Позначка: Андрій Парубій

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • Народна депутатка Чорновол продовжить службу на фронті замість політичної кар’єри

    Народна депутатка Чорновол продовжить службу на фронті замість політичної кар’єри

    Народна депутатка VIII скликання Тетяна Чорновол оголосила, що не планує повертатися до парламенту та продовжить службу в Збройних силах України. Про своє рішення вона повідомила у фейсбуці, підкресливши, що обрала військову службу замість політичної кар’єри.

    Напередодні Центральна виборча комісія продовжила для Чорновол на рік термін подання документів для реєстрації народною депутаткою. Вона пояснила, що сама звернулася до ЦВК із проханням надати відстрочку, аби мати можливість залишатися на фронті.

    «Я прийняла рішення – продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Петро Порошенко вже мене привітав із прийнятим рішенням, яке він глибоко поважає. Привітань від Верховного головнокомандувача я ще не отримала… Ну, зрештою, я лише командир взводу», – написала Чорновол.

    Вона також подякувала ЦВК за «державницьку позицію» та засудила тих, хто ухиляється від служби, прикриваючись політичними гаслами. За словами Чорновол, своїм прикладом вона прагне показати, що обирає не парламент, а армію.

    Нагадаємо, що Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Вона має зайняти місце Андрія Парубія, який загинув у Львові 30 серпня.

  • Слідство засекретило частину матеріалів у справі Парубія: що відомо

    Слідство засекретило частину матеріалів у справі Парубія: що відомо

    Галицький районний суд Львова вилучив із загального доступу рішення у справі про вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Раніше матеріали справи були відкриті у Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак тепер доступ до частини документів обмежено, повідомляють медіа.

    За даними «Українських новин» від 30 вересня, відповідне рішення було видалене з реєстру судових рішень. Видання «Главком» раніше інформувало, що слідство обмежило доступ до матеріалів кримінального провадження — запити за номерами провадження №12025140000001011 та справи №461/7152/25 у публічних базах «Опендатабот» та Єдиному держреєстрі судових рішень не дають результатів.

    Нагадаємо хронологію справи: Андрія Парубія було вбито у Львові 30 серпня 2025 року. Підозрюваним затриманим є 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков, якого затримали наступного дня на території Хмельницької області. Під час судового засідання 2 вересня Сцельніков визнав провину та заявив, що мотивом злочину була, за його словами, «особиста помста українській владі».

    Раніше в оприлюднених матеріалах йшлося про те, що в квартирі підозрюваного було виявлено радянські відзнаки, зокрема значок «За взятие Будапешта» та близько 33 орденів і медалей СРСР. Журналістські розслідування, зокрема «Телебачення Торонто», описували підозрюваного як людину з проросійськими поглядами, яка виправдовувала дії Росії та позитивно оцінювала постать Йосипа Сталіна.

    Сьогоднішнє обмеження доступу до матеріалів справи викликає запитання про подальший хід розслідування та можливі судові дії, оскільки громадськість і ЗМІ не мають повної інформації про процесуальні кроки слідства. Офіційні коментарі від суду або слідчих органів щодо причин обмеження доступу на момент публікації не надходили або не були оприлюднені.

  • Справу Парубія продовжують обговорювати в політичних і силових колах

    Справу Парубія продовжують обговорювати в політичних і силових колах

    За інформацією джерел видання 360ua.news, українські еліти не повірили в офіційну версію вбивства Андрія Парубія та продовжують активно обговорювати нестиковки у заявах правоохоронців.

    Так, за інформацією джерела, в середовищі силовиків йдуть розмови про “наказ Офісу знайти вбивцю за 72 години”, що на думку правоохоронців є вкрай складним завданням, так як злочин був ретельно спланований.

    Також обговорюється той факт, що після затримання Михайла Сцельнікова, який за офіційною версією застрелив Андрія Парубія, у сусідній з Львівщиною Польщі не скасували орієнтування на пошук ймовірного вбивці.

    Окремо обговорюються мотиви затриманого Михайла Сцельнікова, які також піддаються сумнівам: “умовні росіяни” спочатку місяць вербували Сцельнікова, а потім ще місяць тиснули, щоб він скоїв вбивство.

    “У такому стані людина без спеціальної підготовки не змогла б холоднокровно застрелити жертву, тим паче, що на відео видно роботу професіонала, яким Сцельніков не являється” – зазначає джерело.

    Нестиковки в офіційні версії вбивства бачать і військові: за словами військового психолога, “такий шантаж міг би зпрацювати, як би йшлося про звільнення сина з полону, а не у разі його смерті, як у випадку зі Сцельніковим”.

