Daypolitico

Позначка: атака на Москву

  • Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    У ніч проти 18 серпня Москва та Московська область опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська сторона заявила про запуск Україною 620 дронів у напрямку російської столиці та прилеглих районів, що робить цей наліт одним із найбільших за час повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви російської влади.

    За інформацією агентства, атака тривала в нічні та ранкові години 18 серпня. Російська влада заявляла про роботу протиповітряної оборони над Московським регіоном.

    Особливу увагу привертає заявлена кількість безпілотників — 620 одиниць. Якщо наведені російською стороною цифри відповідають дійсності, йдеться про надзвичайно масштабну операцію із застосуванням далекобійних БпЛА.

    Reuters зазначає, що Україна останнім часом значно активізувала далекобійні атаки по території Росії. Серед пріоритетних цілей таких операцій були об’єкти нафтової, енергетичної та логістичної інфраструктури, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Водночас незалежно підтвердити всі заявлені російською владою цифри щодо кількості запущених та перехоплених безпілотників наразі неможливо.

    Атаки України стають масштабнішими

    Нова атака відбувається на тлі помітного нарощування Україною можливостей для завдання ударів на великій відстані.

    Паралельно українська оборонна промисловість розробляє нові далекобійні системи. Зокрема, компанія Fire Point працює над балістичною ракетою FP-9, заявлена дальність якої становить близько 850–855 кілометрів, а маса бойової частини — до 800 кілограмів. За такими характеристиками в радіус її потенційної дії потрапляє Москва.

    18 серпня в мережі також з’явилися нові кадри повнорозмірного макета FP-9, представленого українським виробником на оборонній виставці в Данії.

    Таким чином, Україна одночасно розвиває декілька напрямків далекобійного озброєння — ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Це потенційно дозволяє збільшувати не лише дальність ударів, а й створювати значно складніше навантаження для російської системи ППО.

    Росія одночасно посилює удари по Україні

    Масована атака на Московський регіон відбулася на тлі нового загострення повітряної війни між Росією та Україною.

    18 серпня російський ракетний удар по Печенігах Харківської області, за даними української влади, забрав життя 10 людей, ще щонайменше 18 були поранені. Було пошкоджено житлові будинки, поштове відділення, магазини, кафе та автомобілі. Reuters повідомляє, що українські правоохоронці попередньо встановили застосування двох крилатих ракет типу «Бандероль».

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російський удар.

    Останні події демонструють подальше збільшення масштабів далекобійних ударів обох сторін. Росія продовжує застосовувати ракети та безпілотники проти українських міст та інфраструктури, тоді як Україна нарощує можливості для ударів далеко за лінією фронту.

    На цьому тлі Москва дедалі частіше опиняється безпосередньо в зоні дії українських далекобійних систем.

  • Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Успішні атаки українських безпілотників по Москві стали серйозним викликом для російської влади та змусили Кремль публічно реагувати на події, які ще донедавна намагалися максимально приховувати від власного населення. Після ударів по престижному діловому району «Москва-Сіті» офіційні представники Росії були змушені визнати факт атаки, а російська пропагандистська машина негайно почала використовувати інцидент як привід для виправдання нових масованих ударів по Україні.

    Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого проаналізували реакцію російської влади, пропагандистів та військових блогерів на останні події в російській столиці.

    За оцінкою експертів ISW, заяви Кремля свідчать не лише про занепокоєння через здатність українських дронів досягати стратегічно важливих об’єктів у Москві, а й про спробу сформувати інформаційне підґрунтя для подальшої ескалації повітряного терору проти України.

    Після атаки речник Кремля Дмитро Пєсков визнав факт ударів по Москві, але водночас спробував переконати росіян, що система протиповітряної оборони країни продовжує ефективно виконувати свої функції.

    За його словами, російська ППО нібито працює добре «незважаючи ні на що». Втім сама необхідність таких заяв демонструє, що удари українських безпілотників по столиці РФ вже неможливо ігнорувати або приховувати від суспільства.

