Daypolitico

Позначка: акцизи

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    На початку 2026 року українські водії зіткнулися з рекордним зростанням цін на автогаз. Лише за кілька тижнів вартість цього виду пального зросла більш ніж на 3,5 гривні за літр і наблизилася до психологічної позначки у 40 грн/л. Станом на 9 січня середня ціна автогазу на АЗС сягнула 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником щонайменше за останні 14 років.

    У великих мережах вартість скрапленого газу вже практично підійшла до 40 гривень. Зокрема, WOG та ОККО продають автогаз по 39,98–39,99 грн за літр, SOCAR — по 39,41 грн, а KLO — по 39,4 грн. Дешевше пальне пропонують окремі дискаунтери: наприклад, на БРСМ-Нафта автогаз коштує 35,83 грн за літр, на «Укрнафті» — 38,44 грн.

    Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

    Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

    При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

    На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

    Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

    У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.

  • Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

    У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

    Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

    Ось як виглядає нинішня податкова модель:

    • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

    • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

    • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

    • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

    Хто виграє?

    Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

    Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

    Хто платить за «бенкет»?

    • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

    • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

    Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

    Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

    Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

    Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

    Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

  • Як в Україні змінилися ціни на хліб у січні

    Як в Україні змінилися ціни на хліб у січні

    У 2024 році ціни на продукти в Україні зросли на 20%, і ця тенденція зберігається у 2025-му. Серед причин подорожчання називають інфляцію, логістичні витрати, енергетичну кризу та вплив акцизів на пальне.

    Основні причини подорожчання

    1. Інфляція:
      У 2024 році інфляція в Україні перевищила 12%. Вона стала ключовим чинником зростання цін на продукти харчування.
    2. Війна та її наслідки:
      Брак кадрів і необхідність інвестицій у нове обладнання змусили аграріїв та переробників шукати альтернативні рішення, що збільшило їхні витрати.
    3. Енергетична криза:
      Відключення електроенергії влітку 2024 року змусило виробників використовувати генератори. Це суттєво підняло витрати на паливо-мастильні матеріали.
    4. Акцизи на пальне:
      У вересні 2024 року було ухвалено закон про збільшення акцизів на пальне. Його вплив українці почали відчувати вже у 2025 році через подорожчання бензину, дизпалива та зростання логістичних витрат.

    Як це впливає на вартість хліба

    За словами Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, ціна на хліб залежить не лише від вартості борошна, яка складає лише 30% його собівартості. Основними складовими ціни є витрати на енергоресурси, логістику та виробниче обладнання.

    Динаміка цін на хліб у 2024 році:

    • У січні кілограм хліба коштував 44,07 грн.
    • У листопаді ціна зросла до 50,98 грн.

    Прогноз на 2025 рік:
    Ціни можуть зростати щомісяця на 1,5-2%, що загалом складе понад 20% за рік.

    Що ще впливає на ціни?

    • Курс долара до гривні: багато комплектуючих для виробництва закуповуються за кордоном, тому девальвація гривні автоматично підвищує собівартість продуктів.
    • Логістика: через подорожчання пального вартість перевезення товарів також зростає.

    Фактори, які впливали на ціни у 2024 році, залишаться актуальними і цього року. Подальше зростання вартості продуктів, зокрема хліба, є неминучим, якщо не будуть вжиті комплексні заходи для стабілізації економіки.

    Українцям варто готуватися до того, що щоденні покупки продовжать дорожчати, а питання доступності базових продуктів набуватиме дедалі більшої гостроти.

  • Які наслідки від підвищення цін на пальне

    Які наслідки від підвищення цін на пальне

    Після підписання президентом Володимиром Зеленським закону про підвищення акцизів на пальне, український ринок нафтопродуктів очікує на поступове збільшення цін. Проте, як зазначає генеральний директор мережі АЗС Леонід Косянчук, це подорожчання не буде моментальним і різким, що дає споживачам певний час для адаптації.

    За словами Косянчука, підвищення акцизів на бензин, дизель та скраплений газ створює передумови для зростання цін. Очікується, що бензин подорожчає приблизно на 1,5 гривні за літр, дизельне паливо — на 2 гривні, а скраплений газ — на 5 гривень. Останній виходить з категорії доступного альтернативного палива, що найбільше вдарить по незахищених верствах населення, які використовували його як дешеву альтернативу бензину.

    Попри це, експерт вважає, що значного підвищення цін у найближчі дні чекати не варто. Напередодні введення нового акцизу, оператори ринку завезли в країну значні запаси нафтопродуктів. “Сьогодні всі залиті ‘під горло’,” — зазначає Косянчук, наголошуючи на тому, що підвищення цін, ймовірно, відбудеться лише наприкінці вересня, коли запаси більш дешевого палива будуть вичерпані.

    2 вересня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає поступове підвищення ставок акцизного податку на пальне до 2028 року. Нові ставки складатимуть 359 євро за 1000 літрів бензину, 330 євро за 1000 літрів дизельного палива та 70 євро за 1000 літрів скрапленого газу.

  • Придбати авто стане ще дорожче

    Придбати авто стане ще дорожче

    Кабінет Міністрів України виступив із законодавчою ініціативою, що передбачає введення військового збору при першій реєстрації автомобілів в країні. Ця новація поширюватиметься на всі нові та вживані автомобілі, які вперше реєструються в Україні.

