Daypolitico

Позначка: атака на Київ

  • Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Російські війська вранці 23 вересня знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Унаслідок удару уламкових поранень зазнав працівник «Укрзалізниці», який саме повертався додому після робочої зміни. Його госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. На тлі повторних повітряних загроз керівництво перевізника закликало пасажирів не залишатися біля залізничних об’єктів під час тривог та негайно переходити в укриття.

    Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив, що залізнична інфраструктура столиці знову опинилася під ударом. За його словами, один із працівників компанії отримав уламкові поранення дорогою зі зміни. Наразі він перебуває в лікарні, поруч із ним представники компанії.

    Перцовський окремо звернувся до пасажирів та працівників із попередженням: у період повторних атак необхідно максимально швидко залишати відкриті залізничні об’єкти.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що навіть за жовтого рівня повітряної тривоги посадка та висадка пасажирів у Києві здійснюється лише з підземних приміщень Центрального вокзалу. Аналогічний порядок діє на станції Дарниця. Якщо пасажир через необхідність перебувати в укритті не встигає на свій поїзд, перевізник обіцяє повернути 100% вартості квитка, щоб людина могла продовжити подорож наступним рейсом.

    За даними окремих медіа та моніторингових ресурсів, у столиці також повідомляли про повторне влучання поблизу району залізничного вокзалу. Водночас на момент підготовки матеріалу офіційні джерела не підтверджували точну локацію другого удару та не уточнювали, який саме об’єкт був уражений. Тому достовірно підтвердженим наразі залишається факт атаки на залізничну інфраструктуру Києва та поранення працівника залізниці.

    Міська влада водночас повідомила про влучання в об’єкт транспортної інфраструктури у Дарницькому районі. Попередньо там також був постраждалий. Крім того, в районі зафіксували загоряння на даху однієї з автозаправних станцій.

    Ранкова атака відбувалася на тлі багатогодинного масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил, від вечора 22 вересня Росія застосувала 161 повітряний засіб нападу, серед яких були ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». При цьому 82 «Шахеди» були реактивними.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників та три «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на восьми. На той момент повітряна атака продовжувалася.

    Через підвищену повітряну загрозу вранці в Києві тимчасово призупиняли рух Kyiv City Express. Міська влада повідомляла, що обмеження було запроваджене саме через небезпеку для столиці під час дронової атаки.

    Після удару по залізничній інфраструктурі «Укрзалізниця» також попередила про можливий вплив на вчасність відправлення поїздів із Києва. Відновлювальні роботи проводять оперативно, однак у разі повторної загрози працівників знову відводять до укриттів, що може уповільнювати роботи та впливати на графік.

    Нинішня атака на столичну залізницю стала далеко не першою за останні тижні.

    1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об’єктах у Києві. Тоді загинули семеро людей, шестеро з яких були працівниками «Укрзалізниці». Ще один залізничник опинився в лікарні.

    Про цю атаку детально писала і «Ненька інфо»: Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Тоді головними цілями були саме цивільні залізничні об’єкти, а пошкодження торкнулися виробничої інфраструктури перевізника.

    У вересні російські війська також кілька разів атакували пасажирські поїзди.

    8 вересня два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Завдяки моніторинговій системі «Укрзалізниці» потяг вчасно зупинили, а пасажирів та обидві бригади евакуювали. Люди не постраждали.

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Ще одна показова атака сталася 16 вересня. Російські сили атакували пасажирський поїзд №122 Київ — Миколаїв. Пасажирів також встигли евакуювати до влучання. Згодом стало відомо, що по тому самому складу росіяни завдали ще двох ударів протягом приблизно двох з половиною годин, коли людей у ньому вже не було.

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Олександр Перцовський раніше неодноразово заявляв, що атаки на українську залізницю набувають системного характеру. Зокрема, російські сили намагаються уражати колії, депо, тягові підстанції, вокзали та безпосередньо рухомий склад. Reuters ще раніше описував російську кампанію проти залізниці як системну спробу порушити критичне транспортне сполучення України.

