Daypolitico

Позначка: атаки

  • КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 29 вересня до 16 жовтня перевів освітній процес і роботу частини працівників у дистанційний формат через погіршення безпекової ситуації в столиці. Про це повідомив університет.

    Водночас 23 вересня наша редакція повідомляла, що після нової хвилі ударів столичні університети розглядають можливість продовження дистанційного навчання щонайменше до 15 жовтня. На той момент офіційних наказів ще не було, а остаточні рішення мали ухвалювати ректорати окремих вишів. Тепер КНУ визначив 16 жовтня датою завершення запровадженого дистанційного режиму. В університеті пояснили рішення необхідністю забезпечити безпеку студентів і працівників на тлі погіршення ситуації в Києві.

    Схожі рішення ухвалюють і в інших столичних вишах. КПІ імені Ігоря Сікорського розпорядженням від 28 вересня перевів освітній процес у дистанційний режим з 28 вересня до 11 жовтня. У документі прямо зазначено, що рішення пов’язане з підвищенням рівня загроз ракетних і дронових атак на цивільну інфраструктуру Києва. КНУБА також тимчасово посилив дистанційний компонент освітнього процесу з 24 вересня, посилаючись на безпекову ситуацію в столиці.

    Таким чином, рішення КНУ відповідає сценарію, про який наша редакція повідомляла 23 вересня: столичні університети розглядали продовження дистанційного навчання щонайменше до середини жовтня.

    Водночас конкретний строк у КНУ виявився на день довшим — до 16 жовтня. Чи повернуться студенти до аудиторій після цієї дати, наразі невідомо. Подальший формат навчання залежатиме від безпекової ситуації в Києві.

     

  • Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Попри безупинні намагання російських окупаційних військ знищити телекомунікаційну інфраструктуру та занурити Україну в інформаційний вакуум, країні не загрожує повний цифровий колапс чи тотальне відключення зв’язку. Навіть у разі масованих комбінованих ударів по мережевих вузлах українські міста та області гарантовано залишатимуться в глобальній мережі. Про це заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій «Флеш», коментуючи регулярні ворожі атаки на національні цифрові магістралі. За його словами, спроби ворога ізолювати українців від зовнішнього світу та позбавити доступу до життєво необхідної інформації розбиваються об унікальну архітектуру вітчизняного інтернет-простору, хоча платити за цифрову стійкість споживачам усе ж доведеться вищу ціну.

    Головним фактором непохитної надійності українського інтернету є його безпрецедентна децентралізація та глибока розподіленість каналів зв’язку. На відміну від багатьох авторитарних чи навіть розвинених західних держав, де ринок монополізований кількома великими національними операторами або контролюється державою, в Україні історично сформувалася надзвичайно гнучка екосистема з тисяч незалежних локальних та регіональних провайдерів. Кожен район, місто чи навіть окремий мікрорайон обплетені густою сіткою резервних оптоволоконних ліній, автономних маршрутів та перехресних точок обміну трафіком. Завдяки цій складній павутині фізичне знищення навіть кількох ключових вузлів чи транзитних магістралей не призводить до паралічу всієї мережі – пакети даних миттєво перенаправляються в обхід ураженої ділянки. Звісно, фахівці не виключають точкових та локальних перебоїв у роботі зв’язку безпосередньо в епіцентрах влучань, проте аварійно-відновлювальні бригади демонструють високу оперативність, повертаючи людей до мережі в рекордні терміни.

    Водночас утримання такого колосального рівня живучості в умовах регулярних обстрілів та енергетичного дефіциту вимагає від провайдерів колосальних фінансових ресурсів. Саме це стане ключовим драйвером неминучого зростання вартості телекомунікаційних послуг для кінцевих користувачів. Українські компанії змушені вкладати величезні кошти у модернізацію систем автономного живлення, закуповуючи промислові акумуляторні блоки, дизельні та бензинові генератори, безперебійники, а також формуючи значні запаси пального для підтримки працездатності базових станцій та серверних під час відключень світла. Крім того, компанії активно інтегрують супутникові системи, будують енергонезалежні оптичні лінії за технологією xPON та витрачають значні суми на регулярну заміну знищеного вибухами обладнання. Усі ці вимушені витрати на виживання та фізичний захист телекомунікацій поступово змусять операторів переглядати тарифні плани, проте це є цілком виправданою ціною за стабільний зв’язок.

