Daypolitico

Позначка: Арсен Жумаділов

  • Кадрові зміни: Артем Романюков очолить державну агенцію

    Кадрові зміни: Артем Романюков очолить державну агенцію

    Громадський діяч, експерт у сфері реформ та військовослужбовець Артем Романюков обійме посаду керівника державної агенції. Це призначення спрямоване на посилення прозорості, підзвітності та впровадження сучасних стандартів управління у відомстві.

    Ключові деталі та пріоритети призначення

    • Нове призначення: Артем Романюков очолить агенцію, взявши під особистий контроль реформування її операційних та стратегічних процесів.
    • Досвід та бекграунд: Романюков відомий тривалою антикорупційною діяльністю, експертизою у сфері публічних закупівель та аналітики, а також досвідом служби в лавах Збройних сил України.
    • Ключові завдання: Серед основних пріоритетів нової команди — автоматизація та диджиталізація процесів, забезпечення максимальної відкритості діяльності та підвищення ефективності використання ресурсів.

    З заяви Артема Романюкова:

    «Очолити агенцію в цей відповідальний час — це великий виклик і висока відповідальність. Наші головні орієнтири — це абсолютна прозорість дій, підзвітність суспільству та ефективність кожного ухваленого рішення».

     

  • Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.

    За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.

    Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.

    Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.

    Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.

    Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.

    Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.

  • Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Генеральний директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов готується залишити посаду. За наявною інформацією, він подав заяву про звільнення з 1 вересня 2026 року. Одним із можливих кандидатів на тимчасове керівництво структурою називають Артема Романюкова, який зараз очолює Директорат політики закупівель Міністерства оборони України.

    Можливе звільнення керівника АОЗ має значно більше значення, ніж звичайна кадрова перестановка. Агенція є одним із ключових елементів системи забезпечення Сил оборони та працює із закупівлями озброєння, військової техніки й інших критично необхідних для війська товарів. Останніми роками держава послідовно перебудовувала систему оборонних закупівель, намагаючись одночасно прискорити постачання для фронту, збільшити конкуренцію та посилити контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Як Жумаділов очолив АОЗ

    Арсен Жумаділов був офіційно призначений директором Агенції оборонних закупівель у березні 2025 року. До цього він керував іншою закупівельною організацією Міністерства оборони — Державним оператором тилу. Після переходу Жумаділова до АОЗ тимчасовим керівником ДОТ став Андрій Созанський.

    Призначення відбулося в період серйозної перебудови системи оборонних закупівель. АОЗ відповідала насамперед за закупівлі озброєння та військової техніки, тоді як ДОТ забезпечував тилові потреби армії.

    За час керівництва Жумаділова агенція розширювала використання конкурентних процедур та електронних інструментів. Зокрема, для постачальників запустили механізм «єдиного вікна», через який компанії могли проходити верифікацію та подавати інформацію про продукцію для потреб оборони. У Міноборони пояснювали цей крок необхідністю зробити взаємодію держави з виробниками більш передбачуваною та пришвидшити опрацювання пропозицій.

    АОЗ також почала завчасно проводити закупівельні процедури на наступний бюджетний рік, щоб зменшити ризик пауз у постачанні необхідного майна військовим на початку року.

    АОЗ отримала дедалі більшу роль у військових закупівлях

    За останній рік функції закупівельної структури продовжували розширюватися. У січні 2026 року Міноборони повідомляло, що АОЗ здійснюватиме також тилові закупівлі для Державної спеціальної служби транспорту. Йшлося, зокрема, про продукти харчування та речове майно.

    Одночасно збільшувалася частка продукції українських підприємств у державних закупівлях для війська. Міністерство оборони повідомляло, що частка українських виробників у закупівлях товарів військового призначення сягнула 82%.

    Ще одним напрямом стали відкриті конкурентні процедури. За даними Міноборони, застосування відкритих тендерів у закупівлях дозволило отримати майже 16 млрд грн економії, а вивільнені ресурси могли спрямовуватися на додаткові потреби Сил оборони.

    У 2026 році АОЗ також отримала можливість працювати з новими механізмами закупівель техніки. Наприклад, у квітні агенція отримала статус централізованої закупівельної організації для придбання пікапів для ЗСУ. Така модель передбачала єдині правила роботи з постачальниками та мала прискорити отримання автомобілів військовими частинами.

    Хто такий Артем Романюков

    У разі звільнення Жумаділова тимчасове керівництво АОЗ може перейти до Артема Романюкова.

    Артем Романюков/Facebook

    Романюков уже безпосередньо працює із системою оборонних закупівель. У структурі Міністерства оборони він очолює Директорат політики закупівель. У червні 2026 року Міноборони саме в такій якості називало його серед учасників обговорення переходу оборонних закупівель на конкурентні процедури.