  • Силовики не виключають спробу терактів під час похорону екс-спікера Парубія – джерела

    Силовики не виключають спробу терактів під час похорону екс-спікера Парубія – джерела

    За інформацією наших джерел в українських спецслужбах, силовики не виключають спроб проведення масового теракту під час церемонії похорон екс-спікера Верховної Ради Андрія Парубія.

    Також, за інформацією джерела, по лінії спецслужб ідуть контакти з лідером Європейської Солідарності Петром Порошенко з приводу узгодження деталей  місця та умов проведення похорону Андрія Парубія.

    В даному контексті варто відзначити, що на похоронах Андрія Парубія будуть присутні представники посольств, у тому числі США. Петро Порошенко вважає, що присутність дипломатів на заході має гарантувати безпеку його проведення.

    За попередньою інформацією, уже опублікованою в ЗМІ, церемонія прощання з Андрієм Парубієм розпочнеться  у понеділок, 1 вересня, о 19:00 у Архикатедральному Соборі святого Юра із парастасу (заупокійне богослужіння). А наступного дня, тобто у вівторок, 2 вересня, там таки в Соборі святого Юра опівдні розпочнеться чин похорону.

    Нагадаємо, 30 серпня о 12 годині у Франківському районі Львова був застрелений екс-голова Верховної Ради Андрій Парубій. В ніч з 31 серпня на 1 вересня, Володимир Зеленський повідомив, що вбивця Андрія Парубія був затриманий на Хмельниччині.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало шоком для всього світу, призвівши до гуманітарної кризи, якої Європа не бачила в XXI столітті. Мільйони українців були змушені тікати на Захід, зокрема до Німеччини, Австрії та Швейцарії. З березня до Центрального реєстру іноземців Німеччини було внесено майже мільйон українців. Незважаючи на таку масову міграцію, значних конфліктів між біженцями та місцевими жителями не зафіксовано.

    Проте подія, що сталася наприкінці травня в центрі Відня, викликала резонанс і змусила звернути увагу на можливі кримінальні елементи серед мігрантів.

    Група чоловіків, які вибігли з автомобілів з українськими номерами, напала на двох таксистів біля готелю “Брістоль” у Відні. Цей інцидент привернув увагу австрійських політиків, які вирішили розслідувати ситуацію та притягнути винних до відповідальності. Депутат міської ради Відня від партії FPÖ Домінік Непп зв’язався з мером Дніпра Борисом Філатовим, оскільки автомобілі були зареєстровані саме в цьому українському місті. За даними частини листування, що є в розпорядженні редакції, Філатов надав інформацію про підозрюваних, яку Непп передав кримінальній поліції.

    В інтерв’ю австрійському журналісту Крістіану Вершютцу Борис Філатов заявив, що нападниками були охоронці шахрайських кол-центрів, які обманювали українських громадян. Мер Дніпра стверджує, що ці кол-центри контролює бізнесмен з кримінальним минулим — Олександр Петровський, відомий як “Нарік”.

    Олександр Петровський останніми роками намагався створити образ мецената та патріота, будуючи храми та підтримуючи український футбол. Він активно жертвував кошти Православній Церкві України, яка отримала визнання від Вселенського Патріарха в Константинополі. Петровський навіть був присутній на церемонії вручення Томосу у Стамбулі разом з тодішнім президентом Петром Порошенком.

    Проте, коли “Нарік” почав з’являтися на фотографіях із відомими українськими політиками, журналісти провели розслідування його минулого. Виявилося, що його біографія сповнена кримінальних епізодів, які викликали занепокоєння навіть у суспільстві, звиклому до корупції.

    Народжений у Грузії під прізвищем Налекрешвілі, Олександр переїхав до Дніпропетровська разом з матір’ю. За данимиЗМІ, наприкінці 80-х років він створив молодіжну банду, яка займалася рекетом на ринках та серед дрібних підприємців. Після розпаду Радянського Союзу кримінальні угруповання почали заповнювати вакуум влади, і Петровський швидко розширив свій вплив.

    Відмінною рисою “Наріка” було те, що він інвестував доходи від злочинної діяльності в легальний бізнес. Він розширив свою діяльність на імпорт металів, торгівлю нафтопродуктами, сільськогосподарськими товарами, автомобілями, ресторанний бізнес, будівництво та виробництво мінеральної води. Частина активів була оформлена на матір і дружину.

    Петровський налагодив контакти з впливовими політиками, зокрема з Павлом Лазаренком — колишнім керівником Дніпропетровської області та майбутнім прем’єр-міністром України. Хоча Лазаренко пізніше був звинувачений у відмиванні грошей і провів понад 10 років в американській в’язниці, у 90-х роках його підтримка допомогла Петровському зміцнити позиції.

    Попри це, він не зміг уникнути кримінальних воєн у Дніпрі наприкінці 90-х. Після невдалого замаху на його життя Петровський тимчасово переїхав до Ізраїлю, де придбав нерухомість і перевів частину своїх активів.

