Daypolitico

Позначка: американська розвідка

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Несподіваний і неанонсований візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви отримав нове продовження. Кремль офіційно підтвердив, що американський розвідник провів переговори з представниками російських спецслужб. Особисто з Володимиром Путіним він не зустрічався, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів. На тлі максимальної секретності навколо переговорів президент США Дональд Трамп додав інтриги, заявивши, що з поїздки Реткліффа «може щось вийти», і практично одразу згадав про спроби Вашингтона завершити війну в Україні.

    Деталі рідкісного візиту почали з’являтися лише постфактум. Директор ЦРУ прибув до Москви у вівторок, 25 серпня. За даними Axios, це була його перша поїздка до російської столиці після вступу на посаду і найвищий за рівнем візит представника адміністрації Трампа до Росії з січня. Американська сторона заздалегідь офіційно не оголошувала про місію керівника ЦРУ.

    На присутність високопоставленої американської делегації спочатку вказали зовсім не заяви Вашингтона чи Москви, а переміщення американського військового літака. За даними ЗМІ та сервісів відстеження польотів, до московського аеропорту Внуково прибув військово-транспортний Boeing C-17A Globemaster III. Також біля аеропорту помітили американський дипломатичний кортеж. Російські державні агентства згодом повідомили, що літак того самого дня залишив Москву.

    The Washington Post із посиланням на дані Flightradar24 повідомила, що американський урядовий літак залишив російську столицю приблизно через вісім із половиною годин після прибуття. Перед Москвою маршрут Реткліффа пролягав через Латвію: за інформацією Axios, він вилетів із Вашингтона ще в неділю, а до Москви вирушив із Риги на C-17.

    Особливо показово, що спочатку Кремль демонстрував майже повне незнання ситуації. Дмитро Пєсков 25 серпня заявляв, що не має інформації щодо американського військового літака у Внуково, а зустрічі з представниками адміністрації США в Кремлі нібито не планувалися. Вже наступного дня Москва офіційно підтвердила: директор ЦРУ справді перебував у російській столиці та контактував із російськими спецслужбами.

    Сам Пєсков наголосив, що зустрічі Реткліффа з Путіним не було. Водночас із його слів стало зрозуміло, що результати переговорів дійшли до російського лідера практично одразу.

    «Звичайно, президент Путін негайно про все інформується», — заявив речник Кремля, не розкриваючи ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Reuters підтверджує: Кремль визнав контакти директора ЦРУ з російськими розвідниками, але відмовився повідомляти, що саме обговорювали сторони.

    Пєсков при цьому назвав сам факт контактів спецслужб позитивним. За його словами, подібні канали взаємодії можуть продовжувати працювати навіть у найскладніші періоди відносин між державами. Водночас у Кремлі визнали, що поки зарано говорити, чи допоможе цей контакт вивести російсько-американські відносини з того, що Пєсков назвав «глибокою кризою».

    Ще більшої інтриги історії додав Дональд Трамп. Під час інтерв’ю консервативному радіоведучому Гленну Беку президента США прямо запитали, навіщо керівник ЦРУ їздив до Москви.

    Трамп спробував применшити сенсаційність події, назвавши поїздку Реткліффа «майже рутинною». Однак одразу після цього американський президент зробив значно цікавіше зауваження: за його словами, з цієї поїздки «може щось вийти». Далі він перевів розмову безпосередньо на російсько-українську війну, заявивши, що його адміністрація дуже наполегливо працює над її завершенням.

    Трамп також заявив, що хотів би побачити завершення війни в Україні, і висловив думку, що Москва та Київ нібито також зацікавлені в її припиненні. Водночас президент США так і не розкрив, яке саме доручення отримав Реткліфф перед візитом та які питання обговорювали за зачиненими дверима.

    На цьому тлі американські медіа висувають значно серйознішу версію причин настільки незвичного візиту.