    Він також представляв Україну в міжнародних проєктах, пов’язаних із закупівлями для сектору оборони. Зокрема, Романюков брав участь у створенні CORPUS — міжнародної коаліції закупівельних агенцій, до якої разом з Україною долучилися Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція та Велика Британія.

    Романюков також представляв Міноборони під час роботи над підвищенням прозорості оборонних закупівель. Зокрема, на профільних зустрічах за участю державних органів і представників НАТО він презентував практику конкурентних закупівель боєприпасів, яка дозволяла спрямовувати отриману економію на придбання додаткових снарядів.

    Таким чином, у разі його призначення тимчасовим керівником АОЗ структура отримає управлінця, який уже залучений до формування державної політики у сфері оборонних закупівель.

    Кадрова зміна відбувається під час реформи закупівель

    Момент для можливої зміни керівництва Агенції оборонних закупівель є особливо важливим. Міністерство оборони зараз продовжує переводити дедалі більшу частину закупівель на конкурентні процедури. У червні відомство оголосило про подальше розширення використання тендерів, назвавши серед головних принципів нової моделі прозорість, якість та ефективність.

    Паралельно розвиваються цифрові механізми забезпечення військових, міжнародна координація закупівель та прямі інструменти роботи з українськими виробниками.

    Лише наприкінці липня Жумаділов продовжував публічно виконувати функції директора АОЗ. Зокрема, Міноборони називало його керівником агенції під час повідомлення про роботу міжнародної коаліції CORPUS.

    А 13 серпня Міністерство оборони повідомило про подальше розширення Prozorro Market для закупівель військових частин: у каталозі вже були доступні 15 категорій товарів оборонного призначення — від бронежилетів до окремих видів спорядження.

    Тому зміна керівника відбуватиметься, якщо буде остаточно оформлена, не в період паузи, а на тлі активної перебудови всієї закупівельної системи.

    Ключовим питанням стане те, чи означатиме відставка Жумаділова зміну підходів до роботи агенції або ж нове керівництво продовжить уже запущені реформи.

    Поки ж Арсен Жумаділов залишається чинним керівником Агенції оборонних закупівель. Остаточне підтвердження його відставки має з’явитися після відповідного рішення та кадрового оформлення з боку Міністерства оборони.

  • З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.

    З першою частиною нашого розслідування можна детально ознайомитись за посиланням: Бэкграунд популярного бренду – Від ОЗУ Арташі до виробника дронів “Генерал Черешня”

    В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим,  співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі  сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.

    Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова

    Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.

    Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.

    Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.

    ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail

    Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.

    Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР

    Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.

    ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки

    Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.

    Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.

    З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.

    Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.

    Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА –  Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.

    Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина  – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.

    Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим

    У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.

    Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.

    Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.

    Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.

    Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова 

    Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.

    Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.

    Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня –  Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.

    Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.

    ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді

    Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.

    Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.

    Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    У Господарському суді міста Києва вирішили проводити у закритому режимі розгляд справи щодо стягнення майже 100 млн гривень штрафних санкцій зі скандальної компанії ТОВ «Мілікон ЮА».

    Йдеться про контракт на постачання бронежилетів для Міністерства оборони України, який раніше викликав суспільний резонанс через можливі порушення та сумнівну якість продукції.

    Під час судового засідання представник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) звернувся до суду з проханням проводити розгляд справи у закритому режимі. У відомстві пояснили це ризиком оприлюднення інформації, яка може містити адреси військових частин.

    Суддя погодився з аргументами представника АОЗ, після чого ухвалив рішення про закритий формат розгляду справи.

    При цьому контракт із компанією «Мілікон ЮА», навколо якого виник скандал, був публічним і раніше оприлюднювався у системі державних закупівель Prozorro.

    Позов стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 97,34 млн гривень, які держава вимагає від компанії після розірвання контракту. Станом на сьогодні ці кошти до бюджету не сплачені.

    Скандал навколо постачання бронежилетів виник після появи так званих «плівок Міндіча». На оприлюднених записах, які стали публічними 10 листопада 2025 року, фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.

    На цих записах він нібито обговорює із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з компанією «Мілікон ЮА».

    У розмові, що стала відомою широкій публіці, співрозмовник, якого називають «Карлсон», звертається до міністра зі словами: «Реши этот вопрос, прошу тебя, или это п…ц какой-то будет».

    Після оприлюднення записів Центр протидії корупції звернувся до наглядової ради закупівельної агенції із запитаннями щодо співпраці з компанією «Мілікон ЮА» та можливого стягнення штрафів за невиконання умов контракту.

    У відповідь наглядова рада повідомила, що ініціювала внутрішній аудит закупівлі бронежилетів.

    Вже 14 листопада 2025 року Агенція оборонних закупівель подала до Господарського суду Києва позов про стягнення штрафних санкцій із компанії «Мілікон ЮА».

