Daypolitico

Позначка: Антимонопольний комітет

  • Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Антимонопольний комітет України продовжує розслідувати можливі антиконкурентні узгоджені дії найбільших операторів ринку пального після різкого підвищення цін на українських АЗС. Остаточного рішення у справі поки немає. Тим часом наприкінці липня країна зіткнулася з новою хвилею подорожчання, а вартість дизельного пального на окремих заправках уже майже досягла психологічної позначки 100 грн за літр.

    Розслідування почалося ще в березні

    Увагу Антимонопольного комітету ситуація на паливному ринку привернула після різкого стрибка вартості бензину та дизельного пального на початку березня 2026 року.

    9 березня АМКУ відкрив справу за ознаками можливих антиконкурентних узгоджених дій операторів АЗС. Фактично Комітет перевіряє, чи могло одночасне підвищення цін найбільшими мережами бути наслідком погоджених дій.

    Наразі провадження залишається відкритим. Це важливий момент: сам факт розслідування не означає, що змову вже встановлено. АМКУ поки не ухвалив остаточного рішення про наявність або відсутність порушення.

    До Комітету також надходили звернення українців щодо різкого підвищення цін на заправках.

    АЗС уже отримували попередження

    23 квітня Антимонопольний комітет надав учасникам паливного ринку рекомендації щодо формування роздрібних цін.

    Мережі закликали встановлювати та змінювати вартість бензину, дизеля й іншого пального винятково з урахуванням об’єктивних економічних факторів та дотримуватися законодавства про захист економічної конкуренції.

    Оператори АЗС у відповідь заявили, що врахували рекомендації та формують ціни самостійно відповідно до ринкової ситуації.

    Проте вже влітку питання знову загострилося.

    Нова хвиля подорожчання змусила АМКУ зібрати найбільші мережі

    31 липня голова Антимонопольного комітету провів окрему робочу зустріч із представниками найбільших мереж АЗС.

    Однією з головних тем стало чергове стрімке підвищення цін на пальне та ситуація з його постачанням до України.

    Нова хвиля подорожчання розпочалася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, проблем із міжнародною логістикою та зростання закупівельної вартості нафтопродуктів.

    Сторони також обговорювали можливі заходи, які дозволили б мінімізувати наслідки паливної кризи для українського ринку.

    Чому АМКУ просто не знизить ціни

    В Антимонопольному комітеті окремо наголосили, що ціни на нафтопродукти в Україні зараз не підлягають прямому державному регулюванню.

    Це означає, що АМКУ не встановлює максимальну допустиму ціну бензину чи дизеля і не може просто зобов’язати заправки продавати пальне дешевше.

    За умов вільного ціноутворення вартість залежить від попиту та пропозиції, закупівельних цін, логістики, курсу валют, податків та інших економічних факторів.

    Функція Антимонопольного комітету в цій ситуації інша — стежити, щоб компанії не домовлялися між собою про ціни та не використовували інші антиконкурентні механізми.

    Якщо під час розслідування такі порушення будуть встановлені, АМКУ зможе застосувати передбачені законом заходи.

    Скільки коштує пальне 6 серпня

    Після стрімкого зростання наприкінці липня роздрібні ціни тимчасово стабілізувалися. Станом на 6 серпня найбільші мережі не змінювали цінники порівняно з попереднім днем.

    Проте пальне залишається надзвичайно дорогим.

    Бензин А-95 у великих мережах коштує приблизно 79,90–85,40 грн за літр.

    Ще складніша ситуація з дизельним пальним — 89,90–95,90 грн за літр, а преміальний дизель на окремих АЗС уже сягає 98,90 грн.

    Автогаз коштує близько 42,90–44,50 грн за літр.

    Таким чином, дизель фактично підійшов упритул до психологічної позначки 100 грн за літр.

    Чи буде пальне по 100 грн

    Попри нинішні рекордні ціни, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн 6 серпня заявив, що попередній прогноз щодо можливого зростання вартості пального до 100 грн за літр наразі можна скасувати.

    За його словами, гуртові ціни на дизель уперше приблизно за місяць почали знижуватися. Однією з причин стало охолодження зовнішнього ринку на тлі очікувань щодо можливого розблокування Ормузької протоки.

