Daypolitico

Позначка: атака на росію

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    У ніч проти 18 серпня Московський регіон РФ опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. На тлі роботи російської протиповітряної оборони зафіксовано влучання та пожежі, зокрема загорівся склад російського маркетплейсу Wildberries у Богородському міському окрузі Московської області.

    Про пожежу повідомили російські місцеві та моніторингові ресурси, а згодом факт влучання безпілотника у склад підтвердив губернатор Московської області Андрій Воробйов. За його словами, йдеться про об’єкт у районі логістичного комплексу «Атлант-Парк».

    «Безпілотник влучив у склад Wildberries у районі “Атлант-Парку” — пожежу локалізовано. За попередніми даними, постраждалих немає», — повідомив Воробйов.

    На місці працювали російські екстрені служби. Масштаби пошкоджень самого логістичного об’єкта та кількість товарів, які могли бути знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, на момент перших повідомлень офіційно не уточнювалися.

    «Атлант-Парк» розташований у Богородському окрузі на сході Московської області. На території логістичного парку працюють складські та сортувальні об’єкти Wildberries, через які проходять значні товарні потоки маркетплейсу.

    На Москву та область летіли сотні дронів

    Пожежа на складі стала лише одним із наслідків масштабної нічної атаки. Російська влада протягом ночі та ранку регулярно повідомляла про безпілотники, які рухалися в напрямку Москви.

    За заявою мера російської столиці Сергія Собяніна, з вечора 17 серпня і до ранку 18 серпня в напрямку Московського регіону нібито летіли понад 600 безпілотників. Він стверджував, що близько 180 із них були перехоплені безпосередньо над Московською областю. Незалежно підтвердити ці цифри неможливо.

    У Московській області повідомляли не лише про інцидент із Wildberries. За даними губернатора регіону, уламки та безпілотники спричинили пошкодження ще на кількох локаціях.

    Зокрема, повідомлялося про падіння уламків біля торговельних об’єктів, пошкодження автомобілів та будівель. Російські джерела також заявили про трьох постраждалих у Московській області, серед яких 10-річна дитина. Водночас саме на складі Wildberries, за попередніми даними місцевої влади, постраждалих не було.

    На тлі атаки виникали проблеми і в роботі московського авіаційного вузла. Російські медіа та моніторингові ресурси повідомляли про обмеження в аеропортах і затримки десятків рейсів.

    Повідомлення про вибухи та роботу ППО надходили протягом кількох годин. Повний масштаб наслідків атаки на ранок 18 серпня ще встановлювався.

    Wildberries атакують не вперше

    Особливу увагу привертає те, що склад Wildberries у Московській області стає далеко не першим об’єктом російського маркетплейсу, який зазнав удару.

    Лише за два дні до цього, в ніч проти 16 серпня, під удар потрапив найбільший логістичний центр Wildberries в індустріальному парку «Коледіно» в Подольську Московської області. Площа цього комплексу становить близько 250 тисяч квадратних метрів.

    Після попередніх атак Міністерство оборони України повідомило, що Сили оборони вивели з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries у Росії. За інформацією українського оборонного відомства, удари по відповідній інфраструктурі тривають із липня 2026 року.

    Таким чином, пожежа в «Атлант-Парку» стала черговим інцидентом на об’єкті компанії на тлі серії ударів по її логістичній мережі.

    За оцінками, які наводилися в медіа до останньої атаки, з ладу вже було виведено щонайменше 1,18 млн квадратних метрів складських площ Wildberries — понад 20% загальних складських потужностей компанії.

    Це означає, що кожне наступне пошкодження великого сортувального або складського центру може створювати для компанії додаткові проблеми з перерозподілом товарних потоків між іншими майданчиками.

    Чому склади Wildberries стали цілями

    Українська сторона пояснювала удари по логістичних центрах Wildberries не лише економічним значенням найбільшого російського маркетплейсу.

    Міністерство оборони України заявляло, що логістичну інфраструктуру компанії використовують у системі забезпечення російської армії. У відомстві зазначали, що через відповідні центри можуть проходити товари подвійного призначення та інша продукція, необхідна російським військовим.

