Daypolitico

Позначка: армія рф

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2026 року Росія може втратити ще близько 300 тисяч військовослужбовців загиблими. За його оцінкою, якщо такий сценарій реалізується, сукупна кількість російських військових, загиблих за роки великої війни, може наблизитися до одного мільйона. Цю оцінку глава держави озвучив в інтерв’ю CBC News, говорячи про масштаби людських втрат Росії та про те, наскільки довго Кремль здатен продовжувати війну за нинішньої інтенсивності бойових дій.

    Зеленський наголосив, що його оцінка стосується саме загиблих, а не загальних втрат, до яких зазвичай включають також поранених, зниклих безвісти та полонених. «Ми вважаємо, що вони цього року втратять 300 тисяч. Йдеться про загиблих», — сказав він. За словами президента, в такому разі загальна кількість загиблих російських військових за п’ять років війни може сягнути приблизно одного мільйона.

    Ця цифра є оцінкою української сторони і не може бути незалежно підтверджена в реальному часі. Росія не публікує повної актуальної статистики своїх втрат, а різні незалежні та західні оцінки суттєво відрізняються залежно від методики підрахунку. Саме тому цифри щодо загиблих варто розглядати не як остаточний встановлений підсумок, а як прогноз, озвучений президентом України.

    Незалежний проєкт Mediazona спільно з Російською службою BBC станом на 11 вересня 2026 року підтвердив за відкритими джерелами понад 248 тисяч імен російських військовослужбовців, загиблих у війні. Автори проєкту прямо зазначають, що цей список не є повним, оскільки базується лише на смертях, які вдалося підтвердити через некрологи, повідомлення родичів, регіональні медіа та офіційні оголошення.

    Ще в липні 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS оцінював загальні бойові втрати Росії приблизно у 1,4 млн осіб, із яких 400–450 тисяч могли становити загиблі. За оцінкою аналітиків, у першій половині 2026 року російські війська втрачали в середньому 30–34 тисячі осіб на місяць убитими, пораненими та зниклими безвісти.

    Британська сторона озвучує ще вищу оцінку саме загиблих. Начальник Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон 12 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні могли загинути понад 500 тисяч російських військових, а сукупні втрати Росії він оцінив приблизно у 1,5 млн осіб.

    Таким чином, твердження Зеленського про перспективу наближення до мільйона загиблих значно перевищує підтверджені незалежні підрахунки на сьогодні, однак воно є прогнозом на майбутнє і базується на українській оцінці інтенсивності втрат РФ. Незалежно перевірити саме такий прогноз зараз неможливо.

    При цьому українська розвідка останнім часом повідомляла про серйозні проблеми Росії з поповненням армії. Наприкінці серпня Офіс президента оприлюднив дані ГУР та Служби зовнішньої розвідки, згідно з якими Москва розглядає можливість додаткової мобілізації близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027-му. У Києві це пов’язують із високими втратами та уповільненням набору контрактників.

    CSIS також оцінював, що у 2026 році темпи російських втрат могли вже перевищувати темпи рекрутингу. За підрахунками центру, Росія набирала приблизно 27 тисяч нових військовослужбовців на місяць, тоді як загальні бойові втрати становили понад 30 тисяч. Якщо така тенденція зберігатиметься, Кремлю доведеться або збільшувати масштаби набору, або дедалі активніше використовувати мобілізаційні механізми.

    У тому ж інтерв’ю Зеленський висловив свою оцінку причин, через які Володимир Путін продовжує війну. Президент України припустив, що російський лідер недостатньо відчуває внутрішній суспільний тиск через людські втрати, але такий тиск, на думку Зеленського, уже починає формуватися.

    Окремо президент пов’язав небажання Кремля завершувати війну із внутрішньополітичними ризиками для російської влади. За його версією, Путін може побоюватися ситуації, за якої сотні тисяч військовослужбовців повернуться з фронту без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

    Це є політичною оцінкою Зеленського, а не встановленим фактом щодо мотивів Путіна. Публічних даних, які дозволяли б незалежно підтвердити, що саме страх перед демобілізованими військовими є головною причиною продовження війни, немає.

