Daypolitico

Позначка: Аніта Орбан

  • Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 співробітників російської дипломатичної місії, діяльність яких угорська влада визнала несумісною з дипломатичним статусом. Про рішення 8 вересня оголосила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан. Російського посла в Будапешті вже поінформували, що зазначені працівники дипмісії мають залишити країну.

    Важливе уточнення до поширеної інформації: Аніта Орбан у новому угорському уряді є главою Міністерства закордонних справ, а не заступницею прем’єр-міністра, як її назвали в окремих українських публікаціях. Саме вона публічно оголосила про рішення щодо російських дипломатів.

    За словами Орбан, десятеро представників російської дипмісії займалися діяльністю, яка є «неприйнятною для дипломатів» відповідно до норм Віденської конвенції. Які саме дії стали підставою для видворення, угорська сторона поки детально не розкриває. Тобто наразі немає офіційно оприлюдненого переліку звинувачень щодо кожного з дипломатів, а також не повідомляється, чи всіх їх підозрюють у розвідувальній діяльності.

    Водночас формулювання Будапешта свідчить, що рішення було ухвалене саме з безпекових міркувань. Аніта Орбан заявила, що цей крок має захистити безпеку та суверенітет Угорщини.

    Угорська влада при цьому окремо наголосила: висилка дипломатів не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Будапешт планує зберігати канали комунікації з Москвою та вести діалог за умови дотримання дипломатичних правил.

    Рішення підтримав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що уряд вимагав від десятьох співробітників посольства Росії залишити країну через діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.

    За його словами, таким чином Будапешт «захищає суверенітет» держави.

    Масштаб нинішнього рішення для Угорщини справді незвичний. За попереднього уряду Віктора Орбана Будапешт упродовж років підтримував значно тісніші відносини з Москвою, ніж більшість країн Євросоюзу.

    Одним із небагатьох помітних випадків висилки російського дипломата за часів попереднього уряду став 2018 рік. Тоді Угорщина видворила одного співробітника російської дипмісії, приєднавшись до міжнародної реакції після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у Великій Британії.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація в Угорщині також помітно відрізнялася від більшості країн ЄС. Коли європейські столиці масово висилали російських дипломатів, кількість співробітників дипломатичної місії РФ в Угорщині, навпаки, певний час збільшувалася. Розслідування угорського Direkt36 та телеканалу RTL у 2022 році вказувало, що чисельність російського дипломатичного персоналу в країні зросла приблизно на третину.

    Ситуація почала змінюватися після зміни влади в Будапешті. У травні 2026 року Угорщина вже вислала російського розвідника, який, за даними ЗМІ та служб безпеки, працював під дипломатичним прикриттям. Його пов’язували зі спробами проникнення до правих та зовнішньополітичних аналітичних центрів, які мали контакти з колишнім урядом Віктора Орбана.

    Крім того, раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про ймовірні спроби Росії впливати на політичні процеси в самій Угорщині. За їхніми даними, російські структури могли готувати інформаційні операції та використовувати дипломатичну інфраструктуру для політичного впливу. Саме на тлі таких повідомлень рішення одразу щодо десятьох дипломатів набуває особливого значення.

    Втім, безпосередньо пов’язувати нинішню висилку всіх десятьох працівників посольства з конкретною розвідувальною операцією поки не можна: угорська влада таких деталей офіційно не надала.

    У Москві на рішення Будапешта вже відреагували. У російському МЗС заявили, що Росія дасть відповідь на висилку десятьох дипломатів. Якими саме будуть заходи у відповідь, російська сторона спочатку не уточнювала.

    У дипломатичній практиці в подібних випадках держава часто відповідає дзеркальним видворенням співробітників посольства іншої країни, однак станом на момент заяви Москва не оголосила конкретної кількості угорських дипломатів, які можуть бути вислані. Тому говорити про вже ухвалену «дзеркальну» відповідь наразі передчасно.

    Нинішній крок Будапешта став одним із найпомітніших сигналів зміни підходу Угорщини до відносин із Росією після завершення епохи уряду Віктора Орбана. Петер Мадяр після приходу до влади заявляв про намір відновлювати довіру партнерів у ЄС і НАТО та переглянути низку напрямів політики попередньої влади щодо Москви. Associated Press також характеризує масову висилку російських дипломатів як прояв зміни угорського зовнішньополітичного курсу.

    При цьому Будапешт поки не йде шляхом повного дипломатичного розриву. Угорський уряд демонструє подвійний підхід: з одного боку — жорсткіша реакція на діяльність російських представників, яку спецслужби вважають неприйнятною, з іншого — збереження дипломатичних каналів для контактів із Москвою.

    Ключове питання тепер полягає у тому, якою буде відповідь Кремля та чи переросте висилка десятьох російських дипломатів у новий дипломатичний конфлікт між Будапештом і Москвою.

  • Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не погодиться на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу без вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті.

    Про це глава угорського уряду заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у межах візиту до Польщі, “Європейська правда“.

