Daypolitico

Позначка: Аляска

  • «Залишайтеся з дружиною — так дешевше»: Трамп заговорив про розлучення перед натовпом і спричинив скандал

    «Залишайтеся з дружиною — так дешевше»: Трамп заговорив про розлучення перед натовпом і спричинив скандал

    Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі обговорень через несподіване висловлювання про сімейне життя. Під час виступу на Алясці американський лідер пожартував, що залишатися у шлюбі значно вигідніше, ніж розлучатися. Його слова викликали сміх серед присутніх, але після поширення відео в соціальних мережах реакція виявилася неоднозначною. Частина користувачів розкритикувала президента за надто прагматичний погляд на подружні стосунки, а інші почали згадувати його дружину Меланію Трамп.

    Інцидент стався 13 жовтня 2026 року під час передвиборчого мітингу Дональда Трампа в місті Васілла, штат Аляска.

    Про резонансну заяву повідомили Irish Star та International Business Times.

    Жарт президента потрапив на відео, яке поширили в соціальній мережі X.

    Що саме Трамп сказав про розлучення

    Під час промови американський президент розповів історію про спілкування з поліцейським, якого зустрів на Алясці.

    За словами Трампа, чоловік подякував йому за покращення фінансового становища.

    Поліцейський нібито розповів, що раніше невдало інвестував гроші, через що дружина не вважала його успішним у фінансових справах.

    Однак останнім часом його пенсійні заощадження, за власною оцінкою, суттєво зросли.

    Унаслідок цього дружина начебто змінила думку про фінансові здібності чоловіка.

    Трамп, розповідаючи цю історію присутнім, поцікавився, чи збирається поліцейський залишатися з дружиною.

    У відповідь той, за словами президента, сказав, що ще думає.

    Тоді Трамп порадив чоловікові не розлучатися, пояснивши це значно меншими фінансовими витратами.

    Слова президента спричинили сміх серед учасників мітингу.

    Відповідний фрагмент міститься в повній стенограмі виступу Дональда Трампа.

    Чому в соцмережах згадали Меланію

    Після поширення відео користувачі соціальних мереж почали обговорювати не лише сам жарт, а й особисте життя американського президента.

    Частина коментаторів визнала його пораду недоречною, оскільки вона зводить питання збереження сім’ї до фінансової вигоди.

    Інші сприйняли висловлювання як звичайний гумор, характерний для публічних виступів Трампа.

    Окрему увагу привернуло те, що критики президента почали проводити паралелі з його шлюбом із першою леді Меланією Трамп.

    «Залишайтеся з дружиною — так дешевше»: Трамп заговорив про розлучення перед натовпом і спричинив скандал
    ФОТО: “Я сміюся. Б’юся об заклад, Меланії не смішно. Бульбашка “ідеальної пари” MAGA щойно луснула. Розлучатися просто надто дорого”, – реакція одного із коментаторів

    У публікаціях та коментарях знову з’явилися припущення щодо стосунків подружжя.

    Проте жодних підтверджень того, що висловлювання президента було пов’язане з його особистими сімейними обставинами, немає.

    У повній версії промови Трамп розповідав саме про поліцейського та його дружину.

    Також немає підтвердженої інформації про те, що Меланія Трамп публічно коментувала цей жарт.

    Як висловлювання перетворилося на інтернет-скандал

    Фрагмент виступу активно поширювали користувачі X, зокрема політичний оглядач Аарон Рупар.

    Відео супроводжувалося різними коментарями: від іронії над словами президента до критики його ставлення до шлюбу.

    Як зазначає International Business Times, окремі користувачі вважали висловлювання невдалим через те, що президент обрав гроші головним аргументом на користь збереження подружжя.

    Проте після перегляду повного виступу зрозуміло, що це був один із жартів у довшій розповіді про економічне становище американців.

    Трамп використовував історію поліцейського, щоб проілюструвати власні твердження про покращення фінансових показників за час його президентства.