    The Wall Street Journal повідомив, що американська розвідка отримала інформацію про ранні приготування Росії до можливої військової мобілізації та побоювання щодо можливих дій Москви для перевірки рішучості НАТО. Саме на цьому тлі Реткліфф вирушив до російської столиці.

    CBS News із посиланням на кількох людей, обізнаних із ситуацією, пізніше повідомив ще конкретніше: метою поїздки директора ЦРУ було попередити Росію не атакувати держави-члени НАТО. За даними телеканалу, американські розвідувальні оцінки вказували на можливість того, що Москва спробує перевірити Альянс.

    The Wall Street Journal також повідомляє, що американські розвіддані викликали занепокоєння можливими російськими провокаціями проти країн НАТО, включно з кібератаками або обмеженими військовими діями, зокрема проти балтійських держав. За цією версією, Реткліфф міг особисто передати Москві жорстке попередження Вашингтона.

    Важливий нюанс: сам Трамп під час інтерв’ю заперечив, що Реткліфф перебував у Москві саме через озвучені ведучим припущення щодо можливої перевірки Росією рішучості НАТО або через питання, пов’язані з Іраном. Тобто публічна версія американського президента наразі не збігається з інформацією джерел американських медіа. Офіційно точний порядок денний переговорів не оприлюднений.

    Є у цій історії й безпосередній український слід. Axios повідомив із посиланням на джерело, що перед поїздкою Реткліффа Сполучені Штати попередили Україну про прибуття високопоставленої американської делегації до Москви та попросили утриматися від ударів, поки вона перебуватиме там.

    ABC News із посиланням на українського посадовця також повідомив, що Київ погодився на американське прохання не здійснювати ракетних або дронових ударів по Москві протягом перебування Реткліффа в російській столиці. Уже через кілька годин після відльоту американської делегації атаки безпілотників на Москву відновилися. Російська влада заявляла про перехоплення дронів, що летіли до столиці, а в кількох московських аеропортах вводили тимчасові обмеження.

    Водночас, за даними Kyiv Independent, станом на вечір 26 серпня Україна ще не отримала обіцяного американською стороною брифінгу щодо змісту та результатів переговорів Реткліффа в Москві.

    Рідкісність нинішньої поїздки додає їй політичної ваги. Попередній відомий візит чинного директора ЦРУ до Росії відбувся ще у листопаді 2021 року. Тодішній керівник ЦРУ Вільям Бернс їздив до Москви за кілька місяців до початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді він передавав Кремлю попередження Вашингтона на тлі концентрації російських військ біля кордонів України.

    Тому нинішня поява керівника американської розвідки у Москві закономірно викликала особливу увагу. Реткліфф не є звичайним дипломатичним переговорником, а його візит не був частиною публічно оголошеного дипломатичного графіка. Поїздка відбулася непублічно, її зміст не розкриває жодна зі сторін, а Путіна після контактів американського розвідника оперативно поінформували про результати.

    При цьому існують фактично три рівні інформації про подію. Кремль офіційно говорить лише про контакти спецслужб. Трамп називає поїздку «майже рутинною», але водночас натякає, що з неї «може щось вийти», пов’язуючи свою відповідь із роботою над завершенням війни в Україні. Американські медіа з посиланням на джерела тим часом повідомляють про значно жорсткіший контекст — розвідувальні дані щодо Росії та можливе попередження Москві не намагатися перевірити НАТО на міцність.

    Яка з цих тем була центральною на переговорах Реткліффа з російськими спецслужбами, наразі достеменно невідомо. Ні ЦРУ, ні Білий дім не оприлюднили повного порядку денного зустрічей. Саме тому стверджувати, що директор ЦРУ їздив виключно домовлятися про Україну або виключно передавати попередження щодо НАТО, поки не можна.

