Daypolitico

Позначка: аналітика війни

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • 36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    Російські війська у квітні 2026 року дещо зменшили темпи захоплення територій України, однак ці результати були досягнуті ціною ще більшої інтенсивності бойових дій. За даними аналітичного проєкту DeepState, армія РФ окупувала 141 квадратний кілометр української території, що на 11,9% менше, ніж у березні, коли цей показник становив 160 км².

    Попри це, кількість штурмових дій не лише не зменшилась, а навпаки — зросла на 2,2%. Це означає, що російські сили витрачають більше ресурсів і живої сили для досягнення навіть обмежених результатів. У середньому, за підрахунками аналітиків, для захоплення лише одного квадратного кілометра території окупантам потрібно провести близько 36 штурмів.

    Такий показник свідчить про суттєве зниження ефективності наступальних дій російської армії. Для порівняння, аналітики наводять приклад міста Костянтинівка на Донеччині, площа якого становить близько 66 км². За нинішніх темпів це означає, що російським військам знадобилося б приблизно пів місяця безперервних атак, зосереджених лише на одному напрямку, щоб повністю захопити подібне місто — що в реальних умовах фронту практично неможливо.

    Найбільше просування у квітні було зафіксовано в Донецька область — 53 км², що становить 36% від усіх захоплених територій. Водночас це майже вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 раза менше, ніж у грудні 2025 року, коли темпи наступу були значно вищими. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу РФ на ключовому напрямку.

    Другим за інтенсивністю просування став північний напрямок. У Сумська область російські сили просунулися на 44 км², що становить 30% від загального показника. Також бойові дії залишаються активними на Харківська область (22%) та Запорізька область (12%).

    Водночас Сили оборони України демонструють локальні успіхи. Зокрема, у Дніпропетровська область площа територій, які перебувають під контролем російських військ, зменшилася зі 105 км² до 98 км². Загалом за останні три місяці українським військовим вдалося скоротити зону окупації в цьому регіоні на 89 км² — із 187 км² у січні до нинішніх показників.

    Раніше Володимир Зеленський заявляв, що російські війська ставили за мету захопити такі міста Донеччини, як Дружківка, Костянтинівка та Покровськ до кінця квітня. Однак фактичні результати наступу свідчать, що ці плани реалізувати не вдалося.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголошував, що Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і продовжує намагатися просунутися не лише на Донбасі, а й на інших напрямках. Водночас аналітики підкреслюють: попри інтенсивність атак, російські війська стикаються з дедалі більшими труднощами, пов’язаними як із логістикою, так і з опором українських сил.

    Подібну оцінку дає і Інститут вивчення війни, який зазначає, що Кремль не відмовився від максималістських територіальних амбіцій, але темпи їх реалізації значно уповільнилися. Це може свідчити про перехід війни у фазу виснаження, де ключову роль відіграє не швидкість просування, а здатність утримувати позиції та ресурси.

    Експерти звертають увагу, що зростання кількості штурмів при зниженні результативності є ознакою серйозних проблем у російській армії. Зокрема, йдеться про великі втрати особового складу, нестачу техніки та складнощі з координацією дій на фронті. У таких умовах навіть незначне просування потребує непропорційно великих зусиль.

    Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов війни, активно використовуючи оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю. Це дозволяє не лише стримувати наступ, а й поступово відвойовувати окремі ділянки.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Попри зниження темпів просування, Росія продовжує чинити потужний тиск на українські позиції. Однак зростання «ціни» кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна дедалі більше переходить у фазу, де вирішальним фактором стає витривалість сторін, а не швидкість наступу.

    Таким чином, квітневі дані демонструють важливу тенденцію: російський наступ не зупинився, але його ефективність суттєво знизилася. І це може мати ключове значення для подальшого розвитку подій на фронті.

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує продовжувати війну проти України щонайменше до виборів у Державну думу, які мають відбутися у вересні 2026 року. Водночас у Кремлі можуть розраховувати на ще довший період бойових дій.

    Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого посилаються на інсайдерську інформацію з російських джерел.

    За даними джерела, адміністрація президента Росії провела спеціальний семінар для віцегубернаторів, присвячений внутрішній політиці та підготовці до майбутніх виборів у Держдуму. Учасники мали опрацювати ключові сценарії розвитку ситуації в країні з урахуванням повномасштабної війни проти України.

    Як зазначають аналітики, планування виборчої кампанії у Росії напряму пов’язують із перебігом бойових дій.

    “Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні“, – йдеться у звіті.

    За інформацією ISW, у Кремлі розглядають три основні сценарії розвитку подій. Усі вони передбачають продовження війни щонайменше до виборів у вересні 2026 року. Відмінність між ними полягає лише у ступені військового успіху Росії або необхідності мобілізації суспільної підтримки.

    Найбільш імовірним аналітики називають сценарій, за якого ситуація на фронті залишатиметься відносно стабільною без кардинальних змін у військовій чи економічній сферах.

    “Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше“, – наголошують аналітики.

    Водночас, як зазначають у звіті, російська влада може використати будь-яке потенційне мирне врегулювання до виборів як політичну перемогу. Однак наразі ознак підготовки до такого сценарію не фіксується.

    Про довгострокові плани Росії раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Москва розглядає можливість продовження війни ще протягом двох років.

    Президент повідомив, що українська сторона отримала документи з планами Росії на 2025–2027 роки. З них випливає, що Кремль не відмовляється від спроб окупації східних регіонів України, а також розглядає подальший тиск на південному напрямку.

    За словами Зеленського, серед ключових цілей Росії залишаються повна окупація Донецької та Луганської областей, просування у Запорізькій області та спроби тиску на Дніпропетровський регіон. Також окупанти продовжують розглядати Одеський напрямок.

    Водночас український президент наголосив, що ці плани не відповідають реальній ситуації на фронті, оскільки російські війська не змогли виконати поставлені раніше завдання.

    Крім того, глава держави попередив про можливі нові тактики тиску з боку Росії. За його словами, після важкої зими ворог може активізувати масовані атаки по інфраструктурі, зокрема по системах водопостачання, намагаючись створити гуманітарну кризу.

    Зеленський закликав місцеві громади приділити особливу увагу захисту водних об’єктів і резервних систем, а Сили оборони – бути готовими до відбиття нових атак.