    Водночас оцінка реального стану американської економіки потребує окремого аналізу статистики та не може ґрунтуватися на розповіді одного учасника мітингу.

    Навіщо Трамп приїхав на Аляску

    Виступ відбувся під час політичної поїздки президента до штату Аляска напередодні проміжних виборів до Конгресу США.

    За інформацією Associated Press, Трамп прибув до Васілли, щоб підтримати республіканського сенатора Дена Саллівана.

    Під час мітингу президент говорив про економіку, вартість життя, енергетику та інші питання американської внутрішньої політики.

    Він намагався переконати аудиторію в ефективності економічної політики своєї адміністрації.

    Саме в цьому контексті пролунала історія про поліцейського, пенсійні накопичення та його дружину.

    Чи справді Трамп заговорив про власне розлучення

    Попри гучні заголовки та коментарі в інтернеті, американський президент не заявляв про намір розлучитися з Меланією.

    Його жарт стосувався іншого подружжя.

    Немає й доказів того, що слова Трампа відображають реальні проблеми в його особистому житті.

    Водночас історія знову продемонструвала, як короткий фрагмент виступу політика може швидко перетворитися на тему масштабного обговорення.

    Те, що в залі прозвучало як жарт про фінанси та шлюб, у соціальних мережах викликало суперечки щодо сімейних цінностей і поведінки американського президента.

    Однак підтвердженим фактом залишається лише сама репліка Трампа та реакція аудиторії. Припущення про можливе розлучення першої пари США не мають документального підтвердження.

  • Крах «духу Анкориджа»: як стійкість армії змусила світ відмовитися від російських ультиматумів на Алясці

    Крах «духу Анкориджа»: як стійкість армії змусила світ відмовитися від російських ультиматумів на Алясці

    Глобальна архітектура мирного врегулювання війни в Україні зазнає суттєвої трансформації, остаточно відкидаючи нав’язані агресором наративи капітуляції. Під час розширеної зустрічі з українською громадою у Сполучених Штатах президент України відверто заявив про кардинальну зміну риторики в міжнародному переговорному процесі. Глава держави наголосив, що світова дипломатія змогла успішно відійти від неприйнятних російських ультиматумів, які Кремль намагався диктувати під час сумнозвісного двостороннього саміту на Алясці в серпні дві тисячі двадцять п’ятого року. За словами лідера країни, дискусії про примусовий нейтральний статус України, обмеження її суверенітету та інші капітулянтські формули остаточно залишилися в минулому. Замість цього на перший план вийшло жорстке відстоювання українських національних інтересів та права на самовизначення. Цей переломний геополітичний злам став можливим не лише завдяки послідовній і консолідованій роботі американських дипломатів, але, насамперед, завдяки титанічним зусиллям українських Збройних Сил. Саме непохитність вітчизняних воїнів на полі бою перекреслила будь-які спроби змусити Київ піти на фатальні компроміси, які загрожували б самому існуванню незалежної держави.

    У центрі російських дипломатичних маніпуляцій тривалий час перебувала так звана «Анкориджська домовленість», яка в уяві кремлівських ідеологів мала стати основою для нового переділу сфер впливу. Спроби агресора нав’язати світу цей примарний «дух Анкориджа» зводилися до ультимативної вимоги за формулою «три плюс два». Цей абсурдний формат передбачав беззастережне визнання міжнародним співтовариством російського суверенітету над п’ятьма українськими регіонами: анексованим Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також частково окупованими територіями Херсонщини та Запоріжжя. Як згодом пояснив керівник Офісу президента та учасник переговорної делегації Кирило Буданов, саме такий сценарій розчленування України та легалізації територіальних захоплень росіяни намагалися видати за узгоджений план завершення війни. Однак незламна позиція українського суспільства та міцність фронту перетворили ці імперські зазіхання на політичну фікцію, змусивши партнерів переглянути підходи до можливих мирних ініціатив.