    Одночасно послабився ажіотажний попит із боку великих споживачів — аграріїв та перевізників, які під час стрімкого подорожчання активно закуповували пальне.

    Водночас ключова проблема з фізичними обсягами імпорту остаточно не вирішена.

    Серед факторів ризику залишаються скорочення польським Orlen квот для українських покупців, транспортні обмеження через спеку, черги на західному кордоні та проблеми з постачанням через Дунай.

    Тому швидкого повернення до значно нижчих цін очікувати поки не варто.

    Що буде далі

    Найближчими тижнями ситуація залежатиме насамперед від закупівельної вартості пального та стабільності імпорту.

    Значна частина ресурсів, які надходитимуть на український ринок протягом серпня, була законтрактована ще наприкінці липня — у період високих світових цін. Тому навіть зниження котирувань за кордоном не обов’язково одразу позначиться на табло українських АЗС.

    Окремим фактором залишається розслідування Антимонопольного комітету. Воно має встановити, чи пояснювалися синхронні стрибки вартості пального винятково ринковими обставинами, чи між великими операторами могли існувати антиконкурентні домовленості.

    Поки ж АМКУ не оголошував жодну з мереж винною. Комітет продовжує аналізувати ситуацію, а українські водії залишаються з одними з найвищих цін на пальне за останні роки.

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника обвинувачують у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутого майна та одержанні неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у 2019–2021 роках посадовець легалізував незаконно отримані кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні на Одещині. Слідчі встановили, що він особисто контролював хід робіт, спілкувався з власником будівельної компанії, визначав обсяг і характер будівельних робіт та передав для їх оплати майже 6,5 мільйона гривень.

    Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

    Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

    Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

    Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

    Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

    Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

    16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

    З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

  • Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Історія з дорогою М-12 в Івано-Франківській області наочно демонструє, як у системі відновлення інфраструктури державні рішення і реальні фінансові потоки часто існують окремо. Попри гучні скандали та публічні обіцянки про «нульову толерантність до корупції», керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує контролювати процеси, які дедалі менше нагадують законні закупівлі.

    Після скандальної схеми Палиці–Кулеби–Бойка навколо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд грн очікувалося кадрове очищення. Проте на практиці обмежилися лише риторикою, і Симанів залишився на посаді, продовжуючи розподіляти багатомільярдні підряди.

    30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

    Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

    Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

    19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

    Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

  • ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    Антимонопольний комітет України встановив змову між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на право оренди земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Бухгалтерка виступила як «статистка» на торгах, що дозволило підприємству без конкуренції отримати право оренди майже 21 гектара землі. За це АМКУ оштрафував кожного учасника змови на 69,3 тис. грн, а загальна сума штрафів склала 138,6 тис. грн.

    За даними рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року, у грудні 2024 року Турійська селищна рада реалізувала право оренди двох ділянок площею 10,5 та 10,3 гектара. В обох аукціонах брали участь «Факторія» та Наталія Романюк. Під час торгів ставки «конкурентів» не змінювалися, що забезпечило перемогу господарству.

    Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

    Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

    Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

    Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

    Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

  • Антимонопольний комітет зупинив обман покупців на ринку бутильованої води

    Антимонопольний комітет зупинив обман покупців на ринку бутильованої води

    Антимонопольний комітет України оштрафував трьох виробників питної води за поширення неправдивої інформації на етикетках та в рекламних матеріалах. Рішення ухвалили на засіданні 30 жовтня після розгляду скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

    Під перевірку потрапили компанії ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». За даними АМКУ, ці виробники вказували на етикетках недостовірні відомості щодо походження води, її корисних властивостей та придатності для дитячого харчування.

    Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

    Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

    Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

    АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

  • Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    У Дніпропетровській області виявлено схему, яка у період воєнного стану фактично паралізувала постачання пального для органів цивільного захисту. Йдеться про паливо, закуплене за бюджетні кошти для роботи аварійно-рятувальної техніки та генераторів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Замість гарантованого доступу до ресурсу державні служби отримали паливні талони, які на практиці не забезпечували можливості заправки.