    Контракт із фірмою було розірвано у серпні 2025 року. До цього якість поставлених бронежилетів також викликала питання, зокрема через повідомлення про їхню недостатню стійкість до ураження.

    Перше судове засідання у справі планували провести ще у січні 2026 року, однак його довелося перенести через повітряну тривогу.

    Тепер, після рішення суду про закритий режим слухань, громадськість може не отримати повної інформації про перебіг процесу та про те, чи буде компанія, пов’язана зі скандалом, притягнута до відповідальності.

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Поки українці перераховують останні гроші на потреби армії, у високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов у своїй декларації за липень задекларував виплату «компенсації» після звільнення – понад 2,36 млн гривень.

    Формально ця сума пояснюється умовами контракту. Але виникає питання – хто підписував документ, що дозволяє чиновнику після скандального звільнення отримати мільйони з державної казни, коли країна воює?

    Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

    Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

    Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

  • Корупційні схеми на оборонних закупівлях: як «Таланлегпром» отримує мільярдні контракти

    Корупційні схеми на оборонних закупівлях: як «Таланлегпром» отримує мільярдні контракти

    Колишній директор ДП «ДОТ» Арсен Жумаділов разом із наближеними бізнесменами, за даними джерел, створили організовану групу для розкрадання коштів у сфері оборонних закупівель. Схема вибудувана так, щоб підконтрольне ТОВ «Таланлегпром» стабільно перемагало в державних тендерах.

    У тендерній документації прописуються технічні умови, які унеможливлюють участь інших компаній. Це дозволяє «Таланлегпрому» фактично монополізувати ринок постачання взуття для армії. Лише у 2024–2025 роках компанія отримала понад 1,8 млрд грн держпідрядів.

    Продаж продукції здійснюється за штучно завищеними цінами. При цьому підприємство має доведену судом історію порушень антимонопольного законодавства, регулярні зриви постачань та навіть штрафи від силових структур.

    Значна частина прибутків переводиться через афілійовану структуру ТОВ «ВП “ЕВАС”», яка постачає сировину за цінами, завищеними на 50–100%. Такий механізм дозволяє мінімізувати податки і виводити гроші з бюджету у «тінь».

    «Таланлегпром» фактично перетворився на фасад для тіньових схем, використовуючи фіктивні компанії та договори для приховування реальних доходів. У результаті держава щороку втрачає сотні мільйонів гривень.

    Попри численні факти змови, ухилення від податків і зриви контрактів, правоохоронні органи роками закривають очі на діяльність компанії. У зв’язку з цим була подана скарга з вимогою провести перевірку всіх контрактів «Таланлегпрому» та афілійованих структур, а також притягнути винних до відповідальності.

  • Шмигаль може призначити заступником міністра одіозного Івана Гаврилюка

    Шмигаль може призначити заступником міністра одіозного Івана Гаврилюка

    Новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль, який лише нещодавно очолив відомство, ризикує розпочати свою каденцію з сумнівного рішення — за інформацією з джерел, він розглядає кандидатуру Івана Гаврилюка на посаду свого заступника. Наразі Гаврилюк вже працює радником міністра, але очікується, що призначення може відбутися з дня на день.

    Іван Гаврилюк — добре знайома фігура в оборонному секторі. У минулому він був правою рукою Рустема Умєрова, попереднього міністра оборони. Саме на цій посаді він запам’ятався низкою рішень, що викликали шквал критики з боку експертів, волонтерів і навіть учасників оборонного сектору.

    Одне з найгучніших рішень Гаврилюка — передача понад 78 мільярдів гривень Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів через офшорні компанії. При цьому українські оборонні підприємства, які мають відповідні потужності, залишалися без роботи та держзамовлень.

    Ще один провал — реформа військових представництв (так званих “воєнпредів”), яка мала б запобігти постачанню бракованої зброї. Після скандалу з дефектними мінами Гаврилюк пообіцяв оновлення системи контролю якості. Але в результаті більшість “воєнпредів” лишилися на посадах у тилу й продовжили складати фіктивні звіти.

    Крім того, Івана Гаврилюка пов’язують із кулуарною діяльністю в наглядовій раді ДП “Агенція оборонних закупівель”. Він фактично став “ширмою” для міністра Умєрова, просуваючи інтереси Арсена Жумаділова — особистого фаворита ексміністра.

    Призначення Гаврилюка на посаду заступника міністра викликає занепокоєння у волонтерських колах і серед громадськості. Адже це може означати реванш старих схем, що неодноразово підривали довіру до системи оборонних закупівель.

    Питання до Дениса Шмигаля просте: це свідоме рішення чи крок під тиском? У будь-якому разі, подібні призначення несуть ризики для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни.