Daypolitico

Позначка: Андрій Коваленко

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    Північна Корея використовує участь у війні Росії проти України не лише як спосіб підтримати Москву, а й як можливість отримати унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала. У Центрі протидії дезінформації РНБО попереджають, що отримані знання Пхеньян потенційно може використати у майбутньому на Корейському півострові. На цьому тлі Україна повідомляє про плани Росії залучити ще десятки тисяч громадян КНДР до виконання військових завдань.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що КНДР зацікавлена у здобутті досвіду сучасної війни саме для того, щоб надалі мати змогу застосувати його у власних військових сценаріях. За його оцінкою, Пхеньян може бачити сприятливу для себе міжнародну ситуацію та розглядати нинішній період як своєрідне «вікно можливостей». Це саме оцінка українського посадовця, а не підтверджене рішення Північної Кореї про початок нової війни.

    Однак сама теза про накопичення Пхеньяном бойового досвіду має підтвердження не лише з українського боку. Представники американських військових 10 серпня заявили, що участь північнокорейських підрозділів у бойових діях уже дала армії КНДР практичний досвід сучасної війни та посилила її можливості. Цей фактор враховуватимуть Сполучені Штати та Південна Корея під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield, які цього року триватимуть з 17 до 27 серпня.

    Для армії Північної Кореї це надзвичайно важливий досвід. До відправлення військових у Росію її особовий склад не мав масштабної практики бойових дій проти сучасної армії, яка використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, високоточну артилерію, супутникову розвідку та цифрові системи управління. На російсько-українській війні північнокорейські військові зіткнулися саме з таким середовищем.

    Перший великий контингент військових КНДР прибув до Росії ще у 2024 році. За даними України, Південної Кореї та західних країн, йшлося приблизно про 12–14 тисяч військових, значна частина яких була залучена до бойових дій у Курській області. Згодом Пхеньян офіційно визнав участь своїх військових у війні на боці Росії. На відкритті меморіалу загиблим у квітні 2026 року Кім Чен Ин публічно вшанував військовослужбовців КНДР, які воювали разом із російською армією. За оцінками західних, українських та південнокорейських джерел, втрати північнокорейського контингенту були значними.

    Тепер масштаби співпраці можуть зрости ще більше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч додаткових громадян Північної Кореї для виконання завдань на російській території. Це суттєво перевищує чисельність першого контингенту. Reuters 9 серпня повідомило, що оцінка у 50 тисяч є вищою за попередній український прогноз у приблизно 30 тисяч осіб.

    Важливо, що співпраця Москви та Пхеньяна вже давно не обмежується лише живою силою. Українська розвідка повідомляла про розгортання в Росії північнокорейського ракетного підрозділу. За наявними оцінками, йдеться про можливість постачання до 120 балістичних ракет і шести пускових установок. Такі засоби можуть бути використані Росією для подальших ударів по Україні.

    Крім того, Північна Корея вже передавала Росії значні обсяги боєприпасів та балістичних ракет. Для Пхеньяна цей обмін має подвійний ефект: Москва отримує необхідні для ведення війни ресурси, а КНДР — доступ до реальних даних про застосування власної зброї проти західних систем ППО та можливість побачити її сильні й слабкі сторони у бойових умовах.

    Саме цей аспект викликає особливе занепокоєння у Південній Кореї, Японії та США. Кожен запуск північнокорейської ракети Росією фактично дає конструкторам КНДР інформацію, яку надзвичайно складно отримати під час полігонних випробувань: поведінку ракети на реальній бойовій траєкторії, ефективність систем наведення, можливість подолання протиповітряної оборони та наслідки застосування бойової частини.

    Не менш цінним є досвід піхотних підрозділів. Сучасна війна в Україні суттєво відрізняється від сценаріїв, на яких десятиліттями будувалася підготовка армії КНДР. Масове використання невеликих FPV-дронів перетворило навіть пересування окремих військовослужбовців та бронетехніки поблизу фронту на надзвичайно небезпечне завдання. Водночас системи РЕБ, дрони-ретранслятори, наземні роботизовані комплекси та постійна повітряна розвідка змушують армії швидко змінювати тактику.

    Військові КНДР також отримують досвід розмінування територій, протидії безпілотникам та роботи із сучасними вибуховими пристроями. Російські військові раніше демонстрували північнокорейських саперів у Курській області, де ті проходили додаткову підготовку та працювали з російським обладнанням для розмінування.

