Daypolitico

Позначка: Ахметов

  • «Відключення від розетки»: структури Ахметова раптово скидають масштабну мережу електрозаправок

    «Відключення від розетки»: структури Ахметова раптово скидають масштабну мережу електрозаправок

    Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНО Енергоефективність», яке працює на вітчизняному ринку під відомим брендом YASNO, ухвалило стратегічне рішення повністю вийти з бізнесу електрозарядних станцій. Цей інноваційний напрямок тривалий час розвивався під окремим суббрендом YASNO E-Mobility. Про кардинальні зміни в операційній діяльності та переформатування активів офіційно повідомила пресслужба самої енергетичної компанії. Відмова від розбудови інфраструктури для електромобілів стала несподіваним кроком для ринку на тлі загального зростання попиту на екологічний транспорт в Україні.

    Згідно з оприлюдненими даними, керівництво енергопостачальника вважає цей проєкт уже повністю сформованим та незалежним гравцем. Теперішня модель управління вимагає додаткових колосальних фінансових вливань для розширення географії присутності, які більше не збігаються з генеральною лінією розвитку материнського холдингу.

    «Мережа електрозарядних станцій YASNO E-Mobility – це сформований самостійний бізнес із власною операційною моделлю, клієнтською базою та потенціалом подальшого розвитку. Її подальше масштабування потребує особливого фокусу та інвестиційних пріоритетів, відмінних від поточної стратегії YASNO», – зазначили представники компанії.

    Новий курс енергетичного гіганта

    Замість фінансування розширення мережі заправок для електрокарів, ТОВ «ЯСНО Енергоефективність» планує максимально сконцентрувати всі доступні управлінські ресурси та фінансові потоки на більш критичних та пріоритетних для себе напрямках. Основний акцент відтепер буде зроблено на реалізації масштабних енергосервісних проєктів, які мають забезпечити загальну стабільність системи. Крім того, компанія зосередиться на стрімкому розвитку розподіленої генерації та впровадженні інноваційних цифрових рішень. Зокрема, йдеться про системи управління енергообладнанням та загальну енергоефективність у рамках розширення флагманського проєкту YASNO Power.

    Під час надскладного процесу фізичної передачі самих зарядних станцій та масиву цифрових даних новим операторам, головним завданням для холдингу залишатиметься гарантування безперебійної роботи всієї зарядної інфраструктури. У YASNO публічно запевнили, що всі раніше взяті зобов’язання перед діючими клієнтами, а також стратегічними партнерами будуть виконані в повному обсязі без жодних технічних затримок. Водії електромобілів не повинні відчути перебоїв у наданні послуг у період перехідного етапу управління активами.

    Масштаби монополії та воєнні втрати

    Компанія D.Solutions, яка безпосередньо оперує брендом YASNO, є невід’ємною частиною великої енергетичної групи ДТЕК, що належить бізнесмену Рінату Ахметову. Традиційно цей бізнес розвивається у сфері роздрібного постачання електричної енергії та природного газу населенню й комерційному сектору. Паралельно підприємство активно займається встановленням сонячних електростанцій та сучасних систем накопичення електроенергії, що набуло особливої актуальності через тотальну нестабільність об’єднаної мережі в умовах війни.

    Станом на серпень 2026 року статистика компанії ілюструє величезні масштаби покриття: YASNO стабільно обслуговує близько двох з половиною мільйонів побутових споживачів. Основна клієнтська база зосереджена у столиці, а також у Дніпропетровській та Донецькій областях. Крім того, послугами постачальника користуються понад шістдесят чотири тисячі комерційних клієнтів по всій території держави.

    Водночас енергетична інфраструктура холдингу продовжує зазнавати колосальних збитків через інтенсивні бойові дії та постійні обстріли. Нещодавно цілеспрямований російський ракетний удар вщент знищив великий склад YASNO, де зберігалися партії сонячних панелей, критично необхідних для забезпечення автономності об’єктів під час блекаутів. Цей безпековий фактор також міг суттєво вплинути на екстрений перегляд інвестиційних планів керівництвом та змусити компанію акумулювати всі вільні кошти для відновлення базового функціоналу й генерації, замість багатомільйонної підтримки побічних інфраструктурних проєктів на кшталт мережі електрозаправок.

  • Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    В Україні викрили масштабну корупційну схему, яку пов’язують із бізнес-групою Ріната Ахметова та підконтрольними компаніями у сфері енергетики. Розслідування вказує на системні маніпуляції під час держзакупівель електроенергії, штучне створення дефіциту на ринку та подальше виведення коштів через офшорні структури.

    За даними джерел у галузі та судових рішень, схема нібито охоплює компанії ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323), постачальників під брендом YASNO, а також іноземні юрисдикції — кіпрську Fabcell Ltd і зареєстровану на БВО Gelion Properties Ltd. Через ці компанії, за твердженнями викривачів, здійснювалася фінансова оптимізація, переоформлення активів та рух коштів за межі України.

    Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

    У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

    Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

    Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

    Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

    Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

    За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

    Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

    Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

  • Мільярди для маріупольців — у кишенях мера: історія Вадима Бойченка

    Мільярди для маріупольців — у кишенях мера: історія Вадима Бойченка

    Під час війни, коли десятки тисяч маріупольців втратили домівки, мер Вадим Бойченко зумів перетворити державні й міжнародні програми допомоги на особисте джерело збагачення. Про це йдеться у масштабному журналістському розслідуванні, яке викрило схеми привласнення сотень мільйонів гривень, призначених для переселенців.

    Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко покинув Маріуполь, тоді як мешканці залишилися під обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпеці, а його родина — у Києві. Саме в цей період сім’я мера почала активно скуповувати елітну нерухомість у Львові, Хмельницькому та столиці, поповнюючи автопарк преміум-класом.

    Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

    Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

    Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

    Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

    Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

    Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

    Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?

  • Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств.

    Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії групи ДТЕК він контролює більшу частину українського ринку електроенергії: від генерації до розподілу та продажів.

    Зокрема, бренд Yasno у 2023 році виграв мільярдні тендери, після чого вартість електроенергії для споживачів піднімалася до 8 гривень за кіловат-годину, що удвічі перевищувало середньоринкові показники. Це викликало значну критику з боку експертів і споживачів, які говорять про фактичну монополізацію енергетичного сектору.

    Попри військові виклики, Ахметов не відмовився від інвестицій у надрозкіш. У німецькому Бремені на воду спустили суперʼяхту Luminance вартістю понад 500 мільйонів євро. Формально власником значиться офшорна компанія з Кайманових островів, однак усі сліди ведуть саме до українського олігарха.

    Таким чином, Ахметов, зберігши фінансову міцність, не лише утримує позиції, але й нарощує вплив, перетворюючись на одного з ключових гравців, від яких залежить українська економіка.

  • Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

    Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

    Слідство встановило можливу участь низки українських енергетичних компаній, пов’язаних з Рінатом Ахметовим, у схемах маніпулювання ринком електроенергії. Серед підозрюваних – ТОВ «ДТЕК», «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги», «Донецькі енергетичні послуги» та «ДТЕК ЕСКО». Окрім цього, у розслідуванні фігурують офшорні структури Fabcell Ltd (Кіпр) та Gelion Properties Ltd (Британські Віргінські Острови).

    За матеріалами кримінального провадження №12025100000001084 від 29 серпня 2025 року, компанії підозрюються у використанні занижених цін при укладенні договорів з бюджетними установами, з подальшим підвищенням тарифів через додаткові угоди. Також перевіряється створення штучного дефіциту електроенергії, перепродаж ресурсів «Енергоатому» та виведення коштів через офшори.

    Слідство наголошує, що організатори схем контролювали фінансові потоки, маніпулювали бухгалтерською звітністю та здійснювали транскордонні операції. Це дозволяло уникати державного фінансового контролю, занижувати податкові зобов’язання та легалізовувати доходи, отримані злочинним шляхом.

    На даний момент тривають заходи зі встановлення кола причетних осіб, дослідження механізмів виведення капіталу та оцінки збитків державному бюджету. Представники слідства також звертають увагу на можливу зацікавленість окремих суддів у збереженні незаконних схем, через що частина скарг залишалася без задоволення.

    Розслідування перебуває на активній стадії, а суспільство обіцяють регулярно інформувати про його хід та результати.

  • Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища

    Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища

    В Україні право на користування надрами мають 2 268 компаній і 78 фізичних осіб. Серед них – власники з 51 країни, а деякі підприємства входять до потужних корпоративних груп. Аналітики YouControl дослідили, кому належать українські надра, які компанії контролюють видобуток стратегічно важливих ресурсів та яку роль відіграють у цьому іноземні власники.

    Хто і скільки має дозволів?

    В Україні видано 3 482 чинних спеціальних дозволи на користування надрами. Більшість компаній мають лише один дозвіл, але є й гіганти:

    • АТ “Укргазвидобування” – 213 дозволів,

    • ПАТ “Укрнафта” – 89 дозволів.

    Серед приватних компаній найбільші активи зосереджені в руках впливових бізнес-груп:

    • “СКМ” Ріната Ахметова – 39 дозволів,

    • “Смарт-холдинг” Вадима Новинського – 17,

    • “Західнадрасервіс” – 13,

    • “Істван” – 12,

    • “АТБ” Геннадія Буткевича – 11.

    Іноземний капітал у видобуванні

    351 компанія, що мають спецдозволи, частково або повністю належать іноземцям. Найбільше власників з:

    • Кіпру – 137 компаній,

    • Нідерландів – 34,

    • Швейцарії – 24,

    • Великої Британії – 23,

    • Німеччини – 21,

    • США – 14.

    Це свідчить, що значна частина українських природних ресурсів контролюється міжнародним бізнесом.

    Видобуток критичних корисних копалин

    16 із 50 критичних копалин України видобувають 39 компаній. Із них:

    • 10 є державними (зокрема, володіють ліцензіями на германій),

    • 22 компанії входять у великі бізнес-групи, що контролюють стратегічні ресурси.

