Daypolitico

Позначка: апеляція

  • Верховена відсторонили від боксу після поразки від Усика: рішення комісії

    Верховена відсторонили від боксу після поразки від Усика: рішення комісії

    Нідерландського кікбоксера Ріко Верховена відсторонили від участі в професійних поєдинках після бою з абсолютним чемпіоном світу Олександром Усиком. Рішення про тимчасове відсторонення ухвалила відповідна боксерська комісія, яка діє в межах стандартних медичних і дисциплінарних правил після поєдинків професійного рівня.

    За даними Sport Bible, 37-річному спортсмену заборонено виходити на ринг протягом 30 днів. У комісії пояснили, що такі обмеження є звичайною практикою у професійному боксі та спрямовані насамперед на захист здоров’я бійців після інтенсивних поєдинків. Подібні відсторонення застосовуються незалежно від статусу спортсмена чи рівня бою і є обов’язковою частиною регламенту.

    У правилах професійного боксу передбачено, що після технічного нокауту спортсмени зазвичай отримують короткострокове відсторонення, яке дозволяє організму відновитися після отриманих ударів і знизити ризики можливих ускладнень. У випадку чистого нокауту термін заборони на виступи може бути продовжений до 60 днів або більше, залежно від висновків медичних фахівців та стану спортсмена після бою.

    Поєдинок між Олександром Усиком та Ріко Верховеном відбувся в ніч з 23 на 24 травня в єгипетській Гізі та викликав значний інтерес у спортивній спільноті. Бій тривав усі заплановані раунди до моменту вирішальної фази, у якій Усик поступово перехопив ініціативу. До цього нідерландський боєць виглядав конкурентно і навіть у деяких епізодах демонстрував перевагу в темпі та активності, використовуючи свій досвід у кікбоксингу.

    Однак у 11-му раунді ситуація кардинально змінилася. Усик провів точну атаку, влучивши аперкотом, після чого Верховен опинився у нокдауні. Після продовження серії ударів рефері прийняв рішення зупинити бій, зафіксувавши перемогу українського чемпіона технічним нокаутом. Це рішення стало ключовим моментом поєдинку і визначило його підсумок.

    Після завершення бою команда Верховена висловила незгоду з рішенням рефері про зупинку поєдинку, заявивши, що спортсмен міг продовжити бій і не перебував у критичному стані. Сам нідерландський боєць також заявив, що вважає зупинку передчасною, і наголосив, що був готовий продовжувати поєдинок до фінального гонгу.

    Згодом команда спортсмена подала офіційну апеляцію на результат бою. У ній вони вимагають перегляду обставин зупинки поєдинку та оцінки дій рефері. Наразі офіційного рішення щодо можливого перегляду результату бою не ухвалено.

    Попри суперечки навколо суддівського рішення, перемога Усика стала черговим підтвердженням його статусу одного з найсильніших боксерів сучасності. Для Верховена цей поєдинок став важливим і водночас складним етапом у переході з кікбоксингу в професійний бокс, де рівень конкуренції та вимоги значно вищі, а кожна помилка може стати вирішальною.

  • Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.

    Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.

    Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.

    Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.

    Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.

    Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.

    Також Андрій Єрмак заявив:

    “Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.

    Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.

    Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.

    За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.

    Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.

    Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.

    Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.

  • Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Вінницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі про поділ майна між Маріною Порошенко та експрезидентом України Петром Порошенком, скасувавши попередню постанову суду першої інстанції та повністю задовольнивши апеляційну скаргу сторони позивачки. Про це йдеться в ухвалі у цивільній справі №134/470/25.

    Таким чином, апеляційна інстанція фактично змінила підхід до розгляду спору про розподіл активів подружжя та ухвалила новий порядок поділу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності.

    Суд скасував рішення Вінницького міського суду від 3 лютого 2026 року та виніс нову постанову, якою визнав за Марією Порошенко право приватної власності на 8190 акцій ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал».

    У матеріалах справи зазначено, що за оцінкою балансової вартості активів вартість цього пакета акцій становить понад 8,33 млрд грн.

    Загальна вартість майна, яке стало предметом судового розгляду, перевищує 8,5 млрд грн і включає як корпоративні права, так і рухоме та фінансове майно.

    За Петром Порошенком суд визнав право власності на низку активів, зокрема:

    • мотоцикл HONDA CMX 1100D;
    • напівпричіп KING TRAILERS;
    • автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION;
    • інші транспортні засоби та майнові активи, які фігурують у матеріалах справи.

    Окремо у рішенні згадується фінансовий компонент: нарахований, але невиплачений прибуток структури «Сіквент (Швайц) АҐ» (раніше — «Ротшильд Траст (Швайц) АҐ») у розмірі 20 млн доларів США. У перерахунку за курсом НБУ це понад 832 млн грн. Також у матеріалах справи зазначено грошові кошти у розмірі понад 3,19 млрд грн.

    Загальна оцінка активів, віднесених до сторони Петра Порошенка, також становить понад 8,5 млрд грн.

    Судовий процес щодо поділу майна подружжя триває не перший рік і супроводжується низкою процесуальних рішень різних інстанцій. Раніше Крижопільський районний суд закрив провадження, мотивуючи це відсутністю предмета спору. Однак апеляційний суд скасував це рішення, фактично відновивши розгляд справи по суті.

