Позначка: антисанітарія

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі Києва щотижня проходять ярмарки згідно з графіком, затвердженим виконавчим органом Київської міської ради. Але за фасадом організованості ховається системна безвідповідальність, зловживання та пряме нехтування нормами.

    За даними за перший квартал 2025 року, з 10 738 доступних торговельних місць було фактично зайнято лише 7 067 — це трохи більше ніж 65%. Участь у ярмарках взяли 5 287 суб’єктів господарювання, а до бюджету району надійшло 2,2 млн грн. При цьому потенційні втрати бюджету склали понад 2,8 млн грн. Причини криються не лише в неефективному адмініструванні, а й у можливому навмисному обмеженні кількості допущених учасників для контролю над фінансовими потоками.

    Втім, ще серйознішою є ситуація із санітарною та ветеринарною безпекою. Масово зафіксовано факти торгівлі м’ясом, рибою та молочними продуктами без холодильного обладнання, сертифікатів якості та обов’язкової ветеринарної експертизи. Часто продукцію продають просто з машин, що заборонено Положенням про ярмарки.

    На прилавках поруч із свіжими овочами — промислові соління, відсутні дистанції між різними групами товарів, а торгівля в наметах ведеться з грубими порушеннями санітарних вимог. Це створює серйозні ризики для здоров’я мешканців району.

    Ще один тривожний аспект — повна бездіяльність Держпродспоживслужби у Києві. Орган, відповідальний за контроль безпечності харчових продуктів, фактично самоусунувся від своїх обов’язків.

    Це може пояснюватися політичним і силовим покровительством, яке забезпечують голова Голосіївської райдержадміністрації Софія Дунаєвська та начальник Голосіївського управління поліції Араік Кочкадамян. За наявною інформацією, саме вони створюють умови для існування тіньових схем, з яких окремі посадовці отримують вигоду.