Daypolitico

Позначка: антикорупційне бюро

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Конфлікт між НАБУ та СБУ: на блокпості під Сумами затримали співробітника Бюро

    Конфлікт між НАБУ та СБУ: на блокпості під Сумами затримали співробітника Бюро

    Національне антикорупційне бюро заявило про затримання свого співробітника на блокпості біля в’їзду до Сум. У відомстві стверджують, що це сталося під час виконання ним службових обов’язків у межах офіційного розслідування.

    За інформацією НАБУ, співробітника нібито безпідставно затримали працівники Служби безпеки України. У Бюро припускають, що до інциденту може бути причетний підрозділ, який перебуває у сфері координації першого заступника голови СБУ Олександра Поклада.

    У НАБУ також зазначили, що однією з причин затримання могли назвати той факт, що батьки співробітника проживають на тимчасово окупованій території. Водночас у Бюро наголошують, що перед призначенням на посаду цей співробітник пройшов усі необхідні перевірки, включно з перевіркою на поліграфі в Управлінні внутрішнього контролю НАБУ, де зокрема перевіряли можливі зв’язки з представниками держави-агресора або колабораційними структурами.

    У Службі безпеки України оперативно відреагували на ці заяви та назвали їх маніпулятивними.

    У відомстві пояснили, що співробітники СБУ під час повномасштабної війни цілодобово забезпечують контррозвідувальний режим на блокпостах у прифронтових регіонах.

    За даними СБУ, на одному з блокпостів при в’їзді до Сум правоохоронці зупинили чоловіка, який мав низку ознак, що вимагали додаткової перевірки.

    Зокрема, у спецслужбі зазначили, що він є вихідцем із тимчасово окупованих територій, не назвав місце своєї роботи, а для підтвердження особи показав лише сторінку з застосунку «Дія». Крім того, під час перевірки контактів у його телефоні нібито виявили російські номери.

    У СБУ заявили, що у таких випадках діють відповідно до встановлених алгоритмів і проводять посилену перевірку осіб, які прямують у прифронтові регіони.

    У спецслужбі наголосили, що працюють виключно у межах чинного законодавства і виконують завдання із забезпечення безпеки громадян та військових на сумському напрямку. Також у відомстві зазначили, що будь-які спроби маніпуляцій навколо цієї ситуації є неприпустимими.

  • НАЗК відкрило публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій

    НАЗК відкрило публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій

    Національне агентство з питань запобігання корупції здійснило значний крок у забезпеченні відкритості та прозорості у державному управлінні, відкривши публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Цей крок є реалізацією вимог закону № 3384-ІХ, ухваленого Верховною Радою України.

    За інформацією, розміщеною на сайті агентства, доступ до реєстру надано відповідно до вимог законодавства. Якщо декларації відсутні у реєстрі, це може свідчити про те, що подане заявлення про вилучення з публічного доступу, що є важливим етапом у забезпеченні конфіденційності.

    Важливо зазначити, що вилучення документів можливе не тільки для декларацій, але і для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, поданих протягом весь період. Це сприятиме точнішому відображенню інформації щодо змін у майновому стані осіб, які здійснюють публічну службу.

    Особливу увагу привертає те, що ініціатором вилучення може виступати, зокрема, Генеральний штаб Збройних Сил України стосовно осіб, які мобілізовані до лав ЗСУ. Це свідчить про важливий аспект в управлінні та захисту інформації під час періодів воєнного стану.

    Зазначено, що серед осіб, чиї декларації підлягають вилученню, є військовослужбовці, поліцейські поліції особливого призначення, представники розвідувальних органів та інші, які перебувають у зоні конфлікту чи на тимчасово окупованих територіях.

    Важливим кроком є обіцянка повного публічного доступу до Реєстру після завершення воєнного стану в Україні. Ця ініціатива виникла в контексті скасування електронного декларування для чиновників та депутатів через розгортання воєнних дій Росії проти України. Зауважимо також, що структурні зміни, впроваджені під час відновлення електронного декларування, були визнані необхідними в рамках програми розширеного фінансування, яку впроваджує Міжнародний валютний фонд.