    Як приклад Зеленський згадав заколот ПВК «Вагнер» у червні 2023 року. Тоді сили Євгена Пригожина захопили військові об’єкти у Ростові-на-Дону і рушили в напрямку Москви, перш ніж похід був зупинений після домовленостей. Президент України звернув увагу, що навіть відносно невелика організована група озброєних людей створила для Кремля серйозну кризу, а масове повернення фронтовиків потенційно може мати значно більші соціальні наслідки.

    Водночас масштаб таких ризиків передбачити складно. Російська влада активно розширює систему виплат військовим і їхнім сім’ям, ветеранські програми та регіональні механізми підтримки, намагаючись інтегрувати учасників війни в державну систему. Одночасно Кремль зберігає жорсткий контроль над політичним простором, медіа та протестною активністю.

    Зеленський уже раніше пов’язував можливі майбутні втрати Росії з боротьбою за Донбас. У березні він заявляв, що спроба повністю захопити українські території Донбасу могла б коштувати російській армії від 300 тисяч до одного мільйона військових залежно від інтенсивності та тривалості наступальних дій.

    Ситуація на фронті у 2026 році при цьому залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін. За оцінкою CSIS, російське просування на ключових напрямках у першій половині року було дуже повільним: десятки метрів на добу на окремих ділянках. Навесні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила, що аналітики пов’язували з активнішим використанням Україною дронів і ударів по російській логістиці.

    Паралельно війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Україна посилила далекобійні удари по російських НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. Reuters повідомляє, що в перші вісім місяців 2026 року російський нафтопереробний завод успішно атакували в середньому раз на три дні. Частина найбільших підприємств була змушена скорочувати або повністю зупиняти виробництво.

    Росія у відповідь посилила удари по українській енергетиці, промисловості, логістиці та цивільній інфраструктурі. За останні тижні такі атаки призвели до численних жертв серед мирного населення та значних економічних збитків. Reuters оцінював прямі пошкодження української інфраструктури у 2026 році майже у $10 млрд, а ширший негативний ефект атак і фактичного блокування портів — приблизно у 1,5% ВВП.

    На цьому тлі тривають і спроби відновити дипломатичний процес. Вашингтон запропонував Україні та Росії взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку лише за умови, що США зможуть забезпечити реальну й довгострокову готовність Москви виконувати домовленість.

    Попри заяви про можливу деескалацію, бойові дії не припинилися. Уже після появи пропозиції сторони продовжували завдавати ударів по енергетичних та економічних об’єктах одна одної.

    Саме в цьому контексті заява Зеленського про 300 тисяч потенційних нових загиблих виглядає не лише як оцінка нинішньої ситуації, а й як аргумент щодо ціни продовження війни для Москви. Український президент фактично стверджує, що за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій Росія продовжуватиме платити дедалі більшу людську ціну.

    Проте точне число загиблих російських військових залишається одним із найскладніших для перевірки показників цієї війни. Найнадійніші відкриті підрахунки фіксують лише підтверджені імена, тоді як статистичні та розвідувальні оцінки дають значно більші цифри. Російська влада актуальної повної статистики не оприлюднює.

    Тому прогноз Зеленського про ще 300 тисяч загиблих до кінця 2026 року слід подавати саме як оцінку президента України, а не як встановлений майбутній результат. Натомість незалежні дані підтверджують головну тенденцію: людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч загиблих і понад мільйоном загальних бойових втрат, а темпи виснаження армії залишаються дуже високими.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії дедалі більше ознак свідчать про посилення мобілізаційної готовності. На тлі зниження темпів набору контрактників Кремль, імовірно, шукає нові способи поповнення армії, зокрема через підготовку інфраструктури військового обліку, залучення роботодавців та створення резерву трудових мігрантів.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За даними української розвідки, в російському інформаційному просторі останнім часом з’являється дедалі більше сигналів, які можуть свідчити про підготовку влади РФ до посилення мобілізаційних заходів.

