Європейська розвідувальна спільнота б’є на сполох через різке зростання ризиків прямої збройної провокації або навіть обмеженого військового вторгнення з боку Російської Федерації проти держав Північноатлантичного альянсу вже найближчим часом. Керівники провідних спеціальних служб континенту попереджають про високу ймовірність того, що Москва наважиться випробувати колективну оборону західного блоку на міцність протягом кількох місяців, а не років. Зокрема, очільник Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка прямо заявив, що загарбницькі плани Кремля більше не обмежуються лише активізацією розвідувальних безпілотників чи кібератаками на цивільні системи. За його словами, агресор цілком серйозно розглядає можливість переходу до обмеженого вторгнення на суверенну територію сусідніх країн-членів Альянсу, масштабних провокацій під чужим прапором або проведення тотальної дестабілізаційної кампанії впливу, спрямованої на розхитування європейської безпекової системи.
В основі такої агресивної поведінки лежить традиційна кремлівська тактика ескалації заради деескалації. Москва свідомо б’є по найбільш вразливих больових точках західних демократичних суспільств, намагаючись зламати їхню внутрішню стійкість та змусити припинити військову, фінансову та гуманітарну підтримку України. Російське військове командування наївно розраховує, що за умови досягнення достатнього рівня психологічної напруги та постійної загрози початку масштабної бійні в Європі союзники злякаються глобального зіткнення і відступлять. Водночас високопосадовці з країн Балтії висловлюють значно стриманіші оцінки поточної ситуації, застерігаючи від штучних панічних настроїв. Зокрема, у Службі державної безпеки Латвії наголошують на тому, що основні бойові та матеріально-технічні ресурси противника наразі глибоко зав’язли та колосально виснажені у кровопролитних боях на українській землі. Силовики підкреслюють, що нагнітання тотального страху перед нібито неминучим нападом є вигідним інструментом самого ворога для сіяння хаосу і невпевненості в західному суспільстві.
Попри певні розбіжності в оцінках щодо точних термінів можливого наземного вторгнення, представники європейських спецслужб абсолютно одностайні в тому, що масштаби російського саботажу та диверсій на території Європи лише зростатимуть найближчим часом. Очільник військової розвідки Швеції Томас Нільссон назвав справжнім поворотним моментом недавній резонансний інцидент, коли озброєний ударний дрон був спрямований безпосередньо в зону цивільного аеропорту Лейпцига в самому центрі континенту. Подібні терористичні операції, які несуть пряму загрозу масових людських жертв та руйнування критичної інфраструктури, якісно змінюють загальні правила гри. Вони мають на меті не лише посіяти глибокий страх серед пересічних європейців і розколоти Альянс зсередини, але й колосально виснажити контррозвідувальні ресурси Заходу, змушуючи безпекові органи розслідувати будь-яку побутову пожежу чи технічну несправність як потенційний ворожий теракт.
Зі свого боку командування Північноатлантичного альянсу готується до будь-яких небезпечних сценаріїв розвитку подій. Оборонні стратеги блоку вже розробили масштабний та деталізований оперативний план обсягом у чотири тисячі сторінок, який повністю регламентує дії військ на всі випадки – від локальних кризових інцидентів до застосування п’ятої статті про колективну оборону. Водночас політичні лідери країн східного флангу, зокрема президент Латвії Едгарс Рінкевичс, відкрито попереджають, що структури блоку критично не встигають за стрімкими темпами розвитку сучасних технологій повітряного нападу. Якщо європейські країни терміново не модернізують власні системи захисту неба та військову інфраструктуру, наявні оборонні плани ризикують остаточно втратити свою актуальність уже до середини наступного року.
