Daypolitico

Позначка: аномальна спека

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • Спека б’є по енергосистемі: Yasno закликала українців тримати гаджети зарядженими

    В Україні через аномальну спеку різко зростає споживання електроенергії, а енергосистема найближчими днями працюватиме у напруженому режимі. Генеральний директор Yasno Сергій Коваленко закликав українців заздалегідь подбати про заряджені телефони, гаджети й павербанки, а також уважно стежити за повідомленнями енергетиків.

    За словами Коваленка, Європа та Україна увійшли в період аномально високих температур, що одразу позначається на роботі енергосистеми. Основний фактор зростання споживання — кондиціонери у квартирах, офісах, торговельних центрах, магазинах і на підприємствах.

    «У Києві кожні додаткові +3°C зараз додають близько 100 МВт навантаження на систему», — повідомив керівник Yasno.

    Проблема полягає не лише у більшому використанні електрики. Спека також є серйозним випробуванням для обладнання, яке вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни та пережило численні російські атаки. Частину пошкоджених об’єктів енергетики вдалося відновити після зимових обстрілів, однак зараз триває активний сезон ремонтів і підготовки системи до наступних пікових навантажень.

    Коваленко пояснив, що частина інфраструктури перебуває в ремонтах, а частина працює майже на межі можливостей. Саме тому найближчі дні можуть стати складними для енергосистеми. Водночас у Yasno сподіваються пройти цей період без суттєвих обмежень, але радять українцям не ігнорувати базову підготовку.

    «Павербанк, заряджені гаджети і трохи уваги до повідомлень енергетиків точно не будуть зайвими», — зазначив Коваленко.

    Схожі ризики раніше коментували і в «Укренерго». Голова правління компанії Віталій Зайченко пояснював, що спека та масове використання кондиціонерів можуть підвищувати споживання електроенергії приблизно на 25%. Додатковим фактором є те, що на липень і початок серпня припадає період планових ремонтів на атомних електростанціях, коли виробництво електроенергії тимчасово знижується.

    В «Укренерго» зазначали: якщо висока температура триватиме лише кілька днів, суттєвого впливу на систему може не бути. Але якщо спека понад +30°C затягнеться щонайменше на тиждень, Україна може вийти на літній пік споживання, що підвищить ризик повернення графіків відключень.

    Енергетики також наголошують, що ситуація значною мірою залежить від безпекового фактора. За відсутності нових масованих російських атак шанси пройти літній період без масштабних обмежень залишаються високими. Однак у разі поєднання тривалої спеки, ремонтів і нових ударів по енергетичній інфраструктурі навантаження на систему може стати критичнішим.

    Найбільше споживання традиційно припадає на денні та вечірні години, коли одночасно працюють кондиціонери, побутова техніка, офісне обладнання, освітлення, торговельні центри та інші великі споживачі. Саме тому енергетики радять за можливості переносити використання енергоємних приладів на ранкові або нічні години, не вмикати одночасно кілька потужних пристроїв і використовувати кондиціонери ощадливо.

    Йдеться, зокрема, про прості дії: не виставляти кондиціонер на мінімальну температуру, закривати вікна й штори у пікову спеку, вимикати непотрібне освітлення, не залишати техніку в режимі очікування та заряджати павербанки завчасно, а не в години найбільшого навантаження.

    Попри стабілізацію після зимових атак, українська енергосистема залишається вразливою. Росія протягом усієї повномасштабної війни системно била по електростанціях, підстанціях, мережах і об’єктах розподілу електроенергії. Через це навіть звичайні літні піки споживання тепер проходять складніше, ніж у довоєнний час.

    Аномальна спека стала ще одним тестом для системи, яка одночасно має забезпечувати поточне споживання, проводити ремонти, відновлювати пошкоджене обладнання та готуватися до наступного опалювального сезону.

