У столиці України виявили унікальний об’єкт міської історії — старовинну хатину, якій, за оцінками дослідників, може бути понад сто років. Будинок буквально «затиснутий» між сучасними торговельно-розважальними центрами на Борщагівці й став несподіваною знахідкою навіть для місцевих мешканців. Про це повідомляє ТСН.ua. Цей випадок уже охрестили «київським Шанхаєм» — за аналогією з китайським мегаполісом, де серед хмарочосів іноді залишаються поодинокі старі будівлі.
Йдеться про невеликий одноповерховий будинок під бляшаним дахом, який розташований у промисловій зоні між сучасною забудовою. Через щільну забудову та обмежений доступ його практично неможливо побачити з вулиці — хатину видно лише з верхніх поверхів паркінгу або через вікна прилеглого спортцентру.
Несподівану знахідку зробив дослідник міської інфраструктури Кирило Степанець. За його словами, він помітив дах будівлі випадково під час тренування. Зацікавившись, він почав вивчати місцевість і дійшов висновку, що споруда може бути значно старішою, ніж здається на перший погляд.
«Візуально це типова забудова початку ХХ століття. Є всі підстави вважати, що будинок існував ще до Другої світової війни», — зазначає дослідник.
Його припущення підтверджують і історики. Києвознавець Михайло Кальницький пояснює, що ця територія колись була частиною приватного сектору з невеликими садибами. За його словами, на планах забудови Києва 1920-х років ця хата вже позначена.
«На мапі 1925 року цей будинок уже існує. Там був провулок від Борщагівської вулиці, який вів до невеликої садиби. Це типовий приклад передміської забудови того часу», — розповідає Кальницький.
Сьогодні важко уявити, але ще сто років тому ця частина міста була фактично селом. Вулиця Борщагівська не мала централізованого водопостачання, а мешканці користувалися колодязями. Саме таку атмосферу описував у своїх творах відомий дитячий письменник Микола Носов, автор «Незнайки», який у дитинстві жив у цьому районі.
У своїй автобіографічній повісті він згадував Борщагівку як тихе передмістя з палісадниками, вузькими вулицями та сільським укладом життя. Тож знайдена хатина може бути своєрідним «живим свідком» тієї епохи.
Історія цієї ділянки міста відображає загальну трансформацію Києва. У другій половині ХХ століття тут з’явилися промислові підприємства, зокрема Редукторний завод. Після його закриття територію почали активно забудовувати — з’явилися торговельні центри, паркінги та житлові комплекси.
Попри це, стара хата дивом збереглася. Фахівці припускають, що вона могла залишитися через юридичні або технічні нюанси, які ускладнили її знесення. Наразі будівля, ймовірно, не використовується за призначенням — доступ до неї обмежений, а територія обгороджена.
Цей випадок порушує важливе питання збереження історичної спадщини у великих містах. Київ стрімко змінюється, і подібні об’єкти часто зникають без належної фіксації чи охорони. У той же час саме такі будівлі дозволяють відчути зв’язок із минулим і зрозуміти, яким було місто до масштабної урбанізації.
Експерти наголошують: навіть якщо будинок не має офіційного статусу пам’ятки, він може мати значну культурну та історичну цінність. Тому питання його подальшої долі залишається відкритим — чи буде він збережений, чи зникне під тиском нової забудови.
Наразі ця хатина стала своєрідним символом контрастів сучасного Києва: між склом і бетоном мегаполіса вона нагадує про інше місто — тихе, провінційне, з криницями, садами і зовсім іншим ритмом життя.
І поки більшість киян навіть не підозрюють про її існування, ця маленька будівля продовжує стояти — як мовчазний свідок столітньої історії.