    Ключову роль у схемі відігравали компанії-прокладки ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», що виступали формальними постачальниками пального для Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. Після отримання 100-відсоткової передоплати, зокрема понад 4,5 млн грн бюджетних коштів, замовнику передавали талони мережі АЗС «АВІАС». Водночас фактичний відпуск пального на заправках систематично блокувався, що унеможливлювало заправку спеціалізованої техніки.

    Фактичний контроль над відпуском пального здійснювало ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», яке формально управляє мережею АЗС «АВІАС». Саме концентрація сотень заправок під єдиним управлінням дозволила вибірково блокувати постачання для державних замовників. Така ситуація має всі ознаки монопольного становища на ринку.

    Окремі питання викликає роль Антимонопольного комітету. За наявними даними, керівництво АМКУ та окремі посадовці ігнорували ознаки монополізації та погоджували передачу значної кількості АЗС в управління «УКРПАЛЕТСИСТЕМ». Це створило умови для збереження контролю над паливним ринком структурами, пов’язаними з Ігорем Коломойським та білоруським бізнесменом Миколою Вороб’єм.

    До реалізації схеми були залучені й посадові особи на регіональному рівні. Серед них — колишній голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак та директор департаменту цивільного захисту Тетяна Курченко, які відповідали за укладення контрактів і контроль їх виконання. Саме за їхньої участі бюджетні кошти були перераховані компаніям, що фактично не виконували договірні зобов’язання.

    Формально відповідальність для постачальників обмежилася фінансовими санкціями. Суди вже ухвалили рішення про стягнення понад 2,2 млн грн з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та понад 3,3 млн грн з ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з урахуванням штрафів. Водночас ці суми не є співмірними зі шкодою, завданою блокуванням критично важливих постачань у воєнний час, коли від доступу до пального напряму залежить безпека людей.

    Ситуація також свідчить про можливе системне прикриття схеми. Без мовчазної згоди або бездіяльності з боку контролюючих і правоохоронних органів такі практики навряд чи могли б тривати тривалий час. Попри очевидну суспільну небезпеку, історія досі не отримала належної кримінально-правової оцінки.

    Блокування пального для цивільного захисту у воєнний період виходить далеко за межі господарського спору. Це приклад того, як корупційні та монопольні механізми здатні напряму підривати систему безпеки держави. Подальша правова оцінка дій усіх причетних має стати тестом на спроможність держави захищати критично важливі сфери в умовах війни.

  • У Вишневому замовили ремонт спортивного майданчика за 41,5 млн грн

    У Вишневому замовили ремонт спортивного майданчика за 41,5 млн грн

    Комунальне підприємство «Управління комунального господарства» Вишневої міської ради уклало договір з ТОВ «Ростдорстрой» на ремонт спортивного майданчика загальною сумою 41,5 млн грн. За ці кошти до кінця року планують облаштувати мультикорт, скейт-парк, фітнес-зону, івент-плазу, дитячий майданчик та інші зони відпочинку.

    Аналіз кошторису виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами. Зокрема, тротуарна плитка закладена по 1 292 грн/м² (ринкова ~800 грн/м²), щебінь — по 1 184 грн/м³ (в інших замовників вдвічі дешевше), поліуретанове зв’язуюче Tetrapur 144 — по 414 грн/кг замість 230–256 грн, а паркові лавки — по 41 тис. грн за штуку (порівняно з ціною виробника близько 15 тис. грн). За підрахунками, лише на згаданих позиціях переплата може сягати близько 1,5 млн грн.

    Підрядник отримав контракт без конкуренції — на тендер ніхто більше не подався. Умови участі містили вимоги, які фактично ускладнювали допуск інших учасників (наприклад, аналогічний договір на 100% вартості проєкту та акт огляду об’єкта з підписом замовника). Подібні умови Антимонопольний комітет раніше визнавав такими, що обмежують конкуренцію.

    ТОВ «Ростдорстрой» вже раніше отримувало великі державні контракти — зокрема, роботи на загальну суму близько 761 млн грн у Миколаївській області, де під час дорожніх робіт фіксувалися масштабні порушення. Компанію також пов’язують із депутатом Одеської міськради від партії Труханова. Наразі у Вишневому громадськість і експерти звертають увагу на необхідність додаткової перевірки кошторису та прозорості виконання робіт, щоб уникнути необґрунтованих витрат із місцевого бюджету.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.