Позначка: атаки рф

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    Протягом останнього тижня російські безпілотники кілька разів опинялися поблизу місць або об’єктів, пов’язаних із президентом України Володимиром Зеленським та його родиною. На цю послідовність звернуло увагу російське незалежне видання «Агентство», яке припустило, що Москва могла почати окремо акцентувати такі цілі.

    Два інциденти під час перельотів Зеленського через Молдову

    Перший резонансний епізод стався у ніч із 8 на 9 вересня.

    У цей час Володимир Зеленський прямував через Молдову до Норвегії. Через загрозу російських дронів молдовська влада тимчасово закрила повітряний простір, унаслідок чого виліт українського президента затримали.

    Reuters із посиланням на владу Молдови повідомляв, що два російські дрони увійшли в молдовський повітряний простір: один упав і спричинив пожежу, інший продовжив рух у напрямку Румунії. Через небезпеку було затримано кілька авіарейсів, зокрема літак Зеленського.

    У ту саму ніч безпілотник атакував український пункт пропуску Старокозаче неподалік кордону з Молдовою. Молдовська прикордонна поліція підтвердила сам факт атаки та повідомила, що інфраструктура українського пункту пропуску була пошкоджена.

    Однак доказів, що російський дрон був спрямований саме на літак Зеленського, у відкритих даних немає.

    Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре заявляв, що дрон перебував поблизу під час вильоту президента України, проте джерела не встановили, що він цілеспрямовано переслідував його літак.

    Другий епізод стався дорогою назад

    14 вересня, коли Зеленський повертався через Молдову, російські безпілотники знову з’явилися поблизу маршруту його перельоту.

    Саме повторення подібної ситуації за кілька днів стало одним із аргументів авторів «Агентства», які звернули увагу на можливу закономірність.

    Втім, цей збіг сам по собі також не доводить, що безпілотники мали завдання атакувати президента України.

    На той момент Росія регулярно запускала дрони по українських об’єктах поблизу молдовського кордону, а уламки та цілі неодноразово перетинали повітряний простір сусідніх держав.

    Тому коректніше говорити про ризик для президентського борту під час російських атак, а не про встановлену спробу його ураження.

    У Кривому Розі російські канали заявили про «95-й квартал»

    Ще один епізод стався в ніч на 14 вересня у Кривому Розі — рідному місті Зеленського.

    Російські провоєнні Telegram-канали заявляли, що дрони нібито били по району 95-го кварталу, де раніше мешкала родина майбутнього президента.

    Українська влада підтвердила саму російську атаку на Кривий Ріг, однак не повідомляла про влучання саме у 95-й квартал.

    Виконувач обов’язків голови Криворізької районної військової адміністрації говорив лише про удар по інфраструктурі, не називаючи конкретного району чи об’єкта.

    Саме тому твердження про навмисний удар по району, пов’язаному із Зеленським, залишається інформацією російських джерел, а не підтвердженим фактом.

    16 вересня згорів склад «Кварталу 95»

    Найбільш очевидний зв’язок із минулим Зеленського має ранкова атака на Київ 16 вересня.

    Російський удар знищив складське приміщення, де протягом близько 20 років зберігали реквізит студії «Квартал 95»: декорації, костюми та інші речі з концертів, фільмів, серіалів і телевізійних шоу.

    Володимир Зеленський був одним із засновників і ключових учасників «Кварталу 95» до початку політичної кар’єри.

    Водночас сама наявність такого зв’язку ще не підтверджує, що російські військові обрали склад саме через президента.

    Раніше Nenka.info детально писала про наслідки цього удару та втрату багаторічного архіву реквізиту студії. Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»

    Того ж дня знищили склад Фундації Олени Зеленської

    Ще один збіг виявився значно показовішим.

    Того самого ранку російська атака повністю знищила склад Фундації Олени Зеленської.

    На ньому зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України.

    Серед знищеного були генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги та медичне обладнання. Люди безпосередньо на складі не постраждали.

    Фундація повідомила, що через втрату складу частина допомоги може надійти отримувачам пізніше, ніж планувалося, а команда вже перебудовує логістику.

    Про наслідки цієї атаки Nenka.info також писала окремо. Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Чи були два склади однією навмисною ціллю

    Саме одночасне знищення об’єктів «Кварталу 95» та Фундації першої леді стало головним приводом для версії про можливе цілеспрямоване полювання на все, що має символічний зв’язок із Зеленським.

    Але тут є важливий нюанс.

    У відкритих повідомленнях українських служб не зазначалося, що російські військові мали точні розвідувальні дані про призначення цих складів або що саме вони були заявленою ціллю атаки.