    Українська сторона розглядає такі удари як частину кампанії так званих «далекобійних санкцій», спрямованих на скорочення воєнно-економічного потенціалу Росії та порушення логістичних ланцюгів, які забезпечують російську армію.

    Після серії атак на центри Wildberries аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також звернули увагу на масштаб кампанії. За даними, які наводять медіа з посиланням на аналітиків, ураження семи з десяти найбільших центрів компанії демонструє здатність України системно впливати на великі логістичні мережі в російському тилу.

    Водночас конкретний ступінь залучення саме складу в «Атлант-Парку» до військової логістики у відкритих джерелах на момент публікації не деталізований. Так само українська сторона станом на ранок 18 серпня публічно не брала на себе відповідальність саме за влучання у цей об’єкт.

    Удари все ближче до російської столиці

    Нічна атака 18 серпня стала примітною не тільки через пожежу на складі Wildberries, а й через кількість безпілотників, про яку заявила сама російська влада.

    Якщо наведені Москвою цифри відповідають дійсності, йдеться про сотні апаратів, частина яких змогла подолати значну відстань і досягти одного з найбільш захищених регіонів РФ.

    Російська влада стверджує, що більшість безпілотників перехоплюють системи ППО та радіоелектронної боротьби. Однак повідомлення про пожежі, пошкоджені будівлі, автомобілі та інші об’єкти свідчать, що повністю нейтралізувати наслідки таких атак російській протиповітряній обороні не вдається.

    Для Wildberries нинішня пожежа відбувається на особливо несприятливому тлі: лише напередодні стало відомо про масштаб пошкоджень логістичної мережі компанії після попередніх ударів.

    Тепер до переліку інцидентів додався склад у Богородському окрузі. Наскільки серйозно він пошкоджений і чи вплине пожежа на роботу цього логістичного вузла, має стати зрозуміло після оцінки наслідків.

  • Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    У ніч проти 14 серпня Росія пережила чергову масштабну атаку безпілотників. Під ударом опинилися одразу кілька регіонів, зокрема Москва та Ленінградська область. Найпомітніші наслідки зафіксували в районі стратегічного балтійського порту Усть-Луга — одного з найбільших центрів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Після атаки там виникла пожежа. Російська влада заявляє про десятки збитих дронів, однак незалежно перевірити всі озвучені нею цифри неможливо.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію щодо атаки. Спочатку повідомлялося про 15 збитих безпілотників, пізніше — про 37, потім кількість зросла до 51, а вже о 07:02 російські інформагентства повідомили з посиланням на владу регіону про нібито 54 знищені дрони. Таким чином, ранкова цифра в 51 БпЛА, яку поширювали перші повідомлення, вже була неактуальною.

    Саме під час цієї атаки пошкодження зафіксували в районі порту Усть-Луга.

    За словами Дрозденка, після пошкоджень на території порту виникло займання, до ліквідації якого залучили екстрені служби. Згодом губернатор заявив, що наслідки пожежі нібито оперативно ліквідували та що постраждалих немає. Reuters підтверджує сам факт пожежі на території великого російського експортного порту, посилаючись на регіональну владу.

    Водночас російська сторона не уточнила, який саме об’єкт або установка на території величезного портового комплексу отримали пошкодження. Тому говорити про знищення конкретного нафтового термінала чи резервуарів станом на ранок 14 серпня немає достатніх підстав.

    Чому Усть-Луга настільки важлива для Росії

    Усть-Луга — далеко не звичайний морський порт.

    Це один із ключових вузлів російського експорту енергоносіїв на Балтійському морі. Через порт проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, а його інфраструктура безпосередньо пов’язана з російським паливно-енергетичним комплексом.

    За даними Reuters, Усть-Луга здатна обслуговувати близько 700 тисяч барелів нафтового експорту на добу. Лише у 2025 році через порт, за даними джерел агентства, було відвантажено близько 32,9 млн тонн нафтопродуктів.

    Саме тому удари по цьому району мають значно ширше значення, ніж звичайне ураження логістичного об’єкта.

    Пошкодження портових терміналів може впливати на експорт нафти й пального, завантаження танкерів, роботу трубопроводів та логістику російських енергетичних компаній.

