Daypolitico

Позначка: американська політика

  • Трамп різко обірвав інтерв’ю з NBC після запитань про вибори 2020 року і вийшов зі студії

    Трамп різко обірвав інтерв’ю з NBC після запитань про вибори 2020 року і вийшов зі студії

    Президент США Дональд Трамп опинився в центрі чергового медійного скандалу після того, як різко перервав інтерв’ю з журналісткою Крістін Уелкер, обізвав її та достроково залишив розмову через гостру суперечку щодо виборів 2020 року. Інцидент стався під час запису програми Meet the Press на телеканалі NBC News і вже викликав широкий резонанс у політичних та медійних колах США.

    За повідомленням The Independent, напруження в інтерв’ю почало зростати після того, як розмова перейшла до теми фінансування так званого «фонду проти мілітаризації». Дональд Трамп заявив, що буде «розчарований», якщо Конгрес не ухвалить виділення майже 1,8 мільярда доларів на цю ініціативу. За його словами, цей фонд мав би стати інструментом підтримки осіб, проти яких федеральна влада вела кримінальні справи під час адміністрації Джо Байдена.

    Ініціатива, яку просували союзники Трампа, викликала значні суперечки у Вашингтоні. Вона передбачала можливі виплати, зокрема для частини осіб, засуджених за участь у подіях 6 січня 2021 року, коли прихильники Трампа штурмували будівлю United States Capitol. Після політичного та юридичного тиску проєкт був оскаржений у федеральному суді, а суддя тимчасово призупинив його реалізацію. Окремо виконувач обов’язків генерального прокурора США Todd Blanche заявив, що адміністрація фактично відмовляється від подальшого просування цієї ідеї.

    Попри це, під час ефіру Трамп продовжив наполягати на своїх позиціях і вступив у гостру дискусію з ведучою щодо своїх заяв про вибори 2020 року. Журналістка поставила під сумнів твердження президента про масові фальсифікації та попросила його надати докази, які б підтверджували ці звинувачення. Саме ця частина розмови стала переломним моментом інтерв’ю, оскільки Трамп різко відреагував на запитання та перейшов до персональних звинувачень на адресу журналістки.

    У ході суперечки він заявив, що Крістен Велкер «або нечесна, або дурна», після чого напруга в студії ще більше зросла. Подальші репліки переросли у взаємні звинувачення щодо упередженості медіа, а президент США дедалі більше демонстрував невдоволення форматом інтерв’ю та поставленими запитаннями.

    Зрештою Дональд Трамп вирішив припинити розмову до її офіційного завершення. Він заявив, що телеканал є «упередженим» і «нечесним», після чого залишив ефір, додавши, що з нього «досить». Перед виходом із запису він подякував журналістці та побажав їй гарного дня, однак тон його заяви залишався різко конфронтаційним.

    Інцидент став черговим прикладом напружених відносин між Дональдом Трампом і американськими медіа. Протягом останніх років він неодноразово звинувачував провідні телеканали у політичній заангажованості, тоді як журналісти та медіаорганізації наполягають, що критичні запитання є невід’ємною частиною демократичного контролю влади.

    Ситуація навколо інтерв’ю вже активно обговорюється в американському політичному середовищі та може посилити дискусію щодо ролі медіа у висвітленні діяльності президента, а також щодо меж публічної риторики політичних лідерів у прямому ефірі.

  • Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Президент США Дональд Трамп досі не визначився, кого бачить своїм політичним спадкоємцем після завершення другого терміну. Попри те, що віцепрезидент Джей Ді Венс тривалий час вважався головним фаворитом у Республіканській партії, останні публікації американських медіа свідчать: у Білому домі дедалі активніше обговорюють і кандидатуру державного секретаря Марко Рубіо.

    Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в оточенні американського президента.

    За даними видання, Трамп під час розмов із радниками неодноразово ставив питання про політичне майбутнє свого віцепрезидента.