    Саме тому нинішнє звернення Перцовського до пасажирів звучить максимально конкретно: під час будь-якої повітряної тривоги біля залізничних об’єктів не варто чекати розвитку подій — необхідно одразу переходити в укриття.

    Станом на ранок 23 вересня підтверджено поранення одного працівника «Укрзалізниці», а також вплив атаки на роботу столичної залізничної інфраструктури. Інформація про точні місця всіх влучань та масштаби пошкоджень продовжує уточнюватися.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    У Києві внаслідок російської дронової атаки вранці 16 вересня повністю знищено склад Фундації Олени Зеленської. У приміщенні зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, прийомним родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України. Люди безпосередньо на об’єкті не постраждали, однак будівля та значна кількість майна вигоріли вщент.

    Серед втраченого — генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги, медичне обладнання та інші речі, які Фундація закуповувала або отримувала від міжнародних партнерів.

    У самій організації наголосили, що все знищене майно вже мало конкретних майбутніх отримувачів.

    «Уся ця допомога мала конкретне призначення: підтримати навчання дітей, роботу закладів освіти та лікарень, допомогти родинам у різних регіонах України», — повідомили у Фундації.

    Склад вигорів повністю

    Фундація оприлюднила фотографії наслідків пожежі. На них видно фактично знищену складську будівлю, обгорілі металеві конструкції, залишки коробок та майна.

    За даними організації, під час атаки на складі ніхто з людей не постраждав.

    На місці працювали рятувальники ДСНС, які ліквідовували наслідки пожежі.

    У Фундації назвали саме відсутність загиблих і травмованих найважливішою обставиною цієї історії. Водночас матеріальні втрати можуть безпосередньо вплинути на строки реалізації частини гуманітарних проєктів.

    Що саме згоріло

    Повної грошової оцінки втраченого майна наразі немає.

    Проте перелік речей показує масштаб наслідків.

    На складі були:

    • генератори та інше обладнання для резервного електроживлення;
    • побутова техніка;
    • ноутбуки та планшети;
    • електронні книги;
    • медичне обладнання;
    • інша гуманітарна допомога для родин та установ.

    Саме такі категорії допомоги Фундація системно передає великим прийомним родинам. На офіційному сайті організації серед типових запитів названі генератори, обігрівачі, побутова техніка, зарядні станції, меблі та гаджети для навчання.

    Окремий напрям роботи — забезпечення українських школярів і вчителів технікою.

    За даними самої Фундації, за підтримки міжнародних партнерів вона вже передала понад 65 тисяч навчальних пристроїв — ноутбуків і планшетів — передусім у регіони, де через безпекову ситуацію діти змушені навчатися дистанційно.

    Тож знищені цього ранку пристрої були не просто складським запасом: частина техніки мала надалі потрапити до конкретних отримувачів.

    Постачання частини допомоги затримається

    Фундація вже попередила, що знищення складу може вплинути на терміни передачі допомоги.

    Деякі родини, школи, медичні та соціальні заклади можуть отримати заплановане обладнання пізніше.

    Водночас команда заявила, що вже перебудовує логістичну систему і шукає можливості якнайшвидше відновити поставки.

    У Фундації перепросили людей та установи, які очікували гуманітарну допомогу, але наголосили, що програми не припиняються.

    Генератори особливо важливі напередодні зими

    Окреме значення має втрата генераторів.

    Фундація Олени Зеленської регулярно передає їх медичним, освітнім і соціальним установам, а також прийомним родинам.

    Лише в лютому 2026 року організація передала 28 генераторів різної потужності майже на 10,5 млн грн, а також близько 120 портативних зарядних станцій і 30 газових обігрівачів.

    Потреба в такому обладнанні особливо зростає напередодні опалювального сезону на тлі постійних російських атак на українську енергосистему.

    Раніше Nenka.info писала, що протягом літа українські енергетичні компанії отримали від партнерів сотні трансформаторів, комплектні підстанції, кабелі, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції.

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою — Nenka.info

    Тому знищення навіть частини резервного енергетичного обладнання безпосередньо напередодні холодного сезону створює додаткове навантаження на гуманітарні програми.

    Що відомо про ранкову атаку на Київ

    Склад був знищений під час російської дронової атаки на столицю вранці 16 вересня.