    Наприклад:

    • Група “АТБ” – доступ до графіту, цинку, берилію, титану та цирконію,

    • “Груп ДФ” Дмитра Фірташа – титан, ванадій, скандій, цирконій,

    • “Укрдонінвест” Віталія Кропачова – германій,

    • “Велта” Андрія Бродського – титанові та цирконієві руди,

    • “Укрлітійвидобування” Сергія Табалова – єдина ліцензія на літій,

    • “Спис Україна” з турецької групи “Онур” – графіт і ніобій,

    • “Марганецький ГЗК” і “Покровський ГЗК” (група Коломойського-Пінчука) – марганцеві руди.

    Чи є майбутнє для міжнародного партнерства?

    Україна отримала від США оновлений варіант угоди щодо корисних копалин, яку наразі перевіряють юристи. Водночас, за словами нардепа Данила Гетманцева, майже всі комерційно вигідні родовища вже “розписані” між великими бізнес-групами, тому пропонувати новим партнерам фактично нічого.

  • Українські мільярдери не збільшили свої статки за рік — новий рейтинг Forbes

    Українські мільярдери не збільшили свої статки за рік — новий рейтинг Forbes

    За підсумками минулого року, жоден з українських мільярдерів не зміг збільшити своє багатство, згідно з новим рейтингом Forbes. Україну в ньому представляють 6 осіб, серед яких лідирує Ринат Ахметов.

    Станом на 2024 рік, найбагатшим українцем залишається Ринат Ахметов, який займає 377-е місце у світовому рейтингу з капіталом у 7,9 млрд доларів. За ним йдуть Виктор Пінчук (3,2 млрд доларів), Петро Порошенко (1,7 млрд доларів) і Влад Яценко (1,2 млрд доларів). Їхні статки залишилися незмінними у порівнянні з попереднім роком.

    Трохи менше змін зазнали активи Вадима Новинського (1,2 млрд доларів), який втратив менше мільйона доларів, і Константина Жеваго (1,1 млрд доларів), який через санкції втратив 10 мільйонів доларів.

    Цього року з рейтингу вибули Геннадій Боголюбов, співвласник групи «Приват», а також його партнер Ігор Коломойський, який залишив рейтинг ще минулого року.

    Цікаво, що в списку Forbes цього року з’явилося 15 нових мільярдерів із Росії. За кількістю новачків Росія займає п’яте місце серед країн, поступаючись США (103 нових мільярдери), Німеччині (37), Китаю та Гонконгу (32) і Індії (17).

    Найбагатшою людиною світу залишається Ілон Маск, хоча його капітал зменшився на 2,5 млрд доларів, що тепер становить 340 млрд доларів.

  • «Метінвест» призупинив видобуток вугілля поблизу Покровська

    «Метінвест» призупинив видобуток вугілля поблизу Покровська

    Група «Метінвест», що належить бізнесмену Рінату Ахметову, оголосила про призупинення роботи вуглевидобувного майданчика в селищі Піщане, неподалік Покровська в Донецькій області. Це рішення ухвалено через загрози безпеці працівників і складну ситуацію в регіоні.

    Зазначається, що призупинення роботи відбулося через наближення лінії фронту та посилення обстрілів.

    Цей майданчик забезпечував близько половини загального обсягу видобутку вугілля «Метінвестом» в Україні. Водночас інші ключові об’єкти Групи продовжують працювати.

    На об’єкті розташований вертикальний ствол (№3) шахтоуправління «Покровське» та адміністративний комплекс. Зазначається, що Група евакуювала основний персонал і членів їхніх сімей.

    Про закриття інших шахт компанії під Покровськом поки що не повідомляють.

  • Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Італійське видання Corriere Della Sera опублікувало статтю, яка аналізує питання використання міжнародної допомоги для відновлення України після війни. У матеріалі наголошується, що серед європейських чиновників зростають побоювання щодо прозорості розподілу коштів, зокрема через вплив великих бізнесменів та олігархів.

    У ній ідеться про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалив рішення не давати гроші українським енергокомпаніям, що належать олігархам, навіть у нинішній надзвичайній ситуації в енергетиці України.

    Зокрема, ЄБРР не фінансуватиме проєкти з відновлення зруйнованих обстрілами електростанцій компанії ДТЕК, оскільки її контролює найбагатша людина країни Рінат Ахметов.

    «Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і в нас є дуже тверді ідеї з цього приводу: це частина реформ, які необхідно провести для вступу України до Європейського Союзу. Якби ми пішли на компроміс із цього питання, ми завдали б шкоди довгостроковим перспективам країни», – заявила Corriere глава ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

    Незважаючи на те, що мільйони українців зараз страждають від низьких температур і відключень електроенергії, Рено-Бассо не має наміру давати кредити або гарантії під кредити для ДТЕК.

    ЄБРР хотів би, щоб Ахметов відмовився від контролю над групою.

    «Нам потрібна зміна структури», – заявила Рено-Бассо.