    І Усть-Луга вже не вперше потрапляє під атаки.

    Навесні 2026 року порт неодноразово атакували далекобійні українські безпілотники. 29 березня Reuters повідомляв про черговий удар, після якого в Усть-Лузі виникла пожежа. Перед цим атаки на Усть-Лугу та Приморськ спричиняли займання резервуарів і тимчасове припинення завантаження нафти та нафтопродуктів. Тоді СБУ підтверджувала Reuters, що далекобійні українські дрони атакували нафтовий термінал Усть-Луги.

    Отже, атака 14 серпня вписується у серію ударів по російській енергетичній та експортній інфраструктурі.

    Дрони атакували й напрямок Москви

    Неспокійною ніч була і для російської столиці.

    Мер Москви Сергій Собянін ще близько 23:44 заявив про два безпілотники, які, за його словами, летіли в напрямку Москви і нібито були знищені силами ППО.

    Вранці з’явилися нові повідомлення ще про групу дронів. У частині ранніх російських публікацій йшлося про десять знищених БпЛА. Водночас у конкретному повідомленні не завжди уточнювалося, чи всі вони безпосередньо летіли на Москву. Саме тому твердження, що всі ці дрони досягли російської столиці, потребує обережності.

    Атаки безпілотників на Московський регіон останнім часом стали значно масштабнішими.

    Наприкінці липня російська влада повідомляла про одну з найбільших таких атак. За словами Собяніна, між вечором 27 липня та ранком 28 липня в напрямку Московського регіону нібито рухалися понад 390 дронів, 81 із яких, за його твердженням, збили поблизу столиці. Тоді у підмосковному Чехові було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок.

    Ще раніше, 16 червня, дрони атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. За даними Reuters, після удару підприємство тимчасово зупиняло роботу, а через два дні повторна атака пошкодила технологічні установки та спричинила нові пожежі. Потужність цього НПЗ становить близько 11 млн тонн нафти на рік.

    Удар став частиною значно ширшої кампанії

    Атака на Усть-Лугу відбулася на тлі різкого посилення ударів по російській нафтовій інфраструктурі.

    Reuters на початку цього тижня підрахував, що протягом останніх місяців під ударами опинилися понад десяток великих російських нафтопереробних заводів. Деякі підприємства атакували повторно, а частина після пошкоджень повністю або частково припиняла переробку нафти.

    Зокрема, Волгоградський НПЗ після удару 31 липня повністю зупинив переробку сирої нафти. Рязанський НПЗ — один із найбільших у Росії — зупинив роботу після атаки 29 липня. Саратовський завод припинив переробку після удару 2 серпня. Атаки також пошкоджували підприємства у Пермі, Тюмені, Сизрані, Омську, Уфі та інших регіонах.

    У Reuters зазначають, що такі удари вже спричинили проблеми із забезпеченням пальним у Росії. Станом на 14 серпня агентство повідомляло, що понад десяток великих НПЗ зазнали ударів, причому деякі — неодноразово.

    Сама Україна пояснює кампанію ударами по російських енергетичних та промислових об’єктах прагненням збільшити для Москви економічну ціну продовження війни. Reuters зазначає, що цілями ставали порти, нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інша інфраструктура.

    Атака дійшла до кордонів НАТО

    Ще одна важлива деталь ранку 14 серпня — наслідки активності безпілотників вийшли за межі Росії.

    Reuters повідомляє, що в цей же день винищувачі збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Латвії — країни НАТО та Європейського Союзу. Одночасно Фінляндія тимчасово обмежувала рух у частині Балтійського моря через загрозу дронів.

    На цьому тлі географія нічної атаки виглядає особливо масштабною: від Московського регіону до Ленінградської області та російського узбережжя Балтики.

    При цьому станом на ранок немає підтверджених даних про людські жертви саме в Усть-Лузі. Дрозденко заявив, що постраждалих немає, а наслідки пожежі ліквідовано. Незалежної оцінки масштабів пошкоджень самого портового комплексу поки немає.