    У Святошинському районі Києва через атаку загорілися складські приміщення. Перші повідомлення про пожежу з’явилися близько 05:50.

    Пізніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків російського БпЛА на складські приміщення у Святошинському районі постраждала одна людина, яку госпіталізували.

    При цьому Фундація окремо зазначила, що на її складі постраждалих не було. Тому немає підстав автоматично вважати госпіталізовану людину співробітником організації.

    По Україні запустили 80 безпілотників

    Київ був лише одним із напрямків масштабної нічної атаки.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 15 вересня Росія застосувала 80 безпілотників типів Shahed, «Гербера» та «Пародія», включно з реактивними ударними дронами.

    Запуски здійснювалися з Орла, Курська, Міллерового, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО знешкодили 63 дрони. Водночас були зафіксовані влучання на семи локаціях і падіння уламків ще на двох.

    Чим займається Фундація

    Фундація Олени Зеленської була створена у 2022 році.

    На офіційному сайті організації зазначено, що її основним фокусом є підтримка дітей та молоді, сімейних форм виховання, доступу до освіти та психосоціальна допомога.

    Фундація заявляє, що працює з більш ніж 100 партнерами з понад 35 країн і залучає допомогу від іноземних урядів, благодійних організацій, бізнесу та меценатів.

    Саме через такі партнерства на українські склади надходять генератори, комп’ютерна техніка, медичне та інше обладнання, яке потім розподіляють відповідно до потреб.

    Найважливіше — допомогу обіцяють відновити

    Попри масштаб втрат, Фундація заявляє, що не припинятиме свої програми.

    Головним завданням зараз стане відновлення ланцюгів постачання та пошук заміни знищеному обладнанню.

    Коли саме вдасться повністю компенсувати втрати, наразі невідомо. Організація також поки не назвала загальну вартість майна, яке було знищено.

    Однак наслідки атаки вже відчують не лише працівники благодійної організації.

    За кожним згорілим генератором, ноутбуком чи медичним пристроєм стояв конкретний майбутній отримувач — дитина, родина, школа, лікарня або соціальний заклад.

    Саме тому знищення гуманітарного складу означає не тільки втрату майна, а й затримку допомоги, яка мала працювати в різних регіонах України.

  • Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    У Києві внаслідок російської атаки безпілотників знищено складське приміщення, де зберігався реквізит студії «Квартал 95». Разом із будівлею згоріла значна частина декорацій, костюмів та інших речей, які використовувалися у концертах, телевізійних шоу, фільмах і серіалах протягом приблизно 20 років роботи студії. Про втрату майна «Квартал 95» повідомив 16 вересня.

    У самій студії наголосили, що внаслідок пожежі саме на цьому складі людей не було травмовано. На місці після удару працювали підрозділи ДСНС.

    Для колективу йдеться не просто про матеріальні речі. За роки роботи у приміщенні накопичилися предмети, пов’язані з великою кількістю телевізійних та сценічних проєктів.

    «Для когось це просто речі. Для нас — частина великої історії “Кварталу”», — зазначили у студії.

    За словами представників компанії, за кожним костюмом, декорацією чи предметом реквізиту стояли зйомки, репетиції та робота великої команди.

    Що саме було знищено

    Повного переліку втраченого майна студія поки не оприлюднила.

    Відомо, що на складі зберігалися декорації, сценічні костюми та інший реквізит, який використовувався приблизно два десятиліття. Йдеться про предмети з концертних програм, телешоу, кіно та серіалів виробництва студії.

    У медіапродакшні такі склади зазвичай виконують одразу кілька функцій. Там можуть зберігатися не лише костюми та великі декорації, а й дрібний реквізит, який повторно використовують у нових сценах, архівні предмети з уже завершених проєктів та елементи оформлення для концертних номерів.

    У випадку «Кварталу 95» особливість втрати полягає саме у часовому масштабі: частина речей накопичувалася впродовж практично всієї історії студії.

    Студія не скасовує концерти

    Попри втрату складу, «Квартал 95» заявив, що не планує зупиняти роботу.

    Заплановані концерти мають відбутися.

