Позначка: аеродром

  • Нищівне фіаско російської авіації: далекобійний «Нептун» випалив ворожу авіабазу в Борисоглєбську та розніс одразу шість Су-34

    Нищівне фіаско російської авіації: далекобійний «Нептун» випалив ворожу авіабазу в Борисоглєбську та розніс одразу шість Су-34

    У ніч проти 15 жовтня Сили оборони України провели блискучу високоточну операцію в глибокому тилу держави-агресора, завдавши нищівного ракетного удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ. За офіційною інформацією Військово-морських сил Збройних Сил України та Генерального штабу, для ураження стратегічного ворожого летовища було застосовано вітчизняний береговий ракетний комплекс «Нептун». Внаслідок прильоту на території стратегічного військового об’єкта спалахнула масштабна пожежа, яка супроводжувалася серією потужних вибухів і вторинною детонацією, що призвело до колосальних одномоментних втрат ворожої тактичної авіації.

    Масштаби розгрому окупантів згодом уточнив президент Володимир Зеленський, підкресливши, що ціль була успішно уражена модифікованою версією української зброї – ракетою «довгий Нептун». За уточненими даними верховного головнокомандувача, на авіабазі вдалося безповоротно знищити чотири надсучасні винищувачі-бомбардувальники Су-34, а ще два аналогічні літаки зазнали важких пошкоджень різного ступеня тяжкості. На момент вогневого удару бойова техніка була повністю споряджена керованими авіаційними бомбами та вишикувана на стоянках у повній готовності до вильоту для бомбардування української території.

    Ліквідація фронтових бомбардувальників безпосередньо на місцях їхнього постійного базування завдає непоправного удару по бойовому потенціалу ворога. Саме літаки Су-34 є головними носіями важких керованих авіабомб (КАБ), за допомогою яких російське командування стирає з лиця землі прифронтові населені пункти, знищує цивільну інфраструктуру та намагається продавлювати українську оборону. Знищення підготовлених бортів разом із боєкомплектом суттєво послаблює наступальний тиск противника на лінії зіткнення та знижує інтенсивність терористичних бомбардувань тилових українських міст.

    Військовий аеродром «Борисоглєбськ» відіграє ключову роль у логістиці окупаційної армії, слугуючи не лише навчальним центром для підготовки льотного складу, а й передовим оперативним хабом для бойових дій. Окрім бомбардувальників Су-34, там базуються багатоцільові винищувачі Су-30СМ та Су-35С, які супроводжують ударні літаки та полюють на українську авіацію. Успішне застосування далекобійної версії «Нептуна» по об’єкту у Воронезькій області наочно підтвердило спроможність українського оборонно-промислового комплексу створювати ракети, здатні впевнено проривати російську систему протиповітряної оборони та завдавати нищівних ударів на стратегічній глибині ворожої території.

     

  • У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У ніч проти 7 серпня у тимчасово окупованому Криму пролунала нова серія потужних вибухів. Один із найпомітніших епізодів зафіксували в районі військового аеродрому «Гвардійське» поблизу Сімферополя, де після вибухів виникла масштабна пожежа. За повідомленнями місцевих моніторингових ресурсів, на території об’єкта могли горіти запаси паливно-мастильних матеріалів, а очевидці також чули повторну детонацію.

    Про нічну атаку повідомив моніторинговий Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на жителів окупованого півострова.

    За їхніми даними, перші вибухи у районі Гвардійського пролунали приблизно між 03:30 та 03:39. Пізніше, близько 04:34–04:47, місцеві мешканці повідомили про нову серію вибухів.

    Після цього на території аеродрому було видно щонайменше два осередки пожежі. За словами очевидців, полум’я було настільки сильним, що освітлювало місцевість на кілька кілометрів.

    Офіційного повідомлення українських Сил оборони про результати саме цієї атаки станом на момент появи перших повідомлень не було, тому точний перелік уражених об’єктів і масштаби збитків ще потребують підтвердження.

    Чому «Гвардійське» є важливою ціллю

    Аеродром «Гвардійське» є одним із ключових військових авіаційних об’єктів Росії у тимчасово окупованому Криму.

    Генеральний штаб ЗСУ раніше офіційно повідомляв, що цей аеродром використовується для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки.

    Тобто йдеться не просто про злітно-посадкову смугу, а про великий тиловий вузол, який забезпечує роботу російської авіації на півострові.

    Саме тому «Гвардійське» вже неодноразово ставало ціллю українських ударів.

    Аеродром уже атакували в липні

    Лише 5 липня Сили оборони офіційно підтвердили ураження цього аеродрому.

    Тоді Генштаб заявив, що удар було завдано в рамках операцій зі зниження наступального потенціалу російської армії. Ступінь завданих збитків на той момент уточнювався.