    У сучасній війні безперебійний доступ до інтернету перетворився на стратегічний фактор виживання нації, від якого залежить не лише робота бізнесу чи дистанційне навчання, але й функціонування систем раннього сповіщення про ракетну небезпеку, екстрених служб, банківського сектору та логістики. Зв’язківці сьогодні тримають надважливий невидимий фронт, щодня відновлюючи понівечені кабелі під обстрілами та вдосконалюючи кіберзахист національних мереж. Завдяки їхній героїчній праці та високій технологічній зрілості ринку кремлівському режиму не вдасться реалізувати сценарій цифрової темряви, а українське суспільство залишатиметься на зв’язку попри будь-які ворожі посягання.

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • У Росії різко зросли запити про завершення війни після українських атак

    У Росії різко зросли запити про завершення війни після українських атак

    У Росії фіксується помітне зростання суспільного інтересу до того, коли може завершитися війна проти України, і цей показник досяг рекордних значень на тлі українських ударів, які продемонстрували вразливість російської системи протиповітряної оборони та вплинули на інформаційні настрої всередині країни. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який аналізує як військові, так і соціально-політичні процеси в Російській Федерації.

    Аналітики посилаються на дані, оприлюднені в матеріалі видання Meduza, де зазначається, що сервіс Wordstat російської пошукової системи Яндекс зафіксував різке зростання кількості запитів із формулюванням «коли Росія закінчить війну проти України». У період з 22 по 28 червня таких запитів було понад 137 тисяч, що, за оцінками дослідників, є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.

    Згідно з аналізом, значна частина цих запитів надходила з Московської та Ленінградської областей, тобто з регіонів, які Кремль традиційно вважає найбільш захищеними та де зосереджено значні ресурси протиповітряної оборони. Водночас саме ці території останнім часом неодноразово ставали об’єктами ударів українських безпілотників та інших засобів ураження, що, як припускають аналітики, могло посилити відчуття уразливості серед населення і вплинути на різке зростання пошукових запитів про завершення війни.

    У звіті ISW також наголошується, що тенденція до зростання таких запитів не є короткочасною, а спостерігається вже другий тиждень поспіль. Попередній пік інтересу, за даними аналітиків, фіксувався на початку червня, коли українські дрони атакували об’єкти на території Санкт-Петербурга у період проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму, що мало значний інформаційний резонанс у російському суспільстві.

    Окрім інформаційних показників, дослідники звертають увагу і на соціологічні тенденції всередині Росії. Зокрема, за даними опитувань Фонду громадської думки (ФОМ), який пов’язують із Кремлем, рівень схвалення діяльності президента Росії Володимира Путіна у період з 12 по 21 червня знизився на п’ять відсоткових пунктів — із 74% до 69%. Це падіння збіглося в часі з масштабними ударами по Московській області, які стали одним із найбільш резонансних епізодів останніх місяців.

    ISW також зазначає, що щотижневі соціологічні вимірювання ФОМ демонструють поступове зниження рівня довіри до Путіна, яке, за їхніми даними, триває з лютого 2026 року. Водночас аналітики наголошують, що в умовах авторитарної системи влади результати опитувань у Росії можуть зазнавати впливу з боку держави, однак навіть за таких обставин фіксуються ознаки зростання внутрішнього невдоволення та втоми від війни.

    Окремо у звіті підкреслюється, що Кремль протягом усього періоду повномасштабного вторгнення намагався максимально ізолювати населення великих міст, насамперед Москви та Санкт-Петербурга, від безпосередніх наслідків бойових дій. Йшлося про посилення систем ППО, інформаційний контроль та обмеження доступу до даних про наслідки атак. Проте останні події свідчать про те, що ці заходи не змогли повністю захистити великі агломерації від впливу війни, що, ймовірно, й відображається у зростанні суспільного інтересу до її завершення.

    Аналітики ISW роблять висновок, що поєднання регулярних атак на території РФ, інформаційного ефекту від них та поступового накопичення соціально-економічних проблем може формувати у частини російського суспільства запит на завершення бойових дій. Водночас відкриті антивоєнні настрої залишаються обмеженими через жорсткий контроль внутрішнього інформаційного простору та репресивну політику щодо інакодумства.

    На цьому тлі звертається увага і на заяви української сторони. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв, що українська розвідка отримала документи, які містять внутрішні оцінки ситуації в Росії, зокрема щодо рівня підтримки керівництва країни та суспільних настроїв. За його словами, навіть офіційні дані, які надходять до Кремля, свідчать про наявність зростаючого невдоволення, хоча повнота цієї інформації може бути обмежена на рівні вищого керівництва.

    У підсумку аналітики сходяться на думці, що нинішня динаміка інформаційних запитів, соціологічних показників і реакцій суспільства в Росії може свідчити про поступове формування запиту на завершення війни, однак його політичне оформлення залишається вкрай ускладненим через характер російської політичної системи та продовження бойових дій.