    Проте вже підтверджено головне: керівник ЦРУ здійснив один із найрідкісніших американських візитів до Москви за роки повномасштабної війни, провів закриті переговори з російськими спецслужбами, після яких інформація була оперативно передана Путіну. А Трамп, намагаючись назвати місію «майже рутинною», водночас залишив найінтригуючу фразу всієї історії — з цієї поїздки ще «може щось вийти».

  • Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня здійснив рідкісний і заздалегідь неанонсований візит до Москви. Американський високопосадовець прибув до російської столиці на важкому військово-транспортному літаку C-17A Globemaster III, який вилетів із району Вашингтона через Ригу. Мета переговорів офіційно не розкривається, а в Кремлі обмежилися формулюванням про «контакти між спецслужбами». Водночас американські ЗМІ повідомили, що перед поїздкою Вашингтон попросив Україну тимчасово не завдавати далекобійних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії.

    За даними Reuters, це перша відома поїздка Реткліффа до Росії на посаді директора ЦРУ. Сам візит офіційно не анонсували ані Білий дім, ані ЦРУ, а представники американської розвідки спочатку взагалі відмовилися його коментувати. Джерела американських медіа підтвердили лише, що Реткліфф прибув до Москви для зустрічей із російськими посадовцями.

    Візит одразу привернув особливу увагу через його секретність, час проведення та незвичний транспорт.

    За даними The Washington Post, відкриті сервіси відстеження польотів зафіксували C-17A Globemaster III, який вилетів із військової бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона у напрямку Риги. Там літак перебував близько доби, після чого 25 серпня вирушив до Москви і приземлився після 09:00 за місцевим часом. Приблизно через вісім із половиною годин борт знову залишив російську столицю.

    Одночасно в Москві помітили дипломатичний кортеж. The Washington Post геолокувала відео, на якому автомобілі з дипломатичними номерними знаками рухалися Новим Арбатом неподалік будівель російського військового відомства. Щонайменше один із номерів мав код, який використовується дипломатичними структурами США в Росії.

    Навіщо глава ЦРУ прилетів до Москви

    Офіційної відповіді на головне питання — що саме обговорював директор ЦРУ у російській столиці — наразі немає.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив The Washington Post, що візит був пов’язаний із «контактами між спецслужбами». Подробиць він не надав. Окремо Пєсков повідомив російським ЗМІ, що зустріч Джона Реткліффа з Володимиром Путіним не планувалася.

    Таким чином, публічно Кремль відмежував візит від політичних переговорів на найвищому рівні.

    Проте американські медіа звертають увагу на те, що канали між розвідслужбами США та Росії традиційно використовуються для питань, які складно обговорювати через звичайні дипломатичні механізми. Серед таких тем можуть бути обміни ув’язненими, питання стратегічної безпеки, запобігання ескалації та передавання непублічних попереджень.

    CBS News нагадує, що ЦРУ вже брало участь у переговорах щодо обмінів утримуваними особами. Сам Реткліфф раніше був залучений до переговорів, які стосувалися звільнення громадян зі складними американсько-російськими справами.

    Водночас жодне з таких можливих пояснень не підтверджене офіційно як конкретна причина нинішнього візиту.

    Україну попросили утриматися від ударів

    Ще більш резонансною стала інформація про те, що напередодні візиту Вашингтон звернувся до Києва з проханням тимчасово не завдавати далекобійних ударів по частині території Росії.

    CBS News повідомило з посиланням на високопоставленого українського посадовця, що США попередили Україну про поїздку високорівневої делегації до Москви та попросили призупинити удари до її від’їзду.

    Журналіст Financial Times Крістофер Міллер уточнював, що йшлося про Москву, Санкт-Петербург і північні регіони Росії та про період 24–26 серпня. За даними його джерел, Україна погодилася врахувати прохання американської сторони.

    Reuters також підтвердив, що Вашингтон просив Київ утриматися від ударів по певних районах Росії, щоб гарантувати безпечний переліт американського високопосадовця.

    Важливо, що офіційних заяв Києва про таку домовленість наразі немає. Тому інформація про згоду України ґрунтується на повідомленнях західних медіа та їхніх анонімних джерелах.

