Позначка: Антимонопольний комітет України

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    Антимонопольний комітет України викрив змову під час торгів на закупівлю штормового одягу для потреб оборони та оштрафував двох учасників на загальну суму понад 36,4 млн грн. Йдеться про закупівлю для Збройних сил України, замовником якої була ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель». Очікувана вартість торгів перевищувала 80 млн грн. Рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.

    За даними Антимонопольного комітету, під час розгляду справи було встановлено, що два суб’єкти господарювання вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів торгів. Іншими словами, компанії, які мали конкурувати між собою за контракт, фактично узгоджували свою поведінку.

    Підставою для розслідування стали заяви від «Агенції оборонних закупівель», яка й була замовником тендера на постачання штормового одягу. Під час перевірки Комітет встановив, що учасники торгів були обізнані про дії один одного на всіх етапах підготовки тендерних пропозицій. Вони обмінювалися інформацією та координували поведінку, через що конкуренцію між ними було фактично усунуто.

    У результаті АМКУ визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та наклав штраф у розмірі 36 431 833 грн. Крім фінансового покарання, для порушників діятиме ще одна серйозна санкція: відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», компанії, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, пов’язані зі спотворенням результатів тендерів, можуть бути відсторонені від участі у публічних закупівлях.

    Фактично це означає, що постачальники, яких визнали винними у змові, ризикують на три роки втратити доступ до державних тендерів. Для компаній, які працюють із бюджетними закупівлями, така заборона може бути навіть болючішою за сам штраф, адже вона закриває можливість укладати нові контракти з державними замовниками.

    Особливої ваги справа набуває через те, що йдеться про закупівлю для Збройних сил України. Під час повномасштабної війни будь-які тендери для оборони мають критичне значення: від їх прозорості залежить не лише ефективне використання бюджетних коштів, а й швидкість забезпечення військових необхідним спорядженням.

    Штормовий одяг для армії — це не другорядна закупівля. Такий одяг потрібен військовим для роботи в складних погодних умовах, під час дощу, вітру, холоду та тривалого перебування на відкритій місцевості. Якщо конкуренція на таких торгах зникає через змову, держава ризикує переплатити, отримати гірші умови або втратити можливість обрати справді найкращу пропозицію.

    У Міністерстві оборони раніше пояснювали, що закупівельна діяльність у системі оборони здійснюється через дві ключові структури — Державний оператор тилу та Агенцію оборонних закупівель. Саме вони мають забезпечувати ефективне, прозоре та наближене до стандартів НАТО постачання ресурсів для Збройних сил України.

    У цьому випадку саме Агенція оборонних закупівель звернулася до АМКУ, що свідчить про спробу замовника відреагувати на можливі порушення у процедурі та захистити конкуренцію в оборонних закупівлях.

    Рішення АМКУ також вписується у ширший контекст посилення контролю за державними тендерами. Лише у червні 2026 року Комітет повідомляв про штрафи у справах щодо змов у закупівлях для державних морських портів. Тоді йшлося про узгоджені дії компаній під час торгів на ремонт портальних кранів та постачання товарів для портової інфраструктури.

    Такі справи демонструють, що проблема змов на публічних закупівлях залишається системною. Найчастіше вона полягає в тому, що формально кілька компаній беруть участь у тендері, але фактично не конкурують між собою. Вони можуть подавати узгоджені цінові пропозиції, обмінюватися документами, використовувати спільні контакти, технічні ресурси або координувати свої кроки, щоб створити видимість конкуренції.

    Для держави це означає втрату головної переваги тендеру — змагання між постачальниками за найкращу ціну та якість. У випадку оборонних закупівель такі порушення мають ще важчі наслідки, адже йдеться про гроші платників податків і потреби армії під час війни.

    За повідомленнями українських медіа, АМКУ не розкрив назви компаній, яких оштрафували у цій справі. Водночас у Комітеті наголосили, що інформація про суб’єктів, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, вноситься до спеціальних зведених відомостей, які постійно оновлюються на сайті регулятора.

    Рішення про штраф на понад 36 млн грн стало одним із найпомітніших антимонопольних рішень у сфері оборонних закупівель цього року. Воно показує, що навіть в умовах війни закупівлі для армії мають залишатися конкурентними, а постачальники — відповідати за спроби домовитися між собою за спиною державного замовника.

