Daypolitico

Позначка: Андрій Сибіга

  • Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Відносини між Україною та Польщею переживають один із найскладніших періодів за останні роки. На тлі гучних політичних суперечок, історичних дискусій та скандалу навколо позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла нове соціологічне дослідження продемонструвало суттєве погіршення сприйняття українського лідера серед польського суспільства.

    Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Uniter Surveys на замовлення польського видання Wirtualna Polska, більшість громадян Польщі переконані, що Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі та її громадян.

    Дослідження, результати якого оприлюднили польські медіа, засвідчило доволі показову тенденцію. Загалом 58,3% опитаних поляків вважають, що президент України демонструє негативне ставлення до Польщі. Водночас лише 30,1% респондентів переконані у протилежному та оцінюють його ставлення як позитивне. Ще 11,6% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Серед тих, хто висловив негативну оцінку, 33,7% респондентів обрали варіант «скоріше негативне ставлення», тоді як 24,6% заявили про «однозначно негативне» ставлення президента України до Польщі.

    У групі прихильників позитивної оцінки ситуація виглядає менш переконливо. Лише 2,7% опитаних заявили, що Зеленський має «безумовно позитивне» ставлення до Польщі, тоді як ще 27,4% обрали варіант «скоріше позитивне».

    Соціологи також зафіксували суттєві відмінності залежно від політичних симпатій польських громадян. Серед прихильників правлячої коаліції оцінки виявилися значно більш збалансованими. У цій групі 41% респондентів вважають ставлення Зеленського позитивним, тоді як 39% дотримуються протилежної думки.

    Натомість серед виборців опозиційних партій, зокрема представників консервативного табору та правих політичних сил, переважає різко критичне ставлення. За результатами опитування, 83% прихильників опозиції переконані, що український президент ставиться до Польщі негативно.

    Опитування було оприлюднене на тлі чергового загострення українсько-польських відносин, яке розгорнулося після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла.

    Своє рішення Навроцький пояснив тим, що, на його думку, «поріг болю польського суспільства був перевищений». Польський президент пов’язав цей крок із рішенням української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

    Саме питання історичної пам’яті останніми тижнями стало одним із головних подразників у двосторонніх відносинах. Частина польських політиків та громадських діячів розкритикували Київ за кроки, які, на їхню думку, недостатньо враховують чутливість польського суспільства щодо подій Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.

    У відповідь в Україні наголошують, що питання історичної пам’яті не повинно ставати інструментом політичного тиску або руйнувати стратегічне партнерство між двома державами, які залишаються ключовими союзниками у протистоянні російській агресії.

    Скандал навколо ордена Білого Орла набув додаткового резонансу після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися відомі українські політики та посадовці. Зокрема, про таке рішення заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України у Польщі Василь Боднар.

    Попри політичні суперечки, експерти наголошують, що польсько-українські відносини залишаються стратегічно важливими для обох країн. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних союзників України, прийнявши мільйони українських біженців та забезпечивши масштабну військову, гуманітарну й політичну підтримку.

    Однак останні соціологічні дослідження свідчать про поступове зростання втоми частини польського суспільства від української тематики та активізацію політичних сил, які використовують історичні суперечки для мобілізації власного електорату.

    Аналітики звертають увагу, що результати опитування не обов’язково відображають реальне ставлення поляків до України загалом, а радше демонструють вплив гострої політичної дискусії, яка останнім часом домінує в польському інформаційному просторі.

    Водночас соціологи наголошують, що громадська думка залишається динамічною та може змінюватися залежно від розвитку подій як усередині Польщі, так і на міжнародній арені. Особливо важливими можуть стати подальші кроки політичного керівництва обох держав щодо врегулювання історичних суперечностей та збереження партнерських відносин.

    На тлі війни Росії проти України польсько-українське партнерство залишається одним із ключових факторів безпеки у Центрально-Східній Європі. Саме тому результати нового опитування можуть стати сигналом для політиків обох країн про необхідність активнішого діалогу та пошуку компромісів у питаннях, які дедалі частіше стають предметом гострих суспільних дискусій.

  • Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Скандал довкола рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла продовжує набирати обертів. Після того, як український президент повернув нагороду до Варшави, про відмову від найвищої державної відзнаки Польщі заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Таким чином кількість українських високопосадовців, які відмовилися від польських нагород на знак протесту проти рішення Варшави, продовжує зростати. Раніше аналогічні кроки зробили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Про рішення українських експрезидентів повідомили їхні офіційні представники та пресслужби.

