Позначка: аграрії

  • Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    У Кропивницькому на продаж виставили великий елеваторний комплекс із повним циклом обробки та зберігання зерна. Об’єкт площею понад 5 тисяч квадратних метрів, який включає зерносховища, сушильне господарство, млин, комбікормовий цех та власну електропідстанцію, оцінили у 950 тисяч доларів. Пропозиція вже привернула увагу представників аграрного бізнесу та інвесторів, адже йдеться про готовий виробничий майданчик у центрі одного з найважливіших аграрних регіонів України.

    Інформацію про продаж оприлюднила інвестиційна компанія InVenture. Комплекс розташований у промисловій зоні Кропивницького на проспекті Інженерів і займає земельну ділянку площею 2,84 гектара. Земля перебуває в оренді до 2035 року, що дозволяє новому власнику одразу розпочати роботу без додаткових земельних процедур.

    Загальна площа будівель та споруд становить 5186 квадратних метрів. Основна спеціалізація підприємства — приймання, очищення, сушіння, зберігання та часткова переробка зернових, зернобобових та олійних культур. Комплекс свого часу будувався як багатофункціональний аграрний об’єкт і може забезпечувати практично весь виробничий цикл роботи із сільськогосподарською продукцією.

    Однією з головних переваг об’єкта є його логістичне розташування. Кропивницький традиційно вважається одним із центрів українського аграрного виробництва. Кіровоградська область входить до числа регіонів-лідерів за вирощуванням зернових та олійних культур, а також має розвинену мережу автомобільних та залізничних шляхів. Саме тому елеваторна інфраструктура в області залишається стратегічно важливою навіть в умовах воєнного часу.

    До складу комплексу входять зерносховища та складські приміщення загальним об’ємом понад 9 тисяч кубічних метрів. Потужності дозволяють одночасно зберігати до 15 тисяч тонн пшениці або близько 7 тисяч тонн соняшнику. Для аграрного сектору це досить суттєвий показник, особливо з огляду на постійний попит на послуги зі зберігання зерна.

    На території також працює сушильний комплекс із двома зерносушарками продуктивністю до 32 та 50 тонн на годину. Це дозволяє швидко підготувати врожай до тривалого зберігання або реалізації. Додатково встановлено обладнання для очищення та сепарації зерна, що дає можливість доводити продукцію до необхідних стандартів якості.

    Логістичний блок підприємства включає приймальні навіси, авторозвантажувачі, ваговий комплекс та систему внутрішнього транспортування зерна. Така інфраструктура дозволяє оперативно обслуговувати великі партії сільськогосподарської продукції під час сезону збору врожаю.

    Окрім елеваторної частини, на території розташовані млинний комплекс та комбікормовий цех. Це відкриває для потенційного інвестора додаткові можливості для диверсифікації бізнесу та створення виробництва з більшою доданою вартістю. Також на майданчику є ремонтні майстерні, гаражі та допоміжні приміщення для обслуговування вантажного транспорту.

    Важливою перевагою є наявність власної трансформаторної підстанції потужністю 400 кВА. В умовах високих тарифів та потреби в безперебійному електропостачанні для аграрних підприємств така інфраструктура має значну цінність.

    Продаж об’єкта відбувається на тлі зростання інтересу до українського аграрного сектору. Незважаючи на війну, агропромисловий комплекс залишається одним із ключових драйверів української економіки. За даними Міністерства аграрної політики, аграрна продукція забезпечує значну частину валютних надходжень держави, а попит на зернову логістику та елеваторні потужності залишається стабільним.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що вартість у 950 тисяч доларів для подібного об’єкта виглядає конкурентною. Для порівняння, будівництво нового елеватора із подібними потужностями сьогодні може коштувати у декілька разів дорожче через зростання цін на металоконструкції, обладнання та будівельні роботи.

    Водночас покупець має враховувати необхідність модернізації окремих виробничих потужностей та оновлення частини обладнання. Саме тому продавець позиціонує комплекс не лише як готовий елеватор, а й як перспективний майданчик для розвитку зернової логістики, агропереробки або створення великого складського центру.

    На тлі активної приватизації державних активів та пожвавлення інвестиційного ринку в Україні подібні пропозиції викликають дедалі більший інтерес серед українських і міжнародних інвесторів. Особливо це стосується аграрної інфраструктури, яка залишається одним із найстабільніших сегментів економіки навіть під час війни.

    Таким чином, елеваторний комплекс у Кропивницькому може стати не лише черговим об’єктом нерухомості на ринку, а й важливим інвестиційним активом для компаній, які планують розширювати свою присутність в аграрному секторі України. З огляду на масштаби інфраструктури, вигідне розташування та готовність до роботи, об’єкт уже називають однією з найцікавіших аграрних пропозицій літа 2026 року.

  • Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.

    Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.

    Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.

    За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.

    Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.

    Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.

    Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.

    Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.

    Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.

    У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.

    Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.

    Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.

    Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.

    Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.

    Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Україна у 2026 році може отримати менший урожай зернових культур через поєднання погодних і економічних факторів. Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України.

    Основні проблеми виникли ще взимку. Озимі культури зазнали впливу аномально низьких температур, через що вийшли з-під снігу ослабленими та менш стійкими до подальших стресів.

    Фахівці зазначають, що ситуацію погіршили й порушення агротехнічних норм. Серед них — використання неякісного насіння, помилки у строках сівби та неправильна глибина загортання зерна. У сукупності це призвело до зниження якості посівів і підвищило ризик недобору врожаю.

    Березень частково стабілізував ситуацію завдяки потеплінню — рослини почали відновлюватися і активізували вегетацію. Однак ключовим місяцем залишається квітень. Саме кількість опадів у цей період визначить, чи вдасться врятувати врожай.

    Додатковим викликом стала економічна ситуація. Через війну на Близькому Сході зросли витрати на логістику, що спричинило подорожчання мінеральних добрив. У результаті частина аграріїв не змогла забезпечити повноцінне підживлення посівів.

    Експерти наголошують: за сприятливої погоди ситуацію ще можна частково виправити. Якщо квітень буде дощовим, урожай може наблизитися до очікуваних показників. У разі нестачі опадів країна ризикує отримати значно менші обсяги зерна.

    Аграрії також закликають максимально дотримуватися агротехнічних рекомендацій і раціонально використовувати ресурси, щоб мінімізувати втрати.

    На тлі можливого скорочення врожаю важливим стає і питання збереження продуктів. Зокрема, хліб потребує правильних умов зберігання, адже швидко вбирає сторонні запахи та може псуватися.

    Фахівці радять зберігати білий і житній хліб окремо, використовувати паперові пакети або вентильовані хлібниці, а також уникати тривалого зберігання у поліетилені, де накопичується волога.

    Дотримання цих простих правил дозволить зменшити побутові втрати продуктів, що особливо важливо в умовах можливого скорочення врожаю та зростання цін.

  • Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Стрімке зростання цін на пальне та можливий дефіцит добрив через кризу на Близькому Сході можуть суттєво вплинути на український агросектор і підготовку до сезону 2026 року. Після чергового загострення навколо Ірану світові енергетичні ринки відреагували підвищенням котирувань, що вже позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    За даними профільних майданчиків, оптові ціни на бензин, дизель і скраплений газ знову зросли. Бензин марки А-95 у гурті перевищив 62 гривні за літр, дизель подорожчав до понад 71 гривні. На світовому ринку нафта знову наблизилася до позначки понад 83 долари за барель. Це створює передумови для подальшого зростання роздрібних цін найближчим часом.

    Для аграріїв ситуація ускладнюється ще й обмеженнями на відвантаження пального з європейських нафтопереробних заводів — постачальники вводять ліміти, що не перевищують кількох сотень тонн в одні руки. У період активної підготовки до посівної це створює ризики нестачі ресурсів.

    Представники аграрного сектору зазначають, що дизель уже коштує значно дорожче, ніж на початку минулорічної посівної кампанії. Частина господарств встигла сформувати запаси за старими цінами, однак багато хто змушений закуповувати пальне нині, що суттєво збільшує витрати. Через це деякі фермери заявляють про можливе скорочення площ посівів, хоча експерти вважають, що більшість господарств усе ж продовжать роботу.

    Окремий виклик — добрива. Найбільш відчутне подорожчання стосується азотних добрив, зокрема карбаміду та аміачної селітри. Після обмежень транзиту через стратегічні морські маршрути світові ціни на сировину для виробництва добрив зросли. Підвищилися й витрати на логістику, що додатково впливає на кінцеву вартість.

    За оцінками міжнародних експертів, через ключові морські коридори проходить значна частина світової торгівлі добривами та їхніми компонентами. У разі затяжного кризового сценарію можливий глобальний дефіцит, що відобразиться на вартості продовольства у світі.

    В Україні внутрішнє виробництво добрив працює не на повну потужність, тому аграрії частково залежать від імпорту. Якщо ціни на азотні та фосфорні добрива залишаться високими, це може підвищити собівартість вирощування зернових і технічних культур більш ніж на 30%.