    Однак сам факт повторного проникнення великої кількості безпілотників у Ленінградську область і пожежі в одному з найважливіших російських нафтових портів демонструє, що навіть об’єкти на Балтійському морі залишаються в зоні досяжності далекобійних ударів.

    Для Росії це особливо чутливо через роль Усть-Луги в експорті енергоносіїв. Попередні атаки на цей порт уже призводили до призупинення завантаження нафти та нафтопродуктів, а нинішній удар відбувається в момент, коли низка російських НПЗ уже працює з перебоями після попередніх атак.

    Точні масштаби нових пошкоджень можуть стати зрозумілими пізніше. Станом на ранок 14 серпня підтвердженим залишається головне: унаслідок атаки безпілотників у порту Усть-Луга виникла пожежа, російська влада заявила вже про 54 нібито збиті над Ленінградською областю дрони, а атаки одночасно фіксувалися й у напрямку Москви.

  • Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    У ніч на 12 серпня російський Новоросійськ у Краснодарському краї опинився під масованою атакою безпілотників. За даними моніторингових Telegram-каналів, удари та робота російської протиповітряної оборони тривали понад п’ять годин. Місцева влада підтвердила пошкодження цивільної інфраструктури внаслідок падіння уламків.

    За даними OSINT-моніторингу, атака розпочалася вночі та тривала кілька годин. У різних районах міста місцеві жителі чули вибухи та звуки роботи систем протиповітряної оборони. Російська сторона заявляє про спроби відбити атаку безпілотників.

    Мер Новоросійська підтвердив, що місто атакували не лише повітряні безпілотники. За його словами, також була зафіксована атака безпілотними катерами. Внаслідок падіння уламків у Новоросійську пошкоджено кілька житлових будинків, комерційну будівлю та будмайданчик.

    Російські джерела також повідомляли про можливе застосування ракет, однак ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Точна кількість використаних засобів ураження та масштаби атаки також залишаються невідомими.

    На тлі атаки в центральній частині Новоросійська виникла пожежа. Очевидці повідомляли про сильний запах гару та задимлення. На оприлюднених місцевими жителями відео можна побачити роботу російської ППО, після чого в місті фіксувалися яскраві спалахи.

    Причина та точне місце загоряння на момент публікації не встановлені. Російська влада також не повідомляла про всі обставини можливих влучань, тому оцінити реальні масштаби пошкоджень наразі складно.

    Особливу увагу ця атака привертає через стратегічне значення Новоросійська. Місто розташоване на узбережжі Чорного моря та має великий портовий комплекс, який відіграє важливу роль у російській торгівлі та експорті енергоносіїв.

    За оцінками OSINT-аналітиків, однією з можливих цілей атаки міг бути саме порт Новоросійська. Він є одним із ключових експортних вузлів Росії на Чорному морі, зокрема для транспортування нафти. Водночас наразі немає підтвердження, що саме порт став безпосередньою ціллю атаки.

    Не виключається також, що удар міг бути пов’язаний із військовою інфраструктурою в районі Новоросійська. Зокрема, аналітики припускають, що атака могла мати на меті перешкодити можливому застосуванню російськими військовими крилатих ракет із кораблів-носіїв, які могли перебувати в районі міста.

    Новоросійськ уже неодноразово ставав ціллю українських атак. Його стратегічне значення зумовлене не лише розташуванням військово-морських об’єктів, а й роллю міста в російській нафтовій логістиці.

    У липні Reuters повідомляло, що в порту Новоросійська фактично запровадили негласні обмеження на нічний рух суден. За інформацією видання, таким чином російська сторона намагається зменшити ризики для кораблів через загрозу атак. Водночас публічно російська влада не визнавала наявність серйозних проблем із безпекою судноплавства.

    Ще один серйозний інцидент стався в Новоросійську у квітні. Після нічної атаки безпілотників там спалахнула пожежа на об’єкті «Транснефті», який пов’язаний із обслуговуванням великих нафтових танкерів. Тоді наслідки атаки також привернули увагу через важливість міста для російського нафтового експорту.

    Удари по Новоросійську можуть мати не лише військовий, а й економічний ефект. Портова інфраструктура міста є важливою для експорту російської нафти, а тривалі перебої в її роботі здатні впливати на обсяги постачання енергоносіїв на міжнародні ринки.

