Позначка: Андрій Сибіга

  • Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Після інциденту з іранським судном у Каспійському морі офіційний Тегеран зажадав від України відшкодування збитків. На цьому тлі в українському інформаційному просторі знову порушили питання відповідальності Ірану за збиття літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 у 2020 році.

    Таку позицію у своїй авторській колонці для «Апострофа» висловив військовий експерт та співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

    За останніми повідомленнями, Іран після телефонної розмови міністра закордонних справ Аббаса Арагчі з главою МЗС України Андрієм Сибігою заявив про необхідність компенсації за пошкодження свого торговельного судна у Каспійському морі. Українська сторона наголосила, що її дії були спрямовані виключно на самооборону від російської агресії та закликала Тегеран припинити будь-яку військову підтримку Росії.

    Снєгирьов вважає, що такі вимоги виглядають суперечливо, оскільки Іран досі не забезпечив повного виконання міжнародних вимог щодо відповідальності за катастрофу рейсу PS752.

    Нагадаємо, 8 січня 2020 року поблизу Тегерана був збитий літак Boeing 737-800 авіакомпанії МАУ, який виконував рейс PS752 до Києва. Загинули всі 176 людей, які перебували на борту. Через кілька днів іранська влада визнала, що літак був уражений двома ракетами сил протиповітряної оборони, пояснивши це людською помилкою під час періоду підвищеної бойової готовності.

    У своїй колонці експерт ставить під сумнів офіційну версію Ірану про випадковість інциденту. Він звертає увагу на технічні характеристики зенітного комплексу «Тор-М1», відмінності між цивільним літаком і крилатою ракетою, а також на роботу систем розпізнавання повітряних цілей. На його думку, ці фактори викликають додаткові запитання щодо обставин трагедії.

    Снєгирьов також нагадує, що після катастрофи Україна, Канада, Велика Британія та Швеція створили Міжнародну координаційну групу для домагання відповідальності Ірану. За його словами, переговорний процес був фактично припинений після того, як Тегеран відмовився визнавати міжнародно-правову відповідальність у повному обсязі.

    Окремо автор згадує рішення канадського суду, який за позовами родичів загиблих присудив стягнення компенсації з Ірану. Водночас виконання цього рішення залишається складним через необхідність пошуку та арешту іранських активів за кордоном.

    На думку Снєгирьова, нинішні вимоги Ірану щодо компенсації за інцидент у Каспійському морі не можуть розглядатися окремо від питання відповідальності за збиття рейсу PS752. Він вважає, що справедливе розслідування трагедії та притягнення винних до відповідальності залишаються необхідною умовою для відновлення довіри та дотримання норм міжнародного права.

    Українська влада офіційно не пов’язувала вимоги Ірану щодо компенсації із справою рейсу PS752. Водночас Київ продовжує наполягати на тому, що Тегеран має припинити підтримку Росії та виконати свої міжнародно-правові зобов’язання щодо катастрофи українського пасажирського літака.

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з очільником іранського зовнішньополітичного відомства Аббасом Аракчі після заяв Тегерана про можливу відповідь на дії України. Українська сторона наголосила, що не зацікавлена у подальшій ескалації та прагне вирішувати суперечливі питання шляхом прямого дипломатичного діалогу.

    За словами Сибіги, розмова була відвертою. Він підкреслив, що навіть у складних і напружених ситуаціях дипломатія залишається одним із головних інструментів комунікації між державами.

    Міністр запевнив іранського колегу, що всі дії України спрямовані виключно на захист держави від російської агресії. Київ не ставить за мету завдавати шкоди цивільному судноплавству або мирним людям.

    «Я ще раз підкреслив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії і ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи людей», — заявив глава українського МЗС.

    Окремою темою розмови стали заяви іранської сторони щодо загибелі громадянина Ірану та пошкодження судна під час інциденту в Каспійському морі. Сибіга наголосив, що першопричиною небезпечних подій у регіоні залишається війна Росії проти України.