    Однією з головних ознак у СЗРУ називають уповільнення темпів набору військовослужбовців за контрактом.

    За словами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, у січні-червні 2026 року контракти з Міністерством оборони Росії підписали близько 200 тисяч осіб, ще 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року ці показники перевищували 210 тисяч контрактників та 18 тисяч добровольців.

    Водночас, як зазначає німецький дослідник Яніс Клюге, реальне скорочення темпів набору навесні могло досягати близько 20%.

    Ще одним показником можливої підготовки до мобілізації в українській розвідці називають різке збільшення кількості вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку.

    Наприкінці липня на російській платформі HeadHunter було опубліковано понад 2,5 тисячі таких вакансій, причому майже третина з них з’явилася лише протягом останнього тижня.

    Працівників шукають у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Нижньому Новгороді, Бєлгороді, Казані, Уфі, Краснодарі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Хабаровську.

    Серед роботодавців — великі державні компанії та підприємства, зокрема “Роскосмос”, “Почта России” та “Ростелеком”.

    Крім цього, за інформацією СЗРУ, губернатор Московської області розширив повноваження регіонального штабу, який відповідає за дії у разі мобілізації або запровадження воєнного стану.

    Також Міністерство праці Росії, як стверджує українська розвідка, рекомендує регіонам заздалегідь готувати трудових мігрантів для заміни працівників, яких у майбутньому можуть призвати до війська.

    Зростає і занепокоєння серед російського населення.

    За даними СЗРУ, протягом липня кількість пошукових запитів про мобілізацію в пошуковій системі “Яндекс” сягнула 1,2 мільйона.

    Водночас частка росіян, які оцінюють суспільні настрої як тривожні, за тиждень зросла з 53% до 57%.

    Окремо розвідка звернула увагу на різке збільшення попиту на оренду житла у Вірменії, який уже перевищує показники лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

    Попри це, у Службі зовнішньої розвідки зазначають, що наразі немає ознак підготовки до масштабної нової хвилі мобілізації резервістів.

    Зокрема, обсяги закупівель медичного майна та військового спорядження залишаються приблизно на рівні минулого року.

    На думку СЗРУ, до парламентських виборів Кремль навряд чи наважиться оголосити нову мобілізацію. Натомість дефіцит особового складу, ймовірно, намагатимуться компенсувати шляхом збільшення фінансових виплат, тиску на роботодавців, активнішого залучення добровольців та перекидання військових між різними підрозділами.

    Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що через нестачу охочих воювати російська влада дедалі частіше застосовує примусове вербування. За інформацією газети, чоловіків затримують на вулицях, залякують, застосовують фізичне насильство та погрожують кримінальним переслідуванням, щоб змусити їх підписати контракт із Міністерством оборони РФ.

  • Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили новий рекорд висоти перехоплення російського розвідувального безпілотника. Військовослужбовці 105-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України знищили російський БпЛА ZALA Z-20 на висоті 6858 метрів.

    Для ураження повітряної цілі українські захисники використали дрон-перехоплювач STING, розроблений командою «Дикі шершні». Відео операції оприлюднили самі розробники.

    Російські війська використовують безпілотники сімейства ZALA передусім для повітряної розвідки, спостереження за позиціями Сил оборони та пошуку потенційних цілей. Такі апарати можуть працювати на значній відстані та висоті, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами.

    Саме тому результат прикордонників є показовим. Російський розвідувальний апарат перебував на висоті понад 6,8 км — приблизно вдвічі вище за вершину Говерли. Однак оператору українського перехоплювача вдалося підняти STING до цілі та успішно її уразити.

    За інформацією «Диких шершнів», йдеться про рекордний показник висоти перехоплення для підрозділів, які працюють із такими системами.

    Розвідувальні БпЛА залишаються важливою складовою російської системи наведення та розвідки. Зокрема, вони можуть використовуватися для виявлення позицій українських військ, техніки, артилерії та інших об’єктів, а отримана інформація надалі може застосовуватися для завдання ударів.