    Американські та південнокорейські військові вже прямо говорять про необхідність адаптувати власну підготовку до цих змін. Під час Ulchi Freedom Shield союзники планують враховувати нові загрози, зокрема безпілотники, кібератаки та перешкоджання GPS. Представники американського командування наголошують, що північнокорейські військові отримали практичний бойовий досвід, який потенційно змінює рівень загрози на Корейському півострові.

    Для України поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном має ще один небезпечний вимір. Президент Зеленський звернувся до Південної Кореї із закликом посилити допомогу українській протиповітряній обороні та запропонував ширшу співпрацю у сфері безпілотних технологій. За його словами, те, що Північна Корея отримує від війни сьогодні, у майбутньому може бути використано безпосередньо проти Південної Кореї.

    Водночас говорити про неминучу агресію КНДР проти Південної Кореї підстав наразі немає. Заява Андрія Коваленка про можливе «вікно можливостей» є оцінкою ризику. Але сам факт того, що Північна Корея отримала можливість випробувати своїх солдатів, командирів і озброєння в найбільш технологічній великій війні останніх десятиліть, уже змінює безпекову ситуацію далеко за межами України.

    У цьому й полягає один із глобальних наслідків союзу Москви та Пхеньяна. Росія отримує солдатів, боєприпаси та ракети для продовження війни. Північна Корея натомість отримує те, що неможливо повноцінно відтворити на навчальному полігоні, — реальний досвід сучасної війни проти армії, озброєної значною кількістю західних систем. Саме тому те, що сьогодні відбувається на українському фронті та в Курській області, дедалі уважніше аналізують уже не лише в Києві чи Москві, а й у Сеулі, Токіо та Вашингтоні.

  • Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Росія може готувати масштабні провокації проти країн НАТО з використанням захоплених або скопійованих українських безпілотників. Метою такої операції може стати не лише перевірка готовності Альянсу реагувати на загрози, а й спроба перекласти відповідальність за можливі атаки на Україну, посварити Київ із західними партнерами та підірвати подальшу військову підтримку.

    Про загрозу операцій «під чужим прапором» 22 липня попередив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. За його словами, Росія може застосувати безпілотники, зовні схожі на українські, для атак або провокацій у повітряному просторі Польщі та країн Балтії.

    «Росія готує провокації під чужим прапором проти країн НАТО, зокрема може використати дрони, замасковані під українські, для здійснення атак як країн Балтії, так і провокацій проти Польщі, щоб підірвати довіру до України», — заявив Коваленко.

    У Центрі протидії дезінформації вважають, що підготовкою таких операцій займаються російські спецслужби. Коваленко назвав передусім Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ. За його оцінкою, до окремих етапів операції також може бути залучена Служба зовнішньої розвідки Росії. На сайті ЦПД загрозу описують як можливі гібридні операції та військові провокації проти Польщі й держав Балтії.

    Ключовим елементом такої схеми може стати використання українських безпілотників, які російські військові перехопили, захопили після падіння або відновили з уламків. Москва також має технічні можливості виготовляти апарати, схожі на українські за конструкцією, маркуванням і набором компонентів.

    Після запуску такого дрона з території Росії або Білорусі він може перетнути кордон однієї з держав НАТО, атакувати інфраструктуру чи впасти поблизу військового об’єкта. Російська пропаганда після цього зможе стверджувати, що апарат належав Україні, а його політ був навмисною атакою або наслідком безвідповідальних дій українських військових.

    Про подібний сценарій раніше попереджало й керівництво Польщі. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Росія могла накопичити значну кількість українських безпілотників і тепер здатна використати їх для провокацій на східному фланзі НАТО. Серед потенційних цілей польська сторона називала Польщу, країни Балтії, Фінляндію та Румунію.

    Один із можливих сценаріїв передбачає одночасний вхід кількох дронів з українським маркуванням у повітряний простір Польщі або іншої держави Альянсу. Це може створити враження, що безпілотники були запущені Україною або втратили керування під час української операції. Польські посадовці не виключають, що Москва намагатиметься використати такий інцидент для розпалювання антиукраїнських настроїв.

    Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також підтверджував, що Варшава допускає підготовку Росією операції під чужим прапором. За його словами, українські безпілотники або їхні копії можуть відіграти в такій провокації центральну роль.