    Подібну позицію озвучив і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Його коментарі також фактично підтвердили, що російська влада сприймає атаки на Москву як серйозний виклик та інформаційну проблему.

    В ISW наголошують, що нинішня риторика Кремля має чітку мету – підготувати російське суспільство до нових ударів по Україні, які подаватимуться як нібито «відповідь» або «відплата» за атаки на Москву.

    Водночас аналітики звертають увагу на важливий факт: Росія значно наростила інтенсивність комбінованих повітряних ударів по українських містах задовго до останніх атак безпілотників на російську столицю.

    Саме тому твердження про те, що нові обстріли є реакцією на дії України, не відповідають реальній картині подій.

    На думку експертів Інституту вивчення війни, Кремль намагається створити інформаційне прикриття для власної кампанії повітряного терору, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Україну.

    Особливо показовою стала реакція російських ультранаціоналістичних кіл та так званих військових блогерів. Після появи численних відео ударів по Москві серед російських Z-ресурсів розпочалася хвиля взаємних звинувачень.

    Частина мілблогерів почала критикувати звичайних росіян, які публікували у соціальних мережах кадри прильотів та роботи ППО. За їхніми словами, такі відео нібито допомагають українській стороні аналізувати результати атак і становлять загрозу для безпеки Росії.

    Однак основний удар критики був спрямований на військове керівництво РФ та систему оборони столиці.

    Російські воєнкори відкрито поставили під сумнів ефективність захисту Москви та почали вимагати від влади значно більших інвестицій у засоби боротьби з безпілотниками.

    Особливе невдоволення викликала нездатність існуючих систем ППО гарантувати повний захист від малорозмірних цілей, які дедалі частіше досягають території російської столиці.

    На цьому тлі радикально налаштовані представники російського інформаційного простору почали закликати Кремль до ще більш жорстких дій проти України.

    За даними ISW, окремі Z-блогери та пропагандисти фактично вимагали посилення ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі. Вони просувають ідею масованих атак, які, на їхню думку, мають змусити цивільне населення залишати великі українські міста.

    Аналітики наголошують, що подібні заяви вкотре демонструють справжню природу російської кампанії проти України, де удари по цивільних об’єктах розглядаються як інструмент психологічного тиску на населення.

    Водночас сам факт регулярних атак безпілотників по Москві дедалі сильніше впливає на внутрішньоросійську ситуацію. Якщо раніше війна для більшості мешканців російської столиці залишалася відносно віддаленою подією, то тепер її наслідки все частіше стають помітними безпосередньо у центрі країни.

    Експерти зазначають, що кожна успішна атака по Москві не лише створює військові та економічні ризики для Росії, а й підриває головний наратив Кремля про повний контроль над ситуацією та абсолютну безпеку російської столиці.

    Саме тому нинішня нервова реакція Кремля, виправдання Пєскова та Лаврова, а також хвиля критики серед російських ультранаціоналістів свідчать про те, що удари українських дронів по Москві мають значно більший ефект, ніж просто локальні пошкодження окремих об’єктів.

    На думку Інституту вивчення війни, Москва дедалі частіше стикається не лише з фізичними наслідками атак, а й із серйозними репутаційними втратами, які Кремлю стає дедалі складніше приховувати навіть усередині самої Росії.

  • США закликали своїх громадян у РФ шукати укриття

    США закликали своїх громадян у РФ шукати укриття

    Посольство Сполучених Штатів Америки в Росії опублікувало спеціальні рекомендації для американських громадян, які перебувають на території РФ, на тлі різкого погіршення безпекової ситуації через регулярні атаки безпілотників та вибухи на стратегічних об’єктах. Дипломатичне представництво закликало громадян США бути готовими до надзвичайних ситуацій, уникати місць можливих ударів та негайно шукати укриття у разі виявлення дронів або оголошення тривоги.