    Експерти застерігають: у короткостроковій перспективі це означає складнішу посівну кампанію, а в середньостроковій — потенційний вплив на врожайність і фінансову стабільність господарств. Водночас кінцевий ефект залежатиме від тривалості міжнародної кризи та швидкості стабілізації енергетичних і логістичних ринків.

  • Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    В Україні гречка залишається доступною фізично, однак ключовою проблемою стає її вартість. Через низьку рентабельність аграрії поступово скорочують площі під цією культурою, що може вплинути на ситуацію на ринку в майбутньому.

    Про це розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. За його словами, виробники опинилися між двома факторами: фермери хочуть отримувати вищу закупівельну ціну, а покупці не готові платити більше за готову продукцію.

    Наразі, за оцінками експерта, середня ціна на гречку становить приблизно 30–32 тисячі гривень за тонну. У такому випадку гуртова відпускна ціна гречаної крупи ядриці сягає близько 60 тисяч гривень за тонну. Після націнки торговельних мереж, яка зазвичай становить 10–20%, формується кінцева ціна для споживача на полицях супермаркетів.

    При цьому аграрії розраховують продавати врожай дорожче — приблизно по 35 тисяч гривень за тонну, а з часом навіть по 40 тисяч. Однак, за словами Рибчинського, таке підвищення може бути контрпродуктивним, оскільки занадто висока ціна знижує попит.

    Експерт пояснює, що у цьому випадку виникає ризик конкуренції з імпортною продукцією. Якщо українська гречка дорожчатиме, на ринку може з’явитися дешевший імпорт. У такій ситуації переробні підприємства можуть або припинити виробництво, або змушені будуть знижувати закупівельні ціни на сировину.

    За словами Рибчинського, економіка виробництва виглядає так: якщо фермери продають гречку приблизно по 35 гривень за кілограм, переробні підприємства реалізують крупу вже приблизно по 70 гривень. Після націнки торговельних мереж ціна на полиці може зрости до 80–90 гривень за кілограм.

    При цьому на полицях супермаркетів ціни поки залишаються нижчими. Наприклад, у деяких мережах гречану крупу можна придбати приблизно за 45–48 гривень за кілограм, а в окремих магазинах ціни стартують від близько 37 гривень.

    Експерт також закликає українців не піддаватися паніці та не скуповувати крупу про запас. За його словами, ажіотажні закупівлі можуть штучно створити дефіцит на полицях.

    На його думку, подібна ситуація вже неодноразово траплялася на ринку: інформаційна хвиля викликає паніку серед покупців, і протягом кількох тижнів люди скуповують обсяги, які могли б спокійно придбати за кілька місяців.

  • На Дніпропетровщині викрили угруповання, яке обікрало аграріїв на 70 мільйонів

    На Дніпропетровщині викрили угруповання, яке обікрало аграріїв на 70 мільйонів

    ДБР викрило масштабну злочинну організацію, яка обкрадала аграрні компанії по всій Україні. До угруповання входило понад 15 осіб, серед яких були раніше судимі, а очолював схему мешканець Дніпра.

    Розслідування показало, що шахраї діяли за відпрацьованим алгоритмом:

    • через корупційні зв’язки у Державній податковій службі отримували службову інформацію про агропідприємства;

    • створювали підроблені документи та відкривали фіктивні банківські рахунки на ім’я реальних компаній;

    • представлялися співробітниками відомих елеваторів чи трейдерів, пропонуючи виробникам «вигідні» контракти за завищеними цінами;

    • отримані кошти переводили на підставні рахунки та знімали готівку, переважно під виглядом «зарплати».

    У такий спосіб група заволоділа грошима щонайменше чотирьох агропідприємств на суму понад 70 млн грн. Ще 52 млн грн зловмисники намагалися привласнити, але не встигли.

    Окреме розслідування стосується трьох співробітників Східного міжрегіонального управління ДПС. Вони незаконно копіювали дані більш ніж 220 підприємств і передавали їх учасникам злочинної організації. Саме ця інформація ставала основою для шахрайських схем.

    Дії учасників угруповання кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу:

    • ст. 255 – створення та керівництво злочинною організацією,

    • ст. 190 – шахрайство,

    • ст. 209 – легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом,

    • ст. 200 – незаконні операції з банківськими рахунками та документами,

    • ст. 358 – підробка документів.

    Максимальна санкція передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Розслідування щодо працівників податкової ведеться за ч. 3 ст. 362 ККУ – несанкціоноване копіювання даних з автоматизованих систем.

    Процесуальне керівництво у справі здійснював Офіс Генерального прокурора.

  • Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

    Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у сумі до 150 млн гривень, аналогічно до умов, які вже діють для підприємств тваринництва й переробки.

    За словами міністра агрополітики Віталія Коваля, це дасть аграріям шанс інвестувати в критично важливу інфраструктуру з мінімальним фінансовим навантаженням. А головне – дозволить зменшити сезонні цінові гойдалки на овочі та фрукти.

    «Через війну дефіцит сховищ сягнув 60%. Потреба у нових об’єктах – 340 тисяч тонн. Це питання продовольчої безпеки. Побудова сховищ – не розкіш, а необхідність», – заявив Коваль.

    Варто зазначити: нинішня програма «5-7-9%» – це не пряме фінансування, а інструмент здешевлення вже взятих кредитів. Фермери, які вкладатимуться у будівництво овочесховищ, зможуть повертати кредит із суттєво меншою переплатою – відсотки компенсує держава.

    Попри привабливість такої підтримки, експерти застерігають: доступ до програми для малих фермерів усе ще ускладнений бюрократією та банківською недовірою. Проте ті, хто зможе «вписатися» в умови, мають реальний шанс вирішити одразу дві проблеми – зберігання продукції та стабільність на ринку.

    За офіційними даними, реалізація програми має охопити аграріїв із регіонів, де найбільше зруйновано інфраструктуру – насамперед це Південь і Схід України.

  • Українські фермери можуть отримати дотації: хто і як може подати заявку

    Українські фермери можуть отримати дотації: хто і як може подати заявку

    Українські аграрії мають можливість отримати державну підтримку на утримання певних видів тварин. Зокрема, фермери, які утримують від 3 до 100 корів, можуть розраховувати на виплати у розмірі 7 тисяч гривень на кожну. Для власників маточного поголів’я кіз або овець передбачено дотації у розмірі 2 тисяч гривень за кожну тварину.

    Заявки можуть подати аграрії з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Основні умови:

    • Мінімальна кількість корів – 3, максимальна – 100.
    • Виплати для кіз та овець нараховуються лише за маточне поголів’я.

    Як подати заявку?

    1. Зареєструйтесь у Державному аграрному реєстрі.
      Це основна платформа для подачі заявок.
    2. Заповніть анкету та прикріпіть необхідні документи.
      Перелік документів доступний у системі.
    3. Чекайте перевірки.
      Протягом 10 робочих днів Укрдержфонд перевірить вашу заявку.

    Після погодження заявки Укрдержфонд повідомить аграрія про суму підтримки. Для отримання коштів фермер повинен підписати додаток до договору, використовуючи електронний підпис. Виплати надходять на рахунок протягом семи днів після погодження.

    Дотації мають допомогти аграріям у складних економічних умовах, сприяючи збереженню та розвитку тваринництва в Україні.

    Український уряд сподівається, що ці заходи допоможуть підтримати фермерів та стабілізувати аграрний сектор. Якщо ви утримуєте корів, кіз чи овець, не втрачайте можливості скористатися державною допомогою.

  • Дотації фермерам і субсидії на паливо: як скористатися державною підтримкою

    Дотації фермерам і субсидії на паливо: як скористатися державною підтримкою

    Українські фермери та домогосподарства отримали нові можливості для фінансової підтримки від держави. Уряд запровадив програми дотацій для аграріїв і субсидій для населення, яке потребує допомоги з опаленням.

    Дотації для фермерів

    Держава надає фінансову підтримку фермерам, які утримують корів, кіз чи овець:

    • 7 тисяч гривень на кожну корову для тих, хто має від 3 до 100 голів;
    • 2 тисячі гривень на кожну козу чи вівцю для аграріїв, які утримують від 5 до 500 голів.

    Для подання заявки необхідно:

    1. Увійти до Державного аграрного реєстру.
    2. Заповнити анкету та прикріпити відповідні документи.

    Подати заявки можуть аграрії з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій.

    Українці, які не мають централізованого опалення або не використовують газ чи електроенергію для обігріву, можуть отримати житлову субсидію чи пільгу на придбання твердого палива (дров, вугілля).

    Хто має право на субсидію?

    • Сім’ї з низькими доходами, які не можуть оплатити опалення самостійно.

    Хто може скористатися пільгами?

    • Ветерани війни.
    • Постраждалі від Чорнобильської катастрофи.
    • Багатодітні сім’ї.
    • Інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Допомогу можна отримати раз на рік після особистого звернення. Для цього необхідно подати:

    • Заяву і декларацію (для субсидії).
    • Заяву та довідку про наявність пічного опалення (для пільги).