Daypolitico

Позначка: акція протесту

  • Скандал у Києві: Ізраїль заявив про нацистські жести під час акції на Майдані

    Скандал у Києві: Ізраїль заявив про нацистські жести під час акції на Майдані

    Посольство Ізраїлю в Україні висловило занепокоєння через події, які відбулися 21 червня на Майдані Незалежності у Києві під час акції об’єднання «Братство». У дипломатичному представництві заявили, що окремі учасники заходу нібито використовували нацистські вітання та жести, які асоціюються з нацистським режимом, і закликали українські правоохоронні органи дати належну оцінку інциденту.

    Відповідна заява була оприлюднена ввечері 24 червня. У посольстві наголосили, що подібні дії є неприйнятними та паплюжать пам’ять мільйонів людей, які стали жертвами нацизму під час Другої світової війни. Дипломати також висловили сподівання на оперативну реакцію українських правоохоронців відповідно до чинного законодавства України.

    У центрі уваги опинилися події, які відбувалися 21 червня в центральній частині столиці. Цього дня у Києві проходив ювілейний десятий «Марш рівності», організований представниками ЛГБТК+ спільноти та правозахисними організаціями. Одночасно на Майдані Незалежності відбулася акція опонентів «КиївПрайду», учасники якої заявляли про підтримку традиційних сімейних цінностей та виступали проти проведення маршу.

    За даними українських медіа, на Майдані зібралися кілька сотень людей. Частина учасників була у балаклавах та чорному одязі, використовувала прапори різних консервативних і націоналістичних організацій. Організатори акції заявляли, що їхній захід має мирний характер та спрямований на захист традиційних сімейних цінностей.

    Саме під час цієї акції, за твердженням ізраїльської дипломатичної місії, були зафіксовані жести та вигуки, які посольство розцінило як нацистські. У заяві наголошується, що такі прояви не можуть залишатися поза увагою держави та суспільства, особливо з огляду на історичний контекст Голокосту та злочинів нацистського режиму.

    Поки що офіційної реакції Національної поліції України або інших правоохоронних органів на заяву посольства Ізраїлю не оприлюднено. Також немає інформації про відкриття проваджень чи проведення перевірок за фактами, про які йдеться у зверненні дипломатів.

    Водночас українське законодавство передбачає відповідальність за пропаганду та публічне використання символіки тоталітарних режимів. Зокрема, стаття 436-1 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за виготовлення, поширення та публічне використання символіки нацистського або комуністичного тоталітарних режимів.

    Тема боротьби з проявами антисемітизму та прославленням нацистської символіки залишається чутливою для Ізраїлю. Україна та Ізраїль останніми роками підтримують активний політичний та дипломатичний діалог, а ізраїльська сторона неодноразово наголошувала на важливості збереження історичної пам’яті про Голокост та протидії будь-яким формам ксенофобії і расової ненависті.

    Інцидент уже викликав активне обговорення у соціальних мережах та медіапросторі. Частина користувачів підтримала позицію посольства Ізраїлю та закликала до ретельного розслідування. Інші наголошують на необхідності дочекатися офіційних висновків правоохоронців щодо того, що саме відбувалося під час акції та чи містили дії її учасників ознаки правопорушення.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України питання інформаційних та політичних провокацій залишається особливо чутливим. Саме тому будь-які випадки використання символіки чи жестів, пов’язаних із тоталітарними режимами, традиційно привертають значну увагу як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Чи матиме ця історія подальше продовження та чи відреагують на неї українські правоохоронні органи, стане відомо найближчим часом.

  • “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    У Казахстані в день візиту президента РФ Володимира Путіна до Астани затримали опозиційного активіста Марата Жанузакова після публікації фото з різким антипутінським плакатом та українською символікою. Інцидент викликав резонанс у соцмережах і знову привернув увагу до ставлення частини казахстанського суспільства до російської політики та війни проти України.

    Про затримання повідомили донька активіста Айман Жанузакова, а також низка казахстанських опозиційних ресурсів і правозахисних сторінок.

    Перед затриманням Жанузаков опублікував у Facebook фотографію, на якій стоїть із плакатом на тлі прапорів Казахстану та України. На плакаті було написано: “Гей, покидьку! Пішов лісом з Казахстану! Слава Україні!”.

    Сам допис активіст супроводив фразою: “До приїзду одного мудака”.

    Хоча у публікації прямо не згадувалося ім’я російського президента, затримання відбулося саме у день прибуття Володимира Путіна до Казахстану для участі у заходах Вищої Євразійської економічної ради.

    Російського лідера в Астані зустрічав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. На тлі візиту в місті були посилені заходи безпеки, а місцеві медіа повідомляли про масштабні перекриття доріг та підвищену активність силовиків.

    Після появи фото в соцмережах до Марата Жанузакова прийшли правоохоронці. Активіста доправили на допит, однак пізніше відпустили додому.

    За словами самого Жанузакова, поліція вимагала видалити резонансний пост із Facebook.

    “Дякую всім за підтримку. Поліція попросила мене стерти пост. Я сказав: подумаю”, — написав він після звільнення.

    Станом на вечір 28 травня публікація залишалася доступною на його сторінці.

    Казахстанські опозиційні ресурси зазначають, що це вже не перший протест Марата Жанузакова проти візитів Путіна та політики Кремля.