    Для ЗСУ це питання не лише економії. Прозорі закупівлі означають швидше постачання якісного спорядження, менше ризиків зриву контрактів і більше довіри до системи оборонного забезпечення.

  • Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Антимонопольний комітет України оштрафував виробника мінеральної природної столової води «Карпатська Джерельна» на 9 422 082 грн через поширення інформації, яка могла вводити споживачів в оману щодо походження продукції.

    За висновками регулятора, вода не походить з території Українських Карпат, як це могло сприйматися з назви торговельної марки та оформлення етикеток. Підставою для відкриття справи стала заява споживача. У процесі розгляду Комітет залучив експертні висновки низки наукових установ, зокрема фахівців у сфері геології, картографії та регіональних досліджень.

    Згідно з отриманими даними, Південно-Струтинське родовище, з якого видобувають воду цієї торговельної марки, а також село Струтин Львівської області не належать до території Українських Карпат. Таким чином, використання відповідної назви та візуальних елементів могло створювати у споживачів хибне уявлення про географічне походження продукції.

    АМКУ також провів дослідження сприйняття інформації на етикетках. Результати опитування показали, що назва «Карпатська Джерельна» разом із зображеннями гір, ялин та картою з позначкою «Карпати» може формувати враження, що вода видобувається саме в карпатському регіоні. На думку Комітету, це могло надавати виробнику неправомірні конкурентні переваги.

    Під час розгляду справи ТОВ «Карпатські мінеральні води» повідомило про намір змінити оформлення етикеток і чітко зазначати, що «Карпатська Джерельна» є торговельною маркою, а не вказівкою на регіон походження води. Однак нове оформлення продукції станом на момент ухвалення рішення ще не було введене в обіг.

    За результатами перевірки Антимонопольний комітет України визнав дії компанії порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та зобов’язав припинити відповідні порушення.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • Метрополітен у Дніпрі підписав контракт із фірмою, якій заборонено брати участь у тендерах

    Метрополітен у Дніпрі підписав контракт із фірмою, якій заборонено брати участь у тендерах

    Комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради опинилося в центрі скандалу після укладення угоди на майже 3 млн грн з компанією, яка раніше була покарана Антимонопольним комітетом України за змову на торгах.

    30 липня метрополітен підписав контракт із луцьким ТОВ «Автопроммаркет» на постачання запчастин для ескалаторів метро на суму 2 974 618 грн. У тендері компанія стала єдиним учасником і знизила ціну лише на 400 грн від очікуваної вартості. Замовник не виявив порушень у документації та визнав пропозицію переможною.

    Проте у травні 2025 року АМКУ визнав «Автопроммаркет» винним у змові під час тендеру «Укренерго». Фірму оштрафували на 68 тис. грн і позбавили права брати участь у державних закупівлях протягом трьох років. Це рішення мало стати перепоною для участі компанії в будь-яких бюджетних торгах.

    Попри це, «Дніпровський метрополітен» уклав угоду з порушником. Представниця КП Оксана Драгун, відповідальна за закупівлю, не відповіла на дзвінки журналістів NGL.media. Експерти наголошують: відповідальний закупівельник мав обов’язок відхилити пропозицію компанії-змовника. За ігнорування вимог передбачено штраф від 25,5 тис. грн (ст. 164-14 КУпАП).

    Власником ТОВ «Автопроммаркет» із липня 2024 року є мешканець Кременчука Андрій Груба. До 2019 року він працював слідчим у місцевій поліції, нині — адвокат. Груба неодноразово намагався потрапити до Кременчуцької окружної прокуратури, але безуспішно. Йому також належать кілька інших компаній.

    Ця історія піднімає питання прозорості закупівель та персональної відповідальності посадових осіб, які допустили підписання контракту з фірмою, що офіційно мала заборону на участь у тендерах.

  • Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко отримав нову підозру – цього разу через недостовірне декларування майна. За даними джерел, посадовець не вказав у своїй щорічній декларації за 2024 рік щонайменше 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

    Йдеться про нерухомість, розташовану в Києві та передмісті, а також позашляховик вартістю понад 100 тисяч доларів. Усі активи були оформлені на близьких родичів дружини посадовця — у тому числі батьків.