    Чому використали величезний C-17

    Не менш показовим став і сам літак, на якому американська делегація прибула до Росії.

    C-17A Globemaster III — це важкий військово-транспортний літак Повітряних сил США, який використовується для перекидання великих вантажів, військової техніки, персоналу та обладнання на значні відстані.

    The Washington Post називає його одним із головних важких транспортних літаків Пентагону. Він особливо зручний під час чутливих дипломатичних місій, оскільки дозволяє привезти разом із делегацією спеціалізований транспорт, засоби зв’язку, електронне обладнання та персонал забезпечення.

    Саме це може пояснювати, чому для поїздки директора ЦРУ обрали не звичайний урядовий пасажирський літак.

    C-17 здатний перевозити десятки тонн вантажу і працювати з відносно коротких та складних злітно-посадкових смуг. Його використовували в Афганістані, Іраку, під час евакуаційних операцій, гуманітарних місій та перевезень високопоставлених американських делегацій.

    У разі поїздки до Москви такий борт міг доставити автомобілі для кортежу, захищені системи комунікації, особисту охорону та інше обладнання, необхідне делегації.

    The Washington Post прямо зазначає, що C-17 цінується саме за можливість перевозити спеціальний транспорт і обладнання для чутливих дипломатичних візитів.

    Поруч летів ще один американський літак

    Цікаво, що C-17 був не єдиним американським військовим бортом, який вирушив із району Вашингтона до Європи.

    За даними The Washington Post, до Риги також прилетів C-40B — модифікований пасажирський літак, який використовується для перевезення високопоставлених американських посадовців.

    Однак відкриті дані польотів не показали, що саме C-40B вирушив далі до Москви. Натомість російську столицю відвідав C-17.

    Ця деталь лише посилила увагу до візиту, оскільки така логістика може свідчити про підвищені заходи безпеки та особливий статус делегації.

    Перший подібний візит після місії Бернса перед вторгненням

    Поїздка Реткліффа має ще один символічний контекст.

    Останній відомий візит директора ЦРУ до Москви відбувся в листопаді 2021 року. Тодішній глава агентства Вільям Бернс прибув до Росії, щоб передати Володимиру Путіну та його оточенню попередження Вашингтона щодо можливого вторгнення в Україну та наслідків такого рішення.

    Уже через кілька місяців Росія розпочала повномасштабну війну.

    Тому нинішній приїзд глави ЦРУ автоматично викликає паралелі з тією поїздкою, хоча жодних підтверджень, що місія Реткліффа мала аналогічну мету, немає.

    Візит відбувся у момент нової напруги

    Поїздка директора ЦРУ припала на вкрай напружений момент у відносинах між Вашингтоном і Москвою.

    Україна посилила далекобійні удари по російській військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі, зокрема в глибині території РФ. Одночасно Росія продовжує масштабні ракетні та дронові атаки на українські міста.

    CBS News також повідомляє, що останні американські розвідувальні оцінки свідчать про можливу зміну ставлення Путіна до ризику. За даними джерел телеканалу, у Вашингтоні допускають, що російське керівництво може бути більш готовим до провокаційних гібридних дій проти країн НАТО з метою перевірки реакції Альянсу та адміністрації Трампа.

    Паралельно переговори щодо припинення війни в Україні залишаються фактично заблокованими, а позиції Москви і Києва щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    У такій ситуації прямий контакт між керівниками спецслужб може бути одним із небагатьох каналів, які Вашингтон і Москва продовжують підтримувати навіть під час глибокої політичної конфронтації.

    Саме тому формальне пояснення Кремля про «контакти між спецслужбами» не обов’язково означає другорядність візиту. Навпаки, історично такі канали часто використовувалися для найбільш чутливих питань, які сторони не хотіли обговорювати публічно.