    За його словами, Москва використовує різні транспортні маршрути та цивільну інфраструктуру для забезпечення своїх військових потреб. Саме російська агресія створює загрозу для стабільності, безпеки та судноплавства.

    «Наша мета — протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви», — наголосив Сибіга.

    Український дипломат також закликав Тегеран утриматися від кроків, які могли б призвести до подальшого загострення. Він окремо порушив питання підтримки, яку Іран надає Росії у війні проти України.

    Київ неодноразово заявляв, що співпраця Тегерана з Москвою сприяє продовженню бойових дій та збільшує кількість жертв серед мирного населення. Українська сторона закликає Іран припинити будь-яке сприяння російській військовій машині.

    «Ця війна є незаконною і має закінчитися. Наша позиція залишається незмінною: Європа та Близький Схід заслуговують на стабільність, безпеку та мир», — підсумував очільник МЗС України.

    Напруження між Києвом і Тегераном посилилося після того, як 26 липня іранська сторона звинуватила Україну в атаці на цивільне судно у Каспійському морі. За твердженням Ірану, внаслідок інциденту загинув один моряк, ще одна людина отримала поранення.

    Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив про успішні результати далекобійних ударів у Каспійському регіоні. Він зазначив, що однією з цілей стало судно, яке використовувалося для перевезення військових вантажів до Росії.

    У Військово-морських силах ЗСУ після цього наголосили, що логістичні об’єкти, які забезпечують військові потреби Росії, можуть розглядатися як законні військові цілі. Водночас офіційний Київ заявляє, що намагається уникати ударів по цивільних об’єктах і мирному населенню.

    Телефонна розмова між Сибігою та Аракчі стала першою прямою дипломатичною реакцією України на останні заяви Тегерана. Київ продемонстрував готовність пояснювати свою позицію та водночас закликав Іран не ставати учасником подальшого розширення війни.

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до російського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Водночас глава української дипломатії наголосив, що Кремль продовжує відкидати реалістичні пропозиції щодо миру, а тому міжнародний тиск на Москву необхідно посилювати.

    Свою позицію Сибіга оприлюднив у неділю, 26 липня, після того, як Токаєв під час зустрічі з Путіним публічно запропонував «заморозити» бойові дії та повернутися до переговорного процесу.

    «Цінуємо заклики президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», — заявив очільник Міністерства закордонних справ України.

    Сибіга нагадав, що Україна вже запропонувала припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичного врегулювання. Однак російське керівництво, за його словами, продовжує відкидати цей шлях, хоча він дозволив би негайно зменшити кількість жертв і створити умови для предметних переговорів.

    Міністр також звернув увагу, що речник Кремля Дмитро Пєсков фактично відхилив і пропозицію президента Казахстану. Тому, як підсумував Сибіга, Москва повинна відчути значно сильніший зовнішній тиск, перш ніж погодиться обговорювати реалістичні умови припинення війни.

    «Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», — наголосив глава МЗС.

    Що саме запропонував Токаєв

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою 25 липня під час російсько-казахстанського форуму в Омську, де він перебував разом із Володимиром Путіним. Казахський лідер припустив, що шлях до політичного врегулювання можна відкрити через припинення активних бойових дій і повернення до переговорів.

    Токаєв запропонував «заморозити» війну та відновити переговорний процес на основі оновленої так званої «Стамбульської формули 2.0». Йшлося про повернення до дипломатичних напрацювань, які обговорювалися під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, але так і не привели до завершення російської агресії.

    Виступ президента Казахстану став помітною подією, оскільки прозвучав безпосередньо поруч із Путіним і від лідера держави, яка підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією. Reuters зазначає, що Токаєв закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів, хоча водночас продовжив використовувати окремі формулювання, близькі до російської риторики.