    Повернувшись до України, Петровський зберіг свої бізнес-інтереси та політичні зв’язки. Проти нього відкривалися численні кримінальні справи, зокрема за підозрою у вбивствах, викраденні та підробці документів. Однак ці справи часто закривалися через відсутність доказів або зникнення свідків.

    Його донька вийшла заміж за сина Андрія Павелка — впливового депутата від партії Петра Порошенка та президента Федерації футболу України. Спільні фотографії з Павелком, зокрема з кубком Ліги Чемпіонів УЄФА, привернули увагу суспільства та журналістів до Петровського.

    Активна участь у церковних справах та допомога в отриманні Томосу посилили його вплив серед політичної еліти. Він може похвалитися знайомством з Петром Порошенком та спікером парламенту Андрієм Парубієм.

    Попри спроби легалізуватися, Петровський не розірвав зв’язків з кримінальним світом. Особливо тісними є його стосунки з Сергієм Олійником, відомим як “Умка” — “злодієм у законі”. Вони знайомі ще з початку 90-х. У 2014 році Олійник був коронований у Санкт-Петербурзі, незважаючи на напруженість між Україною та Росією.

    Олійник контролює паливний бізнес, ринки в Центральній та Східній Україні, гральний бізнес, операції з криптовалютами та контрабанду. Є припущення, що кошти від його діяльності відмивалися через легальний бізнес Петровського.

    Російське опозиційне видання “Новая газета” у своїх матеріалах називало Олійника “злодієм у законі” та правою рукою Петровського, а самого “Наріка” — керівником найбільшого злочинного угруповання в Дніпрі.

    З початком повномасштабної війни Петровський разом зі своїм соратником Емілем Арютюняном переїхав до Відня.

    За інформацією дніпровських журналістів, вони організували нелегальне вивезення українських чоловіків призовного віку за кордон, використовуючи заборону на виїзд цієї категорії громадян з України. Ця діяльність стала надзвичайно прибутковою, оскільки багато хто готовий платити значні суми, щоб уникнути мобілізації.

    Після інциденту з бійкою у Відні, Петровський, за нашими даними, вирішив переїхати до Німеччини. Його вже помічали в Берліні разом зі свитою.

    16 вересня 2022 року німецькі правоохоронці провели обшук у берлінській резиденції Петровського.

    Під час обшуку було вилучено понад 450 тисяч доларів і колекцію дорогих хронографів таких брендів, як Parmigiani, Bovet, Zenith, Bregeut.

    За версією німецьких слідчих, “Нарік” є лідером найбільшого організованого злочинного угруповання в Дніпрі, яке займається насильницькими й економічними злочинами. Петровського також пов’язують із мережею шахрайських кол-центрів, незаконним видобутком бурштину, нафти й газу, використанням корупційних схем для привласнення державних ресурсів та участю в легалізації злочинних доходів. На момент обшуку Петровського не виявили, оскільки він, за даними слідства, напередодні виїхав до Словаччини, де подав заявку на отримання посвідки на проживання.

    Крім того, стало відомо, що у 2015 році Петровський отримав кіпрський паспорт.

    У листопаді в Дніпрі затримали двох членів ОЗУ Наріка — Сергія Сводіна (Сводік) та Сергія Шуваєва, яких звинуватили у створенні злочинного угруповання і крадіжці 70 гектарів землі в Самарських плавнях. Згодом з’ясувалося, що Шуваєв також причетний до шахрайської схеми з кол-центром, який ошукував українських біженців, щомісяця видурюючи до двох мільйонів гривень. Затримали 13 учасників цієї організації, включно з “смотрящим”.

    Поки країна спостерігала за новинами про обшуки та затримання, у Петровського була власна подія: в італійському замку відбулося весілля його доньки Юлії, яке коштувало близько 60 мільйонів гривень.

    Це нагадало пишне весілля іншої його доньки, Богдани, яка вийшла заміж за сина скандально відомого Андрія Павелка. Незважаючи на втечу з України, Петровський продовжує вести свої офіційні й неофіційні справи в Україні.

    Донька Олександра Петровського демонструє розкішне життя на курортах, публікуючи фото з елітних місць, зокрема з тенісного клубу Rolex у Монако.

    Ситуація з Олександром Петровським піднімає серйозні питання щодо ефективності міжнародної співпраці у боротьбі з організованою злочинністю. Його історія демонструє, як кримінальні елементи можуть інтегруватися в політичні та бізнесові кола, використовуючи корупцію та впливові зв’язки.

    Громадськість має право знати про можливі загрози та вимагати від влади прозорості та рішучих дій. Лише спільними зусиллями можна зупинити поширення кримінального впливу та забезпечити безпеку громадян як в Україні, так і в Європі.