Позначка: арбітраж

  • Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

    Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

  • SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    Майбутній вихід компанії SpaceX на біржу може стати одним із наймасштабніших і водночас найбільш суперечливих первинних публічних розміщень акцій в історії світового фінансового ринку. Як повідомляє Reuters, журналісти агентства ознайомилися з проєктними документами майбутнього IPO, які розкривають надзвичайно жорстку модель корпоративного управління, що фактично закріплює одноосібний контроль засновника компанії Ілон Маск навіть після залучення публічних інвесторів.

    Згідно з матеріалами, які аналізує Reuters, структура IPO SpaceX побудована таким чином, щоб максимально обмежити вплив нових акціонерів на ухвалення рішень. Йдеться про систему акцій із різним обсягом голосів, жорсткі юридичні обмеження для інвесторів та фактичне усунення класичних механізмів корпоративного контролю, які зазвичай супроводжують публічні компанії. Така модель, як зазначається, створює унікальний випадок навіть для технологічного сектору США, де контроль засновників часто зберігається, але не в настільки концентрованій формі.

    Ключовим елементом майбутньої структури є поділ акцій на два класи. Акції класу A отримають звичайні інвестори, однак вони матимуть лише один голос на акцію. Водночас акції класу B, які залишаться у Маска та обмеженого кола інсайдерів, забезпечуватимуть десять голосів на одну акцію. Це дозволяє сформувати ситуацію, за якої навіть після виходу на біржу контроль над компанією залишиться у вузької групи осіб, а сам Маск збереже вирішальний вплив на стратегічні рішення.

    За даними документів, Маск нині володіє приблизно 42,5% акцій SpaceX, однак через систему суперголосів контролює близько 83,8% голосів у компанії. Після IPO цей показник, як очікується, залишиться вище 50%, що означає збереження фактичного контролю над радою директорів, ключовими призначеннями та стратегічними напрямками розвитку компанії. Фактично саме Маск визначатиме склад ради директорів, матиме право призначати або звільняти її членів і контролюватиме ухвалення рішень щодо великих угод, включно зі злиттями та поглинаннями.

    У документах також зазначається, що акції класу B будуть автоматично конвертовані в звичайні акції у разі їх продажу, що унеможливлює передачу розширених прав голосу зовнішнім інвесторам. Доступ до таких акцій буде суттєво обмежений і фактично залишиться за Маском, його родиною та окремими визначеними структурами. Це додатково посилює концентрацію контролю всередині компанії та мінімізує ризики розмивання впливу засновника.

    Окремий резонанс викликали юридичні положення, які регулюють права майбутніх акціонерів. У проєкті статуту передбачено, що інвестори автоматично відмовляються від права на суд присяжних у будь-яких спорах із компанією. Крім того, їм забороняється ініціювати колективні позови проти SpaceX, її керівництва, директорів або фінансових консультантів, залучених до IPO. Усі потенційні конфлікти мають вирішуватися через обов’язковий арбітраж, що суттєво звужує можливості судового захисту для акціонерів.

    Фахівці з корпоративного права зазначають, що подібна конструкція практично виключає класичні механізми акціонерного впливу. Юристи наголошують, що поєднання суперголосів, обмеження судових позовів та жорсткого контролю інсайдерів формує модель, яка мінімізує підзвітність керівництва перед ринком. Саме тому частина експертів уже називає запропоновану систему однією з найзакритіших серед великих публічних компаній.

    Показовим є й те, що SpaceX реєструється у штаті Техас, який останніми роками активно конкурує з іншими юрисдикціями США за лояльність великих корпорацій. Техаське корпоративне право дозволяє значно обмежувати можливості активних інвесторів впливати на управління компаніями, ускладнює процедури ініціювання акціонерних резолюцій та захищає керівництво від так званих ворожих поглинань. Саме після юридичних суперечок у Делавер, де суд скасував компенсаційний пакет Маска в 55,8 млрд доларів для Tesla, низка компаній, пов’язаних із Маском, почала переходити до техаської юрисдикції.

    Аналітики зазначають, що цей крок має стратегічний характер і спрямований на зменшення регуляторних ризиків та судового тиску на керівництво компанії. Водночас така модель викликає дискусії у фінансовій спільноті, оскільки вона суттєво змінює баланс між інтересами засновників і публічних інвесторів.