    Героїчний та самовідданий опір української армії остаточно позбавив Москву інструментів для геополітичного шантажу. Президент підкреслив, що незважаючи на надзвичайно складну та виснажливу ситуацію на лінії зіткнення, російські окупаційні війська не здатні продемонструвати жодних глобальних чи стратегічних просувань, які могли б змінити хід кампанії. Кожен метр української землі, де ворог намагається просуватися вперед, дається йому ціною неймовірних зусиль та катастрофічних людських втрат. Лише за неповний дві тисячі двадцять шостий рік збройні сили держави-агресора безповоротно втратили понад двісті шістдесят п’ять тисяч своїх військовослужбовців. Ця страшна демографічна статистика, яка навіть перевищує показники попередніх років найбільш інтенсивних боїв, яскраво ілюструє справжню ціну російських наступальних операцій. Лідер держави зауважив, що хоча агресору стає дедалі важче і дорожче підтримувати такий темп, кремлівське керівництво продовжує безжально спалювати власні резерви у спробах прорвати лінію оборони.

    Сама ж міфологема про нібито досягнуті кулуарні домовленості народилася одразу після закритої зустрічі між диктатором Володимиром Путіним та президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, яка відбулася на американській військовій базі в місті Анкоридж. Російська пропагандистська машина миттєво почала тиражувати гучні заяви про остаточне вирішення «українського питання» за спиною офіційного Києва. Проте ці інформаційні маніпуляції зазнали повного краху, коли влітку дві тисячі двадцять шостого року американський Державний секретар Марко Рубіо категорично спростував факт укладання будь-яких угод. Високопосадовець офіційно підтвердив, що на Алясці лунали виключно попередні пропозиції щодо можливих шляхів врегулювання, які не мали жодної юридичної чи політичної сили. Сьогодні ж, цілком усвідомлюючи провал своїх дипломатичних ілюзій та неспроможність зламати українську оборону військовим шляхом, військово-політичне керівництво Росії продовжує істерично відкидати будь-які конструктивні заклики до припинення бойових дій, остаточно заганяючи себе у глухий кут.

  • Човен залишився без пального посеред Аляски, яхта Цукерберга була поруч та не допомогла

    Човен залишився без пального посеред Аляски, яхта Цукерберга була поруч та не допомогла

    Суперяхта засновника Meta Марка Цукерберга Launchpad, вартість якої оцінюють приблизно у $300 млн, опинилася в центрі незвичайної історії біля узбережжя Аляски. Неподалік від неї невеликий 21-футовий човен Hewescraft залишився без пального та звернувся до Берегової охорони США по допомогу. Попри те, що Launchpad перебувала ближче до човна, її екіпаж на радіозапит не відповів. Зрештою на допомогу прийшов круїзний лайнер Wilderness Legacy, який змінив курс, відбуксирував човен до безпечної затоки та допоміг його заправити. Представники Цукерберга наполягають: екіпаж яхти нікого свідомо не ігнорував — він просто не почув початковий виклик. Про це пишуть Guardian та Associated Press.

    Інцидент стався ввечері 3 серпня 2026 року на південному сході Аляски. За даними Берегової охорони США, приблизно о 21:32 екіпаж 21-футового Hewescraft зв’язався з рятувальниками на VHF-каналі 16 — основній міжнародній частоті для викликів і повідомлень про безпеку на морі. Човен перебував поблизу Point Highland, між Петербургом та Джуно.

    Спочатку ситуація могла виглядати тривожно, однак приблизно через 25 хвилин Берегова охорона з’ясувала, що люди на борту не перебувають у безпосередній небезпеці. Причина зупинки виявилася доволі буденною — у човна просто закінчилося пальне. Після цього виклик класифікували не як повноцінний сигнал лиха, а як запит на морську допомогу.

