результати розгляду рапорту та письмові пояснення батька і дитини. Сам чоловік визнав свою провину та погодився на розгляд справи без його участі.

    Оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що батько не забезпечив належні умови виховання та контролю за поведінкою малолітньої дитини, що утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Водночас суд врахував характер правопорушення, визнання вини, відсутність обтяжувальних обставин і особу правопорушника, тому обмежився адміністративним стягненням у виді попередження, без штрафу.

    Крім того, суд стягнув судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави.

  • НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило недостовірні відомості на суму майже 900 тисяч гривень у декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова.

    За результатами повної перевірки декларації НАЗК встановило низку порушень. Зокрема, ректор не задекларував право користування квартирою у Києві, а також не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався.

    Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

    У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

    Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

  • Поки прикордонник пішов у туалет чоловік втік до Польщі: що вирішив суд

    Поки прикордонник пішов у туалет чоловік втік до Польщі: що вирішив суд

    Мостиський районний суд Львівської області визнав винним військовослужбовця Державної прикордонної служби у порушенні правил несення служби в умовах воєнного стану. За самовільне залишення місця чергування, що призвело до незаконного перетину кордону громадянином, суд призначив мінімальний штраф — 17 000 гривень.

    Мова йде про постанову у справі № 448/2117/25. Суд розглядав обставини події, яка сталася 20 серпня 2025 року на ділянці відділу прикордонної служби, розташованого в межах Шегинівської ОТГ Яворівського району. Військовослужбовець ніс службу як оператор спеціальних технічних засобів, однак протягом зміни відлучився з поста, щоб відвідати туалет.

    Саме в цей період один громадянин незаконно перетнув державний кордон з України до Польщі в районі прикордонних знаків 504–505. Надалі факт перетину був підтверджений матеріалами службового розслідування.

    Суд встановив, що дії прикордонника superечать статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вимогам наказу від 31 травня 2024 року №1350-АГ, який регламентує організацію служби й використання біспектральних камер спостереження на кордоні.

    Під час розгляду справи військовослужбовець визнав свою провину. У поясненнях він зазначив, що відлучився ненадовго, діяв самостійно й не мав наміру порушувати правила несення служби. Суд врахував його сімейні обставини — утримання трьох дітей — та стан здоров’я, однак підкреслив, що ці фактори не є пом’якшувальними, адже закон прямо не визначає їх такими.

    До матеріалів провадження долучили протокол про адміністративне правопорушення, службову характеристику, письмові пояснення, висновок службового розслідування та інші документи. На підставі зібраних доказів суд дійшов висновку про достатність матеріалів для встановлення вини «поза розумним сумнівом».

    З огляду на те, що правопорушник раніше не притягувався до відповідальності, має посередню службову характеристику та не має обтяжуючих факторів, суд призначив мінімальний штраф, передбачений ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, — 17 000 грн.

    Штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із моменту вручення копії постанови. У разі прострочення сума стягнення автоматично подвоїться, а виконавча служба здійснить примусове стягнення.

    Окрім штрафу, суд зобов’язав військовослужбовця сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів через Мостиський районний суд.

  • На Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який плив у Румунію через Дунай

    На Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який плив у Румунію через Дунай

    На Одещині прикордонники викрили чергову спробу незаконного перетину державного кордону річкою Дунай. Співробітники Ізмаїльського загону за допомогою технічних засобів виявили 34-річного мешканця Ізмаїла, який намагався переплисти річку у бік Румунії. Чоловік прихопив із собою вудку, щоб не викликати підозр, але мав також ласти, якими планував скористатися під час запливу.

    Правоохоронці задокументували факт правопорушення та склали адміністративні матеріали за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України». У Держприкордонслужбі наголосили, що на цій ділянці Дунай має надзвичайно небезпечну течію і значну ширину, що могло призвести до трагічних наслідків. Прикордонники звертаються до громадян з проханням не ризикувати життям і здоров’ям, намагаючись незаконно перетнути кордон.

  • В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    З 19 грудня 2024 року набув чинності новий закон, який посилює відповідальність за домашнє насильство та насильство за ознакою статі. Закон передбачає низку нововведень, зокрема адміністративну відповідальність за сексуальні домагання та насильство на основі статі.

    Згідно з новим законодавством, дитина визнається потерпілою не тільки в кримінальних справах про домашнє насильство, а й у справах про адміністративні правопорушення. Це розширює захист неповнолітніх, які можуть стати свідками або жертвами насильства.

    Закон чітко розмежовує два поняття: насильство за ознакою статі та домашнє насильство. Перше включає дії, спрямовані на дискримінацію через стать або стереотипи про ролі чоловіків та жінок у суспільстві, а друге – стосується насильства, яке відбувається в межах сім’ї або між близькими людьми.