    Попри жорсткі умови, інтерес до IPO SpaceX залишається надзвичайно високим. За оцінками, компанія може залучити до 75 мільярдів доларів і отримати ринкову оцінку на рівні приблизно 1,75 трильйона доларів. Це може зробити розміщення найбільшим в історії фондового ринку, випередивши всі попередні технологічні IPO.

    Експерти пояснюють високий інтерес інвесторів масштабом впливу SpaceX на глобальну індустрію. Компанія є ключовим гравцем у космічних запусках, розвиває супутниковий інтернет Starlink і активно працює над програмою надважкої ракети Starship, яка має стати основою майбутніх міжпланетних місій, зокрема до Марс. Саме потенціал цих проєктів змушує інвесторів розглядати участь в IPO навіть попри суттєве обмеження їхніх корпоративних прав.

    Водночас частина експертів попереджає, що така модель може створити прецедент для інших технологічних гігантів, які також можуть прагнути залучати капітал, зберігаючи при цьому максимальний контроль засновників. У цьому контексті SpaceX може стати прикладом нового типу публічних компаній, де інвестори отримують доступ до капіталізації зростання, але мінімальний вплив на управління.

    Аналітики підкреслюють, що попри всі юридичні та корпоративні обмеження, саме очікування стрімкого зростання SpaceX і її домінування у стратегічних секторах економіки робить компанію однією з найпривабливіших для глобальних інвесторів, навіть за умов безпрецедентного рівня концентрації влади в руках засновника.

  • Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив російському Газпрому у скасуванні арбітражного рішення, за яким компанія має виплатити НАК «Нафтогаз України» понад 1,4 млрд доларів.

    Суд повністю відхилив заяву російської компанії щодо рішення міжнародного арбітражу від 16 червня 2025 року. Арбітражний трибунал раніше постановив, що Газпром має сплатити Нафтогазу заборгованість за послуги з організації транспортування природного газу, а також нараховані відсотки.

    Крім того, Федеральний Верховний суд зобов’язав російську компанію покрити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків. Також Газпром має компенсувати Нафтогазу ще 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час розгляду справи у Верховному суді.

    Російська компанія намагалася оскаржити рішення арбітражу. У липні 2025 року Газпром подав заяву про його скасування та одночасно просив суд призупинити виконання рішення до завершення розгляду справи.

    Однак у листопаді 2025 року швейцарський суд відмовив у призупиненні виконання рішення. Після розгляду справи по суті суд остаточно відхилив скаргу російської компанії.

    Арбітражний спір між Нафтогазом і Газпромом виник через недоплату за транзитним контрактом. У вересні 2022 року українська компанія звернулася до міжнародного арбітражу через порушення умов договору.

    У червні 2025 року арбітражний трибунал у Швейцарії ухвалив рішення на користь Нафтогазу, зобов’язавши Газпром виплатити українській стороні 1,37 млрд доларів.

    На тлі цього спору обсяги транзиту російського газу через українську газотранспортну систему різко скорочувалися. Зокрема, у червні 2022 року транзит до Європи впав до історичного мінімуму — 1,25 млрд кубометрів, що утричі менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

    За підсумками 2021 року загальний обсяг транзиту російського газу через українську газотранспортну систему до Європи зменшився на 25,4% — до 41,6 млрд кубометрів.

  • Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол дедалі частіше використовується не лише як спортивна арена, а й як зручний інструмент для масштабних фінансових операцій. За даними НОН-СТОП, спонсорські контракти з гемблінг-компаніями та букмекерським ринком створюють значні грошові потоки, які обертаються у умовах послабленого податкового та фінансового контролю.

    ФК «Динамо» Київ протягом багатьох років демонструє ознаки системного ухилення від оподаткування. Частина виплат тренерам, співробітникам та залученим особам здійснюється неофіційно, а реальні розміри зарплат, бонусів і премій не відображаються у звітності. Це призводить до заниження податку на прибуток та несплати єдиного соціального внеску, а практика має повторюваний характер.

    Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

    Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

    Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

    Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

    За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.