Позначка: Анапа

  • Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українська делегація разом із жителями тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, які погодилися на евакуацію, вирушила до російської Анапи. Звідти людей планують перевезти літаками до Білорусі, а потім автобусами доправити на підконтрольну Україні територію. Це перший підтверджений етап виїзду цивільних із міста в межах гуманітарної місії, організованої за домовленостями України та Росії.

    Про це 30 жовтня повідомив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За його словами, евакуйовані жителі Олешок уже залишили місто разом із представниками української делегації та прямують територією Росії.

    Наступним пунктом маршруту стане Анапа у Краснодарському краї РФ. Звідти людей мають доставити повітряним транспортом до Білорусі.

    Після прибуття до Білорусі евакуйованих планують пересадити в автобуси для подальшого повернення в Україну.

    Таким чином, гуманітарна операція перейшла від підготовки до практичного вивезення людей із тимчасово окупованого міста.

    Водночас Арахамія не назвав точної кількості громадян, які вирушили в першій колоні. Також поки немає підтвердження, що евакуйовані вже прибули до Анапи або перетнули український кордон.

    Раніше цього дня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Український омбудсман повідомив, що особисто поспілкувався з місцевими жителями, аби з’ясувати їхні найнагальніші потреби та проконтролювати проведення гуманітарної операції.

    За його словами, особливу увагу приділяли людям похилого віку, особам з інвалідністю та іншим громадянам, які через стан здоров’я або складні життєві обставини не можуть самостійно залишити населений пункт.

    Після прибуття делегації в місті розпочали евакуацію та роздачу гуманітарної допомоги.

    Арахамія оприлюднив фотографії доставлених вантажів і повідомив про організаційну підтримку громадян, які вирішили виїхати.

    Для проведення операції підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних людей.

    Однак кількість підготовлених місць у транспорті не означає, що всі вони вже заповнені. Фактичну кількість евакуйованих українська сторона наразі не уточнила.

    Гуманітарна місія стала можливою після домовленостей про тимчасове припинення вогню в районі окупованих Олешок.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Він має тривати до 22:59 1 листопада.

    За інформацією Лубінця, станом на ранок 30 жовтня домовленості про припинення вогню виконувалися вже понад 75 годин без зафіксованих порушень. Згодом омбудсман повідомив про понад 80 годин дотримання режиму тиші.

    Для безпечного проїзду гуманітарного транспорту сторони попередньо провели розмінування визначених маршрутів.

    У межах операції до Олешок доставили продовольство, питну воду, медикаменти, засоби гігієни та інші необхідні товари.

    Гуманітарну допомогу передбачено не лише для тих, хто виїжджає, а й для мешканців, які вирішили залишитися в місті.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини раніше наголошував, що рішення про евакуацію має бути добровільним.

    Громадяни можуть обрати повернення на підконтрольну Україні територію або інший доступний напрямок виїзду.

    Водночас українська сторона пояснювала, що прямий шлях із лівобережної Херсонщини через лінію бойового зіткнення становить значну небезпеку через мінування, зруйновану інфраструктуру та близькість до військових позицій.

    Саме тому для гуманітарної місії було погоджено обхідний маршрут через територію Росії та Білорусі.

    Посередницьку роль у підготовці домовленостей, за інформацією українського омбудсмана, відіграла команда першої леді США Меланії Трамп.

    До організації операції залучені представники України, Росії та міжнародні посередники. За перебігом гуманітарної місії також спостерігають журналісти.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення.

    Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Ситуація там особливо погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли значні території Херсонщини зазнали масштабного затоплення.

    Згодом через бойові дії, пошкодження інфраструктури та тривалу окупацію жителі Олешок зіткнулися з нестачею продуктів, медикаментів, електроенергії та доступу до медичної допомоги.

    За різними оцінками, у місті та навколишніх населених пунктах залишаються тисячі цивільних. Точні дані встановити складно через відсутність вільного доступу до окупованої території.

    Нинішня операція стала однією з небагатьох можливостей організовано доставити до міста масштабну гуманітарну допомогу та забезпечити виїзд цивільного населення за погодженим маршрутом.

    Водночас завершення першого етапу евакуації не означає, що всі охочі вже змогли залишити Олешки.

    Організатори мають підтвердити фактичну кількість вивезених людей, їхнє прибуття до Білорусі та подальше повернення на територію України.

    Станом на вечір 30 жовтня українська делегація разом з евакуйованими мешканцями Олешок вирушила до Анапи. Наступними етапами мають стати авіапереліт до Білорусі та автобусне перевезення людей додому.

    Режим тиші в районі Олешок, за попередніми домовленостями, продовжуватиме діяти до вечора 1 листопада.

  • Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    У ніч на 21 липня Росія зазнала однієї з наймасштабніших комбінованих атак за останній час. Повідомлення про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі надходили одразу з кількох регіонів країни. За даними російських OSINT-спільнот, місцевих Telegram-каналів та офіційних заяв російської влади, під удар потрапили Липецька, Бєлгородська та Волгоградська області, а також район Анапи, тимчасово окупований Крим і Маріуполь. Станом на ранок офіційного підтвердження з боку України щодо причетності до атак не було.

    Липецьк: масштабна пожежа біля НЛМК і ТЕЦ-2

    Найбільший резонанс викликали події у Липецьку. Ще ввечері в області було оголошено ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі почали повідомляти про серію вибухів. Незабаром у соцмережах з’явилися численні відео із великою пожежею, що спалахнула в промисловій зоні міста.

    OSINT-аналітики геолокували займання в районі між Липецькою ТЕЦ-2 та територією Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК). За оприлюдненими кадрами неможливо однозначно встановити, який саме об’єкт був уражений. Водночас очевидці повідомляли про густий дим і сильне полум’я, що було видно з різних районів міста.

    Губернатор Липецької області Єгор Артамонов підтвердив факт атаки та повідомив, що пожежа виникла на території одного з промислових майданчиків на Передельчеській вулиці. За його словами, площа займання сягнула приблизно 2500 квадратних метрів, до ліквідації вогню залучили додаткові пожежно-рятувальні підрозділи. Водночас російська влада не уточнила, який саме об’єкт постраждав та що стало причиною пожежі.

    Особливу увагу привернув Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших металургійних заводів Росії. НЛМК виробляє близько п’ятої частини всієї російської сталі та входить до числа ключових підприємств російської металургії. Хоча компанія офіційно заявляє, що не виготовляє продукцію військового призначення, українська сторона раніше неодноразово зазначала, що сталь комбінату використовується підприємствами, які виконують оборонні замовлення для російського військово-промислового комплексу.

    Не менш важливим об’єктом є Липецька ТЕЦ-2, яка забезпечує теплопостачання значної частини міста та низки промислових підприємств регіону. Саме тому будь-які інциденти в цьому районі можуть вплинути не лише на промисловість, а й на роботу міської інфраструктури.

    Бєлгородщина: повідомляють про перебої з водопостачанням

    Під атакою цієї ж ночі опинилася і Бєлгородська область, яка регулярно зазнає ударів через близькість до українського кордону.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про численні вибухи над Бєлгородом, активну роботу систем протиповітряної оборони та падіння уламків ракет у різних районах міста. Також з’явилася інформація про перебої з водопостачанням у частині Бєлгорода, що може свідчити про пошкодження об’єктів енергетичної або комунальної інфраструктури. Однак офіційного підтвердження характеру цих пошкоджень наразі немає.

    Оперативний штаб Бєлгородської області заявив, що під час нічної атаки постраждалих не зафіксовано. Деталі щодо наслідків ударів російська влада поки не розкриває.

    Волгоград: ракетна небезпека і повідомлення про вибухи

    Жителі Волгограда також повідомляли про вибухи та сирени повітряної тривоги. У регіоні оголосили ракетну небезпеку, однак інформація про можливі влучання або руйнування поки що не підтверджена.

    Станом на ранок місцева влада не повідомила про пошкодження критичної інфраструктури чи постраждалих.

    Дрони фіксували над Анапою, Кримом та Маріуполем

    Крім ракетних ударів, цієї ночі повідомлялося і про активність безпілотників. За даними російських пабліків, вибухи лунали в районі Анапи, тимчасово окупованого Криму та Маріуполя.

    У Криму очевидці повідомляли про роботу ППО та серію вибухів у різних районах півострова. Офіційної інформації про можливі пошкодження військових чи інфраструктурних об’єктів поки що немає.

    Росія не уточнює масштаби наслідків

    Попри численні фото й відео масштабної пожежі у Липецьку, російська влада поки що не повідомляє, чи зазнали пошкоджень Новолипецький металургійний комбінат або Липецька ТЕЦ-2. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.

    Так само відсутні підтвердження щодо можливих уражень інших промислових або військових об’єктів у Бєлгородській та Волгоградській областях.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше завдають ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі в глибині території Росії. Українська влада традиційно не коментує більшість таких операцій до появи офіційної інформації.

    Нагадаємо, напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про знищення восьми важливих елементів російської протиповітряної оборони, а Центр спеціальних операцій СБУ “Альфа” заявив про ураження координаційного центру ФСБ РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ці удари стали черговим етапом кампанії зі знищення військової інфраструктури та логістичних можливостей Росії.