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Нафтопереробна галузь Росії переживає найглибше падіння за останні майже два десятиліття — обсяги переробки нафти скоротилися до найнижчого рівня з 2009 року. За даними аналітиків, різке зниження пов’язане передусім із системними ударами по енергетичній інфраструктурі, які дедалі сильніше впливають на ключовий сектор російської економіки. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані OilX.

    Згідно з оцінками, обсяги переробки нафти в країні впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це означає скорочення на 11% від початку 2026 року, на 12% у річному вимірі та майже на 18% порівняно з довоєнним рівнем 2021 року. Фактично йдеться про втрату близько одного мільйона барелів на добу — суттєвий удар по енергетичному балансу країни.

    Основною причиною падіння стали регулярні атаки безпілотників по об’єктах нафтогазової інфраструктури. За останній місяць було зафіксовано щонайменше два десятки таких ударів, що стало одним із найвищих показників з початку повномасштабної війни. Під обстріли потрапляли не лише нафтопереробні заводи, а й нафтобази, трубопроводи та морська інфраструктура.

    Серед найбільш постраждалих підприємств — великі нафтопереробні заводи в різних регіонах країни. Частина з них була змушена повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження обладнання та ризики повторних ударів. Це спричинило ефект ланцюгової реакції, коли перебої на окремих об’єктах почали впливати на всю систему переробки та постачання пального.

    Окрім заводів, удари зачепили й транспортну інфраструктуру. Російська система нафтопроводів, яка є однією з найбільших у світі, також зазнала атак. Крім того, безпілотники неодноразово вражали морські порти, через які здійснюється експорт нафти. Саме через ці порти проходить значна частина поставок на зовнішні ринки, тому навіть тимчасові зупинки роботи створюють серйозні економічні ризики.

    Зокрема, у квітні тимчасово припиняли відвантаження нафти порти на Балтійському морі, включно з ключовими експортними вузлами. Також фіксувалися перебої в роботі портів на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, сам факт регулярних атак підриває стабільність логістичних ланцюгів.

    Наслідки цих ударів вже відчутні не лише в промисловості, а й на внутрішньому ринку. Завантаження нафтопереробних заводів опустилося навіть нижче рівнів, зафіксованих під час паливної кризи восени минулого року. Тоді в окремих регіонах виник дефіцит бензину, що призвело до обмежень продажу та різкого зростання цін.

    Аналітики зазначають, що зниження переробки може мати довгострокові наслідки для економіки Росії. Нафтова галузь залишається ключовим джерелом доходів державного бюджету, а будь-яке скорочення обсягів виробництва і експорту безпосередньо впливає на фінансову стабільність.

    Водночас, попри проблеми з переробкою, видобуток нафти в країні частково відновився після тимчасового падіння наприкінці березня та на початку квітня. Експерти пояснюють це тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати втрати за рахунок збільшення виробництва, однак без стабільної переробки та логістики ці обсяги складно ефективно реалізувати.

    Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина інфраструктури була побудована десятки років тому і не розрахована на подібні навантаження або сучасні загрози. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює швидке відновлення.

    Експерти також звертають увагу, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підхід до ведення війни, адже вони спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на економічні можливості країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти потенційно обмежує фінансування військових витрат і впливає на загальну стійкість економіки.

    Падіння нафтопереробки до мінімуму за 17 років стало одним із найяскравіших сигналів того, що енергетичний сектор Росії зазнає системного тиску. Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптуватися до нових умов.

  • Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру у квітні 2026 року сягнула найвищого рівня щонайменше з грудня 2025-го. Про це повідомляє Bloomberg, яке проаналізувало відкриті дані та зафіксовані удари по об’єктах енергетичного сектору РФ.

    За підрахунками агентства, лише протягом одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про широку мережу об’єктів, які забезпечують експорт і транспортування сировини: морські термінали, резервуарні парки, насосні станції та елементи трубопровідної системи.

    Особливо показовим є те, що дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Це найбільший місячний показник із початку 2026 року, що свідчить про системну і цілеспрямовану кампанію з ураження саме виробничих потужностей, а не лише логістики.

    Наслідки цих атак уже відчутні. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки нафти в Росії знизився до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року — тобто майже за півтора десятиліття. Така динаміка свідчить про серйозні структурні проблеми в роботі галузі, спричинені регулярними ударами.

    Зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, воно тисне на внутрішній ринок Росії, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже Росія залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів. Будь-які перебої в її постачаннях відразу відображаються на світових цінах.