    Це вже друга підозра, яку оголошено Кириленку. Раніше йому інкримінували незаконне збагачення, адже сума придбаного майна суттєво перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Дружина голови АМКУ Алла Кириленко також фігурує у кримінальному провадженні. Їй висунуто підозру у співучасті в незаконному збагаченні, оскільки саме на її родичів оформлювалося все нерухоме майно, яке фактично використовувала родина Кириленків.

    Правоохоронці вважають, що така схема дозволяла уникати декларування та прикривати джерела походження коштів, витрачених на розкішні активи. Згідно з попередніми висновками, частина нерухомості була придбана протягом 2022–2024 років у період, коли Павло Кириленко обіймав високі державні посади.

    Антикорупційні органи наразі продовжують перевірку, а підозри, за словами джерел, можуть бути розширені — зокрема, перевіряється коло осіб, які допомагали оформлювати активи на підставних осіб.

  • Антимонопольний комітет дозволив бізнес-структурам Авакова контролювати енергетичну систему у Вінницькій області

    Антимонопольний комітет дозволив бізнес-структурам Авакова контролювати енергетичну систему у Вінницькій області

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл компанії, що має зв’язки з колишнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, на встановлення контролю над важливою енергетичною інфраструктурою. Йдеться про Знаменську батарейну систему зберігання енергії (БЕСС), розташовану у Вінницькій області, яка є одним із стратегічних об’єктів галузі акумулювання електроенергії.

    Як випливає з рішення АМКУ від 24 квітня 2025 року, контроль над об’єктом перейде до ТОВ “Гранд-Тер”. Формально новою директоркою підприємства стала Валентина Парамонова — особа, яка керує також кількома іншими компаніями, безпосередньо пов’язаними з бізнес-орбітою Арсена та Інни Авакових. Серед них — ТОВ “Гранд-Тер”, “Пора Безпека” та ПП “Міністрі Плюс”.

    Знаменська БЕСС — одна з тих систем, що у 2024 році виграла аукціон на надання допоміжних енергетичних послуг (BESS – Battery Energy Storage System). Вона відіграє критичну роль у стабілізації роботи національної енергосистеми, зберігаючи надлишкову електроенергію та підтримуючи баланс у періоди пікових навантажень.

    Контроль над таким об’єктом дає можливість його власникам не лише отримувати прибуток від державних контрактів, а й впливати на оперативну стабільність енергоринку — сектор, який набуває особливої ваги в умовах війни та постійних атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Історія економічної активності Арсена Авакова відома давно. Очолюючи МВС з 2014 по 2021 рік, він став найтривалішим за часом перебування міністром в історії сучасної України. Після втрати частини бізнес-активів за режиму Януковича Аваков зміг відновити свої позиції, зосередившись спочатку на сфері безпеки, а тепер — дедалі активніше — на енергетичному секторі.

    Експерти наголошують: перехід об’єкта такої ваги під контроль груп, наближених до колишніх високопосадовців, створює ризики концентрації влади та впливу в одних руках у сфері, що має критичне значення для виживання країни в умовах війни.

  • Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Протягом періоду з 2020 по 2023 рік, родина Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України (АМКУ),  придбала нерухомості та автомобілів на суму понад 70 мільйонів гривень.

    Це включає великий маєток із двома земельними ділянками під Києвом, офісні приміщення обсягом 200 квадратних метрів у столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями у престижних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти в Ужгороді.

    Розслідування, проведене журналістами «Схем», виявило, що більшість цього майна була зареєстрована на родичів дружини Кириленка (батьків та бабусю), і придбана за час, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію, перш ніж був переведений на посаду голови АМКУ у Києві у 2023 році. Проте, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів, які могли б підтримати такі великі покупки, недостатньо, щоб їх здійснити, зазначається у розслідуванні.

    В коментарі для «Схем» Кириленко заявив, що джерело статків його родини – це стартовий капітал, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Однак офіційного підтвердження цим операціям журналістам не вдалося знайти.

    Родичі Кириленка також не могли підтвердити документально цю версію походження сімейного майна, стверджуючи, що “все залишилося в окупованій Горлівці”.