    Через це знищення розвідника має значення не лише як ліквідація окремого безпілотника. Перехоплення такого апарата фактично позбавляє противника одного з інструментів спостереження за українськими позиціями.

    Особливістю нинішнього випадку стала саме висота польоту. Російська сторона намагається використовувати великі висоти як додатковий захист розвідувальних БпЛА, оскільки далеко не кожен FPV-перехоплювач здатний піднятися настільки високо, зберегти керованість, наздогнати ціль і мати достатній запас енергії для атаки.

    Рекорд у 6858 метрів демонструє, що зона роботи українських дронів-перехоплювачів поступово розширюється.

    STING створений українською волонтерською організацією «Дикі шершні» саме як засіб боротьби з російськими безпілотниками. Розвиток таких систем став одним із напрямів української протидії повітряній розвідці противника.

    Дрони-перехоплювачі мають важливу економічну перевагу: вони дозволяють у певних ситуаціях знищувати ворожі БпЛА без використання значно дорожчих зенітних ракет. Водночас ефективність конкретного перехоплення залежить від характеристик цілі, висоти, відстані, погодних умов, зв’язку та підготовки оператора.

    Особливо складним завданням залишається боротьба з розвідувальними безпілотниками, які працюють на великих висотах. Оператору перехоплювача необхідно не просто виявити та наздогнати апарат, але й правильно розрахувати маршрут зближення, враховуючи обмежений запас енергії дрона.

    У випадку з перехопленням ZALA Z-20 прикордонникам вдалося виконати це завдання на висоті, яка ще донедавна була надзвичайно складною для FPV-систем такого класу.

    Сам ZALA Z-20 належить до російських безпілотних комплексів розвідувального призначення. Апарати ZALA активно застосовуються російськими військами під час війни проти України разом з іншими розвідувальними платформами. Їхня головна небезпека полягає у можливості тривалого спостереження за територією та передачі розвідувальної інформації.

    Саме масове використання таких БпЛА змусило Україну активно розвивати окремий клас дешевших засобів протиповітряної оборони. FPV-перехоплювачі поступово перетворюються з експериментального рішення на один із практичних інструментів боротьби з російськими розвідниками.

    Рекорд прикордонників 105-го загону водночас показує, наскільки швидко розвивається технологічне протистояння у повітрі. Якщо раніше одним зі способів захисту розвідувальних БпЛА було збільшення висоти польоту, то розвиток українських перехоплювачів поступово зменшує ефективність цієї тактики.

    Показник 6858 метрів наразі став новою планкою для українських операторів, які застосовують STING проти російської повітряної розвідки.

  • Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Російський правитель Володимир Путін утретє від початку 2026 року збільшив штатну чисельність Збройних сил Росії. Відповідно до нового указу, загальний штат російської армії становитиме 2 мільйони 426 тисяч 130 осіб, із яких 1 мільйон 535 тисяч — безпосередньо військовослужбовці. Документ набере чинності 1 серпня.

    Указ, підписаний 27 липня, оприлюднили на офіційному російському порталі правової інформації. Він передбачає внесення змін до попереднього рішення Путіна від 12 червня 2026 року, яким чисельність армії РФ уже збільшували до 2 мільйонів 399 тисяч 130 штатних одиниць, зокрема до 1 мільйона 510 тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, за півтора місяця кількість військовослужбовців у штатній структурі російської армії зросла ще на 25 тисяч осіб. Загальний штат збільшився на 27 тисяч одиниць. Різниця між цими показниками пояснюється тим, що до загальної чисельності Збройних сил входять не лише військові, а й цивільний персонал, працівники адміністративних, медичних, технічних та інших служб.

    У Кремлі пояснили нове розширення створенням у складі Збройних сил РФ військово-будівельних підрозділів. Російські медіа зазначають, що подібні формування існували раніше, однак були розформовані у 2006 році. Тепер їх фактично відновлюють у структурі армії, що потребує додаткового особового складу та змін у системі управління.

