Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.
Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.
Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.
При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.
Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.
Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.
За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.
В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.
Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.
Що хочуть змінити
Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.
Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.
Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.
При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.
Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.
Чому питання знову повернули до Ради
Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.
Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.
Однак відмовитися від неї уряд не планує.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.
Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.
До чого тут МВФ
Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.
Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.
Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.
Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.
Скільки держава планує отримати
За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.
Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.
За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.
Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.
Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.
Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах
Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.
Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.
По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.
По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.
По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.
Що залишиться без ПДВ
Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.
Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.
Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.
Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.
Коли буде остаточне рішення
Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.
Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.
Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.
Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.
За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.
Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.
Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.
Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.
Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.
Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.
Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.
Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.
У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.
Як повідомляють наші джерела у волонтерському середовищі, почали оподатковуватись усі посилки з маркетплейсу AliExpress, включно з товарами подвійного призначення для потреб ЗСУ.
За словами волонтерів, це стосується дронів і запчастин до них та іншого специфічного обладнання, яке волонтери закуповують бійцям на фронт.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 12430 про оподаткування усіх посилки з-за кордону будь-якої вартості. Автор проєкту закону – голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Наразі українські споживачі активно цікавляться покупкою екологічно чистих альтернативних джерел енергії, таких як портативні енергосховища, зокрема моделі від EcoFlow. Ці пристрої, які включають в себе портативні літій-іонні акумулятори з можливістю зарядки через сонячні панелі або мережу електропостачання, стали особливо популярними серед тих, хто шукає надійний джерело енергії під час кемпінгу, подорожей або навіть для використання вдома під час енергетичних перебоїв.
В Україні на тлі масових відключень електроенергії посилюється дефіцит техніки “від блекауту”, а ціни на неї стрімко зростають. У багатьох продавців товару вже немає, формують списки клієнтів під майбутні постачання, які обіцяють через місяць-півтора. Але передоплату треба внести вже зараз — 50%, а то й 100% від вартості техніки. Але є ще один варіант. Техніку можна замовити напряму́ на закордонних інтернет-майданчиках. Причому ціни там нижчі, аніж в українських магазинах. Щоправда, є нюанси з доставлянням.
Як замовити генератори, зарядні станції чи сонячні панелі за кордоном і скільки доведеться заплатити.
Розпродажі та “кумедні” ціни
В Україні техніка “від блекауту” закінчується — багато моделей вже в дефіциті, ціни зростають. Але на закордонних інтернет-майданчиках такої проблеми нема — вибір обладнання дуже широкий. Та головне — ціни нижчі, аніж в Україні.
Наприклад, в інтернет-магазині мережі Mediamarkt (вона працює у Німеччині та Польщі) дизельний генератор Hahn&Sohn HD 9000 SA зараз пропонують зі знижкою — за 1499 євро (стара ціна — 2499 євро).
На українському майданчику prom.ua такий же генератор виставлений за 140 тисяч гривень. За нинішнім курсом це 3174 євро, тобто набагато дорожче не лише від акційної, а й від повної ціни Mediamarkt.
Інверторний генератор на 7 кіловатів AiPower SC8000i на Mediamarkt продають за 1700 євро. Акції на нього нема, це повна ціна.
В Україні таку модель генератора теж пропонують, але вже дорожче, аніж за 100 тисяч гривень. Наприклад, фірма Power Live виставила цінник 103 тисячі гривень, а це 2335 євро, тобто на 600 дорожче, аніж у Європі.
У мережі електроніки та побутової техніки Comfy ця ж модель коштує 102 949 гривень, а на майданчику Electro 100 — майже 108 тисяч.
А що з зарядними станціями?
На сервісі онлайн-продажів Amazon зарядну станцію EcoFlow River 2 продають за 207 євро. В Україні, за даними інтернет-магазину Hotline, діапазон цін на таку модель коливається від 10 550 до 17 220 гривень, це 239—390 євро. Як бачимо, мінімальна цінова планка в українських продавців не набагато вища, ніж цінник Amazon. Інша річ, що по 10,5 тис. грн ця зарядна станція залишилася у ліченої кількості продавців. Інші пропонують чекати нових постачань, але попереджають, що ціни можуть змінитися. Тож, щоб купити цю зарядну станцію в Україні зараз, доведеться переплачувати майже вдвічі.
Та все ж по EcoFlow різниця в цінах в українських та європейських магазинах не така велика, як у випадку з генераторами.