    Міноборони Росії також офіційно не заявляло про удари по «Кварталу 95» чи Фундації Олени Зеленської як про окремі цілі.

    Тобто твердження про спеціальну операцію проти активів, пов’язаних із президентською родиною, залишається журналістською інтерпретацією послідовності подій.

    Але російські Z-канали самі почали підкреслювати цей зв’язок

    Є ще один важливий аспект.

    Навіть якщо військовий задум атак не встановлено, частина російського пропагандистського середовища сама почала подавати удари як персональний сигнал Зеленському.

    За даними «Агентства», російські провоєнні ресурси використовували формулювання на кшталт «чорного дня для подружжя Зеленських» та описували знищення об’єктів як удар по особисто важливих для президента речах.

    Це показує щонайменше інформаційну складову: російські пропагандистські канали намагаються пов’язувати наслідки атак із Зеленським незалежно від того, якими були реальні координати та завдання російських військових.

    Таке трактування може використовуватися для психологічного тиску і формування образу того, що війна начебто набуває особистого характеру.

    Що підтверджено, а що — поки ні

    На цей момент достовірно підтверджено кілька фактів.

    Російські дрони створювали загрозу повітряному руху в Молдові під час поїздки Зеленського до Норвегії; Росія атакувала Кривий Ріг; у Києві 16 вересня були знищені склад «Кварталу 95» та склад Фундації Олени Зеленської.

    Але не підтверджено, що всі ці епізоди були частинами одного плану або що російське командування офіційно визначило об’єкти, пов’язані із Зеленським, як окрему категорію цілей.

    Тому говорити, що «Росія почала цілитися по об’єктах Зеленського», як про встановлений факт поки передчасно.

    Натомість можна констатувати інше: за короткий проміжок часу сталося кілька атак та інцидентів, які прямо або символічно пов’язані з президентом України, а російські пропагандистські канали активно підкреслюють цей зв’язок.

    Чи є за цим нова системна тактика, стане зрозуміліше лише за подальшою динамікою атак та появою нових підтверджених даних.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.

  • На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили перелік населених пунктів, мешканці яких підлягають обов’язковій евакуації через погіршення безпекової ситуації та регулярні російські обстріли. До списку додали два села Борозенської громади, де останнім часом суттєво посилилися атаки російських військ.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін за підсумками засідання Ради оборони області.

    За його словами, до переліку населених пунктів, на території яких проводиться обов’язкова евакуація цивільного населення у безпечніші райони, внесли села Краснопільське та Чарівне Борозенської громади.

    Рішення ухвалили через погіршення ситуації з безпекою в громаді. Російські війська регулярно атакують населені пункти Херсонщини, а останнім часом географія обстрілів у Борозенській громаді значно розширилася.

    Місцевих жителів закликають не нехтувати рішенням влади та виїхати з територій, які перебувають під постійною загрозою російських ударів. Метою обов’язкової евакуації є насамперед збереження життя цивільного населення, оскільки через близькість до зони бойових дій та активність російських військ оперативно реагувати на всі атаки стає дедалі складніше.

    Водночас у Краснопільському та Чарівному запроваджується заборона на в’їзд родин із дітьми. Таке рішення пов’язане з високим рівнем небезпеки для неповнолітніх та необхідністю не допустити їхнього перебування на територіях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Олександр Прокудін також повідомив, що під час засідання Ради оборони окрему увагу приділили посиленню дронового терору проти цивільного населення Херсона та прилеглих територій.

    Російські війська дедалі активніше використовують безпілотники для атак на цивільних. Дрони становлять особливу небезпеку через можливість їхнього застосування безпосередньо проти людей, автомобілів та цивільної інфраструктури. Через це жителі Херсона та населених пунктів області фактично щодня перебувають під загрозою атаки.

    Під час засідання Ради оборони області також розглянули питання, пов’язані із забезпеченням та комплектуванням українських підрозділів, а також підвищенням ефективності їхньої роботи. Окремо учасники проаналізували результати мобілізаційної кампанії в області за липень та визначили подальші завдання на серпень.

    Крім того, посадовці оцінили роботу військово-лікарських комісій на Херсонщині. Подальші дії щодо роботи ВЛК узгодили з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції та Департаменту здоров’я.

    Ситуація на Херсонщині залишається надзвичайно складною через систематичні російські удари. Окупанти використовують артилерію, безпілотники та керовані авіаційні бомби, атакуючи як обласний центр, так і населені пункти області.

    Російські удари регулярно призводять до пошкодження житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури, навчальних та релігійних споруд. Особливо небезпечними залишаються атаки дронами, оскільки російські військові застосовують їх безпосередньо проти цивільного населення.