    За вчинення насильства за ознакою статі закон передбачає штрафи від 1700 до 3400 грн, а також можливість громадських робіт до 40 годин або виправних робіт. За сексуальне домагання розміри штрафів становлять від 1360 до 2720 грн. Водночас за домашнє насильство порушникам можуть накладати штрафи від 340 до 680 грн, громадські роботи до 40 годин або адміністративний арешт.

    Новий закон посилює відповідальність за ухилення від виконання покарання, зокрема за невиконання громадських робіт. Тепер кожні 4 години невідпрацьованих робіт оцінюються в 85 грн (раніше було лише 17 грн). Крім того, порушників можуть направляти на корекційні програми, спрямовані на зміну поведінки та запобігання повторним правопорушенням.

    Строк адміністративного затримання осіб, які вчиняють домашнє насильство або порушують заборонні приписами, збільшено до 12 годин, що є значним кроком уперед у боротьбі з насильством.

    Ці зміни мають на меті не лише підвищення відповідальності за насильство, а й покращення системи захисту жертв, зокрема жінок та дітей, від насильницьких дій у суспільстві.

  • Порушив комендантську годину — плати штраф: уряд пропонує нові правила

    Порушив комендантську годину — плати штраф: уряд пропонує нові правила

    Кабінет Міністрів України розробив законопроєкт, що вводить адміністративну відповідальність за порушення комендантської години. Ініціатива має на меті посилити безпеку та дисципліну в умовах воєнного стану. Документ уже зареєстрований у Верховній Раді під номером 12354.

    Що пропонують урядовці?

    Законопроєкт передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2. Зокрема, встановлюються штрафи за:

    • Порушення комендантської години — перебування у заборонений час на вулицях чи в інших громадських місцях без спеціальних перепусток.
    • Недотримання правил евакуації — в’їзд чи перебування у населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація, без відповідних дозволів.

    Розмір штрафів:

    • Від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850–1700 грн) за порушення комендантської години.
    • Від 30 до 50 мінімумів (510–850 грн) за недотримання правил евакуації.

    Пропозиція також передбачає право поліції затримувати порушників для складання протоколів.

    Штрафи з винятками

    Не всі порушники будуть каратися. Штрафи не застосовуватимуть до осіб, які:

    • Йдуть до укриттів.
    • Надають медичну допомогу або супроводжують тяжкохворих.
    • Здійснюють рятувальні операції чи евакуацію.

    Це не перша спроба уряду ввести подібну норму. У травні 2024 року Верховна Рада провалила схожий законопроєкт, який передбачав значно вищі штрафи: від 8,5 до 17 тисяч гривень для громадян і до 102 тисяч гривень для бізнесу. Тоді документ набрав лише 190 голосів із необхідних 226.

    Нинішня ініціатива передбачає більш помірковані санкції, що, ймовірно, збільшить її шанси на підтримку.

    Комендантська година — важливий інструмент забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. Вона мінімізує ризики незаконної діяльності, забезпечує контроль над ситуацією та дозволяє оперативно реагувати на надзвичайні події.

    Запровадження штрафів має дисциплінувати громадян і водночас дозволить поліції більш ефективно виконувати свої функції. Якщо законопроєкт буде ухвалено, це стане важливим кроком для зміцнення правопорядку в Україні під час війни.

  • Що потрібно знати військовозобов’язаним стосовно штрафів

    Що потрібно знати військовозобов’язаним стосовно штрафів

    Адвокат Роман Кичко детально пояснив процедуру накладання штрафів на військовозобов’язаних за адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією. За його словами, цей процес дещо нагадує судовий розгляд справи, проте має специфічні особливості, передбачені законодавством.

    Кичко зазначив, що штраф може накласти виключно керівник територіального центру комплектування (ТЦК), і це відбувається у приміщенні ТЦК. “Начальник ТЦК у такій ситуації виступає як своєрідний суддя. Він розглядає матеріали справи, аналізує докази та ухвалює постанову про притягнення до адміністративної відповідальності”, – пояснив адвокат в інтерв’ю “Українському радіо”.

    Хто має право накладати штраф?

    Кичко наголосив, що накладання штрафів за адміністративні порушення, пов’язані з мобілізацією, не входить до повноважень працівників поліції або суду. Це право має виключно керівник ТЦК. Процедура регламентована Кодексом України про адміністративні правопорушення, що визначає і вимоги до складання протоколу та постанови про штраф.

    “Людина має право оскаржити накладення штрафу, тому загальні норми щодо адміністративних правопорушень залишаються в силі”, – додав адвокат.

    Відстрочка від мобілізації: ключові моменти

    На тлі повномасштабної війни в Україні триває мобілізація, і деякі категорії громадян мають право на відстрочку. Помічник начальника ТЦК Тернопільської області Роман Грунда пояснив, що наявність права на відстрочку та підтверджуючих документів ще не гарантує її автоматичного надання. Відстрочка від призову надається залежно від сімейних обставин, стану здоров’я, здобуття освіти або професійної діяльності.