    Більше того, вже 17 жовтня студія планує провести телезйомку нового благодійного концерту. У компанії заявили, що виступи відбудуться «з реквізитом або без нього».

    Таким чином, атака може вплинути насамперед на технічну та постановочну частину майбутніх проєктів: частину декорацій і костюмів доведеться відновлювати або створювати заново.

    Проте про скасування творчих проєктів наразі не йдеться.

    Склад загорівся після ранкової атаки на Святошинський район

    Атака, внаслідок якої згорів склад, сталася вранці 16 вересня.

    У Києві повітряну тривогу оголосили близько 05:05 через наближення російського реактивного безпілотника.

    Невдовзі міська влада повідомила про загоряння складської будівлі у Святошинському районі.

    Згодом стало відомо, що внаслідок падіння уламків БпЛА на складські приміщення у цьому районі постраждала одна людина — її госпіталізували.

    При цьому «Квартал 95» окремо зазначив, що серед людей, пов’язаних із їхнім складом, постраждалих не було. Тому інформацію про пораненого у Святошинському районі не слід автоматично пов’язувати саме зі співробітниками студії.

    Росія запустила по Україні 80 дронів

    Удар по Києву був частиною масштабної нічної атаки по Україні.

    За даними Повітряних сил, із вечора 15 вересня Росія запустила 80 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ та тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 63 російські безпілотники.

    Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях та падіння уламків збитих цілей ще на двох.

    Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

    Київ атакують уже кілька днів поспіль

    Святошинський район напередодні також опинявся під ударом.

    15 вересня внаслідок російської атаки там були поранені двоє чоловіків. 20-річного мешканця з осколковими пораненнями госпіталізували, ще одному чоловіку, 63 років, допомогу надали на місці.

    Тоді також загорілися гараж та п’ять автомобілів. Уламки безпілотників падали й в інших районах столиці.

    Тож пожежа на складі «Кварталу 95» стала одним із наслідків уже серії російських дронових атак по Києву.

    Nenka.info писала про людей «Кварталу 95» під час війни

    Раніше Nenka.info розповідала про актора та автора студії Олександра Пікалова, який після початку повномасштабного вторгнення служить у Національній гвардії України.

    У серпні його помітили серед членів журі військового музичного конкурсу «Голос Нацгвардії». При цьому публічно підтверджено, що Пікалова мобілізували ще 28 лютого 2022 року, а згодом він продовжив службу в одному з підрозділів НГУ. Детальніше — у матеріалі «Пікалова з “Кварталу 95” помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії».

    Що відомо про «Квартал 95»

    Студія «Квартал 95» виросла з однойменного творчого колективу та протягом багатьох років створювала концертні програми, гумористичні телешоу, серіали й фільми.

    Одним із її співзасновників та ключових учасників до початку політичної кар’єри був Володимир Зеленський.

    Через довгу історію компанії склад із реквізитом фактично виконував роль виробничого архіву: в ньому зберігалися речі з різних періодів роботи студії.

    Саме тому втрата вимірюється не лише вартістю знищеного майна.

    Частина предметів могла бути унікальною для конкретних проєктів і зберігати історію українського телевізійного та концертного виробництва останніх двох десятиліть.

    Наслідки ще оцінюють

    У студії не повідомили, скільки може коштувати відновлення знищеного майна.

    Також поки немає оцінки загальної площі пошкодженого приміщення чи повного списку реквізиту, який вдалося або не вдалося врятувати.

    Відомо лише, що втрати значні.

    Водночас компанія дала зрозуміти, що збирається продовжувати роботу та не переносити заплановані виступи.

    Таким чином, ранкова атака 16 вересня знищила склад, де протягом років накопичувалися декорації, костюми та інші речі з проєктів «Кварталу 95». Люди саме на об’єкті студії не постраждали, але значна частина матеріальної історії команди була втрачена у вогні.

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Російські атаки на Київ дедалі менше нагадують звичний для попередніх років сценарій, коли основна небезпека для столиці припадала на ніч. У вересні повітряні тривоги, вибухи та атаки безпілотників дедалі частіше переривають життя міста вдень. 4 вересня російський дрон знову дістався самого центру столиці — удар стався в історичній частині Києва неподалік Софії Київської.