    «Чи є у Венса все необхідне, щоб пройти весь шлях?» — запитує Трамп своїх співрозмовників.

    Втім, як зазначають джерела NYT, президент США сам часто відповідає на це запитання доволі неоднозначно, визнаючи, що поки не впевнений у готовності Венса стати наступним лідером республіканців.

    Попри сумніви, Джей Ді Венс залишається однією з найвпливовіших фігур в адміністрації. Він регулярно бере участь у ключових політичних рішеннях, представляє Білий дім на міжнародних заходах та отримує можливість нарощувати власний політичний капітал напередодні президентської кампанії 2028 року.

    Однак, за інформацією NYT, стосунки між Трампом і Венсом не завжди безхмарні. Президент США часто порівнює кар’єрний шлях свого заступника зі своїм власним і наголошує, що без його підтримки Венс не зміг би досягти нинішнього політичного статусу.

    Особливе невдоволення Трампа, за словами співрозмовників видання, викликає стиль роботи віцепрезидента. Американський лідер неодноразово звертав увагу на те, що Венс бере більше відпусток, ніж він сам. Для Трампа, який традиційно демонструє образ політика, що постійно перебуває в роботі, це є одним із критеріїв оцінки потенційного наступника.

    Ще один показовий епізод стався восени 2025 року під час закритої зустрічі президента із сенаторами-республіканцями. Тоді Трамп несподівано навів у приклад чиновників китайського лідера Сі Цзіньпіна.

    «Чому б тобі так не поводитися? Джей Ді не так поводиться! Джей Ді весь у розмовах! Я хочу так само хоча б кілька днів. Гаразд, Джей Ді?» — цитує президента The New York Times.

    Ці слова стали ще одним свідченням того, що Трамп продовжує оцінювати свого потенційного наступника й поки не готовий публічно назвати його фаворитом.

    Тим часом дедалі більше уваги привертає державний секретар Марко Рубіо. Після формування нової адміністрації він став одним із найближчих соратників президента та отримав значний вплив на зовнішньополітичний курс Вашингтона.

    За даними NYT, Рубіо проводить із Трампом значно більше часу, ніж більшість інших членів адміністрації. Він регулярно супроводжує президента під час міжнародних поїздок і часто перебуває поруч із ним на борту президентського літака Air Force One.

    Саме тому в політичних колах США дедалі частіше говорять про можливу конкуренцію між Венсом і Рубіо за право стати кандидатом від Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Під час однієї з останніх розмов із журналістами Трампа прямо запитали, хто може продовжити його політичний курс після завершення президентства.

    Відповідь президента була максимально загадковою.

    «Це буде хтось дуже важливий», — сказав він.

    Американські аналітики вважають, що така невизначеність є частиною традиційної політичної тактики Трампа. Він часто підтримує конкуренцію між союзниками, не дозволяючи жодному з них достроково закріпити за собою статус спадкоємця.

    Видання Axios раніше також повідомляло, що головними претендентами на роль кандидата від республіканців у 2028 році Трамп вважає саме Джей Ді Венса та Марко Рубіо. Водночас президент жартома заявляв, що і сам із задоволенням балотувався б знову, хоча Конституція США не дозволяє обіймати посаду президента більше двох термінів.

    Політологи зазначають, що боротьба між Венсом і Рубіо може стати однією з головних внутрішньопартійних інтриг найближчих років. Венс має сильну підтримку серед прихильників руху MAGA та консервативного електорату, тоді як Рубіо володіє значним досвідом у сфері зовнішньої політики й користується авторитетом серед частини традиційного республіканського істеблішменту.

    Водночас остаточне рішення багато в чому залежатиме від самого Трампа, який залишається найвпливовішою фігурою в Республіканській партії. Саме його підтримка може визначити, хто стане головним претендентом на Білий дім після завершення нинішньої президентської каденції.