Скажімо, інша модель EcoFlow — Delta Max 2000 — на Mediamarkt коштує близько 1540 євро.
В Україні, за даними Hotline, ціни на цю модель коливаються від 59 999 до 84 999 гривень, тобто 1360—1927 євро. Нижня цінова планка навіть менша за європейську.
Причина в тому, що в Україні з минулого року працює офіційний постачальник EcoFlow. Як розказали “Телеграфу” в авторизованому магазині, ціни у нас плюс-мінус такі ж як і в Європі. Але зараз є перебої з деякими моделями, чекають нових поставок. Коли вони будуть, в магазині не змогли уточнити. Є ще й інші продавці, і, коли з офіційними постачаннями проблеми, вони намагаються заробити по максимуму.
На Amazon досить широкий вибір сонячних панелей для побутового використання. Скажімо, набір панелей плюс накопичувач-батарею EcoFlow пропонують зі знижкою 15% — за 1099 євро. Панелі виробляють електроенергію, поки є сонце, а потім її можна використовувати на потреби будинку..
В Україні схожі комплекти коштують 50—70 тисяч гривень, але у багатьох продавців їх вже нема.
На цьому майданчику є й багато недорогих павербанків. Скажімо, Baseus 3000 mAh коштує 1500 гривень. В Україні такий же пропонують за 3000—3500 гривень.
В цілому на AliExpress багато акційних пропозицій по техніці “від блекауту”. Можна знайти досить пристойні моделі за смішні гроші, як от, наприклад, зарядну станцію LiFePo4 Battery зі знижкою майже 70% — за 9455 гривень чи генератор на 4,8 кіловата зі знижкою 60% — за 11 тис. грн. Українські продавці пропонують моделі такої потужності мінімум за 30 тисяч.
Як доставити в Україну
Втім, техніку “від блекауту”, яку не проблема замовити у закордонних продавців, ще треба доставити в Україну. І з цим — чимало нюансів.
Наприклад, з AliExpress більшість енергетичних товарів з початку війни напряму́ в Україну не доставляють. Це пов’язано з обмеженнями на провезення техніки з елементами живлення транзитом через інші країни (а саме так зараз доставляють в Україну товари з Китаю).
Це не означає, що українці не можуть замовити з китайського майданчика генератор чи павербанк. Просто доведеться переплатити. Постійні покупці техніки на AliExpress, з якими поспілкувався “Телеграф”, радять зареєструватися у якійсь з українських служб доставки (скажімо, “Міст Експрес” чи “Нова пошта”) й отримати там адресу складу в європейській країні, наприклад, у Польщі. І вже цю адресу вказати як пункт призначення при замовленні на AliExpress.
Доставка більшості товарів з AliExpress до пункту призначення безкоштовна. А от за доставку з європейського складу на українську адресу вже доведеться заплатити. Тариф досить високий — 7—8 євро за кілограм. Тобто, замовляти важкий генератор за такою таксою навряд чи дуже вигідно, доставка може коштувати за сотню євро.
А от, наприклад, переплата за павербанк, який важить небагато, буде дріб’язковою — усього кілька євро.
З європейських і американських магазинів в Україну наші служби доставки теж возять техніку. Але там та ж проблема зависоких тарифів. Скажімо, “Нова пошта” рахує за товари з Amazon по 7 доларів за кожні пів кілограма. Строк доставки — від 7 днів.
Але є й інші варіанти. Наприклад, можна замовити доставку не великим службам, а приватним посередникам, яких зараз чимало. У них апетити значно нижчі — від долара за кілограм ваги товару. Тобто за доставку генератора доведеться заплатити 30—50 доларів, а зарядної станції — 5—10 доларів. Та є ризик натрапити на шахраїв і взагалі залишитися без товару.
Чи треба платити податок з генератора
Є ще один нюанс придбання техніки за кордоном — податки. За українським законодавством, приватні особи можуть завозити без мит і податків товарів на 150 євро. Все, що більше від цієї суми, обкладають 10% мита та 20% ПДВ. Наприклад, якщо сонячна панель коштує 1000 євро, то з 850 євро треба сплатити 30% або 255 євро. Але можна отримати відшкодування податку у країні придбання товару (за системою tax free), щоправда, у більшості країн ЄС на техніку повертають не 20%, а 12—15%.