    За наявними оцінками, середньомісячний експорт російської нафти вже знижувався до мінімальних показників за останні вісім місяців. Однією з причин називали тривалий простій нафтового терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську.

    Таким чином, нинішня атака може мати для Росії значення одразу на кількох рівнях. З одного боку, йдеться про військову інфраструктуру та можливі об’єкти Чорноморського флоту, з іншого — про критично важливий порт і нафтову логістику. Водночас остаточні цілі нічного удару та реальні масштаби завданих пошкоджень стануть зрозумілими лише після появи додаткової інформації.

    Станом на ранок 12 серпня російська сторона продовжує повідомляти про наслідки атаки. Незалежно перевірити всі заяви про кількість збитих безпілотників, можливі влучання та пошкодження наразі неможливо.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • США, ймовірно, зняли обмеження на використання британських ракет Storm Shadow по території РФ — The Times

    США, ймовірно, зняли обмеження на використання британських ракет Storm Shadow по території РФ — The Times

    Згідно з повідомленням The Times, Сполучені Штати Америки, ймовірно, зняли свої обмеження на використання британських далекобійних ракет Storm Shadow для атак по території Російської Федерації. За інформацією з посиланням на джерела, це рішення має стратегічне значення і може суттєво змінити хід бойових дій в Україні.

    Британія сама не може дозволити такі удари своїми ракетами, оскільки США надають навігаційні дані, що дозволяють ракетам летіти низько над землею на відстань до 240 км.

    На зміну позиції Штатів натякають співрозмовники видання і висловлювання прем’єра Стармера.

    «Ми повинні гарантувати, що Україна матиме те, що їй потрібно, поки це необхідно для перемоги в цій війні. Я не збираюся вдаватися в оперативні питання, тому що, якщо я це зроблю, переможцем буде тільки один, і це буде Путін», – сказав Стармер.

    Нагадаємо, вчора Україна завдала першого удару по РФ американськими ATACMS.

  • Сьогодні вранці безпілотники атакували російські підприємства

    Сьогодні вранці безпілотники атакували російські підприємства

    Влада російського Татарстану заявила, що вранці у вівторок підприємства в Єлабузі та Нижньокамську зазнали атак безпілотників.

    Вибухи лунали в особливій економічній зоні “Алабуга”, де розташовані підприємства за понад 1200 кілометрів від кордону з Україною.

    В Єлабузі вдарили по заводу зі збирання безпілотників типу Shahed. У Нижньокамську дрон атакував нафтопереробний комплекс

    Джерела ВВС в силових структурах підтвердили, що атаки на НПЗ в Татарстані – це спільна операція СБУ та ГУР.

    Від початку року українські дрони неодноразово атакували нафтопереробні заводи в Росії, що, як повідомляли ЗМІ, призвело до скорочення випуску палива.

    У російських телеграм-каналах з’явилося відео одного з ударів. На ньому видно, як дрон врізається в будівлю в Єлабузі, внаслідок чого стається вибух.

    Як повідомив телеграм-канал ОЕЗ, о 5:45 ранку за місцевим часом два безпілотники нібито вдарили по гуртожитку.

    Вибух в Єлабузі

    АВТОР ФОТО,СКРІН/ТЕЛЕГРАМ Підпис до фото, Вибух в Єлабузі

    Місцева влада твердить, що серйозних руйнувань на підприємствах немає. “Технологічний процес не порушений”, – йдеться в пресрелізі голови Татарстану.

    За останніми даними, внаслідок атаки постраждали семеро людей, троє госпіталізовані.

    Втім “РБК-Україна” з посиланням на джерело стверджує, що внаслідок удару є значні руйнування виробничих потужностей. Тако само на великі руйнування вказує і джерело ВВС Україна у силових органах.

    Торік у серпні видання Washington Post повідомляло, що Росія хоче налагодити на заводі в Єлабузі велике виробництво дронів іранської моделі. Планували виробити 6 тисяч “Шахедів” до 2025 року.