    Поки ж американський президент не поспішає робити остаточний вибір, залишаючи відкритою інтригу щодо майбутнього лідера республіканців і потенційного президента США після 2028 року.

  • Трамп готує «тиху кампанію» проти Куби: Фрідман пояснив, чому США можуть зробити ставку не на вторгнення, а на колапс режиму

    Трамп готує «тиху кампанію» проти Куби: Фрідман пояснив, чому США можуть зробити ставку не на вторгнення, а на колапс режиму

    Адміністрація Дональда Трампа може готувати нову жорстку лінію щодо Куби, однак імовірний сценарій дій США не обов’язково передбачає пряме військове вторгнення. Засновник Geopolitical Futures Джордж Фрідман вважає, що Вашингтон, найімовірніше, робитиме ставку на поступове ослаблення кубинського режиму, економічний тиск і внутрішній колапс, а не на масштабну воєнну операцію.

    Підставою для таких висновків стали одразу кілька сигналів з боку американської влади. Міністерство юстиції США готує обвинувачення проти Рауля Кастро, держсекретар Марко Рубіо записав рідкісне відеозвернення до кубинців, а директор ЦРУ здійснив поїздку до Гавани, про яку офіційно майже нічого не повідомляли. На думку Фрідмана, три такі події за короткий період не виглядають випадковими й можуть свідчити про формування нової американської стратегії щодо острова.

    Фрідман пояснює: Куба тривожить США не сама собою, а через своє географічне положення. Острів розташований лише за 90 миль від Флориди й фактично контролює важливий морський шлях до Мексиканської затоки. Через цей напрямок проходить значна частина американської торгівлі. Саме тому кожен американський президент із ХІХ століття змушений був зважати на кубинський фактор.

    За словами аналітика, ще доктрина Монро була частково пов’язана з бажанням США не допустити присутності ворожих зовнішніх сил у Західній півкулі. У випадку Куби ця логіка завжди була особливо чутливою: спочатку острів контролювала Іспанія, пізніше він став союзником СРСР, а під час Карибської кризи саме Куба стала майданчиком, через який світ опинився на межі ядерної війни.

    Джордж Фрідман

    Фрідман наголошує, що для США головна загроза полягає не в кубинській армії, а в можливості використання острова іншими державами або ворожими структурами. У минулому такою силою був Радянський Союз. У майбутньому, на думку аналітика, теоретично таку роль міг би відіграти Китай або інший гравець, який спробував би використати Кубу як плацдарм біля американських берегів.

    Окремо Фрідман звертає увагу на кримінальний і картельний чинник. За його оцінкою, сучасна Куба вже давно відійшла від ідеологічного комуністичного проєкту часів Фіделя Кастро. Реальну владу на острові, за словами аналітика, утримує армія, яка перетворилася на головну політичну й економічну силу країни. Він вважає, що саме військові контролюють основні ресурси, тоді як більшість населення живе в умовах бідності, нестачі електроенергії та глибокої економічної кризи.

    На думку Фрідмана, Трамп навряд чи захоче починати повномасштабну наземну операцію проти Куби. Острів великий, кубинська армія все ще має зброю й може чинити опір, а будь-яка війна завжди несе ризики непередбачуваного розвитку. Аналітик порівнює це з досвідом інших американських воєн, коли Вашингтон розраховував на швидкий результат, але згодом стикався з великими труднощами.

    Саме тому, на думку Фрідмана, імовірніша стратегія США — не вторгнення, а посилення тиску на режим до моменту, коли він почне руйнуватися зсередини. Вашингтон може обмежувати доступ Куби до ресурсів, тиснути економічно, переслідувати представників режиму юридично та інформаційно підтримувати ідею змін серед самих кубинців.

    Особливу роль у цій стратегії може відігравати Марко Рубіо, який має кубинське походження й традиційно жорстко виступає проти комуністичного режиму на острові. Його звернення до кубинців Фрідман розглядає як сигнал: США не лише тиснуть на керівництво Куби, а й намагаються говорити безпосередньо з населенням.