    Військово-будівельні підрозділи можуть залучатися до зведення й відновлення військової інфраструктури, обладнання позицій, будівництва доріг, складів, казарм, укріплень, аеродромів та інших об’єктів. Водночас у самому указі не розкривається, де саме вони працюватимуть, скільки окремих частин планують сформувати та які завдання їм визначать.

    Окремо Путін встановив граничну чисельність центрального апарату Міністерства оборони РФ на рівні 13 400 штатних одиниць без урахування персоналу, який забезпечує охорону та обслуговування будівель. Із цієї кількості 4 930 посад відведено федеральним державним цивільним службовцям. Це може свідчити не лише про формування нових будівельних частин, а й про розширення адміністративного апарату для управління ними.

    Нове рішення стало вже третім збільшенням штатної чисельності Збройних сил Росії від початку 2026 року. У березні Путін встановив загальну чисельність війська на рівні 2 мільйонів 391 тисячі 770 осіб, серед яких було 1 мільйон 502 тисячі 640 військовослужбовців. Порівняно з попереднім показником кількість військових тоді збільшили на 2 640 осіб.

    Наступне збільшення відбулося 12 червня. Загальний штат армії РФ зріс до 2 мільйонів 399 тисяч 130 осіб, а кількість військовослужбовців — до 1 мільйона 510 тисяч. Тоді військову складову збільшили ще на 7 360 осіб. Причини цього рішення в тексті указу детально не пояснювали.

    Після липневого указу сукупне збільшення від початку року становить 32 360 військовослужбовців. Якщо враховувати загальну штатну чисельність, зростання з березня становить понад 34 тисячі одиниць.

    Водночас збільшення штатного ліміту не означає, що всі нові посади вже заповнені. Указ визначає максимальну структуру армії, яку Міноборони РФ отримує право комплектувати. Реальна чисельність військових може бути меншою через втрати у війні проти України, нестачу контрактників, звільнення зі служби та проблеми з набором особового складу.

    Російська влада намагається поповнювати військо переважно за рахунок контрактників, пропонуючи їм значні одноразові виплати та регіональні надбавки. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв наприкінці квітня заявляв, що від початку 2026 року контракти з російською армією нібито підписали 127 тисяч людей, а ще близько 10 тисяч вступили до так званих добровольчих формувань. Перевірити ці дані з незалежних джерел неможливо.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін збільшував штатну чисельність Збройних сил уже шість разів. Поступове нарощування відбувається на тлі значних російських втрат, розширення сухопутних військ, створення нових армійських корпусів, дивізій та військових округів, а також прагнення Кремля забезпечити тривале ведення війни.

    Саме по собі липневе рішення не є оголошенням нової хвилі мобілізації. Указ не містить положень про призов громадян із запасу, не визначає мобілізаційних квот і не встановлює механізму заповнення додаткових 25 тисяч військових посад. Комплектувати їх можуть контрактниками, строковиками, чинними військовими, переведеними до нових підрозділів, або особовим складом, який раніше формально перебував в інших структурах.

    Водночас збільшення штатної чисельності створює юридичну та фінансову основу для подальшого набору людей. Уряд РФ має передбачити Міністерству оборони додаткове фінансування на грошове забезпечення, харчування, форму, проживання, техніку та утримання нових формувань.

    На тлі нового указу в Україні також звертають увагу на заяви про можливі подальші мобілізаційні рішення Кремля. Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що російське керівництво може розглядати масштабний призов після виборів до Державної думи та намагатися залучити від 300 до 500 тисяч осіб. Офіційно Москва таких планів не підтверджувала, тому наразі йдеться про оцінку української сторони, а не про оголошене рішення.

    Отже, новий указ Путіна передусім закріплює відновлення військово-будівельних формувань і збільшує дозволену кількість військовослужбовців на 25 тисяч. Проте це рішення вписується у ширшу тенденцію: Росія продовжує розширювати військову структуру, збільшувати витрати на армію та готувати кадрову й інфраструктурну базу для тривалого протистояння.

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    Росія восени цього року може розпочати масштабну мобілізацію, у межах якої планують залучити понад 500 тисяч осіб. За оцінкою української сторони, частину мобілізованих можуть відправити на фронт уже протягом перших двох тижнів після призову, тоді як інші проходитимуть короткострокову підготовку для можливого відкриття нового напрямку бойових дій.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі.

    За словами Коваленка, російське військово-політичне керівництво вже формує плани щодо проведення масштабної мобілізаційної кампанії восени.

    «Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій у перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – заявив він.

    За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації, найближчі місяці можуть стати одним із найнапруженіших періодів війни. Він вважає, що восени та взимку українським Силам оборони доведеться протистояти масштабним наступальним діям російських військ.

    Коваленко наголосив, що майбутні бойові дії можуть характеризуватися інтенсивними піхотними боями із широким застосуванням безпілотників, керованих авіаційних бомб, артилерії та інших сучасних засобів ураження.

    За його словами, саме тому Україна має бути готовою до складного осінньо-зимового періоду на фронті, коли Росія може спробувати компенсувати власні втрати за рахунок масового поповнення особового складу.

    Питання нової хвилі мобілізації в Росії вже неодноразово порушувалося українським керівництвом. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Державної думи Росії Кремль може вдатися до нового масштабного призову громадян. На його думку, це дозволить російській владі зменшити витрати на залучення контрактників, яким необхідно виплачувати значно більші грошові винагороди.

    Про підготовку Росії до нової мобілізаційної кампанії раніше також повідомляли в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За інформацією української розвідки, російська влада проводить приховані заходи для підготовки до подальшого збільшення чисельності армії, необхідної для продовження війни проти України.

    Водночас офіційна Москва продовжує уникати будь-яких заяв про можливість проведення загальної мобілізації. Експерти пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо негативної реакції суспільства, адже попередня хвиля мобілізації восени 2022 року викликала значний суспільний резонанс і масовий виїзд громадян з країни.

    За даними української сторони, російська влада також продовжує використовувати інші механізми поповнення армії. Зокрема, повідомлялося, що регіональна влада РФ чинить тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи забезпечити визначену кількість людей для участі у війні проти України. У випадках, коли виконати такі вимоги неможливо, підприємцям нібито пропонують сплачувати значні кошти замість направлення працівників до війська.

    На цей момент офіційного підтвердження інформації про підготовку мобілізації чисельністю понад 500 тисяч осіб з боку російської влади немає. Озвучені дані базуються на заяві керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • Росія будує нову військову базу біля Фінляндії

    Росія будує нову військову базу біля Фінляндії

    Росія розпочала будівництво нової великої військової бази у селі Нова Вілга під Петрозаводськом, у безпосередній близькості до східного кордону Фінляндії. За даними фінського видання Yle, йдеться про перший із радянських часів повністю новий військовий об’єкт такого масштабу в цьому регіоні, який зводиться з нуля, а не на основі модернізації старої інфраструктури.

    Інформація базується на супутникових знімках, а також коментарях військового експерта, колишнього офіцера фінської розвідки Марко Еклунда, який проаналізував темпи та характер будівництва. За його оцінками, активна фаза робіт почалася навесні 2026 року та нині триває з високою інтенсивністю.

    На території майбутнього військового містечка вже ведеться зведення щонайменше десятка великих казарм, а також допоміжних адміністративних і інфраструктурних об’єктів. Будівельні роботи охоплюють значну площу, що свідчить про довгостроковий характер проєкту та його стратегічне значення.

    Супутникові знімки показують, що підготовчі роботи розпочалися раніше, ніж основне будівництво. Перші вирубки лісу в районі майбутнього гарнізону зафіксували ще у листопаді 2025 року. Згодом, узимку, стартували масштабні земляні роботи, після чого територія почала швидко перетворюватися на будівельний майданчик військового призначення.

    Аналітики зазначають, що масштаби проєкту є нетиповими для Петрозаводська та прилеглих районів. У попередні роки російська армія в цьому регіоні переважно займалася реконструкцією радянських об’єктів або точковим розширенням існуючих баз. Поточне ж будівництво фактично означає створення нового військового гарнізону повного циклу.

    На супутникових знімках вже можна чітко розрізнити елементи майбутньої бази: штабні будівлі, плац для стройової підготовки, а також лінійно розташовані казарми. За даними Yle, саме зі зведення штабу почали реалізацію проєкту, що вказує на пріоритетність командної структури.

    Марко Еклунд зазначає, що будівлі казарм відповідають типовим стандартам російської військової архітектури. Це споруди заввишки три–чотири поверхи, розміром приблизно 65 на 24 метри. Кожна з них має близько 1500 квадратних метрів площі на поверх, що дозволяє розміщувати значну кількість особового складу.

    За попередніми оцінками експерта, нова база може бути розрахована на 4–6 тисяч військовослужбовців. Такий масштаб відповідає мотострілецькій бригаді або ядру новоствореної мотострілецької дивізії. Росія, за даними аналітиків, паралельно формує подібні з’єднання у Республіці Карелія та інших регіонах поблизу кордонів НАТО.

    Російська влада офіційно підтвердила факт будівництва наприкінці травня 2026 року. Тоді об’єкт відвідав заступник міністра оборони РФ Павло Фрадков, який провів інспекцію ходу робіт. За даними Міноборони Росії, на території комплексу планується зведення понад 50 об’єктів різного призначення.

    Серед них — казарми, житлові будинки для військовослужбовців та їхніх сімей, спортивна інфраструктура, навчальні майданчики, а також допоміжні адміністративні споруди. Таким чином, об’єкт фактично формує повноцінне військове містечко із замкненим життєвим циклом.

    Експерти розглядають цей проєкт як частину ширшої тенденції мілітаризації північно-західного напрямку Росії після вступу Фінляндії до НАТО. Регіон Карелії та Мурманської області останніми роками став одним із пріоритетних у планах російського військового командування.

    Марко Еклунд наголошує, що хоча масштаби будівництва виглядають значними, це не означає появу негайної військової загрози. За його словами, формування боєздатного угруповання потребує часу, ресурсів та підготовки.

    «Загроза формується з наміру та можливостей. Можливості значно зростуть, коли ці підрозділи будуть повністю сформовані. Але це не відбувається миттєво», — пояснює експерт.

    Він підкреслює, що для реального функціонування нових військових частин необхідно не лише збудувати інфраструктуру, але й забезпечити технікою, набрати особовий склад та провести навчання. Це процес, який може тривати роками та потребує значних фінансових і організаційних ресурсів.

    «Потрібно побудувати інфраструктуру, закупити техніку, набрати людей і навчити їх. Лише тоді ці війська стануть реально боєздатними. Сучасну армію не створюють швидко — це довгий і дорогий процес», — додає він.

    Окремо експерт звертає увагу на те, що повномасштабна війна проти України суттєво впливає на темпи військового будівництва Росії. Значна частина ресурсів та уваги російського військового керівництва наразі зосереджена на українському напрямку, що обмежує можливості швидкого розгортання нових сил на північному заході.

    Раніше супутникові дані вже фіксували активність російських військових у прикордонних районах із Фінляндією. Зокрема, у 2023 році повідомлялося про будівництво нових ангарів у Петрозаводську та гарнізоні Алакуртті.

    У 2025 році стало відомо про створення військового містечка для артилерійської бригади в Кандалакші, а також про накопичення інженерної техніки поблизу фінського кордону.

    На початку 2026 року фінські ЗМІ також повідомляли про відновлення радянського гарнізону «Рибка» у Петрозаводську, який може бути використаний для розміщення частин 44-го армійського корпусу Ленінградського військового округу чисельністю до 15 тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, нова база у Новій Вілзі розглядається аналітиками як ще один елемент системного посилення військової інфраструктури Росії вздовж кордонів із країнами НАТО, що перебуває під постійним моніторингом західних розвідок та супутникового спостереження.