    У квітні 2020 року, коли Павло Кириленко вже майже 9 місяців очолював Донецьку облдержадміністрацію, його тесть, Олександр Матієнко, придбав у котеджному містечку на Київщині земельну ділянку площею 25 соток та будинок у 228 квадратних метрів. Згідно з отриманим договором купівлі-продажу, вартість цієї нерухомості для Матієнка склала 4 мільйони гривень. Проте, за архівним оголошенням про продаж цього будинку, опублікованим на одному з інтернет-порталів, у 2020 році він коштував більше. Його ціна становила 430 тисяч доларів (еквівалентно 10 мільйонів гривень за той період).

    Олександр Матієнко, коментуючи для журналістів, стверджував, що справді придбав майно значно дешевше, ніж та ціна, що вказана в оголошенні. “Він (продавець – ред.) продавав це майно 4-5 років. Я думаю, якби він не продав, я б не купив, так?”, – зазначив Матієнко.

    У січні 2021 року мати Павла Кириленка опублікувала фотографії з ним та дітьми у цьому маєтку. У квітні 2021 року тесть Кириленка, Олександр Матієнко, додатково придбав 25 соток землі в тому ж котеджному містечку за 1,8 мільйона гривень, згідно з договором купівлі-продажу. Наразі на цій території можна побачити фундамент майбутньої будівлі.

    Журналісти також встановили, що родина Кириленка продовжувала розширювати своє майно навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії. У серпні 2022 року Матієнко придбав майнові права на апартаменти у престижному житловому комплексі “Residents Park” в Ужгороді. На той момент Павло Кириленко вже очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію, переїхавши на схід саме з Ужгорода, де протягом двох років очолював військову прокуратуру.

    Згідно з договорами купівлі-продажу, які маються в розпорядженні «Схем», тесть Кириленка придбав майнові права на квартири у житловому комплексі, з площами 90 та 74 квадратних метри за 800 та 640 тисяч гривень відповідно. За відомостями журналістів, на момент покупки ринкові ціни на цю нерухомість становили суттєво більше – 7 та 6 мільйонів гривень відповідно.

    У квітні 2023 року тесть Кириленка додатково придбав майнові права на ще одну квартиру у ужгородському житловому комплексі, площею 77 квадратних метрів за майже 670 тисяч гривень. За даними інформаційного ресурсу з нерухомості, ринкова вартість цієї квартири становила майже 6 мільйонів гривень на той момент.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, у той же період також придбала майнові права на квартиру у комплексі “Residents Park” площею 80 квадратних метрів, за суму понад 670 тисяч гривень. Ринкова вартість апартаментів на той момент становила приблизно 6 мільйонів гривень. Крім квартир, подружжя Матієнків у період з 2022 по 2023 рік стали власниками чотирьох паркомісць у ужгородському житловому комплексі, сукупна ринкова вартість яких перевищує два з половиною мільйони гривень.

    Отже, загальна ринкова вартість майна, що належить подружжю Матієнків у Ужгороді, становить 27 мільйонів гривень.

    У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві, у житловому комплексі “Obolon Plaza”, кожна з яких має площу майже 90 квадратних метрів. Загальна вартість цього майна, за даними договорів купівлі-продажу, становить 9,5 мільйонів гривень. Оплата за ці апартаменти була здійснена у 2021 році.

    У тому ж місяці, тесть Павла Кириленка придбав два паркомісця у комплексі Obolon Plaza за загальну суму, відповідно до ринкових цін, від 80 до 100 тисяч доларів.

    За даними, зібраними журналістами, у цьому ж столичному житловому комплексі у травні 2023 року мати дружини Павла Кириленка, Наталія Матієнко, стала власницею офісного приміщення площею майже 200 квадратних метрів. Вона отримала цю нерухомість у подарунок від своєї матері, Альбіни Віннікової. Віннікова, яка є прабабусею дітей Павла Кириленка, внесла майже 12 мільйонів гривень за це приміщення у 2021 році, що підтверджується договором купівлі-продажу.

    Крім того, тесть Павла Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – розкішним кросовером BMW X3, на якому, за встановленими “Схемами”, пересувається сама дружина голови Антимонопольного комітету України, Алла Кириленко.