    Ще раніше, на початку липня, СБУ повідомляла про атаки на одразу кілька військових об’єктів у Криму.

    За даними української спецслужби, під час однієї з операцій було уражено три ангари з авіаційною технікою саме на аеродромі «Гвардійське», а також російський комплекс «Панцир-С2», резервуар із нафтопродуктами та насосну станцію на нафтобазі.

    Таким чином, російські військові вже кілька разів протягом останніх тижнів стикалися з ударами по інфраструктурі цього авіавузла.

    18 липня там також фіксували пожежу

    Ще одна масштабна атака сталася в ніч проти 18 липня.

    Тоді місцеві жителі повідомляли про понад 20 вибухів у районі Гвардійського та повторну детонацію. Після ударів біля аеродрому також спалахнула пожежа.

    Одночасно вибухи тоді чули у Севастополі, Феодосії та Керчі.

    Тобто «Гвардійське» фактично перетворилося на одну з регулярних цілей українських далекобійних операцій у Криму.

    Повідомляють про пожежу на складі пального

    Нинішня атака може бути особливо важливою через характер можливого ураження.

    За даними «Крымского ветра», вогонь виник у районі складу паливно-мастильних матеріалів.

    Для військового аеродрому подібні запаси мають критичне значення: вони забезпечують заправку авіації, наземної техніки та роботу логістичних підрозділів.

    Навіть часткове знищення такого складу може тимчасово ускладнити використання об’єкта або змусити російські війська перебудовувати систему забезпечення.

    Водночас без офіційного підтвердження українських військових або достовірних супутникових знімків поки не можна говорити про повне знищення паливного комплексу.

    У Криму чули вибухи одразу в кількох районах

    Атака не обмежилася лише Гвардійським.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про вибухи у Севастополі, Феодосії, Керчі та поблизу Алушти.

    Це може свідчити про масштабну комбіновану операцію по різних військових та інфраструктурних об’єктах окупованого півострова.

    Подібна тактика використовується не вперше: одночасні удари по кількох районах змушують російську ППО розосереджувати сили і можуть ускладнювати перехоплення цілей.

    Крим за останні роки став одним із головних напрямків українських далекобійних ударів.

    Україна системно атакує військову інфраструктуру Криму

    Сили оборони регулярно уражають російські системи ППО, аеродроми, склади боєприпасів, нафтобази, радіолокаційні комплекси та кораблі Чорноморського флоту.

    Зокрема, українська розвідка нещодавно повідомляла про ураження російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» у Криму.

    Було знищено пускову установку та радіолокаційну станцію 96Л6.

    Для Росії такі удари особливо болісні, оскільки комплекси С-400 є одним із ключових елементів протиповітряної оборони півострова.

    Знищення радарів і пускових установок потенційно створює «вікна» для подальших атак по інших об’єктах.

    Крим уже не є безпечним тилом для РФ

    Після окупації у 2014 році Росія десятиліття перетворювала Крим на великий військовий плацдарм.

    На півострові розмістили авіацію, системи ППО, склади боєприпасів, військові частини, ремонтні бази та кораблі Чорноморського флоту.

    Перші роки повномасштабної війни Москва фактично використовувала Крим як відносно безпечну тилову територію.

    Однак розвиток українських далекобійних безпілотників, морських дронів і ракетних можливостей радикально змінив ситуацію.

    Ще у 2022 році британська розвідка називала «Гвардійське» та Джанкой двома з найважливіших військових аеродромів Росії на півострові та звертала увагу, що серія вибухів демонструє зростання вразливості російської військової інфраструктури в Криму.

    У 2026 році інтенсивність таких атак лише зросла.

    Росії доводиться постійно відновлювати ППО

    Однією з головних проблем для окупаційних військ стає необхідність одночасно прикривати десятки стратегічних об’єктів.

    Крим містить аеродроми у Саках, Бельбеку, Джанкої, Гвардійському та інших районах, військові порти у Севастополі й Керчі, склади та командні пункти.

    На кожен із цих об’єктів потрібні комплекси ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби.

    Проте самі системи ППО також регулярно стають українськими цілями.

    Це створює для Росії складну дилему: кожен комплекс, перекинутий для захисту одного об’єкта, автоматично послаблює прикриття іншого.

    Значення Гвардійського виходить за межі авіації

    У відкритих повідомленнях українських і місцевих джерел також неодноразово звучало, що район Гвардійського використовується російськими військами як логістичний вузол.

    У нинішньому повідомленні «Крымский ветер» стверджує, що з цього району також запускають ударні дрони Shahed по території України.

    Однак ця конкретна інформація станом на ранок 7 серпня не була підтверджена офіційним повідомленням українського Генштабу.