    Під час попереднього приїзду президента РФ до Казахстану у листопаді 2024 року активіст уже виходив на публічну акцію разом із соратниками. Тоді протестувальники тримали плакат із написом: “Ваша Високоповажність, пішов н#х#й з Казахстану!”.

    Після тієї акції казахстанський суд визнав учасників винними у “дрібному хуліганстві” та призначив штрафи.

    Новий інцидент відбувся на тлі дедалі складнішого балансу, який Казахстан намагається зберігати у відносинах із Росією після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Офіційна Астана формально залишається союзником Москви у межах ОДКБ та Євразійського економічного союзу, однак водночас не визнає окуповані українські території частиною Росії та намагається демонструвати певну дистанцію від російської політики.

    Президент Касим-Жомарт Токаєв раніше неодноразово заявляв про підтримку принципу територіальної цілісності держав і відмовлявся визнавати так звані “ЛНР” та “ДНР”.

    Через це відносини між Москвою та Астаною періодично супроводжуються дипломатичними напруженнями та інформаційними конфліктами.

    У самому Казахстані після 2022 року помітно посилилися антивоєнні настрої серед частини суспільства. У великих містах регулярно проходили акції підтримки України, а в соцмережах неодноразово виникали дискусії щодо ризиків російського впливу на північні регіони Казахстану.

    На цьому тлі будь-які публічні антипутінські виступи під час офіційних візитів російського президента викликають особливу увагу силовиків.

    Крім самого затримання активіста, увагу медіа також привернули безпрецедентні заходи безпеки під час приїзду Путіна до Астани. У соцмережах та ЗМІ з’явилися фото і відео кортежу російського президента, який супроводжували посилені підрозділи охорони, засоби радіоелектронної боротьби та спеціальні мобільні комплекси захисту від дронів.

    Казахстанські та російські медіа повідомляли, що у місті частково перекривали центральні вулиці, а силовики перевіряли окремі райони поблизу урядових маршрутів.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що під час візиту Путін знову припустився помилки у вимові імені президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Подібні ситуації вже неодноразово траплялися раніше й регулярно стають приводом для обговорень у мережі.

    Попри затримання Жанузакова, офіційної кримінальної справи проти нього наразі не оголошували. Правозахисники водночас зазначають, що подібні дії поліції свідчать про обмеження свободи висловлювань у країні, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з Росією та президентом РФ.

    Аналітики вважають, що подібні інциденти демонструють складну внутрішню ситуацію в Казахстані, де влада змушена балансувати між стратегічними відносинами з Кремлем та дедалі помітнішими антиросійськими настроями частини населення.

  • У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві в Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового проєкту Цивільного кодексу України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні. Подія зібрала громадських активістів, правозахисників та небайдужих громадян, які висловили занепокоєння окремими положеннями законопроєкту та вимагали його суттєвого доопрацювання до другого читання.

    Учасники акції прийшли з плакатами, на яких були написані різні гасла: «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів», «Ганьба» та інші. Люди наголошували, що документ має значний вплив на базові правові механізми держави та права громадян, тому не може ухвалюватися без широкого суспільного обговорення та врахування правок експертного середовища.

    Під час протесту в Маріїнському парку лунали скандування: «Руки геть від прав людини!», «Українська земля не для дерибану!» та «Не допустимо відкат!». Протестувальники заявляли, що низка положень нового Цивільного кодексу викликає серйозні запитання щодо їх відповідності принципам правової держави та захисту громадянських свобод.

    Основними претензіями до законопроєкту учасники акції називають потенційні зміни у визначенні поняття родини, можливі корективи у сфері права власності та механізмах захисту державного майна. Окремо висловлюється занепокоєння, що деякі норми можуть ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та обмежити доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес.

    На думку частини учасників, нова редакція Цивільного кодексу потребує додаткового аналізу з боку правників, профільних експертів та громадських організацій, оскільки може вплинути на баланс між державним регулюванням, приватною власністю та свободою слова.

    Передісторія

    28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Документ фактично має замінити чинну редакцію, яка діє вже багато років та регулює ключові цивільно-правові відносини в країні — від права власності до сімейних і договірних відносин.

    Попередній варіант законопроєкту вже викликав суспільний резонанс через низку спірних норм, зокрема щодо сімейного законодавства. У ході дискусій найбільш критиковані положення були переглянуті, зокрема пропозиції щодо зниження шлюбного віку до 14 років було вилучено після суспільного обговорення.

    Втім, оновлена редакція документа також стала предметом критики. Громадські активісти та правозахисні організації заявляють, що низка формулювань залишаються недостатньо чіткими або можуть створити ризики для прав громадян. У березні в Києві вже проходив «Марш жінок», учасники якого виступали проти окремих положень нового Цивільного кодексу, а 5 травня в столиці відбулася ще одна акція протесту.

    Також учасники попередніх зібрань повідомляли про випадки, які вони розцінювали як спроби обмеження змісту плакатів з боку правоохоронців, зокрема вимоги прибрати окремі написи.

    Окремо зазначається, що представники Європейського Союзу, серед яких посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, заявили про аналіз положень проєкту Цивільного кодексу на відповідність європейським стандартам права.

    Наразі обговорення законопроєкту триває, а громадські організації закликають до відкритого діалогу та внесення змін до документа до його розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.