    При цьому на 26 серпня ані Білий дім, ані ЦРУ не розкрили зміст зустрічей Реткліффа в Москві. Пєсков також не повідомив, з ким саме зустрічався американський розвідник, обмежившись запевненням, що контакту з Путіним не планували.

    Тож після відльоту американського C-17 головна інтрига зберігається: що саме директор ЦРУ привіз до Москви і яку відповідь Вашингтон очікує від російської сторони.

  • Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Посольство Росії в Берліні заперечує будь-яку причетність Москви до інциденту з дроном, оснащеним вибухівкою, який виявили в аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що версія про причетність Росії нібито є «поспішно сфабрикованою провокацією», яка, за твердженням Москви, відповідає інтересам України та «мілітаристського крила європейського політичного істеблішменту».

    Російське посольство також звинуватило німецьку сторону в нібито розгортанні «нової хвилі антиросійської істерії». У дипломатичному представництві заявили, що шкодують через «безпідставні звинувачення» на адресу Росії.

    Водночас німецькі правоохоронці продовжують розслідувати інцидент. Генеральна прокуратура Німеччини займається справою щодо безпілотника, який був оснащений вибуховим пристроєм і детонатором та який виявили на території вантажного термінала аеропорту.

    Інцидент стався в ніч проти 5 серпня. Під час перевірки території поблизу українського літака співробітники служб безпеки виявили безпілотник із вибухівкою. За повідомленнями німецьких ЗМІ, дрон знаходився неподалік літака «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Виявлення вибухового пристрою спричинило тимчасове призупинення роботи аеропорту та посилені заходи безпеки. До місця події прибули правоохоронці та сапери, які знешкодили небезпечний предмет.

    Особливу увагу до інциденту привернула інформація про можливу причетність Росії. За даними американської розвідки, яку цитують західні ЗМІ, зібрані розвідувальні дані пов’язують цей дрон із Росією.

    Таким чином, наразі існують дві протилежні позиції. Американська розвідка пов’язує інцидент із російською стороною, тоді як Москва категорично заперечує свою причетність і називає звинувачення провокацією.

    Окремі німецькі політики також публічно припускають, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас німецькі правоохоронні органи поки не оголосили остаточних висновків щодо того, хто саме доставив безпілотник на територію аеропорту та якою була мета операції.

    Для Німеччини інцидент має особливе значення через місце, де було виявлено дрон. Аеропорт «Лейпциг/Галле» є важливим вантажним авіаційним вузлом, а українські літаки «Антонов» регулярно використовують його для вантажних перевезень.

    Наявність вибухового пристрою неподалік від великого транспортного літака могла створити серйозну загрозу для повітряного судна, персоналу та інфраструктури аеропорту. Саме тому німецькі слідчі намагаються встановити походження безпілотника, вибухівки та детонатора, а також з’ясувати, хто міг організувати його доставку.

    Інцидент також розглядається на тлі зростання занепокоєння європейських держав щодо можливих диверсій та інших гібридних операцій, пов’язаних із Росією. Німецькі посадовці раніше наголошували на необхідності посилення захисту критичної інфраструктури та транспортних об’єктів.

    Водночас остаточно пов’язувати інцидент із Росією без завершення німецького розслідування наразі передчасно. Американська розвідувальна оцінка є важливим елементом справи, але остаточну юридичну оцінку мають дати німецькі правоохоронні органи.

    Російська сторона вже сформулювала свою позицію: Москва відкидає будь-яку причетність до інциденту та стверджує, що звинувачення на її адресу є частиною антиросійської кампанії. Тим часом Генеральна прокуратура Німеччини продовжує встановлювати всі обставини появи дрона з вибухівкою в аеропорту «Лейпциг/Галле».

  • Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Американська розвідка пов’язала з Росією інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибуховим пристроєм. За даними американських чиновників, ознайомлених із розвідувальними матеріалами, до інциденту може бути причетна російська влада.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Співрозмовники видання, які мають доступ до американських розвідувальних звітів щодо події, стверджують, що зібрані дані вказують саме на Росію. Водночас остаточне розслідування інциденту ще триває, тому американська оцінка наразі не означає офіційно встановленої вини російської сторони.