    Після появи цих попереджень польська влада анонсувала засідання урядового комітету з питань національної безпеки. На ньому мають оцінити ризики можливих диверсій, повітряних порушень і дезінформаційних кампаній, а також узгодити дії військових, прикордонників, спецслужб та органів цивільної влади.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні. Протягом 2026 року там уже фіксували кілька інцидентів із безпілотниками, які потрапляли до повітряного простору держав НАТО після прольоту над російською територією. Це створило сприятливий ґрунт для взаємних звинувачень, маніпуляцій і російських інформаційних операцій.

    Лідери Латвії, Литви та Польщі раніше попередили, що Росія може організувати обмежену військову або гібридну провокацію проти східного флангу НАТО. Серед можливих цілей називали енергетичну та транспортну інфраструктуру, прикордонні райони, військові об’єкти й системи протиповітряної оборони. Президент Латвії Едгарс Рінкевич заявляв, що Москва може спробувати перевірити швидкість і рішучість реакції Альянсу.

    Латвія вже посилила охорону окремих стратегічних об’єктів, зокрема гідроелектростанції та підземного газового сховища. Такі заходи запроваджувалися на тлі інформації про можливі російські провокації проти критичної інфраструктури. Латвійська влада також закликала союзників посилити протиповітряну оборону регіону та розмістити додаткові сили НАТО.

    Потенційна операція з використанням українських дронів може переслідувати відразу кілька цілей. Перша — послабити довіру до України серед населення Польщі та країн Балтії. Навіть якщо офіційні розслідування згодом доведуть причетність Росії, перші години після інциденту можуть стати вирішальними для поширення потрібної Кремлю версії.

    Друга мета — загострити суперечки всередині НАТО. Якщо безпілотник з українським маркуванням пошкодить об’єкт на території держави Альянсу, політики та суспільство вимагатимуть негайних пояснень. Російські інформаційні ресурси можуть використати плутанину для просування тези про те, що підтримка України нібито створює безпосередню загрозу для європейців.

    Третя мета — змусити західні держави обмежити використання Україною далекобійних безпілотників проти російських військових, логістичних та енергетичних об’єктів. Кремль може намагатися довести, що такі операції нібито дедалі частіше загрожують цивільному населенню країн НАТО.

    Четвертий можливий розрахунок — перевірити реальну готовність системи протиповітряної оборони східного флангу. Навіть один або кілька дронів можуть дати Росії інформацію про час виявлення цілі, маршрути підняття авіації, роботу радіолокаційних станцій і процедури обміну даними між державами Альянсу.

    Провокації під чужим прапором є типовим інструментом гібридної війни. Їхня мета полягає в тому, щоб приховати справжнього організатора та створити переконливу картину причетності іншої сторони. Для цього можуть використовуватися підроблені документи, маркування, уламки боєприпасів, цифрові сліди, фальшиві повідомлення й свідчення нібито очевидців.

    Російські спецслужби вже неодноразово намагалися організовувати диверсії у країнах Європи та перекладати відповідальність на Україну. Коваленко раніше заявляв, що Служба зовнішньої розвідки РФ поширювала твердження про нібито підготовку Києвом терористичних атак у Європі, хоча насправді російські структури самі були пов’язані з низкою підпалів і диверсій.

    Окремим напрямом російських операцій залишається розпалювання конфліктів між українцями та поляками. У липні польська прокуратура повідомила про справу молодого громадянина України, якого підозрюють у виконанні завдань російської розвідки. За даними слідства, він оскверняв польські пам’ятники, пов’язані з історичними конфліктами, щоб посилити ворожнечу між двома народами. Йому також приписують підготовку провокацій із використанням дронів.

    Такі операції демонструють, що Росія намагається використовувати не лише військові засоби, а й історичні суперечки, соціальне напруження, дезінформацію та завербованих виконавців. У цьому контексті дронова провокація може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на руйнування коаліції держав, які підтримують Україну.

    Водночас факт попередження про можливу провокацію не означає, що конкретна атака вже запланована на визначену дату або що вона неминуче відбудеться. Українські та польські посадовці описують сценарій, до якого мають бути готові спецслужби й військові. Деталі розвідувальної інформації, на якій ґрунтуються ці попередження, публічно не розкриваються.

    Для запобігання таким операціям важливо не лише фізично перехоплювати безпілотники, а й швидко встановлювати їхнє походження. Фахівці можуть аналізувати серійні номери компонентів, навігаційні системи, програмне забезпечення, тип вибухівки, маршрут польоту та радіоелектронні сигнали. Таке дослідження здатне показати, де саме був запущений апарат і чи зазнавав він модифікації.