    Згідно з урядовим законопроєктом №11416, який вже направлено до Верховної Ради для розгляду профільним комітетом, військовий збір становитиме 15% від вартості автомобіля. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, це може призвести до збільшення вартості автомобілів в Україні на 15%.

    На даний момент при реєстрації автомобілів власники сплачують збір до пенсійного фонду в розмірі від 3 до 5% від вартості автомобіля. Новий військовий збір буде додатковим навантаженням на покупців як нових, так і вживаних авто, що вперше реєструються в Україні.

    Кого стосується нововведення

    Законопроєкт стосується як фізичних, так і юридичних осіб, що реєструють автомобілі. Виключення зроблено лише для осіб з інвалідністю, які отримують автомобілі відповідно до чинного законодавства.

    Військовий збір буде стягуватися не лише з нових автомобілів, але й з вживаних, які вперше ввезені в Україну і не були раніше зареєстровані в країні. Однак, при внутрішньому перепродажу вживаних авто, що вже були зареєстровані, військовий збір не стягуватиметься.

    Проєкт закону ще має пройти два читання у Верховній Раді, перш ніж набуде чинності. Після прийняття парламентом, документ має бути підписаний президентом і офіційно опублікований.

  • Україна готується до підвищення податків та акцизів

    Україна готується до підвищення податків та акцизів

    У червні 2024 року можуть бути прийняті рішення щодо підвищення деяких податків та акцизних зборів в Україні, але реальне зростання відрахувань до бюджету може відбутись трохи пізніше. Зараз Кабінет Міністрів розробляє законопроєкт, спрямований на підвищення податків, зокрема ПДВ та військового збору. Ці зміни можуть стосуватися як загального підвищення ставок, так і введення військового збору для суб’єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування.

    Планується збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Таку ж ставку у 5% може мати і фізична особа-підприємець. Питання підвищення рівня ПДВ ще обговорюється, передбачуване збільшення становить 2-3%.

    Законопроєкт може бути представлений до Верховної Ради ще до кінця червня. Проте експерти зауважують, що навіть за швидкого прийняття документа нові ставки можуть почати діяти не раніше вересня.

    У червні також можуть змінитися акцизи. Планується підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь та паливо для фінансування армії. Збільшення акцизу призведе до значного зростання цін на бензин.

    У травні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11256, який передбачає підвищення податків на підакцизні товари. Зокрема, він передбачає поетапне збільшення акцизу на пальне до 2028 року.

    Згідно з текстом законопроєкту, до 1 січня 2028 року акциз на бензин має становити 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів, а на автогаз — 277 євро за 1000 літрів.

    Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав реєстр. № 11256 про збільшення акцизів на паливо на своєму засіданні 31 травня. Рішення призведе до зростання цін на пальне для українських автомобілістів вже у липні.

  • Мінфін України планує підвищення податків

    Мінфін України планує підвищення податків

    Найближчим часом в Україні можуть значно збільшитися податки. Міністерство фінансів вже працює над новим законопроектом, який передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору.

    Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

    Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

    ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

    Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

    На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

  • МВФ оновило список вимог до України

    МВФ оновило список вимог до України

    Наше джерело в ОП розповіло, що МВФ оновило список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік. Крім підвищення тарифів на газ/електрику від нас зажадали підняти податки на 4-5%, а також збільшити ПДВ.

    Під тиском МВФ (а меморандум із Києвом уже підписано) готується закон про підвищення військового збору з українських підприємців.

    Так, українська влада готує підвищення податків для людей і бізнесу. Першими під підвищення ставок підуть ФОПи. Як заявив голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев, уже цього місяця Кабмін передасть до парламенту законопроєкт про додатковий військовий збір для підприємців. Йдеться про введення військового збору в розмірі 1,5% від обороту для ФОП третьої групи (зараз вони військовий збір не платять). Можливо, підвищать військовий збір і для ФОПів 1 і 2 груп (які зараз платять стандартні 1,5%).

    І це тільки початок: в оновленому меморандумі з МВФ прописано структурний маяк – знайти джерела для “мобілізації” до бюджету не менше 0,5% ВВП (це якраз близько 40 млрд гривень). Виконати це завдання Україна повинна була до кінця лютого 2024 року. Крім того, що ще більш важливо, уряду потрібно знайти додаткові джерела поповнення скарбниці в умовах, коли значна частина допомоги західних партнерів під питанням.

    Як сказав Гетьманцев, уряд підготує “комплекс пропозицій” щодо збільшення дохідної частини бюджету на 44 млрд гривень (понад мільярд євро). А це, серед іншого:
    ▪️дополнительные податок на купівлю банківських металів,
    ▪️дополнительный збір з першої реєстрації в Україні авто,
    ▪️дополнительный збір з продажу нерухомості,
    ▪️дополнительный збір з продажу ювелірних виробів,
    ▪️акциз на солодкі та мінеральні газовані води,
    ▪️дополнительный збір з операторів мобільного зв’язку,
    ▪️повышение акцизів на паливо до мінімальних європейських ставок тощо.

    При цьому непослідовність, недовіра, повернення ідеології агресивного збору податків – негативні, якщо не фатальні “попутники” для відновлення економіки воюючої країни. Це не призведе ні до чого, крім відведення значної частини бізнесу ще далі в тінь і переходу на сірі схеми розрахунків.