    У розслідуванні журналістів видання “Протокол” та YouTube-каналу “РЗВРТ” стверджувалося, що до збирання дронів-камікадзе на заводі в особливій економічній зоні нібито залучають, зокрема, студентів коледжу “Алабуга Політех”.

    Так виглядає російський завод з виробництва "Шахедів" за даними The Washington Post

    АВТОР ФОТО,THE WASHINGTON POST Підпис до фото, Так виглядає російський завод з виробництва “Шахедів” за даними The Washington Post

    НПЗ у Нижньокамську

    Також російські ЗМІ повідомляють, що безпілотник атакував нафтопереробний комплекс у Нижньокамську. Він входить до татарстанського нафтопереробного комплексу.

    За словами співрозмовника агентства ТАСС, внаслідок атаки виникла пожежа, яку вдалося ліквідувати за 20 хвилин.

    Телеграм-канал Baza пише, що постраждали три людини.

    При цьому влада Нижньокамська стверджує, що система РЕБ перехопила безпілотник, який атакував НПЗ, а постраждалих і руйнувань немає.

    За даними Reuters, дрон атакував встановлення первинної переробки нафти АВТ-7 на НПЗ “Танеко”, що належить “Татнафті”.

    Джерела ВВС Україна в силових структурах підтвердили, що атаки на НПЗ в Татарстані – це спільна операція СБУ та ГУР.

    “Український далекобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки складала 8 млн тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік. Окрім того, цей завод входить в п’ятірку найбільших НПЗ Росії”.

    Особливу економічну зону в Єлабузі відкрили у 2007 році

    АВТОР ФОТО,ALABUGA.RU Підпис до фото, Особливу економічну зону в Єлабузі відкрили у 2007 році

    У березні почастішали атаки дронів на російські НПЗ, а також інші промислові об’єкти.

    Однак це перший випадок, коли українські безпілотники долетіли до Татарстану – на відстань понад 1200 кілометрів.

    Українські ЗМІ регулярно повідомляють про те, що ГУР стоїть за атаками дронів на російські промислові об’єкти. Офіційно Київ не заявляє про удари, але минулого тижня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Washington Post розповів про негативну реакцію влади США на такі атаки.

    “Ми використовували наші безпілотники. Ніхто не може сказати нам, що ми не можемо”, — сказав Зеленський, пов’язуючи обстріли російських НПЗ з тим, що Україна не має засобів ППО, щоб захистити свою енергетичну інфраструктуру від російських ударів.

    Напередодні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив німецькому виданню Welt, що Україна вже виробляє безпілотні літальні апарати, які здатні подолати понад тисячу кілометрів.

    Він також зазначив, що Україна в десятки разів збільшила виробництво безпілотників дальньої дії порівняно з минулим роком.

    “Більшість використовуваних дронів мають радіус дії від 700 до 1000 кілометрів. Але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 кілометрів”, – пояснив Федоров.

    На відео з Татарстану видно великі безпілотні літаки, яких раніше на кадрах ударів не було.

    Атаки на російські НПЗ впливають на економіку Росії сильніше, ніж західні санкції – CNN

    Як пише CNN з посиланням на кількох опитаних експертів, найчастіше українські дрони вражають не сховища палива, а перегонні установки, де сира нафта переробляється і перетворюється на паливо.

    Експерти вважають, що ці атаки можуть вплинути на російську економіку більше, ніж нинішні санкції, йдеться в публікації CNN.

    “Якщо задуматися про запроваджені санкції, то вони значною мірою оминали енергетику”, – пояснює Хеліма Крофт з інвестиційного банку RBC Capital Markets. “Насправді саме експорт енергоносіїв, сирої нафти, природного газу та продуктів нафтопереробки дав Росії економічне рятувальне коло для продовження цієї війни”.

    Українські атаки по російських НПЗ вже призвели до зростання світових нафтових цін: цього року ціна на нафту Brent зросла майже на 13%.

    Американських чиновників турбує наслідки на світову економіку від цих ударів, але “тупикова ситуація у Вашингтоні щодо фінансування України та можливість змін у Білому домі наступного року можуть дати Києву певну свободу дій”, йдеться у публікації.