    Саме ця юридична деталь згодом стала ключовою для оцінки поведінки екіпажу Launchpad.

    Яхта Цукерберга була ближче

    Історія могла б залишитися звичайним епізодом морської взаємодопомоги, якби не особа власника одного із суден поблизу.

    У районі перебувала Launchpad — 118-метрова суперяхта Марка Цукерберга. За даними профільних ресурсів, судно побудувала нідерландська верф Feadship та передала власнику у 2024 році. Довжина яхти становить приблизно 118 метрів, або 387 футів, а її максимальна швидкість сягає близько 24 вузлів. Вартість судна різні джерела оцінюють приблизно у $300 млн.

    За даними The Verge, інформація системи AIS, яка відстежує рух суден, показувала, що Launchpad перебувала ближче до човна, який потребував допомоги, ніж Wilderness Legacy. При цьому яхта залишалася на місці, тоді як круїзне судно змінило свій маршрут і попрямувало до Hewescraft.

    Саме це згодом і викликало найбільший резонанс.

    Пасажир Wilderness Legacy Майкл Лав розповів у соцмережі Bluesky, що капітан їхнього судна повідомив пасажирам: Берегова охорона намагалася зв’язатися з яхтою Цукерберга, яка перебувала ближче, але відповіді нібито не отримала. За словами Лава, після цієї інформації пасажири лайнера практично одностайно освистали ситуацію.

    Втім, твердження про те, що екіпаж Launchpad «відмовився» допомагати, згодом оскаржили представники власника яхти.

    Що відповіли представники Цукерберга

    Речник Марка Цукерберга та його дружини Прісцилли Чан Браян Бейкер заявив, що подружжя взагалі не перебувало на борту Launchpad у момент інциденту.

    За його версією, команда яхти працювала на іншому радіоканалі й не почула початкового повідомлення Берегової охорони. Коли моряки згодом переглянули інформацію про запит, допомога вже була організована іншим судном.

    Тому представники Цукерберга заперечують, що команда свідомо залишила людей напризволяще.

    Ця версія водночас викликала додаткові питання у морських експертів. Юрист із морського права Ян Ралбі зазначив Associated Press, що для суден нормально постійно контролювати канал 16, оскільки саме ним передаються сигнали лиха та важливі повідомлення. Водночас Берегова охорона може попросити судна перейти на інший канал, щоб не перевантажувати аварійну частоту детальними переговорами.

    Тобто сам факт того, що Launchpad не почула конкретний запит, не доводить навмисного ігнорування, але пояснення щодо різних каналів породило дискусію серед спостерігачів.

    Хто насправді прийшов на допомогу

    Рятівником маленького човна стало значно скромніше судно — Wilderness Legacy, яке належить компанії UnCruise Adventures.

    Це невеликий експедиційний круїзний лайнер, пристосований для подорожей віддаленими районами Аляски. За даними оператора, корабель розрахований приблизно на 86 пасажирів та має великі відкриті палуби і спеціальне обладнання для експедиційних подорожей.

    Wilderness Legacy прибув до Hewescraft приблизно через годину після того, як Берегова охорона передала запит на допомогу. Екіпаж узяв невеликий човен на буксир і доставив його до Farragut Bay, де людям допомогли поповнити запас пального. Після цього ситуацію було повністю врегульовано. Ніхто не постраждав.

    Саме через те, що Wilderness Legacy перебував далі, але все одно прийшов на допомогу, історія й отримала настільки широкий розголос.

    Чи була яхта Цукерберга зобов’язана допомогти

    І тут виникає важливий нюанс.

    У морському праві існує чіткий обов’язок допомагати людям, які перебувають у реальному лиху, якщо це можна зробити без серйозного ризику для власного судна та екіпажу. Але ситуація з Hewescraft не була класифікована Береговою охороною як distress — тобто безпосередня загроза життю.

    Експерт із морського права Ян Ралбі пояснив Associated Press різницю дуже просто: це приблизно як відмінність між дзвінком до екстреної служби 911 та викликом дорожньої допомоги через розряджений акумулятор. В обох випадках допомога потрібна, але юридичні зобов’язання оточення кардинально різняться.

    Колишній капітан Берегової охорони Аарон Девенпорт, який понад 30 років займався морськими операціями, був ще категоричнішим. За його словами, якщо човен просто залишився без пального і не перебуває в небезпечній ситуації, сусіднє судно юридично не зобов’язане його буксирувати.

    Водночас Девенпорт наголосив, що серед моряків допомога у таких ситуаціях є звичайною практикою та питанням професійної солідарності.

    А на Алясці ситуація може змінитися особливо швидко. Через холодну воду, віддаленість берегів, мінливу погоду та скелясте узбережжя звичайна нестача пального потенційно здатна перетворитися на аварійну ситуацію, якщо човен почне дрейфувати або погіршаться погодні умови.

    Чому історія стала настільки гучною

    Формально ніякої трагедії не сталося. Люди були в безпеці, судно не тонуло, погода не створила негайної загрози, а Wilderness Legacy успішно виконав буксирування.

    Однак публічний резонанс значною мірою пояснюється різким контрастом між двома суднами.

    З одного боку — невеликий човен завдовжки близько 6,4 метра, який просто залишився без бензину.

    З іншого — 387-футова суперяхта одного з найбагатших людей світу, яка, за даними відстеження суден, була ближчою до місця події, але не стала учасником операції.

    Launchpad сама по собі є надзвичайно масштабним судном. Її валова місткість перевищує 5,5 тисячі GT, дальність плавання оцінюється приблизно у 6000 морських миль, а на борту можуть працювати десятки членів екіпажу.

    Тому історія швидко перетворилася із локального морського епізоду на дискусію про багатство, морську етику та обов’язок допомагати іншим.

    «Відмовилися» чи просто не почули — що відомо достовірно

    Найважливіше в цій історії — не змішувати підтверджені факти та припущення.

    Достовірно відомо, що 3 серпня Hewescraft залишився без пального, зв’язався з Береговою охороною, а згодом отримав допомогу від Wilderness Legacy. Берегова охорона встановила, що човен не перебував у безпосередньому лиху.

    Також підтверджено, що Launchpad перебувала неподалік та не відповіла на початковий запит про допомогу.

    А от твердження, що команда яхти свідомо відмовилася допомагати, не підтверджене. Воно походить від переказу пасажира Wilderness Legacy. Представники Цукерберга натомість заявляють, що команда не чула звернення, оскільки працювала на іншій частоті.

    Сам Цукерберг і Прісцилла Чан на борту в той момент не перебували.

    Юридичних претензій до команди Launchpad також немає: Берегова охорона не класифікувала ситуацію як морську катастрофу чи сигнал лиха, який створював би безумовний обов’язок для всіх сусідніх суден реагувати.

    У підсумку човен успішно доставили до Farragut Bay, заправили, а всі люди залишилися неушкодженими. Проте випадок уже перетворився на один із найбільш обговорюваних епізодів літнього сезону на Алясці — значною мірою через просте питання, яке поставили користувачі соцмереж: як так сталося, що маленький круїзний лайнер прийшов на допомогу, а величезна суперяхта за сотні мільйонів доларів, яка була ближче, — ні?

  • Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Державний секретар США Марко Рубіо спростував інформацію про існування будь-якої домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо України після їхньої зустрічі в Анкориджі. За його словами, під час переговорів сторони лише обговорювали можливі пропозиції, але жодних остаточних угод чи рішень досягнуто не було.

    Про це Марко Рубіо заявив під час спілкування з журналістами.

    За словами держсекретаря США, навколо переговорів в Анкориджі виникло багато спекуляцій, однак вони не відповідають дійсності.