    У коментарі для “Схем”, Павло Кириленко заявив, що у родини його дружини було достатньо заощаджень, щоб придбати всю цю нерухомість.

    “Вони мали активи, включаючи акції, сертифікати підприємства ‘Стирол’. І вони реалізовувалися залежно від їх ціни. Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і реалізовувала акції”, – зазначив Кириленко.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, розповіла, що її батьки продали акції заводу в 1997 році і заробили на цьому 40 тисяч доларів.

    “Постійно працювали гроші. Вони у нас ніколи не лежали без діла”, – додала Матієнко.

    Вона також зазначила, що частину грошей вона отримала від родички в Росії, яка померла.

    Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, в коментарі для “Схем”, заявив, що протягом усього життя працював, тому міг заощадити на це майно.

    “Хіба за 40 років я не міг заробити? Я будував, купував квартиру, робив ремонт, продав. Переїхав в іншу, зробив ремонт і пожив там. Мені допомагали батьки жінки, у нас велика і дружна сім’я, якщо люди так живуть, то це можна тільки аплодувати”, – сказав Матієнко.

    Проте, відповідно до даних з офіційних реєстрів фізичних та юридичних осіб, Наталія Матієнко ніколи не мала власного бізнесу. За даними “Схем”, доступ до яких було отримано з баз даних про офіційні доходи, вона отримувала лише соціальні виплати та незначну суму від приватного підприємства в 2003 році. Її чоловік, Олександр Матієнко, переважно працював у ДАІ, а за період з 2005 по 2015 рік він отримав зарплату у розмірі 223 тисяч гривень. Наразі обидва є пенсіонерами.

    Дружина Алла Кириленко, за даними її декларацій, офіційно не мала достатніх коштів, щоб допомогти батькам у придбанні численної нерухомості та автомобілів. Це саме стосується і самого голови Антимонопольного комітету, якій, за його заробітною платою та заявленими заощадженнями, не могли забезпечити такі великі придбання.

    Бабуся дружини Кириленка, 77-річна Альбіна Віннікова, за останні двадцять п’ять років отримала лише 16 гривень від «Приватбанку» у 2013-му році. За даними податкової з 2015 по 2017 рік, вона отримувала соціальні виплати на суму трохи більше однієї тисячі гривень як внутрішньо переміщена особа.

    Невдачею завершилася спроба журналістів знайти офіційні підтвердження операцій з акціями. У Фонді держмайна надали лише частину архівних даних, а Національний депозитарій не мав інформації щодо реєстру акціонерів заводу за ті роки.

    Самі родичі Кириленка не мали можливості нагадати деталі стосовно кількості та вартості акцій заводу, які володіли. Вони тільки згадали про суму в 40 тисяч доларів, яку, за їх словами, отримали від продажу акцій. Проте, документальні підтвердження цієї версії не були надані.

    «Вся ця історія залишилася в Горлівці. Якщо б це було інакше, ми показали б вам всі ці документи, які залишилися там. Всі квитанції, розписки та інше», – сказала Наталія Матієнко.

    Юристи вважають, що наявність значного майна у родині голови Антимонопольного комітету України може бути ознакою незаконного збагачення, особливо якщо це майно не відповідає офіційно заявленим доходам.

    “Це може бути актив, що знаходиться на ім’я інших осіб, але було придбане за кошти або за дорученням особи, яка декларує свої доходи. Або це може бути майно, щодо якого він залишає за собою право розпоряджатись, продавати або визначати юридичний статус. Якщо різниця між законними доходами і цими активами перевищує 8,5 мільйонів гривень (на 2022 рік), це може бути ознакою незаконного збагачення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна”, – пояснює юрист “Центру протидії корупції” Вадим Валько.

    Павло Кириленко був призначений головою Антимонопольного комітету в вересні 2023 року за пропозицією президента України Володимира Зеленського. З 2019 року до осені 2023 року він очолював Донецький регіон. Кар’єру розпочав як прокурор, працюючи спочатку у Донецькій області, потім в Генеральній прокуратурі у Києві, і пізніше як військовий прокурор на Закарпатті, очолюючи військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.