    Аналітики звертають увагу і на зміну тактики українських ударів. За даними Bloomberg, у квітні Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

    Крім того, значно посилилися удари по транспортній інфраструктурі. Зокрема, у квітні було уражено щонайменше п’ять насосних станцій нафтопроводів — ключових елементів системи, яка забезпечує переміщення сировини між родовищами, НПЗ і портами. Пошкодження таких об’єктів створює “вузькі місця” у логістиці, навіть якщо самі заводи залишаються відносно неушкодженими.

    Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 1500 кілометрів від українського кордону. Це демонструє зростання дальності та ефективності українських дронів, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти більше не є недосяжними.

    Окремі удари підтверджувалися і офіційно. За даними Генеральний штаб Збройних сил України, у період з 27 по 30 квітня було уражено об’єкти в Орську, Туапсе, а також лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”. Ці об’єкти відіграють важливу роль у переробці та транспортуванні нафти.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ у поєднанні із західними санкціями мають стратегічний ефект. За його словами, це призводить до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    У цьому контексті експерти говорять про формування нової фази економічного тиску на РФ. Якщо раніше основний акцент робився на санкціях і обмеженнях з боку Заходу, то тепер до них додається системне фізичне ураження інфраструктури. Це поєднання може мати довгострокові наслідки для російської нафтової галузі, яка є ключовим джерелом доходів державного бюджету.

    Водночас такі атаки мають і глобальний вимір. Будь-яке скорочення російського експорту або переробки нафти впливає на баланс попиту і пропозиції у світі. У поєднанні з іншими геополітичними факторами, зокрема напруженістю на Близькому Сході, це може призводити до різких коливань цін на енергоносії.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності Росії швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також від загальної динаміки війни. Однак уже зараз очевидно, що удари по нафтовому сектору стали важливою складовою стратегії, спрямованої на ослаблення економічного потенціалу РФ.

  • В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    Росія змінила тактику застосування ударних дронів типу «Шахед», поєднуючи нічні та денні атаки для посилення тиску на цивільне населення України. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.

    За його словами, після завершення опалювального сезону ворог відійшов від масованих ударів по енергетиці та почав зосереджуватися на атаках, що мають максимальний вплив на цивільних і економіку.

    «Росіяни почали комбінувати нічні атаки з денними, щоб завдати більше втрат цивільному населенню та посилити тиск», — зазначив Паліса.

    Він підкреслив, що удари в денний час також спрямовані на дестабілізацію економічної активності, оскільки здатні паралізувати роботу бізнесу.

    Водночас Сили оборони України завдають ударів у відповідь по інфраструктурі, яку Росія використовує для запуску безпілотників. Зокрема, йдеться про ураження об’єктів у районі Донецького аеропорту та знищення ретрансляторів у Криму.

    За оцінками української сторони, ці дії обмежують можливості РФ для одночасних масованих запусків дронів. У результаті російські війська змушені розтягувати атаки впродовж доби.

    Крім того, раніше фіксувалося, що «Шахеди» почали використовуватися на надмалих висотах, що ускладнює їхнє виявлення. Також з’являються швидкісні реактивні безпілотники зі швидкістю до 400–500 км/год і тактика застосування «зграями».

    Україна у відповідь розвиває системи протидії, зокрема використовує дрони-перехоплювачі та ракети класу AIM для знищення повітряних цілей.

  • Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    У березні 2026 року Україна випередила Росію за кількістю атак далекобійними безпілотниками. Такий висновок зробив телеканал ABC News після аналізу офіційних зведень Збройних сил України та Міністерства оборони РФ.

    За даними російської сторони, протягом місяця було збито 7347 українських безпілотників. Це найвищий показник за весь час і в середньому становить близько 237 дронів на добу.

    Водночас українська сторона повідомляє, що за березень сили протиповітряної оборони знищили 5833 безпілотники з 6462 запущених, а також 102 ракети зі 138. У середньому це близько 208 дронів і чотири ракети щодня. Загальна кількість повітряних цілей, за даними України, склала приблизно 6600 за місяць, що також є рекордним показником.

    Наприкінці березня Росія суттєво посилила інтенсивність атак. Президент Володимир Зеленський заявив, що лише за останній тиждень місяця було запущено близько 3000 дронів, що перевищує 400 безпілотників на добу.

    Водночас зазначається, що всі ці дані базуються на офіційних повідомленнях сторін конфлікту і не можуть бути незалежно підтверджені.

    Зростання кількості дронових атак свідчить про подальшу ескалацію війни у повітряному просторі та активне використання безпілотних технологій обома сторонами.

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.