    Поїздка директора ЦРУ до Гавани, за оцінкою Фрідмана, також могла бути частиною психологічного тиску. Аналітик припускає, що Вашингтон міг хотіти показати кубинській владі: США добре знають структуру режиму, його зв’язки, слабкі місця та діяльність кубинських сил у регіоні. Це могло бути не дипломатичне, а радше розвідувальне й силове послання.

    Фрідман не виключає, що США можуть спробувати повторити частину венесуельського сценарію — не обов’язково через пряме управління країною, а через усунення ворожого керівництва та підтримку більш прийнятного для Вашингтона політичного переходу. Водночас він наголошує, що США навряд чи хочуть самостійно керувати Кубою, оскільки країна перебуває у надзвичайно складному економічному стані.

    На думку аналітика, найважливіше для Вашингтона — не перетворити Кубу на американську територію, а не допустити, щоб острів став базою для ворожої держави або небезпечної транснаціональної мережі. Саме тому Куба для США відрізняється від інших сусідів, зокрема Мексики. Вона є островом, який може перекривати морські шляхи й бути використаним як військовий плацдарм.

    Фрідман проводить паралелі з іншими геополітичними прикладами: Британією та Ірландією, Китаєм і Тайванем. Великі держави завжди особливо чутливо ставляться до островів біля своїх берегів, якщо ті можуть впливати на безпеку морських шляхів або стати базою для противника.

    У підсумку Фрідман вважає, що Трамп може обрати «тиху кампанію» проти Куби: без масштабного вторгнення, але з юридичним, економічним, розвідувальним і політичним тиском. Мета такої кампанії — послабити армію, підірвати стійкість режиму й створити умови, за яких зміни на острові відбудуться зсередини.

    Водночас аналітик визнає, що передбачити дії Трампа складно. Ще кілька місяців тому він був би впевнений, що США не підуть на військовий сценарій. Тепер, на тлі загострення інших міжнародних криз, зокрема навколо Ірану, Фрідман обережніший у прогнозах.

  • Трамп змінює правила отримання грін-карт: мігрантів можуть змусити залишати США на роки

    Трамп змінює правила отримання грін-карт: мігрантів можуть змусити залишати США на роки

    Адміністрація Дональда Трампа запроваджує нові жорсткі правила для претендентів на отримання грін-карт, які можуть суттєво змінити систему легалізації у США. Відтепер частину заявників зобов’яжуть залишати американську територію на період розгляду документів та проходити процедуру оформлення імміграційної візи у країні свого походження.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на Службу громадянства та імміграції США.

    Нововведення вже викликали резонанс серед правозахисників, адвокатів та міграційних експертів, оскільки можуть торкнутися сотень тисяч людей, які роками живуть і працюють у США, очікуючи на отримання статусу постійного резидента.

    Згідно з новими правилами, заявники на грін-карту повинні будуть повернутися до країни громадянства для завершення процедури оформлення документів. У USCIS уточнюють, що в окремих випадках можливі винятки, однак загальний підхід передбачає саме виїзд зі США.

    Речник служби Зак Калер пояснив, що така система має зменшити кількість випадків, коли люди після відмови у грін-карті залишаються в країні нелегально.

    «Це дозволить зменшити кількість осіб, які після негативного рішення залишаються на території Сполучених Штатів без законного статусу», — заявив представник USCIS.

    У CNN наголошують, що сама процедура отримання грін-карти й без того є надзвичайно складною та тривалою. Для окремих категорій мігрантів очікування рішення може тривати роками. Тепер багато заявників ризикують опинитися перед вибором: або залишити США на невизначений термін, або фактично заморозити процес легалізації.

    Особливо болісно нові правила можуть вдарити по родинах, де частина членів має американське громадянство або дозвіл на проживання. Для багатьох мігрантів це означатиме тимчасове розділення сімей, втрату роботи, навчання чи бізнесу.