    Офіційно Генштаб підтверджував інше: «Гвардійське» є важливим авіаційним і логістичним центром російських військ у Криму.

    Остаточні наслідки ще можуть бути значно більшими

    Станом на ранок немає повної інформації про те, які саме об’єкти на аеродромі пошкоджені.

    Повідомлення про детонацію може свідчити про ураження складів із боєприпасами або інших вибухонебезпечних об’єктів, але встановити це лише за звуками неможливо.

    Найближчими годинами або днями масштаби атаки можуть уточнити супутникові знімки та офіційні повідомлення української сторони.

    Попередні атаки показують, що перші оцінки часто бувають неповними.

    Так, після попередніх ударів по кримських аеродромах інформація про знищені літаки, ангари, системи ППО або паливну інфраструктуру з’являлася вже після додаткового аналізу.

    Наразі достовірно можна говорити про одне: в районі одного з ключових російських військових аеродромів у Криму вночі знову пролунала серія вибухів, після чого очевидці зафіксували масштабну пожежу.

    А якщо інформація про ураження паливного складу підтвердиться, нова атака стане черговим ударом по логістиці російської авіації та ще одним доказом того, що окупований Крим дедалі менше може виконувати роль безпечного тилу для російської армії.

  • На Полтавщині за два дні окупанти знищили два винущувача і гелікоптер

    На Полтавщині за два дні окупанти знищили два винущувача і гелікоптер

    Останні події в Україні викликали серйозне занепокоєння і обурення у зв’язку з ударом, який нанесла Російська Федерація по аеродрому в Миргороді.

    Кілька днів тому російський безпілотник помітив шість українських винищувачів Су-27, які стояли просто неба на авіабазі Миргород на півночі України, за 100 миль від кордону з РФ.

    Російська балістична ракета “Іскандер” влучила в ціль, знищивши два надзвукові винищувачі, що становить потенційно п’ять відсотків усього парку Су-27 України, повідомляє видання Forbs.

    Схожа ситуація сталася наступного дня після цієї трагедії, коли російський безпілотник пролетів над українською авіабазою в Полтаві, також за 100 миль від кордону. Після кількох годин спостереження ракета “Іскандер” вразила бойовий гелікоптер Мі-24 української армії.

    Як відзначає видання, очевидно, що дефіцит протиповітряної оборони робить українські авіабази вразливими до російських ударів безпілотників і ракет. Російські атаки на українські бази посилюються з осені минулого року, в результаті чого знищено два винищувачі Су-27, два МіГ-29, один штурмовик Су-25 і, ймовірно, Мі-24.

    “Втрати важкі для українських ВПС і бригад армійської авіації. Військово-повітряні сили мають лише кілька десятків літаків, а джерела для їх заміни немає. Армія має близько 50 Мі-24, але поповнити їх також буде складно”, — підкреслило видання.

    За його інформацією, Україна планує отримати 85 літаків F-16 від Lockheed Martin та близько десятка Dassault Mirage 2000 від європейських союзників. Проте ці нові літаки будуть так само вразливими на землі, як і українські літаки.

    Видання пише про кризу у протиповітряній обороні України. Журналісти відзначають, що українці захищають свої найважливіші бази ракетами класу “земля-повітря”, але зараз вони змушені одночасно прикривати міста, великі скупчення військ і прифронтові бази, такі як Миргород і Полтава.

    Числа показують масштаб проблеми. Українська армія і авіація почали війну з близько 400 зенітно-ракетними комплексами. За 28 місяців вони втратили близько 140 з цих систем, отримавши на заміну близько сотні.

    Журналісти відзначають, що теоретично українці скоротили лише 10 відсотків своїх довоєнних сил протиповітряної оборони. Але їхня сила значно менша, ніж була до лютого 2022 року.

    При цьому в Офісі президента намагаються применшити втрати, яких зазнала Україна. “Всі спікери на прикормці в ОП применшують масштаби втрат. Майже як і мижебратья стали себе поводити по всіх параметрах, щоб прикрити зраду і некомпетентність у найвищих ешелонах влади”, — відзначила у Фейсбуці Ірина Мір.

  • Росія боїться прибуття F-16 – атаки на українські військові аеродроми зростають

    Росія боїться прибуття F-16 – атаки на українські військові аеродроми зростають

    Напружена військова ситуація на сході України цього разу через зростаючі атаки Росії на українські військові аеродроми. Останнім епізодом стало прильоти “Іскандерів” по аеродрому “Миргород” у Полтавській області, що стали причиною значних руйнувань та втрат.

    Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

    Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

    Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

    Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

    За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

    Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

    Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

    А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

    Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

    При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

    Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

    “МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

    Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

    Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

    Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

    Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

    За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

    Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

    Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

    А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

    Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

    При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

    Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

    “Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

    “Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

    У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

    Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

    “Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

    У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

    Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

  • Екс-спікер Повітряних сил ЗСУ підтвердив втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді

    Екс-спікер Повітряних сил ЗСУ підтвердив втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді

    Юрій Ігнат, колишній спікер Повітряних сил Збройних сил України, заявив про втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді. Це стало відомо після інциденту, який відбувся на базі під час бойових навчань.

    “Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог”, – написав Ігнат. Нагадаємо, росіяни заявляють про 2 знищених і 4 пошкоджених літаки.

    При цьому він закликав медіа “вгамувати емоції”, маючи на увазі критику на адресу командування з приводу того, що літаки стояли просто неба.

    “Коли ворог завдає удару, і що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію, й інколи досягає своєї мети, тоді ми готові розірвати в соцмережах всіх і все, що “не змогли, не пригледіли” тощо”, – написав Ігнат.

  • Незаконне заволодіння аеродромом під Києвом та ухилення від сплати податків родини Бадрудінових

    Незаконне заволодіння аеродромом під Києвом та ухилення від сплати податків родини Бадрудінових

    Згідно з повідомленням журналістів, аеродром “Бородянка”, який належить родині Бадрудінових, уже тривалий час використовує земельну ділянку без відповідного сплати податків. Ця земля, виділена під парашутний спорт, була передана Бородянською селищною радою, існуючим законодавством, але, схоже, без відповідної оплати.

    Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

    Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

    Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

    За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

    Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

    Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

    Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

    У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

    Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

    Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

    Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

    Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

    Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

    Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

    Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

    На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.

  • Нові системи Patriot для захисту українських аеродромів з F-16: Інструктори НАТО налаштують процес обслуговування

    Нові системи Patriot для захисту українських аеродромів з F-16: Інструктори НАТО налаштують процес обслуговування

    За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, нові системи Patriot будуть доставлені до України для захисту військових аеродромів, де базуватимуться літаки F-16. Весь персонал для обслуговування цих літаків та ППО буде навчений інструкторами НАТО з метою впорядкування усього процесу.

    Німеччина передасть Україні системи протиповітряної оборони Patriot, проте це займе близько двох місяців до моменту їх прибуття. Згідно з аналізом, цей термін є оптимальним.

    За інформацією видання The New York Times, посилаючись на свої військові джерела, 6 травня 70 українських військових розпочнуть навчання на військовій базі на сході Німеччини. Курс навчання управління Patriot триватиме шість тижнів, хоча зазвичай він триває шість-дев’ять місяців. Проте для ЗСУ цей термін скоротили. Обладнання буде доставлено до України після закінчення навчання.

    Журналісти NYT вважають, що Patriot може прибути до України не раніше кінця червня, і це може збігтися з постачанням літаків F-16. Постачання цих літаків, які Україна запитувала майже з початку війни у лютому 2022 року, очікується лише цього літа, спочатку у невеликій кількості.

  • “Україна готує аеродроми для винищувачів F-16,” – Міноборони

    “Україна готує аеродроми для винищувачів F-16,” – Міноборони

    Україна активно готує інфраструктуру аеродромів для прийому багатоцільових винищувачів F-16. За інформацією першого заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, робота з інтеграції цих літаків у систему Сил оборони України ведеться як в Україні, так і в рамках міжнародної Коаліції військово-повітряних сил. Робота передбачає не лише адаптацію аеродромів, але й навчання льотчиків та інженерів. Україна сподівається завершити підготовку інфраструктури до кінця 2024 року в рамках програми “Швидкий трек”, що охоплює оцінку аеродромів та проведення навчань особового складу на літаках F-16. Підготовка проходить в умовах постійного використання аеродромної інфраструктури для бойових завдань.

  • Атака Повітряних сил ЗСУ на командний пункт аеродрому у Саках на території Криму

    Атака Повітряних сил ЗСУ на командний пункт аеродрому у Саках на території Криму

    Повітряні сили Збройних сил України (ЗСУ) успішно атакували командний пункт російських військових на аеродромі Саки, розташованому на території тимчасово окупованого Криму.

    Микола Олещук, командувач Повітряних сил, висловив свою вдячність українським льотчикам за відмінно виконану роботу, опублікувавши фотографію з аеродрому, куди вони вдавалися під час операції. В іронічній манері він прокоментував стандартні заяви російського командування, які зазвичай стверджують: “Усі цілі збиті!” і додав: “На жаль, наші Повітряні Сили втратили ще один пункт управління в Криму!”

    “В черговий раз висловлюю подяку нашим льотчикам за відмінну роботу!” – написав він у своєму Телеграм-каналі.