    Зокрема, президент Казахстану назвав українців і росіян «братськими народами» та висловив думку, що продовження війни нібито вигідне противникам обох держав. Такі слова не відповідають позиції України, яка наголошує, що війна була розпочата Росією, а її припинення залежить передусім від рішення Москви вивести війська й відмовитися від агресії.

    Водночас сам заклик Токаєва до припинення бойових дій у Києві сприйняли як важливий сигнал. Заява демонструє, що навіть серед близьких партнерів Кремля посилюється розуміння необхідності завершення війни та переходу до дипломатії.

    Кремль відкинув пропозицію Казахстану

    Реакція Москви на слова Токаєва була негативною. Дмитро Пєсков заявив, що «заморожування» війни нібито неможливе, доки Росія не досягне поставлених нею цілей. Представник Кремля також повторив традиційну російську тезу про те, що бойові дії можуть припинитися «навіть сьогодні», якщо Україна ухвалить певні рішення.

    При цьому в Москві не уточнили жодних нових умов. Раніше російське керівництво вимагало, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та вивела свої війська з територій чотирьох областей, які Росія незаконно оголосила частиною своєї держави, хоча не контролює їх повністю. Україна неодноразово називала такі вимоги ультиматумом і фактичною вимогою капітуляції.

    Позиція Кремля підтверджує оцінку Сибіги: Росія публічно заявляє про готовність до переговорів, але водночас відкидає пропозиції щодо негайного припинення вогню та наполягає на виконанні власних максималістських умов.

    Ще 16 липня у Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення переговорів з Україною, хоча формально продовжували стверджувати, що нібито залишаються відкритими до дипломатії.

    Чому заява Токаєва важлива

    Казахстан намагається зберігати баланс у відносинах із Росією, Заходом, Китаєм та Україною. Астана не визнала окуповані Росією українські території незалежними державами та публічно декларувала повагу до територіальної цілісності України.

    Водночас Казахстан залишається одним із ключових економічних партнерів Росії та членом низки інтеграційних об’єднань, у яких домінує Москва. Саме тому прямий заклик Токаєва до Путіна зупинити війну може свідчити про зростання занепокоєння тривалістю конфлікту та його наслідками для всього регіону.

    Війна вже створила серйозні ризики для економіки Казахстану. Значна частина казахстанської нафти експортується через російську територію та Чорне море, а будь-які військові загрози для транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на доходи Астани.

    Крім того, тривала міжнародна ізоляція Росії ускладнює співпрацю з її партнерами, які змушені враховувати ризики вторинних санкцій, обмеження у торгівлі та дедалі більшу нестабільність у регіоні.

    Заява Токаєва також пролунала на тлі нової дипломатичної активності навколо завершення війни. Україна та США обговорюють можливі пропозиції щодо припинення повітряних ударів, а Київ продовжує наполягати на безумовному припиненні вогню як першому кроці до мирних переговорів. Кремль, однак, заявив, що поки не готовий предметно коментувати такі ініціативи.

    Україна закликає посилювати тиск на Росію

    Офіційна позиція Києва полягає в тому, що переговори можуть бути результативними лише тоді, коли Росія не зможе використати їх для перегрупування військ, затягування часу або підготовки нових наступальних операцій.

    Саме тому Україна паралельно із дипломатичними пропозиціями вимагає продовжувати санкційний тиск, обмежувати доходи Росії від експорту енергоресурсів, посилювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати Сили оборони необхідною зброєю.

    Заява Сибіги демонструє, що Київ вітає заклики міжнародних лідерів до припинення війни, навіть якщо вони походять від держав, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем. Однак українська сторона вважає, що самих дипломатичних звернень недостатньо.

    Поки Москва відкидає припинення вогню та продовжує ракетно-дронові атаки, її необхідно переконувати за допомогою політичного, економічного й військового тиску. За логікою українського МЗС, лише втрата здатності продовжувати війну на вигідних для себе умовах може змусити Кремль погодитися на реалістичний переговорний процес.

    Київ позитивно оцінив слова президента Казахстану, але водночас підкреслив головну проблему: Росія поки не демонструє реальної готовності зупинити агресію. Публічна відмова Кремля від пропозиції Токаєва стала черговим доказом того, що Москва реагує на мирні ініціативи лише тоді, коли стикається з достатнім міжнародним тиском.

  • Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може вдатися до дипломатичних маніпуляцій, аби зірвати ухвалення нового пакета американських санкцій, відомого як «пекельні санкції», який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X.

    За словами Сибіги, Кремль уже неодноразово використовував схожу тактику напередодні запровадження нових обмежувальних заходів з боку західних партнерів, особливо Сполучених Штатів.

    «Останніми роками простежується чітка закономірність: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо з боку США, Володимир Путін використовує всі можливі засоби, щоб виграти час», — зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив, що серед основних інструментів Кремля залишаються імітація дипломатичної активності, показові телефонні розмови та переговори, які, за його словами, не мають на меті реальне досягнення миру.

    «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та несумлінні зустрічі», — написав Сибіга.

    Міністр підтвердив, що вже наступного тижня американські законодавці мають розглянути законопроєкт про новий пакет санкцій. У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів зберігати пильність і не піддаватися на спроби Москви представити себе стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання.

    «Росія може спробувати зірвати його, вдаючи, що піклується про мир. Посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському терору і реального припинення цієї війни», — наголосив очільник українського МЗС.

    Початкова редакція законопроєкту, ініційованого Ліндсі Гремом, передбачала запровадження США вторинних мит у розмірі 500% щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Однак згодом документ був доопрацьований.

    У чинній версії законопроєкту пропонується встановити мита на рівні 100%, а також надати президенту США Дональду Трампу право самостійно ухвалювати рішення про запровадження, призупинення або скасування цих санкцій.

    Після смерті Ліндсі Грема законопроєкт отримав підтримку вже 60 співавторів. Очікується, що голосування за нього може відбутися наступного тижня, попередньо 28 липня — у день похорону сенатора.

    Втім, за інформацією The New York Times, розгляд документа може бути відкладений через заперечення з боку Демократичної партії. Демократи виступають проти положення, яке наділяє президента США широкими повноваженнями щодо одноосібного застосування або скасування санкцій.

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Україна вважає Туреччину основним можливим майданчиком для особистої зустрічі президента Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві переконані, що прямі переговори на найвищому рівні могли б надати серйозного поштовху зусиллям із припинення війни, а одним із їхніх практичних результатів могло б стати перемир’я.

    Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив 16 липня під час спільної пресконференції з главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом, який перебував у Києві. Головною темою перемовин дипломатів стала ситуація навколо російсько-української війни та можливі подальші кроки в дипломатичному процесі.

    Сибіга подякував Туреччині за її посередницькі зусилля та назвав Анкару однією з важливих дипломатичних столиць світу. Він нагадав, що турецька сторона вже відігравала помітну роль у переговорах, пов’язаних із війною, зокрема сприяла створенню зернового коридору та приймала міжнародні зустрічі за участі представників України й Росії.

    За словами українського міністра, Київ виступає за те, щоб саме Туреччина стала головним місцем проведення можливої зустрічі Зеленського з Путіним. При цьому йдеться поки що про пропозицію української сторони, а не про остаточно погоджений саміт. Офіційного підтвердження від Москви щодо готовності Путіна прибути на таку зустріч або погодження конкретної дати наразі немає.

    Сибіга наголосив, що Україна має реальні пропозиції щодо завершення війни та залишається відданою дипломатичним зусиллям, до яких долучені Сполучені Штати. Київ також очікує активнішої ролі європейських держав у майбутньому переговорному процесі.

    «Україна прагне миру», — заявив міністр, додавши, що українська сторона готова до перемир’я. На його думку, припинення вогню могло б стати одним із вагомих результатів безпосередньої зустрічі лідерів України та Росії.

    Таким чином, у Києві фактично пропонують поєднати переговори на найвищому рівні з конкретним практичним рішенням, яке дозволило б зупинити бойові дії та створити умови для подальшого політичного врегулювання. Водночас українська сторона не повідомила, на який термін могло б бути запроваджене перемир’я, яким мав би бути механізм контролю та хто гарантував би його дотримання.

    Сибіга також заявив, що міжнародна та військово-політична ситуація для Кремля погіршується. За його словами, Росія більше не може ігнорувати зміцнення позицій України на полі бою та результати українських асиметричних операцій на території РФ. Міністр вважає, що сукупність військових, дипломатичних та економічних факторів посилює переговорні позиції Києва.

    Очільник українського МЗС закликав максимально задіяти дипломатію та переходити до переговорів, які могли б привести до завершення війни. Водночас він дав зрозуміти, що готовність України до діалогу не означає слабкості або відмови від захисту державних інтересів.

    Під час переговорів із Сибігою Хакан Фідан також поінформував українську сторону про результати своєї нещодавньої поїздки до Москви. Турецький дипломат у червні відвідував Російську Федерацію, а офіційна Анкара повідомляла, що одним із ключових питань його контактів мала стати російсько-українська війна та пошук можливостей для справедливого й тривалого миру.

    Після розмови з Фіданом Сибіга повторив готовність України до проведення зустрічі Зеленського і Путіна в Туреччині. Однак зміст сигналів, які глава турецького МЗС привіз із Москви, публічно не розкривався. Зокрема, невідомо, чи висловила російська сторона принципову згоду на переговори лідерів і чи обговорювалися можливі строки їх проведення.

    Туреччина вже не вперше заявляє про готовність прийняти переговори між Україною та Росією. Анкара зберігає канали комунікації з обома сторонами та неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги. У 2025 році Стамбул приймав переговори делегацій України та РФ, за підсумками яких сторони домовлялися про подальші контакти та обмін полоненими.

    Сам Фідан раніше говорив, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган готовий прийняти зустріч лідерів, якщо вона сприятиме встановленню миру. Турецький міністр звертав увагу на те, що Ердоган підтримує робочі відносини з українським, російським та американським керівництвом, завдяки чому Анкара може претендувати на роль посередника.

    Водночас можливі переговори Зеленського та Путіна залишаються складним політичним і безпековим питанням. Для їх проведення сторонам необхідно погодити не лише країну та місто, але й порядок денний, склад делегацій, гарантії безпеки, механізм фіксації домовленостей та участь міжнародних партнерів.

    Окремим питанням залишається припинення вогню. Раніше Україна заявляла, що готова розглядати зупинення бойових дій, однак наголошувала на необхідності надійного контролю та міжнародних гарантій. Київ застерігав, що Росія може використати паузу для перегрупування сил, відновлення втрат і підготовки нового наступу, якщо перемир’я не супроводжуватиметься дієвими механізмами стримування.

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник також називав припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення значним компромісом із боку Києва. Він попереджав, що ця пропозиція не може залишатися на столі необмежений час, якщо Москва продовжуватиме відмовлятися від реальних переговорів і нарощуватиме атаки.

    Заява Сибіги пролунала на тлі продовження інтенсивних російських ударів по українських містах та інфраструктурі. У ніч проти 16 липня Росія знову атакувала Україну ракетами й безпілотниками. У Києві загинули люди, були поранені цивільні, а у Вінницькій області пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти. Саме тому українська влада наголошує, що дипломатичні пропозиції мають супроводжуватися подальшим військовим тиском на Росію та посиленням української протиповітряної оборони.

    Наразі можна говорити лише про офіційну готовність України провести зустріч Зеленського з Путіним у Туреччині. Конкретної домовленості, дати чи підтвердженої згоди російської сторони немає. Проте заява Сибіги свідчить, що Київ намагається перевести розмови про мир із загальних дипломатичних формулювань до конкретної пропозиції щодо місця, рівня учасників і можливого результату переговорів.

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.