    За даними Міністерства внутрішньої безпеки США, лише у 2024 фінансовому році статус постійного резидента США отримали близько 1,4 мільйона людей. Значна частина з них проходила процедуру зміни статусу, перебуваючи безпосередньо на території США.

    Американські медіа вже припускають, що нові правила можуть стати предметом масштабних судових позовів. Критики адміністрації Трампа вважають, що Білий дім фактично намагається обмежити не лише нелегальну міграцію, а й легальні шляхи імміграції до США.

    Останніми місяцями адміністрація Трампа справді суттєво посилила міграційну політику. Білий дім уже скоротив програми надання притулку, посилив перевірки для студентських і робочих віз, обмежив тимчасовий захисний статус для громадян окремих країн та призупинив прийом більшості біженців.

    Після повернення Трампа до влади тема міграції знову стала однією з центральних у внутрішній політиці США. Президент неодноразово заявляв, що має намір «повністю відновити контроль» над американською імміграційною системою та зупинити нелегальну міграцію.

    Додатковим фактором для посилення правил став і торішній резонансний інцидент у Вашингтоні, під час якого були застрелені двоє військовослужбовців Нацгвардії США. Після цього адміністрація оголосила про перевірку посвідок на постійне проживання, виданих громадянам 19 країн, які американська влада вважає потенційно ризиковими.

    На цьому тлі міграційні адвокати попереджають, що нові правила можуть створити величезне навантаження на консульства США за кордоном. Крім того, повернення заявників до рідних країн може бути небезпечним для людей, які втекли від переслідувань або нестабільної ситуації.

    Частина експертів також вважає, що нововведення можуть негативно вплинути на американський ринок праці. Багато претендентів на грін-карти працюють у сферах медицини, IT, науки та інженерії, де США традиційно залежать від іноземних спеціалістів.

    Водночас прихильники Трампа підтримують нову політику, аргументуючи це необхідністю жорсткішого контролю за міграційними процесами та боротьбою зі зловживаннями у системі легалізації.

    Поки що адміністрація не оприлюднила всіх деталей впровадження нових правил. Однак уже зараз зрозуміло, що зміни можуть стати одними з найжорсткіших у міграційній політиці США за останні роки.

  • Трамп залишив “лист на випадок смерті”

    Трамп залишив “лист на випадок смерті”

    У Білому домі зробили резонансну заяву про заходи безпеки навколо президента США Дональда Трампа. Представник адміністрації Sebastian Gorka повідомив, що американський лідер залишив спеціальний лист для віцепрезидента Джей Ді Венса на випадок, якщо з ним “щось трапиться”.

    Про це Горка заявив під час участі у подкасті Pod Force One, фрагменти якого опублікував телеканал Fox News. За його словами, у Білому домі існують чітко прописані протоколи дій на випадок замаху, загибелі або раптової недієздатності президента США.

    “У шухляді столу Resolute лежить лист, адресований віце-президенту на випадок, якщо з ним щось трапиться… У нас є протоколи, повірте мені”, – заявив Горка.

    Він не уточнив, що саме міститься у листі та коли його написав Трамп. Також представник Білого дому не повідомив, чи йдеться про офіційний документ щодо передачі влади, чи про особисте звернення президента до віцепрезидента.

    Водночас Горка наголосив, що адміністрація США готується до будь-яких сценаріїв, пов’язаних із безпекою глави держави. За його словами, американські спецслужби та військові структури мають детальні плани реагування на випадок надзвичайних ситуацій.

    Представник Білого дому також заявив, що наразі не бачить безпосередньої загрози замаху з боку “іноземного противника”, однак наголосив, що ризики для президента США завжди залишаються високими через міжнародну ситуацію та внутрішньополітичну напругу.