    Віктор Ющенко заявив про відмову від ордена Білого Орла через незгоду з рішенням польської сторони щодо чинного президента України. Речниця Ющенка Ірина Ванникова наголосила, що нагорода, вручена Зеленському, була знаком пошани не лише до конкретної особи, а й до українського народу, який уже понад чотири роки веде боротьбу проти російської агресії.

    У заяві також згадано спільні зусилля Віктора Ющенка та покійного президента Польщі Леха Качинського щодо історичного примирення між двома народами. Зокрема, йдеться про спільне вшанування пам’яті польських жертв у Гуті Пеняцькій та українських жертв у Павлокомі. За словами представників Ющенка, тоді Київ і Варшава обрали шлях діалогу, взаємоповаги та пошуку порозуміння навіть у найскладніших історичних питаннях.

    Другий президент України Леонід Кучма також оголосив про відмову від нагороди, яку отримав ще у 1997 році. У своїй заяві він нагадав про багаторічну історію українсько-польського партнерства та спільну декларацію про примирення, підписану у 2003 році за участі тодішнього президента Польщі Олександра Кваснєвського.

    Кучма підкреслив, що рішення окремих політиків не може перекреслити десятиліття дружби між українським та польським народами. Водночас він зазначив, що не може залишатися осторонь ситуації після позбавлення нагороди президента держави, яка сьогодні захищає не лише власну свободу, а й безпеку всієї Європи.

    Петро Порошенко також повідомив про своє рішення відмовитися від польського ордена Білого Орла. За словами п’ятого президента України, він намагався переконати польську сторону не ухвалювати рішення щодо Зеленського, однак ці спроби виявилися безрезультатними.

    Порошенко наголосив, що польські нагороди отримували не окремі політики, а вся Україна та її народ. Саме тому, на його переконання, рішення про позбавлення Зеленського ордена виходить далеко за межі особистих політичних оцінок.

    Водночас експрезидент підкреслив, що його крок не спрямований проти Польщі чи польського суспільства. Він подякував польському народу за підтримку України від початку повномасштабної війни та висловив сподівання, що нинішня криза не завадить стратегічному партнерству між державами.

    Скандал розпочався 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький підписав указ про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Цю відзнаку український президент отримав у 2023 році від попереднього польського лідера Анджея Дуди за внесок у розвиток польсько-українських відносин та захист європейських цінностей.

    У Варшаві пояснили своє рішення реакцією на указ Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це стало формальним приводом для політичного конфлікту, який швидко набув міжнародного резонансу.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Польщі. Президент наголосив, що отримував цю нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які борються за свободу своєї держави.

    Політичні оглядачі зазначають, що нинішній конфлікт став одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польських відносин за останні роки. Попри це, більшість українських та польських дипломатів закликають не допустити руйнування стратегічного партнерства між країнами, яке має критичне значення в умовах триваючої російської агресії.

    Водночас хвиля відмов від польських нагород серед українських політиків демонструє, наскільки гостро в Києві сприйняли рішення щодо президента Зеленського. Ситуація продовжує розвиватися, а реакція польської сторони на нові демарші українських експрезидентів поки залишається невідомою.

  • Скандал набирає обертів: після Зеленського Польща втратила ще одного українського кавалера ордена

    Скандал набирає обертів: після Зеленського Польща втратила ще одного українського кавалера ордена

    Дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею продовжує загострюватися. Після резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди – Ордена Білого Орла – про відмову від власної польської відзнаки заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов. Свій крок він пояснив незгодою з рішенням Варшави та назвав його «недружнім актом» щодо українського народу.

    Уранці 20 червня Буданов оприлюднив заяву, в якій повідомив, що повертає Золотий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Польщею», яким був нагороджений польською державою у 2025 році. За словами очільника Офісу президента, рішення польської влади щодо Володимира Зеленського не лише шкодить двостороннім відносинам, але й грає на користь Росії.

    «На жаль, президент Польщі Кароль Навроцький вдався до недружнього акту щодо нашого народу, позбавивши президента України раніше врученого йому ордена Білого Орла. Це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн», – наголосив Буданов у своїй заяві.

    Він підкреслив, що історія українсько-польських відносин містить як героїчні, так і трагічні сторінки, однак політики не повинні використовувати історичні суперечки для загострення сучасних відносин між державами. На думку Буданова, минуле має бути предметом осмислення та діалогу, а не політичних маніпуляцій.