    Після атаки над центром міста піднявся густий чорний дим. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про влучання в нежитлову будівлю, на місце вирушили екстрені служби та медики. Reuters зазначає, що місце удару розташоване неподалік Софійського собору — пам’ятки зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок атаки також було зруйноване приміщення популярного столичного закладу Zavertailo, про що повідомив його власник.

    Однак значення атаки 4 вересня виходить за межі одного влучання. Київ уже понад тиждень перебуває під практично безперервним тиском російських дронів. Reuters повідомляє про десять днів поспіль атак на українську столицю. Лише 3 вересня внаслідок російського удару по Києву загинула людина, були пошкоджені житлові будинки, а під час попередніх атак того ж дня постраждали шестеро людей.

    Associated Press звертає увагу на помітну зміну характеру російської повітряної кампанії проти столиці. Якщо раніше масовані атаки переважно відбувалися вночі, тепер дрони та ракети загрожують Києву фактично цілодобово. Повітряні тривоги переривають робочий день, навчання, поїздки містом, роботу магазинів і установ. Окремою проблемою стало застосування швидкісних реактивних безпілотників, які роблять загрозу ще менш передбачуваною.

    Саме денні удари істотно змінюють повсякденну реальність столиці. Вночі значна частина людей перебуває вдома і має хоча б відпрацьований алгоритм дій під час тривоги. Вдень сотні тисяч киян перебувають на роботі, в університетах, школах, торговельних центрах, громадському транспорті або просто на вулицях. Через це кожна нова тривога одночасно впливає на величезну кількість людей і роботу міської інфраструктури.

    Показовим став саме удар 4 вересня. Вибух пролунав у центральній частині міста у той час, коли Київ жив звичайним денним життям. Reuters наводить слова очевидців, яких атака застала просто на вулиці. На місце оперативно прибули численні машини швидкої допомоги та рятувальні служби.

    Пізніше президент Володимир Зеленський повідомив і про влучання російського безпілотника в центральну будівлю Служби безпеки України. За повідомленнями міжнародних медіа, внаслідок атаки були поранені п’ятеро людей. Президент заявив про необхідність відповіді Росії на такі удари.

    Будівля СБУ розташована на Володимирській вулиці, 35 — у самому історичному центрі столиці. Таким чином, події 4 вересня вкотре продемонстрували, що російські ударні безпілотники можуть становити небезпеку не лише для околиць або промислових зон, а й для щільно забудованого центрального Києва.

    Водночас із твердженнями про конкретний задум Кремля варто бути обережними. Сам факт переходу до частіших денних атак підтверджують міжнародні агентства, однак цілі російського командування щодо вибору саме такого режиму ударів достеменно невідомі. Тому говорити про нову тактику можна насамперед у сенсі фактичної зміни часу та інтенсивності атак, а не як про офіційно підтверджену нову російську військову доктрину.

    Додаткового міжнародного резонансу подіям у Києві надає те, що нова хвиля ударів відбувається напередодні очікуваних дипломатичних контактів. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер готуються до нових контактів із Росією та Україною. Reuters повідомляє, що обговорювався їхній приїзд до Києва в неділю, хоча остаточні деталі української частини поїздки ще узгоджувалися. Водночас джерело агентства стверджувало, що російська сторона намагалася переконати американських представників змінити план і не їхати до української столиці.

    На цьому тлі російські удари по Києву тривають, попри публічні заяви Кремля про можливість мирного врегулювання. Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 вересня заявив, що Москва не виключає перспективи домовленості, однак водночас підтвердив незмінність російських вимог до України.

    Для киян же головна зміна вже відчувається без дипломатичних формулювань. Денний час більше не означає відносної паузи між нічними атаками. Загроза може виникнути дорогою на роботу, під час навчання, обіду або звичайної прогулянки центром міста.

    Вересневі атаки показують: Росія посилює цілодобовий тиск на українську столицю. І якщо раніше Київ здебільшого прокидався після важких ночей, тепер повітряна війна дедалі частіше приходить у місто серед білого дня.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.