    «На Алясці була зроблена лише пропозиція, а угоди там ніколи не було», – наголосив Рубіо.

    Він підкреслив, що переговори між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не завершилися жодними юридично чи політично оформленими домовленостями щодо завершення війни Росії проти України.

    Крім того, державний секретар запевнив, що Сполучені Штати й надалі готові брати участь у дипломатичних зусиллях, спрямованих на досягнення справедливого врегулювання війни.

    «США зберігають готовність відігравати конструктивну роль у врегулюванні війни Росії проти України», – зазначив він.

    Звідки з’явилися чутки про «угоду» в Анкориджі

    Заява Рубіо пролунала після того, як президент Франції Еммануель Макрон нещодавно розповів про події навколо зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі.

    За словами французького лідера, під час переговорів нібито обговорювався варіант масштабного розподілу українських територій між Росією та Україною як один із можливих сценаріїв завершення війни.

    Макрон стверджував, що реалізації такого сценарію вдалося запобігти завдяки швидкій реакції європейських союзників.

    За його словами, у серпні 2025 року спеціальна делегація європейських держав терміново вирушила до США. Під час переговорів європейські лідери заявили Вашингтону, що не підтримають жодного рішення, яке передбачало б поділ української території або укладення угоди без участі України та її партнерів.

    Саме після цих заяв у міжнародному інформаційному просторі почали активно обговорювати можливе існування таємних домовленостей між Білим домом і Кремлем.

    Однак нинішня заява Марко Рубіо фактично спростовує інформацію про досягнення будь-яких остаточних рішень у рамках переговорів в Анкориджі.

    Що говорили у Кремлі

    Водночас останніми днями власну оцінку переговорам дали й у Москві.

    Представники Кремля заявили, що не розраховують на реалізацію домовленостей, які нібито були досягнуті під час переговорів в Анкориджі.

    Російська сторона також заявила, що продовжує дотримуватися власних цілей у війні проти України.

    Таким чином, заяви Москви та Вашингтона свідчать про відсутність підтверджених домовленостей щодо припинення війни чи територіальних компромісів.

    США заявляють про готовність до дипломатії

    Попри відсутність угоди, адміністрація США наголошує, що дипломатичний шлях залишається одним із можливих інструментів завершення війни.

    За словами Рубіо, Вашингтон готовий сприяти переговорам, однак лише в рамках конструктивного процесу.

    При цьому держсекретар не повідомив жодних подробиць щодо змісту пропозицій, які обговорювалися в Анкориджі, та не уточнив, чи можуть вони стати основою для майбутніх переговорів.

    Його коментар став першою чіткою офіційною реакцією американської сторони після хвилі припущень про нібито укладену між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним угоду щодо України.

    Наразі офіційний Вашингтон наполягає: зустріч в Анкориджі завершилася лише обміном пропозиціями, а жодних остаточних домовленостей між США та Росією щодо України не існує.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    Президент Франції Еммануель Макрон зробив одну з найгучніших заяв щодо закулісних переговорів навколо війни в Україні. За його словами, під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року фактично обговорювався варіант передачі Росії частини українських територій, включно із землями, які на той момент навіть не перебували під контролем окупаційних військ. Про це французький лідер заявив в інтерв’ю французькому телебаченню.

    За словами Макрона, на той момент Дональд Трамп був переконаний, що Україна не зможе довго протистояти російському вторгненню та неминуче програє війну. Саме тому американський президент прагнув якнайшвидше досягти домовленостей із Кремлем і завершити бойові дії будь-якою ціною. Французький президент наголосив, що тоді розглядалася угода, яка фактично передбачала передачу Росії українських територій в обмін на припинення війни. Причому йшлося не лише про вже окуповані райони, а й про частину земель, які російська армія так і не змогла захопити.

    «Угода вже майже лежала на столі. У ній ішлося про передачу української території, яка навіть ще не була захоплена», – розповів Макрон, описуючи перебіг тих подій.

