Daypolitico

Позначка: аналіз

  • Аналіз стану економіки України на сьогодні

    Аналіз стану економіки України на сьогодні

    У своїй новій статті економіст Богдан Данилишин підбив підсумки останніх тенденцій в українській економіці. Станом на середину 2024 року, економічні показники демонструють певні поліпшення поряд з численними викликами, зокрема, високими безпековими ризиками та проблемами з енергетичною інфраструктурою.

    Ділова активність та інфляційні очікування

    Згідно з даними Національного банку України, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 99,5% в порівнянні з 103% у першому кварталі 2024 року. Це свідчить про зменшення оптимізму підприємців щодо майбутньої ділової активності. Водночас поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій. Багато підприємців очікують збільшення обсягів реалізації продукції і витрат на інвестиції в обладнання, хоча й менш активними темпами.

    Червень 2024 року приніс нові виклики у вигляді віялових відключень електроенергії, які негативно вплинули на економічну активність. Мінекономіки зазначає, що це обмежило як підприємства, так і споживачів, стримуючи загальний економічний розвиток. Незважаючи на це, зростання ВВП залишилося майже на рівні попереднього місяця — 1,1%.

    Стан ринку праці та заробітні плати

    Згідно з даними Мінекономіки, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 року зросла на 21,8% і досягла 19 244 грн. Водночас, середня зарплата за резюме зросла на 16,8%, до 20 147 грн. Це свідчить про позитивні тенденції на ринку праці, хоча високий рівень безпекових ризиків і дефіцит кваліфікованих кадрів продовжують створювати труднощі.

    Фінансовий сектор та бюджет

    Фінансовий сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Облікова ставка НБУ була знижена до 13% з 14 червня, але реальний розрив між нею та інфляцією залишається значним. Попри зниження ставок по депозитах і кредитах, вартість кредитів для корпоративного сектору зросла, що свідчить про зростання витрат на фінансування бізнесу.

    Бюджетний дефіцит становить $16,7 млрд, що є 50% від загального обсягу доходів. З початку року до 9 липня було залучено 273,3 млрд грн для покриття дефіциту, а загальна сума міжнародної фінансової допомоги до держбюджету до 3 липня 2024 року склала близько $91,1 млрд.

    Енергетичний сектор та інфляція

    Рівень річної інфляції зріс до 4,8% в червні, що є значним підвищенням порівняно з 3,3% у травні. Основною причиною інфляції стало підвищення тарифів на електроенергію через руйнування енергетичної інфраструктури. Це спричинило підвищення витрат бізнесу та споживачів, що відобразилося на загальному рівні цін.

    Обмінний курс і валютні очікування

    З початку року гривня девальвувала до долара США на 7,6%. НБУ продовжує контролювати обмінний курс, але дефіцит резервів зріс до $14,8 млрд до 5 липня. Це свідчить про труднощі в управлінні валютним ринком і вплив на валютні очікування українців.

  • Якими можуть бути наслідки ударів по російських радіолокаційних станціях раннього попередження

    Якими можуть бути наслідки ударів по російських радіолокаційних станціях раннього попередження

    Протягом останнього тижня українські безпілотники завдали ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці станції, розташовані в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), є ключовими елементами російської системи відбиття ядерного нападу.

    Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

    Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

    Що це означає?

    З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

    Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

    Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

    Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

    Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

    Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

    Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

    Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

    І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.