    Одним із останніх прикладів став удар по селу Дар’ївка, де російські війська повністю знищили храм Різдва Богородиці. Церкву місцеві жителі будували на честь українських захисників.

    У Херсоні російський дроновий терор також призвів до пошкодження Свято-Духівського кафедрального собору — пам’ятки архітектури XIX століття. Удари по цивільній інфраструктурі продовжуються попри відсутність військових цілей у багатьох із атакованих об’єктів.

    Раніше російські війська завдали удару керованими авіабомбами по навчальному закладу в Херсоні. Після атаки рятувальники прибули на місце для ліквідації наслідків та розбору завалів, однак російські військові почали атакувати їх безпілотниками.

    На цьому тлі українська влада продовжує розширювати заходи для захисту цивільного населення. Обов’язкова евакуація є одним із таких заходів і застосовується насамперед у районах, де через інтенсивність російських обстрілів перебування цивільних стає надзвичайно небезпечним.

    Додавання Краснопільського та Чарівного до переліку населених пунктів для обов’язкової евакуації свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації в Борозенській громаді. Влада області закликає населення реагувати на евакуаційні заходи та переміщуватися до безпечніших районів, особливо якщо йдеться про дітей.

  • Росія зробила ставку на балістичний терор: Зеленський назвав шокуючу кількість ударів за тиждень

    Росія зробила ставку на балістичний терор: Зеленський назвав шокуючу кількість ударів за тиждень

    Російська армія протягом останнього тижня застосувала проти України майже 1700 безпілотників, понад 1630 керованих авіаційних бомб та 95 ракет різних типів. Більше половини запущених ракет були балістичними, перехоплення яких потребує спеціалізованих систем протиповітряної оборони та достатньої кількості дорогих ракет-перехоплювачів.

    Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у неділю, 26 липня, коментуючи чергову масштабну нічну атаку Росії. Глава держави наголосив, що Москва дедалі активніше робить ставку на балістичні удари, намагаючись перевантажити українську систему ППО та завдати максимальної шкоди містам, критичній інфраструктурі й цивільному населенню.

    За словами Зеленського, протягом семи днів російські війська спрямували по Україні майже 1700 дронів різних типів, понад 1630 авіабомб і 95 ракет. Таким чином Росія щодня в середньому застосовувала понад 240 безпілотників і більш як 230 керованих бомб. При цьому щонайменше близько пів сотні ракет, виходячи із заяви президента, могли належати до балістичного класу.

    Зеленський зазначив, що Україна щодня працює з міжнародними партнерами, аби забезпечити військових засобами для протидії російським атакам. Особливу увагу Київ приділяє отриманню антибалістичних систем та ракет до них, оскільки звичайні комплекси ППО не завжди здатні ефективно перехоплювати цілі, які рухаються з надзвичайно високою швидкістю.

    Президент підкреслив, що пакети антибалістичної допомоги мають надходити вчасно. За його словами, кожна ракета-перехоплювач буквально рятує людські життя, коли перебуває на бойовому чергуванні в Україні, а не зберігається на складах країн-партнерів.

    «Потрібно збити ставку Росії на балістичний терор. І тому дуже важливо, щоб пакети антибалістики надходили вчасно», — наголосив глава держави. Він додав, що здатність України захищати міста безпосередньо залежить від темпів передачі ракет для комплексів, спроможних перехоплювати балістику.

    Заява президента пролунала після чергової комбінованої атаки в ніч на 26 липня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала вісім ракет та 136 безпілотників різних типів. Зокрема, противник запустив керовану авіаційну ракету Х-59/69, сім балістичних ракет, а також ударні дрони. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Частину повітряних цілей українським захисникам вдалося знищити або подавити, проте уникнути влучань не вдалося. Під ударом опинилися Київ, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Донецька, Сумська, Одеська, Миколаївська, Запорізька та Чернігівська області.

    По столиці російські війська завдали балістичного удару. За словами Зеленського, у Києві постраждали троє людей. У різних районах міста виникли пожежі та були зафіксовані пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури.

    Особливо тяжкі наслідки атаки зафіксували у Харкові. Російський дрон-ракета типу «Бандероль» влучив у приватний житловий будинок у Слобідському районі. Внаслідок удару загинула людина, кількість постраждалих протягом дня зростала. Серед поранених були діти, а навколо місця влучання пошкоджено понад десять приватних будинків.

    На місці працювали рятувальники, медики, поліція та комунальні служби. Зеленський висловив співчуття рідним загиблої та повідомив, що постраждалим надають необхідну допомогу.