    Не менш важливою є оперативна комунікація між Україною та НАТО. У разі інциденту Київ і союзники мають швидко обмінятися даними про запуски, маршрути українських безпілотників та роботу російських систем радіоелектронної боротьби. Відсутність скоординованої реакції може дати російській пропаганді час для закріплення вигідної їй версії подій.

    Наразі Польща та країни Балтії посилюють системи виявлення й перехоплення малих повітряних цілей, охорону стратегічних об’єктів та взаємодію зі структурами НАТО. Однак масове використання відносно дешевих безпілотників залишається складним викликом навіть для розвинених систем протиповітряної оборони.

    Попередження Центру протидії дезінформації свідчить, що Україна очікує не лише продовження бойових дій на фронті, а й активізації російських операцій проти її міжнародних союзників. Головною метою Москви може бути не завдання значної військової шкоди, а створення політичного скандалу, який підірве довіру між Києвом, Варшавою та столицями країн Балтії.

    Саме тому українські й польські посадовці наголошують: у разі появи дронів з українським маркуванням у повітряному просторі НАТО не можна робити висновки лише за зовнішнім виглядом апарата. Остаточну відповідь про його походження мають дати технічна експертиза, дані радарів і спільне розслідування союзників.

  • РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    Росія восени цього року може розпочати масштабну мобілізацію, у межах якої планують залучити понад 500 тисяч осіб. За оцінкою української сторони, частину мобілізованих можуть відправити на фронт уже протягом перших двох тижнів після призову, тоді як інші проходитимуть короткострокову підготовку для можливого відкриття нового напрямку бойових дій.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі.

    За словами Коваленка, російське військово-політичне керівництво вже формує плани щодо проведення масштабної мобілізаційної кампанії восени.

    «Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій у перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – заявив він.

    За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації, найближчі місяці можуть стати одним із найнапруженіших періодів війни. Він вважає, що восени та взимку українським Силам оборони доведеться протистояти масштабним наступальним діям російських військ.

    Коваленко наголосив, що майбутні бойові дії можуть характеризуватися інтенсивними піхотними боями із широким застосуванням безпілотників, керованих авіаційних бомб, артилерії та інших сучасних засобів ураження.

    За його словами, саме тому Україна має бути готовою до складного осінньо-зимового періоду на фронті, коли Росія може спробувати компенсувати власні втрати за рахунок масового поповнення особового складу.

    Питання нової хвилі мобілізації в Росії вже неодноразово порушувалося українським керівництвом. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Державної думи Росії Кремль може вдатися до нового масштабного призову громадян. На його думку, це дозволить російській владі зменшити витрати на залучення контрактників, яким необхідно виплачувати значно більші грошові винагороди.

    Про підготовку Росії до нової мобілізаційної кампанії раніше також повідомляли в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За інформацією української розвідки, російська влада проводить приховані заходи для підготовки до подальшого збільшення чисельності армії, необхідної для продовження війни проти України.

    Водночас офіційна Москва продовжує уникати будь-яких заяв про можливість проведення загальної мобілізації. Експерти пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо негативної реакції суспільства, адже попередня хвиля мобілізації восени 2022 року викликала значний суспільний резонанс і масовий виїзд громадян з країни.

    За даними української сторони, російська влада також продовжує використовувати інші механізми поповнення армії. Зокрема, повідомлялося, що регіональна влада РФ чинить тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи забезпечити визначену кількість людей для участі у війні проти України. У випадках, коли виконати такі вимоги неможливо, підприємцям нібито пропонують сплачувати значні кошти замість направлення працівників до війська.

    На цей момент офіційного підтвердження інформації про підготовку мобілізації чисельністю понад 500 тисяч осіб з боку російської влади немає. Озвучені дані базуються на заяві керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Відомий контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов зміцнює свій вплив на політичні процеси в Україні через купівлю топових ЗМІ на фоні отримання багатомільйонних військових контрактів від МОУ.

    Зокрема, після отримання Сеяром Куршутовим контролю над “Трухою”, на топовому українському телеграм каналі розпочалась масштабна медійна атака проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів та окремих чиновників МО.

    Водночас, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до деяких медійних кампаній “Трухи” приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним з огляду на потребу Кирила Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Варто відзначити, що “Труха” це не перший актив Сеяра Куршутова на медійному ринку. Раніше скандальний контрабандист співпрацював з чорним технологом Романом Кравцем в проекті “Джокер” та популярним українським блогером Ігорем Лаченковим, більш відомим під псевдонімом “Лачен”.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що громадянин РФ Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ в рамках “кейсу Zielinski & Rozen”.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.