    Заява французького президента проливає світло на переговори, які відбувалися після саміту в Анкориджі. Раніше про деталі можливих домовленостей між Вашингтоном і Москвою офіційно майже не повідомлялося, однак у дипломатичних колах неодноразово з’являлися припущення, що Кремль намагався отримати міжнародне визнання своїх територіальних претензій щодо України.

    Макрон стверджує, що переломним моментом стало втручання європейських союзників України. Уже в середині серпня 2025 року до Вашингтона була направлена спеціальна делегація європейських лідерів і дипломатів, яка переконувала Білий дім відмовитися від будь-яких сценаріїв, що передбачали поступки Кремлю за рахунок українських територій. Французький президент наголосив, що європейські партнери чітко дали зрозуміти американській стороні: подібна угода є неприйнятною та не може стати основою для миру.

    Водночас Макрон підкреслив, що головним фактором, який змінив позицію Дональда Трампа, стали дії самих українців. Попри численні прогнози про неминучу поразку, Україна продовжила чинити опір, зберегла боєздатність армії та змогла довести своїм союзникам, що здатна протистояти російській агресії у довгостроковій перспективі. За словами президента Франції, саме українська стійкість зруйнувала хибні уявлення про швидкий крах держави.

    Макрон зазначив, що Трамп отримував численні оцінки та прогнози, які переконували його в неминучій поразці України. Однак події на фронті та здатність українського суспільства адаптуватися до викликів війни змусили президента США переглянути свої погляди. Французький лідер заявив, що сьогодні ставлення Трампа до України суттєво відрізняється від того, яке було рік тому.

    «Він побачив, що все, що йому говорили про те, що Україна не переживе зиму і програє, було неправдою. Сьогодні він бачить мужніх, інноваційних людей, яких поважає», – наголосив Макрон.

    Президент Франції також підкреслив, що майбутні переговори щодо завершення війни не можуть відбуватися без участі європейських держав. На його думку, Європейський Союз безпосередньо залучений до процесу через військову, фінансову та політичну підтримку України, а тому має бути представлений за столом переговорів нарівні зі США та Україною. Такої позиції останнім часом дотримуються також лідери Великої Британії та Німеччини. Вони неодноразово наголошували, що питання безпеки України безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту.

    Зазначимо, що ще у серпні 2025 року після переговорів Трампа і Путіна в Алясці лідери провідних європейських держав виступили зі спільною заявою. Вони наголосили, що рішення щодо територій має ухвалювати виключно Україна, а міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою. Також європейські партнери підкреслили необхідність надання Україні довгострокових гарантій безпеки та продовження підтримки у війні проти Росії.

    На тлі нових заяв Макрона особливу увагу привертає інформація про те, що тема Анкориджа залишається предметом дискусій навіть через рік після саміту. Європейські політики відкрито визнають, що тодішні домовленості могли кардинально змінити перебіг війни та поставити під загрозу суверенітет України. Саме тому союзники Києва нині наполягають на тому, що будь-які майбутні мирні переговори повинні проходити за участю України та з урахуванням позиції європейських держав.

    Оприлюднені Макроном подробиці стали одним із найрезонансніших політичних викриттів останніх місяців. Якщо наведені факти отримають подальші підтвердження, історія переговорів в Анкориджі може стати одним із ключових епізодів міжнародної дипломатії навколо російсько-української війни та суттєво вплинути на оцінку ролі світових лідерів у пошуках шляхів завершення конфлікту.

  • На Алясці Путін натякнув, що головна проблема у відносинах із США — Україна

    На Алясці Путін натякнув, що головна проблема у відносинах із США — Україна

    15 серпня на Алясці відбулася зустріч президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Попри очікування частини міжнародної спільноти, теми припинення вогню в Україні на спільній пресконференції так і не прозвучало.