    Відповідні рекомендації були оприлюднені 18 червня після масштабної атаки безпілотників на Москву та низку інших регіонів Російської Федерації. У документі під назвою «Інструкція щодо реагування на дрони та безпілотні літальні апарати» зазначається, що останнім часом у прикордонних із Україною областях РФ, а також у великих містах далеко від лінії фронту дедалі частіше фіксуються польоти ударних безпілотників, вибухи та ураження важливих інфраструктурних об’єктів.

    Американське посольство наголосило, що у разі надзвичайної ситуації громадяни повинні виконувати вказівки місцевих органів влади та негайно прямувати до найближчого укриття. Окремо дипломати застерегли від будь-яких контактів із безпілотниками, їхніми уламками або предметами, які могли бути скинуті з повітря. У документі підкреслюється, що такі об’єкти можуть становити загрозу для життя та здоров’я, а тому до них не можна наближатися, торкатися їх або намагатися самостійно оглядати місце падіння.

    Також громадянам США нагадали про чинні в Росії законодавчі обмеження щодо фото- та відеофіксації наслідків атак. У посольстві звернули увагу, що російська влада останнім часом посилила контроль над поширенням інформації про удари безпілотників, роботу систем протиповітряної оборони та наслідки атак на військові чи промислові об’єкти. За порушення таких заборон у РФ передбачена адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.

    Водночас американська дипломатична місія вкотре нагадала про чинну рекомендацію Державного департаменту США утриматися від поїздок до Росії. У посольстві наголосили, що ризики для безпеки іноземців у країні залишаються високими, а ситуація продовжує погіршуватися на тлі війни між Росією та Україною.

    Поява таких рекомендацій збіглася з однією з найрезонансніших атак на російську столицю за останній час. У ніч на 18 червня російські джерела повідомили про масований наліт безпілотників на Москву та Московську область. За попередніми даними, у напрямку столиці РФ рухалися понад 180 дронів. Російська протиповітряна оборона працювала одразу в кількох районах, а в аеропортах тимчасово запроваджували обмеження на прийом і відправлення рейсів.

    Однією з головних цілей атаки став Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Після серії ударів на території підприємства виникла масштабна пожежа. Російські телеграм-канали та очевидці повідомляли про потужні вибухи, густий дим і пошкодження промислової інфраструктури. За інформацією місцевих жителів, у деяких районах столиці спостерігалися опади з домішками нафтопродуктів, які в соціальних мережах охрестили «нафтовим дощем».

    Атака викликала значний міжнародний резонанс. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що удари по стратегічних об’єктах у російському тилу демонструють зміну характеру війни та свідчать про зростання можливостей України завдавати шкоди критично важливій інфраструктурі Росії. За його словами, такі події можуть мати серйозний вплив на подальший перебіг війни та баланс сил між сторонами конфлікту.

    Не менш гучною стала реакція в Естонії. Міністр закордонних справ Маргус Цахкна опублікував фотографію моменту вибуху на одному з нафтових об’єктів і назвав її «фото дня». Публікація швидко набула популярності в соціальних мережах та міжнародних медіа, ставши одним із символів нової хвилі атак на території Росії.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події навколо Москви, наголосив, що для завершення війни необхідний постійний тиск на Росію не лише з боку України, а й з боку її міжнародних партнерів та самого російського суспільства. За його словами, лише комплексний політичний, економічний та військовий тиск може змусити Кремль переглянути свою політику та погодитися на справедливе завершення війни.

    На тлі цих подій рекомендації американського посольства стали ще одним свідченням того, що безпекова ситуація в Росії дедалі більше турбує іноземні держави. Якщо раніше подібні попередження стосувалися переважно прикордонних регіонів, то тепер вони поширюються і на великі міста, включно з Москвою. Це свідчить про те, що загроза атак безпілотників стала постійним фактором внутрішньої безпеки РФ і дедалі частіше впливає не лише на військову інфраструктуру, а й на повсякденне життя мільйонів людей.

  • «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.

    Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.

    За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.

    Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.

