Daypolitico

Позначка: Ашан

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    За інформацією наших джерел, патрулі ТЦК у Києві отримали наказ припинити перевірку документів на парковках великих мережевих магазинів, а саме “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан”.

    “Ця домовленість почала діяти в червні, і за останні три тижні там не було помічено жодного патруля.

    Ще в травні, коли патрулі з’являлися на паркінгах цих магазинів, відчувався серйозний відтік клієнтів і зниження продажів.

    За чутками, наказ ТЦК надійшов від ОП. Хто був реальним посередником на переговорах між крупним торговельними мережами та ОП, наразі невідомо” – зазначає джерело.

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.