    Окремо керівник Офісу президента звернув увагу на те, що Україна ніколи не нав’язувала іншим державам власне бачення історичних подій та очікує аналогічного ставлення до своєї національної пам’яті. Він наголосив, що українці мають право самостійно визначати власних героїв та оцінювати історичні процеси відповідно до своїх національних інтересів.

    У своїй заяві Буданов також поставив під сумнів логіку рішення польської влади щодо Зеленського. Як аргумент він навів приклад італійського диктатора Беніто Муссоліні, якого, за його словами, досі формально не позбавили Ордена Білого Орла. Саме тому глава ОП вважає, що рішення Варшави не має нічого спільного зі справедливістю.

    Попри різку реакцію, Буданов наголосив, що Україна залишається прихильницею партнерських відносин із Польщею та іншими союзниками. Водночас він підкреслив, що таке партнерство має базуватися виключно на взаємній повазі та рівноправності. За його словами, Україна продовжує захищати не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, включно з Польщею, сплачуючи за це надзвичайно високу ціну.

    Рішення Буданова стало продовженням дипломатичної реакції української сторони на дії Варшави. Напередодні аналогічний крок зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також оголосив про повернення Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Крім того, про подібні наміри повідомив посол України у Польщі Василь Боднар. Таким чином Київ демонструє консолідовану позицію щодо рішення польського президента.

    Нагадаємо, що ввечері 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Республіки Польща. У Варшаві пояснили це рішення суперечками навколо історичної пам’яті та ставлення до Української повстанської армії.

    Безпосереднім приводом для загострення стала реакція польської сторони на указ президента України від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». Це рішення викликало різку критику серед польських політиків, які традиційно пов’язують діяльність УПА з Волинською трагедією та подіями Другої світової війни.

    Сам Навроцький заявив, що Польща повинна стояти на сторожі честі своїх державних нагород та історичної правди. Водночас його рішення викликало неоднозначну реакцію навіть усередині самої Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив жаль через подальше поглиблення суперечки між Києвом і Варшавою та зауважив, що від подібних конфліктів виграє насамперед Кремль.

    Ситуація навколо польських нагород уже стала одним із найгучніших дипломатичних скандалів між Україною та Польщею за останні роки. Попри взаємну підтримку після початку повномасштабного вторгнення Росії, історичні питання знову вийшли на перший план і почали впливати на політичний діалог між двома сусідніми державами.

    Експерти зазначають, що подальший розвиток подій залежатиме від готовності Києва та Варшави повернутися до конструктивного діалогу. Водночас нинішня суперечка вже продемонструвала, наскільки чутливими залишаються питання історичної пам’яті навіть між країнами, які сьогодні є стратегічними партнерами у сфері безпеки та оборони.

  • «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    Україна ініціює міжнародну реакцію на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який призвів до значних пошкоджень одного з найважливіших об’єктів культурної та духовної спадщини держави. Київ звертається до ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій із вимогою негайної та рішучої відповіді на атаку, що завдала шкоди пам’ятці світового значення.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника МЗС, Україна вже розпочинає процедури в межах міжнародних механізмів, зокрема системи ЮНЕСКО, для фіксації пошкоджень і реагування на руйнування об’єкта Світової спадщини.

    Українська сторона наполягає, що удар по Києво-Печерській лаврі має отримати не лише політичну оцінку, а й практичні наслідки у міжнародному правовому полі, включно з посиленими заходами захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

    Андрій Сибіга різко засудив дії Росії, назвавши їх свідомим знищенням культурної спадщини України та порівнявши характер злочинів із діями терористичних організацій.

    «Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. Тільки російські покидьки, які не мають нічого святого, можуть навмисно пошкодити Києво-Печерську лавру, унікальний об’єкт спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під особливою охороною», — заявив міністр.

    У своїй заяві Сибіга наголосив, що атака на лавру є не лише військовим злочином, а й ударом по історичній пам’яті українського народу та світовій культурній спадщині.

    Глава МЗС України також поклав політичну відповідальність за події на російське керівництво. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії» через удари по об’єктах культурної та релігійної значущості.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої та чіткої реакції, підкресливши, що Україна очікує не декларативних заяв, а реальних кроків.

    «Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство», — наголосив міністр.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За даними Київської міської військової адміністрації, зафіксовано пряме влучання по комплексу.

    Найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну площу даху. Для ліквідації пожежі були залучені підрозділи ДСНС, які працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак.

    Масштаб пошкоджень наразі уточнюється, однак попередні оцінки свідчать про суттєві руйнування на території святині.

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній також засудив удар, назвавши його черговим злочином проти людяності. Він наголосив на необхідності міжнародного осуду дій Росії та захисту об’єктів світової спадщини.

    Подія викликала широкий суспільний та міжнародний резонанс, оскільки Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й одним із ключових символів української історії та культури.

    Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є одним із найстаріших православних монастирських комплексів Східної Європи. Вона має виняткове значення для української та світової культурної спадщини.

    Україна наголошує, що удари по таких об’єктах є спробою знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.

    Подальші кроки залежатимуть від реакції міжнародних організацій та результатів роботи експертів, які оцінюють масштаби завданих пошкоджень.

  • «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно закликав президента України Володимира Зеленського та новообраного президента Польщі Кароля Навроцького якнайшвидше провести пряму розмову, щоб не допустити подальшого погіршення українсько-польських відносин. Заява пролунала на тлі нового дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою, яке вже викликало занепокоєння серед політиків та експертів обох країн.

    Туск заявив, що вирішив звернутися до керівників держав публічно після того, як дипломатичні механізми не дали бажаного результату. За його словами, ситуація вимагає негайного втручання на найвищому рівні.

    «Я закликаю президента Зеленського і президента Навроцького до прямої та відвертої розмови. Її потрібно провести якнайшвидше, поки емоції не зруйнували нашу солідарність, яка народилася перед лицем російської загрози», — наголосив глава польського уряду.

    Заява Туска стала однією з найгучніших за останні місяці у контексті українсько-польських відносин. Польський прем’єр прямо попередив, що будь-який конфлікт між Києвом і Варшавою буде вигідний насамперед Росії.

    «Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт — в інтересах Москви», — підкреслив Туск.

    Новий виток напруги між двома країнами виник після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало гостру реакцію частини польського політичного середовища, де тема діяльності Української повстанської армії залишається надзвичайно чутливою через історичні суперечки навколо Волинської трагедії.

    Особливо жорстко на це рішення відреагували представники правоконсервативних і націоналістичних політичних сил Польщі. У польських медіа та соціальних мережах почали лунати заяви про необхідність жорсткішої позиції Варшави щодо Києва.

    Ситуація додатково загострилася після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі. Новий президент відомий своєю увагою до історичної політики та неодноразово наголошував, що питання історичної пам’яті повинні залишатися важливою складовою польсько-українських відносин.

    Втім, офіційна польська влада поки що демонструє готовність до діалогу. Зокрема, спікер Сейму Влодзімеж Чажастий нещодавно заявив, що стратегічні відносини між Польщею та Україною залишаються важливішими за історичні суперечки, а Варшава зацікавлена у збереженні партнерства з Києвом.

    Подібну позицію озвучили й у Міністерстві закордонних справ України. Глава МЗС Андрій Сибіга наголосив, що Україна високо цінує підтримку Польщі та виступає за продовження конструктивного діалогу навіть щодо найскладніших історичних питань.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня суперечка виникла у надзвичайно складний для України момент. Саме Польща залишається одним із ключових союзників Києва в Європейському Союзі та НАТО. Через польську територію проходить значна частина військової допомоги, гуманітарних вантажів та логістичних маршрутів для України.

    Крім того, Варшава традиційно є одним із головних адвокатів української євроінтеграції. Саме тому будь-яке охолодження відносин між країнами може негативно вплинути не лише на двосторонню співпрацю, а й на стратегічні інтереси України в Європейському Союзі.

    Останніми днями польські та українські політики вже почали активні консультації щодо врегулювання ситуації. У центрі уваги опинилися не лише історичні питання, а й необхідність збереження єдиного фронту перед російською агресією.

    Політичні експерти наголошують, що Кремль традиційно намагається використовувати будь-які суперечності між союзниками України. Саме тому слова Дональда Туска про те, що конфлікт між Києвом і Варшавою працює в інтересах Москви, багато хто сприйняв як сигнал про серйозність ситуації.

    Попри нинішнє загострення, більшість оглядачів переконані, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею залишається надто важливим для обох держав, аби дозволити політичним суперечкам перерости у справжню кризу.

    Саме тому найближча розмова між Володимиром Зеленським та Каролем Навроцьким може стати однією з найважливіших дипломатичних подій найближчих тижнів і визначити подальший розвиток відносин між двома країнами на тлі війни та європейської інтеграції України.

  • Сибіга: Путін упустив шанс завершити війну — у МЗС України зробили заяву

    Сибіга: Путін упустив шанс завершити війну — у МЗС України зробили заяву

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російський диктатор Володимир Путін змарнував чергову можливість вийти з війни проти України, яка, за оцінкою української сторони, вже має ознаки стратегічної поразки для Росії. Про це він написав у соціальній мережі X, коментуючи відмову Кремля від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо проведення прямих мирних переговорів.

    За словами Сибіги, рішення Путіна відмовитися від діалогу свідчить про свідоме небажання шукати політичний вихід із війни, попри зростаючі втрати та погіршення ситуації для Російської Федерації. Він наголосив, що така позиція Кремля не змінює загальної траєкторії конфлікту, а лише поглиблює його наслідки для самої Росії, яка, на думку українського міністра, дедалі більше занурюється у довготривалу кризу.

    Сибіга підкреслив, що у разі продовження війни втрати російської армії на полі бою зростатимуть, а військові невдачі ставатимуть більш відчутними як у тактичному, так і в стратегічному вимірі. Він також зазначив, що економічна ситуація в Росії, за його оцінкою, продовжить погіршуватися, що проявиться у подальшому уповільненні економічного зростання, зростанні інфляції, скороченні робочих місць та збільшенні податкового навантаження на населення.

    Окремо глава МЗС України заявив, що твердження про наявність «безпечних зон» у Росії є ілюзією, оскільки, за його словами, наслідки війни та міжнародного тиску охоплюють всю територію держави-агресора. Він також наголосив, що інтенсивність ударів по території РФ у відповідь на агресію лише зростатиме, що, за логікою конфлікту, є наслідком продовження бойових дій та відмови від дипломатичного врегулювання.

    Важливою складовою заяви Сибіги стала також оцінка міжнародного тиску на Росію. Міністр підкреслив, що він не лише не зменшуватиметься, а навпаки — посилюватиметься. Йдеться про подальше розширення санкційних механізмів, обмеження міжнародних поїздок для представників російської влади, можливе використання заморожених активів РФ, а також посилення політичної та юридичної відповідальності за воєнні злочини, які Україна та її партнери пов’язують із російською агресією.

    Сибіга наголосив, що ключовим фактором, який визначає продовження війни, є політичне рішення Путіна, який, за його словами, обирає шлях ескалації замість пошуку виходу з конфлікту. Український міністр стверджує, що Кремль продовжує сподіватися на виснаження України та зменшення міжнародної підтримки, однак ці розрахунки не відповідають реальному розвитку подій.

    За словами глави МЗС України, Росія в будь-якому разі буде змушена повернутися до дипломатичного процесу, однак умови такого повернення з часом лише погіршуватимуться для Москви. Саме тому, як підкреслив Сибіга, відмова від переговорів зараз означає втрату можливості для Росії завершити війну на значно менш вигідних умовах.

    Завершуючи свою заяву, міністр закордонних справ України наголосив, що відмова Путіна від мирних ініціатив має стати підставою для ще більшої консолідації міжнародної спільноти навколо підтримки України та посилення тиску на Росію. На його думку, лише комплексний політичний, економічний і військовий тиск здатен змінити позицію Кремля та наблизити завершення війни.

    Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський звернувся до Путіна з відкритою пропозицією провести прямі переговори щодо припинення війни, визначивши формат і місце зустрічі. У відповідь російський лідер відкинув цю ініціативу, заявивши, що не вбачає в ній сенсу, після чого українська сторона заявила про фактичну відмову Кремля від дипломатичного шляху врегулювання конфлікту.

  • ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    Європейський Союз готується зробити черговий важливий крок на шляху до членства України та Молдови. За інформацією дипломатичних джерел, вже у середині червня може відбутися офіційне відкриття першого переговорного кластера в рамках переговорів про вступ двох країн до ЄС.

    Як повідомляють європейські медіа та дипломатичні джерела, міжурядова конференція, під час якої планується ухвалити відповідне рішення, може відбутися 15 червня в Люксембурзі. Раніше серед можливих дат називалося 16 червня, однак зараз у Брюсселі обговорюють кілька варіантів, включно з 15 та 18 червня. Останній варіант передбачає проведення конференції на полях саміту Європейського Союзу.

    За даними джерел, наразі мова йде про відкриття лише першого переговорного кластера, який стане початком повноцінного переговорного процесу щодо майбутнього членства України та Молдови в ЄС. Відкриття кластерів є ключовим етапом євроінтеграції, оскільки саме в їхніх межах оцінюється готовність країни-кандидата адаптувати своє законодавство та державні інституції до стандартів Європейського Союзу.

    Однією з головних перешкод для просування переговорів тривалий час залишалася позиція Угорщини. Офіційний Будапешт під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана неодноразово блокував або затягував ухвалення рішень щодо євроінтеграції України, аргументуючи свою позицію питаннями захисту прав угорської меншини на Закарпатті.

    Втім, за інформацією дипломатичних джерел, останні переговори між українськими та угорськими експертами можуть стати переломним моментом. Під час консультацій, що відбулися на початку тижня, українська сторона представила пропозиції щодо врегулювання більшості зауважень, викладених у раніше підготовленому угорському плані вимог.

    Співрозмовники в дипломатичних колах зазначають, що Будапешт наразі демонструє готовність до компромісу та більше не наполягає на негайному ухваленні Україною нового законодавства як умови для розблокування переговорного процесу.

    Водночас угорські посадовці офіційно поки не підтверджують остаточну зміну позиції. Представники уряду заявляють, що переговори тривають і остаточне рішення ще не ухвалене. Проте в дипломатичних колах ЄС дедалі частіше говорять про те, що питання відкриття першого переговорного кластера фактично перебуває на завершальній стадії узгодження.

    Додатковий імпульс переговорам надала активізація контактів між новим керівництвом Угорщини та інституціями Європейського Союзу. За словами дипломатів, під час останніх консультацій у Брюсселі також обговорювалися питання розблокування значних обсягів фінансування, заморожених раніше для Будапешта через суперечки щодо верховенства права.

    Очікується, що до кінця поточного тижня посли держав-членів ЄС остаточно сформують свою позицію щодо відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. Для цього Київ має представити додаткові документи щодо реформ, які вже реалізуються або плануються до впровадження, а також надати оновлену інформацію про виконання рекомендацій у сфері захисту прав національних меншин.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше закликав Європейський Союз не обмежуватися відкриттям лише одного кластера та розпочати вже в червні переговори за всіма напрямками, необхідними для повноцінного просування України до членства.

    Відкриття першого переговорного кластера стане важливим політичним сигналом як для України, так і для всього регіону. Воно підтвердить незмінність курсу Євросоюзу на подальше розширення та продемонструє готовність Брюсселя підтримувати країни, які прагнуть інтеграції до європейської спільноти навіть в умовах триваючої війни.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а офіційний старт переговорів про членство був схвалений у 2024 році. Відкриття переговорних кластерів є наступним практичним етапом цього процесу і визначатиме швидкість подальшого просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

  • Зеленський: Росія готує новий масований удар по Україні

    Зеленський: Росія готує новий масований удар по Україні

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Російська Федерація готує нову хвилю масованих ударів по території України, і закликав міжнародних партнерів до посилення санкційного тиску та пришвидшення постачання систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, українські розвідувальні служби фіксують підготовчі дії російських сил до чергової комбінованої атаки із застосуванням ракетного озброєння та ударних безпілотників. Зеленський наголосив, що така тактика свідчить про незмінну ставку Кремля на продовження війни та ескалацію замість будь-яких дипломатичних механізмів врегулювання.

    Окремо президент підкреслив, що ключовим пріоритетом для України залишається зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема розвиток можливостей перехоплення балістичних цілей. Він зазначив, що питання так званої “антибалістики” є критично важливим для захисту міст і цивільної інфраструктури в умовах постійних російських атак.

    Під час обговорення поточної безпекової ситуації Зеленський також провів координаційну розмову з міністром закордонних справ України Андрій Сибіга, визначивши пріоритетні кроки на найближчі тижні. Сторони обговорили дипломатичні ініціативи, спрямовані на посилення міжнародної підтримки України, а також підготовку пропозицій для нового санкційного пакета Європейського Союзу, зокрема щодо посилення контролю за обходом уже чинних обмежень проти Росії.

    Офіційний Київ окремо наголошує, що міжнародна коаліція має пришвидшити реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо постачання систем ППО, оскільки затримки в їхньому розгортанні безпосередньо впливають на рівень захищеності українських міст.

    Заява Зеленського пролунала на тлі попередніх масованих атак Росії, під час яких, за даними Повітряних сил, противник застосовував сотні повітряних засобів ураження, включно з ракетами та ударними дронами. Українська влада підкреслює, що такі обстріли мають системний характер і спрямовані на виснаження енергетичної та цивільної інфраструктури країни, а також на психологічний тиск на населення.

    У Києві та інших регіонах продовжують ліквідовувати наслідки попередніх ударів, що вже призвели до загиблих і десятків постраждалих. Влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки, оскільки ризик повторних атак залишається високим.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.