    Перед ударом по житловій забудові Росія також атакувала автомобіль у Харкові. Внаслідок цього інциденту постраждав чоловік. Таким чином місто за кілька годин пережило одразу декілька ворожих атак, спрямованих по цивільних об’єктах.

    У Кривому Розі російський безпілотник влучив у будівельний гіпермаркет. На об’єкті спалахнула масштабна пожежа, площа якої, за повідомленнями місцевих медіа, перевищила 16 тисяч квадратних метрів. Російські війська здійснили повторні атаки по об’єкту, коли рятувальники продовжували ліквідовувати займання.

    Президент окремо наголосив, що йдеться про звичайний цивільний будівельний гіпермаркет, який не мав стосунку до військової інфраструктури. Масштабна пожежа знищила або суттєво пошкодила торговельні приміщення та товари, а надзвичайники тривалий час працювали на місці удару.

    Посилене застосування балістичних ракет створює для України особливу загрозу. На відміну від крилатих ракет і дронів, балістика рухається до цілі на дуже високій швидкості та може залишати силам ППО лише кілька хвилин для реагування. Збивати такі ракети здатні не всі комплекси, які перебувають на озброєнні України.

    Найбільш ефективним засобом протидії балістичним цілям у розпорядженні України залишаються американські системи Patriot із відповідними ракетами-перехоплювачами. Водночас кількість комплексів і боєприпасів до них є обмеженою, через що неможливо одночасно забезпечити однаково щільний захист усіх великих міст, енергетичних об’єктів та інших важливих районів.

    Саме тому Зеленський регулярно закликає союзників не лише передавати Україні нові системи ППО, а й гарантувати безперервне поповнення запасів ракет. Навіть наявний комплекс не може захищати місто без достатнього боєкомплекту, а масовані атаки змушують українських військових витрачати значну кількість перехоплювачів протягом однієї ночі.

    Окремою складовою російського терору залишаються керовані авіабомби. За тиждень окупанти скинули їх понад 1630, переважно по прифронтових населених пунктах. Такі бомби можуть мати велику масу бойової частини та руйнувати житлові будинки, промислові об’єкти й укріплення.

    Російська авіація запускає їх із відносно безпечної відстані, не заходячи безпосередньо в зону ураження більшості українських систем ППО. Тому одним із ключових завдань для України залишається знищення літаків-носіїв, аеродромів, складів боєприпасів та засобів наведення.

    Майже 1700 дронів за тиждень також свідчать про здатність Росії підтримувати надзвичайно високий темп безпілотних атак. Окупанти застосовують ударні Shahed, дрони-імітатори та інші типи апаратів, комбінуючи їх із ракетами. Мета таких атак полягає не лише у фізичному ураженні об’єктів, а й у виснаженні української ППО.

    Частина дешевших безпілотників використовується як хибні цілі. Вони змушують українські сили реагувати, розкривати позиції та витрачати ресурси, поки паралельно до цілей наближаються ракети або ударні дрони з бойовими частинами.

    Наведені Зеленським цифри означають, що Росія протягом лише одного тижня застосувала проти України понад 3300 засобів повітряного нападу, якщо рахувати ракети, безпілотники та керовані авіабомби. Такий масштаб демонструє, що російське керівництво не відмовляється від кампанії масованих ударів, попри дипломатичні заяви про можливість переговорів.

    Українська влада закликає партнерів прискорити реалізацію вже погоджених пакетів допомоги, передати додаткові системи Patriot та інші засоби протиповітряної оборони, а також збільшити виробництво ракет-перехоплювачів.

    За словами Зеленського, головне завдання полягає в тому, щоб позбавити Росію впевненості у безкарності балістичних атак. Для цього Україна повинна мати достатню кількість систем, здатних захищати не лише Київ, а й Харків, Дніпро, Одесу, Запоріжжя, Кривий Ріг та інші міста, які регулярно перебувають під ударом.

    Нинішня статистика показує, що потреба України в антибалістичному захисті не зменшується, а навпаки — стрімко зростає. У той час як Росія збільшує кількість балістичних ракет у комбінованих атаках, затримка з передачею навіть одного пакета перехоплювачів може безпосередньо вплинути на кількість жертв і масштаби руйнувань.

  • Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.

    Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.

    У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.

    У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.

    Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.

    Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.

    Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.

    Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.

    У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила щонайменше 46 пасажирських вагонів “Укрзалізниці”, ще близько 200 вагонів та один швидкісний поїзд Intercity+ наразі перебувають у черзі на ремонт через пошкодження внаслідок обстрілів, атак дронів та зношення. На тлі рекордного попиту на перевезення це створює серйозну загрозу дефіциту місць під час літнього сезону. Про це повідомила пресслужба “Укрзалізниці”, інформацію також оприлюднили українські медіа.