    Однак навіть це не зупинило атаки.

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.

    За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.

    Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.

    Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.

    Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.

    Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.

    На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.

    Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.

    У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.

    Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.

    На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.

    Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.

    Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.

  • Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану атаку безпілотників на Москву та Московську область у ніч на 17 травня, назвавши її «цілком справедливою відповіддю» України на затягування Росією війни та постійні удари по українських містах і цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, Україна продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах на великій відстані від свого кордону, попри потужну систему протиповітряної оборони навколо російської столиці.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі після нічної атаки, яка стала однією з наймасштабніших по Москві за весь час повномасштабної війни.

    «Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну», — написав президент.

    Глава держави наголосив, що український оборонний сектор продовжує активно розвивати виробництво далекобійних дронів і ракет, які здатні вражати цілі за сотні кілометрів від державного кордону. За його словами, саме розвиток власних технологій дозволяє Україні відповідати на російські удари не лише обороною, а й атаками по критично важливих об’єктах на території РФ.

    Окремо президент подякував співробітникам Служба безпеки України, військовим та всім Силам оборони за проведення операції. Він звернув увагу на те, що удари були нанесені по об’єктах, розташованих більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону.

    «Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України — понад 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні — найбільша. Але долаємо», — наголосив Володимир Зеленський.

    У ніч на 17 травня Москва та Московська область зазнали масованої атаки невідомих безпілотників. Російські Telegram-канали, місцеві чиновники та мешканці повідомляли про численні вибухи в різних районах столиці РФ та передмістях. У мережі з’явилися відео роботи російської ППО, а також кадри пожеж на окремих об’єктах після влучань.

    За інформацією російських джерел, вибухи лунали одразу у кількох районах Московської області. Через загрозу атак тимчасово обмежували роботу деяких аеропортів, а російські силові структури перевели частину систем протиповітряної оборони у посилений режим.

    Перед атакою на Москву вибухи також пролунали в тимчасово окупованому Криму. Російська влада повідомляла про роботу ППО над півостровом, однак офіційних деталей щодо наслідків тоді не наводилося.

    Згодом стало відомо, що внаслідок атаки у Московському регіоні були уражені кілька стратегічних об’єктів. Серед них — технопарк, промислове підприємство, нафтопереробний завод, аеропорт та наливна станція нафтопродуктів. Частина підприємств після ударів тимчасово припинила роботу, а на місцях виникли пожежі.

    Пізніше Міністерство оборони України офіційно підтвердило удари по низці об’єктів у Москві та Московській області. У відомстві повідомили, що серед цілей були нафтобаза, нафтопереробний завод, а також підприємства, пов’язані з виробництвом мікроелектроніки. Саме така продукція, за даними української сторони, використовується у військовій промисловості Росії для виготовлення високоточного озброєння, систем наведення та компонентів для ракет і дронів.

    В українському Міноборони наголосили, що удари були спрямовані виключно по об’єктах, які мають значення для забезпечення російської армії та функціонування військово-промислового комплексу РФ. У Києві неодноразово заявляли, що атаки по території Росії є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі останніх подій аналітики звертають увагу, що атаки українських дронів по території Росії стають дедалі системнішими та технологічно складнішими. Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони РФ, то тепер удари регулярно досягають Москви та центральних областей Росії.

    Крім безпосереднього військового ефекту, такі атаки мають і політичне значення. Вони демонструють, що навіть найбільш захищені регіони Росії залишаються вразливими для ударів, попри масштабну систему ППО та багатомільярдні витрати Кремля на оборону столиці.

    Останні атаки також стали черговим ударом по іміджу російської системи протиповітряної оборони, яку російська влада раніше називала однією з найпотужніших у світі. Попри концентрацію засобів ППО навколо Москви, безпілотники змогли прорватися до низки об’єктів, що викликало значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас українська влада продовжує наголошувати: головною умовою припинення подібних ударів є завершення Росією війни проти України та припинення атак по українських містах і цивільному населенню.