Daypolitico

Позначка: антикорупційні справи

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Перекваліфікація і давність: як у ВАКС закрили гучну справу проти силовика

    Перекваліфікація і давність: як у ВАКС закрили гучну справу проти силовика

    У Вищому антикорупційному суді майже непомітно завершилася одна з резонансних справ про корупцію в правоохоронних органах. Колишній начальник поліції Одеської області Дмитро Головін фактично уникнув кримінальної відповідальності у провадженні щодо заволодіння партією контрафактних сигарет вартістю понад пів мільйона доларів.

    Йдеться про тютюнові вироби, вилучені ще у 2017 році. За даними слідства, вартість контрафакту становила 13,5 млн гривень, що на той час відповідало приблизно 587 тисячам доларів США. Спочатку дії фігурантів кваліфікували за статтею про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем — корупційний злочин, який передбачає реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

    Однак фінал справи виявився показовим. Двоє інших обвинувачених уклали угоди зі слідством і погодилися повністю відшкодувати державі завдані збитки. Після цього прокурор змінив кваліфікацію дій Дмитра Головіна на службову недбалість. Така перекваліфікація принципово змінює суть обвинувачення: замість умисного злочину з корисливим мотивом йдеться про необережні дії без прямого умислу.

    Одразу після цього суд застосував строки давності та звільнив ексочільника одеської поліції від кримінальної відповідальності. Рішення ухвалили без вироку по суті, без будь-якого покарання і без юридичних наслідків для його кар’єри та репутації. Формально процедура відбулася в межах закону, але по суті справа завершилася класичним уникненням відповідальності через процесуальні механізми.

    Цей кейс демонструє типовий сценарій, за яким гучні корупційні провадження розчиняються на фінальному етапі. Частина фігурантів компенсує завдані збитки, тоді як ключова посадова особа позбувається обвинувачення за тяжкою статтею і виходить із процесу через строки давності. Контрафакт на сотні тисяч доларів у підсумку перетворюється на формальну «недбалість», а справа — на черговий рядок у судовій статистиці.

    Історія Дмитра Головіна не виглядає винятком. Вона радше ілюструє робочий механізм системи, за яким високопосадовець може перечекати процес, дочекатися відшкодування збитків іншими учасниками і завершити справу без судового розгляду по суті. При цьому так і залишається без відповіді ключове питання: яким чином контрафакт на сотні тисяч доларів опинився під контролем правоохоронних органів.

    У результаті держава отримує повернені кошти, але втрачає значно більше — принцип невідворотності покарання. А система отримує чергове підтвердження того, що посада, процесуальні рішення і час досі залишаються ефективним захистом від кримінальної відповідальності.