    У компанії визнають: літо 2026 року стане одним із найскладніших за весь час великої війни. Якщо у 2024–2025 роках проблему браку рухомого складу ще вдавалося частково компенсувати ремонтом старих вагонів та оптимізацією маршрутів, то тепер ситуація наближається до критичної.

    “Попит зростає, а кількість вагонів — навпаки. Цей сезон буде ще важчим, ніж попередній”, — зазначили в “Укрзалізниці”.

    За даними перевізника, на одне вільне місце в поїздах уже зараз претендують у середньому чотири пасажири, а у пік літнього сезону цей показник може зрости до шести людей на одне місце. Найбільш перевантаженим напрямком традиційно залишається маршрут Львів — Київ. Щодня квитки на нього шукають майже 10 тисяч пасажирів.

    У компанії наводять промовисту статистику: на окремих рейсах зі Львова до Києва щодня фіксують до 9762 пошукових запитів на місця. Це один із найвищих показників за весь період війни.

    Причиною дефіциту стали не лише російські атаки. В “Укрзалізниці” повідомляють, що ще 1050 вагонів зараз очікують технічного огляду та поступового списання через критичний рівень зношення. Значна частина пасажирського парку була вироблена ще у 1980–1990-х роках і давно перевищила нормативний термін експлуатації.

    Попри це, “Укрзалізниця” продовжує виконувати не лише транспортну, а й фактично гуманітарну функцію. З початку повномасштабної війни залізниця евакуювала мільйони людей із прифронтових регіонів, забезпечувала перевезення військових, гуманітарних вантажів і залишалася одним із ключових елементів критичної інфраструктури країни. Саме тому російські війська систематично атакують залізничні об’єкти по всій Україні.

    Лише за останній тиждень сталося кілька нових атак на інфраструктуру та рухомий склад. 19 травня пасажирів поїзда Київ — Кривий Ріг евакуювали через загрозу удару російськими дронами-камікадзе типу “Шахед”. У самому Кривому Розі тоді фіксували серію вибухів та пошкодження житлових будинків.

    15 травня російський безпілотник атакував приміську електричку у Запорізькій області. У момент удару люди намагалися залишити вагони, через вибух двоє пасажирів дістали поранення.

    Ще раніше, у ніч на 14 травня, російські війська завдали ударів по залізничній інфраструктурі Харківської області. Пошкодження отримали об’єкти енергозабезпечення та технічні споруди.

    У “Укрзалізниці” визнають, що через постійні атаки ремонтна база працює практично безперервно. Частину вагонів вдається оперативно відновлювати після уламкових пошкоджень, однак деякі вагони після прямих влучань уже не підлягають ремонту.

    На цьому тлі компанія закликає українців планувати літні поїздки максимально завчасно. Квитки рекомендують купувати одразу після відкриття продажу — за 20 діб до дати відправлення.

    Також перевізник активно просуває функцію автоматичного викупу квитків через мобільний застосунок. Якщо квитків немає у продажу, система автоматично викупить місце, щойно воно з’явиться. За даними компанії, з початку 2026 року цим сервісом уже скористалися 150 тисяч пасажирів, які придбали близько одного мільйона квитків.

    Окремо пасажирам радять використовувати маршрути з пересадками, особливо через приміські електропоїзди з кондиціонерами. У міжнародному сполученні “Укрзалізниця” рекомендує планувати поїздки через аеропорти сусідніх країн — Румунії, Угорщини та Молдови, де дістати квитки простіше, ніж на перевантажених польських напрямках.

    Водночас у компанії продовжують шукати можливості для оновлення рухомого складу. У 2025 році “Укрзалізниця” отримала кілька нових вагонів українського виробництва, а також модернізувала частину старих. Однак темпи оновлення залишаються недостатніми через війну, дефіцит фінансування та постійні пошкодження інфраструктури.

    За оцінками Міністерства розвитку громад та територій, збитки української залізничної інфраструктури від російських атак уже перевищують кілька мільярдів доларів. Частина маршрутів і досі працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    Попри складну ситуацію, “Укрзалізниця” залишається головним транспортним оператором країни. Через обмежене авіасполучення та високий попит на автобусні перевезення саме поїзди залишаються основним способом подорожей для мільйонів українців.

    Експерти транспортної галузі прогнозують, що цього літа навантаження на залізницю може стати рекордним не лише через сезон відпусток, а й через збільшення внутрішньої мобільності населення, евакуаційні переміщення та поїздки українців за кордон через сусідні країни ЄС.