    Заява Горки прозвучала на тлі нещодавнього інциденту у Вашингтоні, який викликав значний резонанс у США. Увечері 25 квітня під час традиційної вечері кореспондентів Білого дому в одному з готелів американської столиці пролунали постріли. На той момент у будівлі перебували Дональд Трамп, перша леді Меланія Трамп та високопосадовці адміністрації.

    Після початку стрілянини президента США та його оточення терміново евакуювали співробітники Секретної служби. За словами очевидців, у залі виникла паніка, а охорона миттєво перекрила всі виходи та взяла під контроль територію готелю.

    Американські правоохоронці згодом повідомили, що підозрюваним у нападі є 31-річний учитель Коул Томас Аллен із міста Торранс у штаті Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі чоловік перебуває під слідством, а мотиви нападу офіційно поки не встановлені.

    Речниця Білого дому Каролін Лівітт після інциденту заявила, що ціллю стрілянини були президент США та посадовці його адміністрації. Вона наголосила, що служби безпеки оперативно спрацювали та не допустили загрози для Трампа.

    Після подій у Вашингтоні Секретна служба США посилила заходи охорони навколо президента та віцепрезидента. За даними американських медіа, додаткові сили безпеки були залучені до охорони резиденцій, місць проведення публічних заходів та пересування глави держави.

    Тема безпеки американських президентів традиційно залишається надзвичайно чутливою у США. В історії країни були вбиті президенти Авраам Лінкольн, Джеймс Гарфілд, Вільям Мак-Кінлі та Джон Фіцджеральд Кеннеді. Крім того, замахи пережили Рональд Рейган, Джеральд Форд та низка інших американських лідерів.

    Після вбивства Кеннеді у 1963 році система безпеки президентів США була суттєво реформована. Секретна служба отримала ширші повноваження, а процедури евакуації, реагування на замахи та передачі влади були значно посилені.

    Відповідно до Конституції США та 25-ї поправки, у разі смерті або недієздатності президента його повноваження автоматично переходять до віцепрезидента. Саме тому постать J. D. Vance зараз перебуває у центрі уваги американських медіа після заяв про існування спеціального листа від Трампа.

    Американські політичні оглядачі зазначають, що слова Горки можуть свідчити про високий рівень занепокоєння всередині адміністрації через питання безпеки президента. Водночас у Білому домі поки не повідомляють, чи змінюватимуть формат публічних заходів за участю Трампа після останнього інциденту зі стріляниною.

  • “Команда мрії” Трампа: президент США фактично назвав фаворитів виборів-2028

    “Команда мрії” Трампа: президент США фактично назвав фаворитів виборів-2028

    Президент США Дональд Трамп уперше публічно назвав потенційний “ідеальний” тандем для президентських виборів 2028 року. Під час виступу на заході з нагоди Тижня національної поліції американський лідер схвально відгукнувся про віцепрезидента Джей Ді Венса та державного секретаря Марко Рубіо, назвавши їх “командою мрії”.

    Заява Трампа миттєво викликала хвилю обговорень у політичних колах США, адже обидва політики вже давно вважаються потенційними претендентами на лідерство в Республіканській партії після завершення нинішньої каденції Трампа.

    “Кому подобається Джей Ді Венс? Кому подобається Марко Рубіо? Чудово. Звучить як хороший вибір”, — заявив Трамп під час виступу.

    Американські медіа та політологи одразу звернули увагу на формулювання президента США. Хоча офіційної підтримки конкретного кандидата Трамп поки не оголосив, його слова фактично стали першим серйозним сигналом про можливу конфігурацію Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Водночас сам Трамп наголосив, що його слова не означають автоматичного висування Венса та Рубіо. За інформацією американських політичних стратегів, президент США продовжує уважно вивчати реакцію виборців, донорів і партійних еліт на потенційних наступників.

    Такий стиль поведінки давно став характерною рисою Трампа. Він регулярно тестує суспільну реакцію на різні політичні сценарії через публічні заяви, мітинги або інтерв’ю, не беручи на себе формальних зобов’язань.