    Рішення Вінницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення, але може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Петро Порошенко є лідером партії «Європейська солідарність» і п’ятим президентом України. Окремо щодо нього у публічному просторі фігурують кримінальні провадження, зокрема у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій, де йому було оголошено підозру у державній зраді та сприянні тероризму.

    Також раніше повідомлялося про обмеження щодо інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал», у якому зосереджені значні активи, після рішень регуляторів та запровадження санкцій РНБО.

    Окремо варто зазначити, що справа про поділ майна вже закривалася судом першої інстанції у травні, однак апеляційний перегляд фактично перезапустив юридичний процес і призвів до нового рішення щодо розподілу багатомільярдних активів.

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.

    Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.

    Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.

    Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.

    Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».

    За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.

    Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.

  • Коломойський і Боголюбов подали апеляцію у справі ПриватБанку в Лондоні

    Коломойський і Боголюбов подали апеляцію у справі ПриватБанку в Лондоні

    Колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов подали апеляцію на рішення Високого суду Лондона у справі за позовом банку. Апеляційну скаргу вже прийнято до розгляду.

    Про це в інтерв’ю повідомив генеральний директор ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт.

    За його словами, апеляційний суд погодився розглянути скаргу ексвласників банку, а нове судове засідання має відбутися у травні.

    “Ексвласники подали апеляційну скаргу на рішення Високого суду Лондона, і суд її прийняв. Це означає, що буде нове засідання у травні“, — зазначив Бьоркнерт.

    Очільник банку додав, що остаточне рішення у справі очікується до кінця року. Після цього, за його словами, можливості для подальших апеляцій будуть вичерпані.

    “Сподіваємося, що наприкінці року отримаємо остаточний результат. Після цього більше не буде можливих апеляцій, і тоді зможемо почати отримання активів“, — сказав він.

    Після завершення судового процесу ПриватБанк планує розпочати процедуру повернення активів колишніх власників у різних юрисдикціях.

    “Ми готуємося до цього, шукаємо, де є активи і які з них можна отримати найшвидше. Деякі активи можемо отримати вже в перший рік, але на повернення інших, імовірно, знадобляться роки або навіть десятиліття“, — пояснив Бьоркнерт.

    Справа стосується вимог ПриватБанку до колишніх власників про відшкодування збитків у розмірі понад 3 млрд доларів.

    У листопаді 2025 року Високий суд Лондона відмовив Коломойському і Боголюбову у дозволі на апеляцію та у зупиненні виконання рішення суду.

    Згідно з рішенням суду, ексвласники мали виплатити банку понад 3 млрд доларів до 24 листопада 2025 року. У разі несплати банк отримує право розпочати процедуру примусового стягнення активів у різних юрисдикціях.

    Водночас листопадове рішення не було остаточним, оскільки відповідачі зберігали право звернутися безпосередньо до Апеляційного суду Англії та Уельсу з проханням розглянути апеляцію. Саме цим правом вони й скористалися.

  • У Львові лікарку обласної психлікарні визнали невинною у вимаганні хабаря

    У Львові лікарку обласної психлікарні визнали невинною у вимаганні хабаря

    Франківський районний суд Львова виправдав лікарку Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні у справі про нібито вимагання 200 доларів у військовослужбовця за видачу виписного епікризу. У прокуратурі заявили, що готують апеляційну скаргу.

    Як зазначено в матеріалах справи, у період з 28 жовтня до 25 листопада 2022 року 23-річний військовий проходив стаціонарне лікування у медзакладі на вулиці Кульпарківській у Львові. Йому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу з тривожно-депресивною симптоматикою.

    За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

    Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

    Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

    Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

    Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

  • Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    За інформацією наших джерел, підозрюваному у причетності до масштабної схеми відмивання коштів через офшорні компанії екс-міністру енергетики України Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 мільйонів гривень, які будуть внесені.

    Нагадаємо, 17 лютого Вищий антикорупційний суд України призначив Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Альтернативою суд визначив заставу у 200 млн гривень.

    Водночас Галущенко зазначив, що незадоволений таким рішенням та “збиратиме кошти не на заставу, а на адвокатів, щоб вони подали апеляцію на ухвалу ВАКС”.

  • Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Суд адміністративного та публічного права швейцарського кантону Во ухвалив рішення на користь організації EVAM та відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Чоловік має відшкодувати понад 67 тисяч швейцарських франків (приблизно 3,6 млн грн за курсом НБУ) незаконно отриманої соціальної допомоги.

    За даними місцевих видань 24 heures та 20 minuten, українець прибув до Швейцарії влітку 2022 року та отримав статус тимчасового захисту S. Протягом майже двох років, до травня 2024 року, він користувався соціальною підтримкою, яку надає EVAM.

    Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

    Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

    Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

  • Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Андрій Доманський, який залучений державою для захисту бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Як повідомив захисник, сторона захисту вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати, а клопотання прокурора – відхилити, оскільки воно нібито подане з порушенням законодавства та не підтверджене належними доказами.

    8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

    Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

    Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.