    На можливу російську причетність також звертали увагу німецькі засоби масової інформації. Водночас міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добріндт поки утримується від прямого звинувачення Росії. За його словами, слідство має встановити, чи могли до інциденту бути причетні іноземні держави. Саму подію німецький посадовець назвав новим сценарієм загрози.

    Інцидент стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Роботу летовища тимчасово призупинили після того, як у захищеній зоні поблизу українського вантажного літака виявили підозрілий безпілотник. Аеропорт є важливим логістичним вузлом, який використовується, зокрема, для вантажних перевезень українською компанією «Антонов», а також пов’язаний із перевезеннями для німецьких військових та партнерів НАТО.

    Безпілотник знаходився лише за кілька метрів від українського Ан-124. На ньому виявили вибуховий пристрій. За даними німецьких правоохоронців, вибухівка могла бути виготовлена із Semtex. Пристрій не вибухнув через несправність детонатора, після чого його вилучили фахівці саперного підрозділу.

    Таким чином, потенційна атака могла мати серйозні наслідки для авіації. Український Ан-124 є великим транспортним літаком, а розміщення вибухового пристрою поруч із ним у контрольованій зоні аеропорту створювало ризик пошкодження повітряного судна та іншої інфраструктури.

    На момент виявлення безпілотника німецькі служби не мали остаточної інформації про те, хто саме його доставив і з якою метою. Саме тому правоохоронці розглядають можливість причетності іноземної держави, а також перевіряють інші версії.

    Ситуація стала ще серйознішою через інший інцидент, який стався тієї ж ночі. Другий невідомий об’єкт зіткнувся з вантажним літаком DHL, після чого повітряне судно отримало незначні пошкодження та змогло здійснити посадку в Ганновері. Німецькі служби перевіряють, чи пов’язані ці випадки між собою.

    Спочатку з’являлися повідомлення про те, що український Ан-124 міг перевозити боєприпаси та саме тому стати потенційною ціллю. Однак цю версію згодом спростували німецькі офіційні джерела. За повідомленнями німецьких ЗМІ, літак раніше міг перевозити боєприпаси, але на момент інциденту він перебував без такого вантажу.

    Особливу увагу до події привертає географія та характер інциденту. Лейпцигський аеропорт розташований далеко від лінії фронту й використовується як важливий вузол для міжнародних вантажних перевезень. Тому використання безпілотника з вибухівкою на території такого об’єкта може свідчити про спробу атакувати не лише конкретний літак, а й створити загрозу для критично важливої транспортної інфраструктури.

    Американська розвідка вважає, що за інцидентом може стояти Росія. Якщо ця оцінка буде підтверджена німецьким розслідуванням, подія матиме значний міжнародний резонанс, оскільки йдеться про потенційну диверсію на території держави НАТО.

    Водночас наразі важливо не ототожнювати розвідувальну оцінку США з остаточним висновком слідства. Німецькі правоохоронці продовжують встановлювати обставини появи безпілотника, його маршрут, походження вибухового пристрою та можливих організаторів.

    Росія, зі свого боку, заперечує причетність до інциденту. Російське посольство в Берліні назвало звинувачення на адресу Москви провокацією.

    Інцидент у Лейпцигу відбувається на тлі зростання уваги європейських країн до диверсій, шпигунства та використання безпілотників поблизу стратегічних об’єктів. Саме тому німецька влада розглядає подію як потенційно новий рівень загрози для безпеки країни.

    Якщо російське походження операції буде підтверджено, це стане черговим випадком, коли інфраструктура європейської країни могла бути використана для проведення операції, пов’язаної з війною Росії проти України. Наразі ж остаточна відповідь на питання про організаторів має бути встановлена в межах німецького розслідування.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.