    Особливу увагу привертає фігура Джей Ді Венса. Колишній сенатор від штату Огайо став одним із найближчих союзників Трампа та нині обіймає посаду віцепрезидента США. Венс представляє молодше покоління республіканців і вважається одним із головних носіїв так званого “трампізму” після самого Дональда Трампа.

    Ще кілька років тому Венс був відомий насамперед як автор книги “Hillbilly Elegy”, однак згодом він стрімко увійшов у велику політику. Його позиції щодо міграції, зовнішньої політики та економіки багато в чому збігаються з риторикою Трампа. Водночас критики вважають його одним із представників нового ізоляціоністського крила Республіканської партії.

    Не менш цікавою виглядає і роль Марко Рубіо. Державний секретар США вже має досвід участі в президентських перегонах — у 2016 році він балотувався на пост президента, однак програв праймеріз саме Дональду Трампу. Після цього Рубіо поступово перейшов із табору внутрішньопартійних критиків Трампа до числа його союзників.

    До призначення держсекретарем Рубіо працював у Сенаті США та був одним із найвпливовіших республіканців у питаннях зовнішньої політики. Його традиційно вважають більш “системним” політиком у порівнянні з Венсом. Саме тому потенційний тандем Венса та Рубіо багато хто у Вашингтоні сприймає як спробу поєднати популістське крило трампістів із класичним республіканським істеблішментом.

    Ще у грудні минулого року Рубіо заявляв, що стане “одним із перших”, хто підтримає Венса, якщо той вирішить балотуватися у президенти. Ця фраза зараз знову активно обговорюється в американських медіа після слів Трампа про “команду мрії”.

    Попри це, офіційно ані Венс, ані Рубіо поки не оголошували про старт президентської кампанії. У США президентські вибори 2028 року формально ще залишаються далекими, однак фактично боротьба за майбутнє Республіканської партії вже почалася.

    Особливо важливим цей процес стає на тлі проблем Дональда Трампа з рейтингами. Після загострення конфлікту навколо Ірану та зростання цін на пальне президент США зіткнувся з різким падінням підтримки. За даними Reuters, рейтинг схвалення Трампа опустився до 34% — це один із найнижчих показників за час його нинішньої каденції.

    Серйозним викликом для Білого дому залишаються й майбутні проміжні вибори до Конгресу США, які відбудуться восени. У Вашингтоні дедалі частіше говорять про ризик втрати республіканцями контролю над Палатою представників і, можливо, Сенатом.

    На цьому тлі тема наступника Трампа стає особливо актуальною. Частина республіканців уже зараз намагається зрозуміти, хто зможе втримати електорат “Make America Great Again” після завершення епохи самого Трампа.

    Водночас демократи уважно стежать за внутрішніми процесами у Республіканській партії. У таборі опонентів Трампа вважають, що поява Венса як потенційного кандидата означатиме подальше посилення жорсткої та конфронтаційної політики всередині США і на міжнародній арені.

    Попри всі дискусії, остаточне рішення щодо майбутніх кандидатів ще далеко. Але слова Трампа вже показали головне: боротьба за Білий дім у 2028 році в США фактично стартувала задовго до офіційного початку кампанії.

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • Трамп пояснив стрілянину у Вашингтоні бальною залою Білого дому

    Трамп пояснив стрілянину у Вашингтоні бальною залою Білого дому

    Президент США Дональд Трамп заявив, що інцидент зі стріляниною, який стався у Вашингтоні під час вечері кореспондентів Білого дому, не відбувся б, якби на території президентської резиденції вже була збудована спеціальна захищена бальна зала. Про це він написав у соцмережі Truth Social, коментуючи як сам інцидент, так і хід реалізації будівельного проєкту.