    Наразі енергетики не оголошують про масові обмеження, але закликають українців бути уважними. Заряджені телефони, павербанки, ліхтарики і запас води в умовах спеки можуть стати не панікою, а нормальною побутовою підготовкою на випадок локальних проблем з електропостачанням.

    Головний сигнал від енергетиків простий: ситуація контрольована, але напружена. Українцям радять не чекати екстрених повідомлень, а діяти завчасно — економно споживати електроенергію, стежити за офіційними оновленнями та тримати необхідні пристрої зарядженими.

  • В Україні очікується аномально спекотне літо: якою буде погода

    В Україні очікується аномально спекотне літо: якою буде погода

    В Укргідрометцентрі повідомили про попередній прогноз погоди на літо 2025 року. Згідно з очікуваннями синоптиків, температура повітря в Україні влітку може перевищити кліматичну норму на 1,5–2,5 градуси. Це означає, що літо знову буде спекотним — подібно до минулого року, коли в окремих регіонах температура перевищувала +40°C.

    Разом з тим фахівці застерігають: погода буде нестійкою, з частими перепадами температури та нерівномірним розподілом опадів. Синоптична картина не обіцяє стабільності — можливі як тривалі періоди спеки, так і короткочасні хвилі похолодання.

    За словами метеорологів, такі коливання є нормальними явищами для українського літа й вже фіксувалися раніше. Зокрема, травень 1999 року теж вирізнявся нетиповим похолоданням, викликаним поширенням арктичного повітря. Подібну ситуацію спостерігали і цьогоріч у травні, коли північні та північно-західні повітряні маси зумовили похолодання у більшості областей.

    Однак ці явища, як підкреслили в Укргідрометцентрі, мають локальний і тимчасовий характер і не свідчать про зміну кліматичного тренду.

    Підсумовуючи, літо 2025 року в Україні буде спекотним, зі середньомісячною температурою вище норми, періодичними хвилями спеки та нестійкими опадами, що потребуватиме особливої уваги з боку аграріїв і систем водопостачання.

  • Україна пережила найспекотніший та найсухіший місяць в історії

    Україна пережила найспекотніший та найсухіший місяць в історії

    Липень 2024 року став одним із найспекотніших та найсухіших місяців в історії України. У багатьох областях країни були зафіксовані нові температурні рекорди, а рівень води в річках знизився до небачених раніше позначок.

    Синоптик Ігор Кібальчич зазначив, що липень цього року відзначився стійким пануванням спекотної повітряної маси африканського походження, що призвело до значного підвищення середньомісячної температури на 4-5 °C вище за кліматичну норму. Зокрема, в західних, центральних, південних областях та на сході України були встановлені рекорди середньомісячної температури, що перевищують попередні максимуми за весь період інструментальних спостережень.

    У деяких районах півдня України, таких як Херсонщина, Миколаївщина та Крим, середньомісячна температура досягала +28,0…+28,8 °C. Такі показники є типовими для міст екваторіального та субекваторіального поясу, як-от Джакарта, Сінгапур, Мумбаї та Маніла.

    Липень 2024 року також відзначився винятковою посухою. У центральних, південних та східних областях випало лише 5-15 мм опадів, що становить 10-15% від норми. Це призвело до небувало низьких рівнів води у річках басейнів Сіверського Дінця та Дніпра, де рівні води досягли історичних мінімумів.

    Цього року Україна вже пережила три рекордні хвилі тепла: у лютому, квітні та липні. Кібальчич підкреслив, що така частота теплових рекордів свідчить про швидке зростання темпів потепління клімату. Додатковими факторами, які можуть впливати на зміни клімату в регіоні, є зникнення Каховського водосховища та активні бойові дії, хоча це питання потребує подальших наукових досліджень.

    Київ також відчув на собі наслідки спекотного липня. Цей місяць став п’ятим найтеплішим з початку спостережень у 1881 році. У столиці було зафіксовано 13 температурних рекордів, зокрема, 16 липня температура досягла +36°C, що стало новим рекордом для цього дня.