    Виступ російського правителя, за оцінками The Telegraph, виглядав так, наче його можна було написати рік тому. Путін намагався максимально наголосити на потенційних “точках дотику” з Трампом — від торгівлі до освоєння Арктики. При цьому він дав зрозуміти, що головною перепоною у відносинах Москви та Вашингтона є українське питання.

    “Нашим країнам важливо перегорнути сторінку”, — заявив Путін, додавши, що без війни відносини могли б бути “чудовими”.

    Виступ Трампа був коротким. Він несподівано назвав Путіна “босом”, що викликало подив серед присутніх і критику від тих, хто чекав жорсткішої позиції щодо Росії. Водночас Трамп наголосив, що їхня зустріч пройшла “на 10 балів” і висловив задоволення спілкуванням.

    The Telegraph звернуло увагу на показовий прийом, який організували для Путіна в США: червона доріжка на злітно-посадковій смузі, стройовий проліт літаків і навіть американські солдати, які ставали на коліно, щоб розкласти доріжку перед його літаком.

    Зустріч завершилася запрошенням Трампа відвідати Москву. Проте жодних угод чи конкретних домовленостей досягнуто не було. Не прозвучало й обговорення відповідальності Росії за розв’язану війну проти України.

    У статті наголошується, що Путін може вважати переговори успішними: йому вдалося показати себе на рівні з президентом США і створити враження повернення Росії “за головний стіл світової політики”.

    “Якщо європейські лідери після цього не зроблять жодних кроків на підтримку України, їм доведеться відповісти перед історією”, — підсумувало видання.

  • Росія відмовиться від переговорів з США на Алясці у разі участі в них Зеленського

    Росія відмовиться від переговорів з США на Алясці у разі участі в них Зеленського

    Як повідомляють наші джерела в адміністрації президента США, Росія не збирається їхати на переговори в разі участі в них Володимира Зеленського.

    Високопоставлений чиновник з адміністрації Трампа зазначив у коментарі для нашого видання, що ймовірність поїздки Володимира Зеленського на Аляску для участі у переговорах з РФ становить 5 відсотків.

    Також, за словами чиновника, Володимир Путін відмовляється від участі в запланованих переговорах з Дональдом Трампом на Алясці, у разі участі в них Зеленського.

    Нагадаємо, 15 серпня на Алясці планується зустріч президентів США та Росії для обговорення ряду геополітичних питань, одним з яких є закінчення війни в Україні.

  • Білий дім може запросити Зеленського на зустріч Трампа та Путіна в Алясці

    Білий дім може запросити Зеленського на зустріч Трампа та Путіна в Алясці

    Президент США Дональд Трамп планує 15 серпня провести зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці, щоб обговорити можливе припинення вогню в Україні.

    За даними NBC News, Білий дім також розглядає варіант запросити на цю зустріч президента України Володимира Зеленського. Джерела повідомляють, що остаточного рішення ще немає, і поки що невідомо, чи поїде Зеленський на Аляску. Представник адміністрації США зазначив, що тристоронній саміт є «абсолютно можливим», але наразі головна увага зосереджена на підготовці двосторонніх переговорів із Путіним.

    Раніше Трамп заявив, що зараз існує можливість досягти мирної угоди між Україною та Росією. За словами спецпредставника Стіва Віткоффа, Путін нібито озвучив умови, за яких Росія готова припинити бойові дії. Деталі цих умов офіційно не розголошують, але Трамп натякнув, що йдеться про можливий обмін територіями.

    Водночас у ЗМІ зазначають, що Москва не відмовилася від своїх планів, а позиція Путіна могла бути неправильно витлумачена. Європейські дипломати підкреслюють, що готовність Путіна зустрітися з Трампом не означає автоматичного укладення угоди чи перемир’я.

    Президент Володимир Зеленський чітко заявив, що Україна не віддасть жодної своєї території Росії в рамках потенційних домовленостей.