    За словами Трампа, нова бальна зала мала б стати не лише майданчиком для офіційних заходів, а й об’єктом із найвищим рівнем безпеки, інтегрованим у периметр Білого дому. Він наголосив, що її розташування всередині найбільш захищеної урядової будівлі у світі виключало б ризики, подібні до тих, що виникли під час інциденту 25 квітня.

    У своїй заяві Трамп стверджує, що ідея будівництва великої бальної зали в Білому домі має багаторічну історію та нібито підтримувалася різними структурами безпеки США, включно з військовими та Секретною службою.

    Він наголосив, що подібні простори потрібні для проведення великих державних подій, дипломатичних прийомів і зустрічей високого рівня, які зараз часто організовуються поза межами Білого дому — у готелях або інших приватних локаціях, що, за його словами, створює додаткові ризики.

    Трамп також підкреслив, що майбутня бальна зала проєктувалася як “повністю захищений простір”, який би унеможливлював несанкціонований доступ і відповідав би сучасним стандартам безпеки.

    Інцидент стався 25 квітня під час вечері кореспондентів Білого дому у Вашингтоні. За повідомленнями американських ЗМІ, під час заходу пролунали постріли, що спричинило паніку серед учасників і термінову евакуацію.

    Правоохоронні органи оперативно відреагували на подію, а підозрюваного було затримано. Унаслідок інциденту розпочато розслідування, яке має встановити мотиви та обставини стрілянини. Офіційні структури США відзначили швидку реакцію Секретної служби та поліції, яка дозволила уникнути більш серйозних наслідків.

    Проєкт будівництва бальної зали в Білому домі супроводжується масштабними змінами інфраструктури резиденції президента США. Згідно з попередніми повідомленнями, для реалізації проєкту було частково демонтовано східне крило будівлі.

    Вартість проєкту неодноразово переглядалася. Якщо на початкових етапах йшлося приблизно про 200 млн доларів, то пізніше оцінки зросли до близько 400 млн доларів. Зміни вартості пояснюються розширенням технічних вимог, посиленням безпекових стандартів та адаптацією архітектурного плану.

    Трамп наголошує, що будівництво ведеться “в межах бюджету” і “значно випереджає графік”, попри триваючі судові процеси.

    Будівництво бальної зали стало предметом юридичних суперечок у США. Наприкінці 2025 року Національний фонд охорони історичної спадщини подав позов до суду, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту. Основний аргумент — можливе порушення історичної цілісності комплексу Білого дому, який має статус національної спадщини.

    Раніше федеральний суд тимчасово зупиняв роботи, однак згодом федеральна комісія з планування дозволила продовження розгляду проєкту, зазначивши, що судове рішення не блокує адміністративні процедури погодження.

    Таким чином, проєкт фактично перебуває у стані паралельного судового та адміністративного розгляду, що є нетиповою ситуацією для інфраструктурних об’єктів такого рівня.

    Ідея будівництва бальної зали в Білому домі викликає неоднозначну реакцію в американському суспільстві. Прихильники ініціативи розглядають її як модернізацію президентської резиденції та розширення її функціональних можливостей для проведення міжнародних заходів.

    Критики ж звертають увагу на кілька аспектів:

    • високу вартість проєкту, яка продовжує зростати;
    • ризики для архітектурної спадщини Білого дому;
    • політичну чутливість рішення щодо перебудови історичної будівлі;
    • і використання безпекових аргументів у публічній аргументації.

    Заява Трампа про зв’язок між стріляниною та необхідністю будівництва бальної зали додала новий вимір до дискусії, поєднавши питання громадської безпеки з інфраструктурними планами адміністрації.

    Проєкт бальної зали в Білому домі залишається одним із найбільш обговорюваних інфраструктурних задумів у США останніх років. Він одночасно охоплює питання безпеки, політики, історичної спадщини та державного бюджету.

    Заява Дональда Трампа про стрілянину у Вашингтоні ще більше загострила дискусію навколо проєкту, який і без того перебуває під пильною увагою судів, громадськості та політичних опонентів.