    За словами Мадяра, Угорщина вже передала українській стороні свою позицію та розпочала консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає на Закарпатті.

    «Ми надіслали повідомлення українській стороні, а також повідомили, що розпочалися консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає у Закарпатті, щоб вони отримали те, на що мають право всі меншини в Європейському Союзі», — заявив угорський прем’єр.

    Він висловив сподівання, що переговори між Києвом та Будапештом будуть швидкими та результативними.

    Водночас Мадяр наголосив, що питання прав угорської меншини є для його уряду принциповим у контексті євроінтеграції України.

    «Для нас це condicio sine qua non — основна й необхідна умова для того, щоб ми дали згоду на відкриття першого кластера в процесі вступу України до ЄС, оскільки він стосується саме верховенства права та демократії», — сказав глава угорського уряду.

    Також він додав, що вирішення цього питання стало б «сильним сигналом» з боку України перед початком нового етапу переговорів щодо членства в Євросоюзі.

    Йдеться про відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. Саме він охоплює питання верховенства права, демократичних інститутів, прав людини та функціонування державних інституцій. Для старту переговорів необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Євросоюзу, тому позиція Угорщини залишається критично важливою.

    На цьому тлі 20 травня Україна та Угорщина офіційно розпочали консультації експертного рівня щодо прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, глава МЗС України Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

    За словами Аніти Орбан, Будапешт очікує, що нові консультації можуть стати початком «нового процесу» у відносинах між двома країнами.

    Питання угорської меншини на Закарпатті вже кілька років залишається однією з головних тем у відносинах Києва та Будапешта. Угорська влада неодноразово критикувала українське законодавство щодо освіти та використання мов нацменшин, заявляючи про нібито обмеження прав етнічних угорців.

    Водночас Україна наголошує, що ухвалені мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни та тривалого російського впливу.

    Останніми місяцями Київ і Будапешт активізували переговори щодо врегулювання суперечливих питань. Українська влада сподівається, що це дозволить розблокувати подальший рух країни до членства в ЄС.

    Нагадаємо, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023-го лідери ЄС схвалили початок переговорів про вступ. Однак відкриття окремих кластерів потребує підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.

    Раніше Будапешт уже блокував або затягував низку рішень ЄС щодо України, зокрема пов’язаних із фінансовою допомогою та санкційною політикою проти Росії.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.

  • Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що країна більше не використовуватиме право вето як інструмент політичного тиску в межах Європейського Союзу. Вона зробила цю заяву перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 11 травня, наголосивши на намірі Будапешта відновити довіру партнерів у ЄС та НАТО.

    За словами Орбан, Угорщина в останні роки надто часто блокувала спільні рішення європейських інституцій, використовуючи механізм вето не як крайній дипломатичний інструмент, а як засіб політичного впливу. Вона прямо визнала, що така практика шкодила репутації країни всередині Європейського Союзу та ускладнювала ухвалення рішень на рівні блоку.

    Водночас вона заявила, що Будапешт планує змінити підхід і надалі діяти більш конструктивно у процесі ухвалення рішень. За її словами, Угорщина більше не розглядатиме блокування рішень як інструмент політичного тиску або внутрішньополітичного піару, а зосередиться на пошуку компромісів із партнерами.

    Окремо Аніта Орбан прокоментувала позицію щодо України. Вона наголосила, що підтримка європейської інтеграції України залишатиметься для Будапешта питанням, яке розглядатиметься виключно через призму «суворого національного інтересу» Угорщини. Також угорська сторона, за її словами, продовжить наполягати на розширенні прав угорської меншини в Україні, що традиційно залишається чутливим питанням у двосторонніх відносинах.

    Заяви нової глави МЗС прозвучали на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Раніше прем’єр-міністром країни став Петер Мадяр, який офіційно розпочав виконання своїх повноважень 9 травня. Його прихід до влади став однією з найпомітніших політичних змін у країні за останні роки та супроводжується заявами про перегляд частини зовнішньополітичних підходів попереднього уряду.

    Новий уряд уже зробив символічні кроки, які сприймаються як сигнал про можливу зміну курсу. Зокрема, під час інавгураційного засідання парламенту було ухвалено рішення про повернення прапора Європейського Союзу на будівлю законодавчого органу. Цей крок розцінили як демонстрацію готовності до більш тісної взаємодії з європейськими інституціями після періоду напружених відносин.

    У Брюсселі заяви Будапешта сприймають обережно. Дипломати ЄС наголошують, що реальні зміни у політиці Угорщини можна буде оцінити лише за результатами голосувань у Раді ЄС, особливо у питаннях зовнішньої політики, санкційної політики щодо Росії та підтримки України.

    Попри заявлену готовність до змін, експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо ключових питань ЄС традиційно залишається прагматичною та орієнтованою на внутрішньополітичні інтереси. Саме тому подальший розвиток відносин між Будапештом і Брюсселем багато в чому залежатиме від того, чи перетворяться нинішні політичні заяви на реальні дії в європейських інституціях.