Daypolitico

Позначка: атомна енергетика

  • Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Тимчасово окупована Росією Запорізька атомна електростанція вже понад тиждень залишається без зовнішнього електропостачання і змушена підтримувати критично важливі системи за допомогою аварійних дизель-генераторів. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, на самому майданчику ЗАЕС є запас дизельного пального приблизно на десять днів. МАГАТЕ намагається домовитися про локальне припинення вогню, щоб фахівці змогли відремонтувати пошкоджену лінію електропередачі та повернути станції надійне зовнішнє живлення.

    ЗАЕС втратила зв’язок з останньою доступною лінією зовнішнього електропостачання 20 серпня. Йдеться про 330-кіловольтну лінію «Феросплавна-1». МАГАТЕ пов’язує її відключення з військовою активністю на північ від Дніпра. Відтоді електроенергію, необхідну для забезпечення основних функцій ядерної та фізичної безпеки станції, виробляють аварійні дизель-генератори.

    Хоча всі шість енергоблоків найбільшої атомної електростанції Європи зараз зупинені й електроенергію в мережу не виробляють, це не означає, що станцію можна просто знеструмити. Електрика необхідна для роботи систем безпеки, контролю та охолодження реакторів і басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Саме тому стабільне зовнішнє електропостачання залишається одним із ключових елементів безпечної роботи об’єкта навіть у зупиненому стані.

    За інформацією, яку представники окупаційної адміністрації ЗАЕС передали МАГАТЕ 28 серпня, запасів дизельного пального безпосередньо на майданчику вистачає приблизно на десять днів. Агентство зазначає, що такий рівень відповідає мінімальній нормативній вимозі. Представники МАГАТЕ протягом тижня перевіряли рівень пального у більшості генераторів та оцінювали доступні резерви. За повідомленнями з посиланням на агентство, на майданчику розташовано близько 20 дизель-генераторів.

    Водночас цифру «10 днів» не варто трактувати як прогноз неминучої ядерної аварії через десять діб. Це оцінка запасу пального, який був доступний на майданчику на момент повідомлення МАГАТЕ. Дизель може додатково постачатися, і такі переміщення вже відбувалися. Критичний сценарій виник би у разі одночасної відсутності зовнішнього живлення, неможливості поповнювати запаси пального та відмови резервних джерел електроенергії.

    Саме на цьому наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. За його словами, наявність дизельного пального має першорядне значення щоразу, коли атомна електростанція втрачає зовнішнє електропостачання. Нинішня ситуація, за оцінкою очільника агентства, вкотре демонструє необхідність надійного зовнішнього живлення та безпечних маршрутів постачання для забезпечення ядерної безпеки.

    Ситуацію ускладнює стан резервів за межами самої атомної станції. Остання поставка дизельного пального до окремого зовнішнього паливного сховища, за інформацією МАГАТЕ, відбулася ще у березні. Чергове постачання планували на травень, однак його відклали через регулярну військову активність у районі. При цьому представники агентства не мають доступу до цього сховища з березня 2025 року — адміністрація окупованої станції пояснює обмеження міркуваннями безпеки.

    Проте певні запаси на ЗАЕС усе ж надходять. МАГАТЕ повідомило, що 26 і 27 серпня його представники спостерігали за транспортуванням кількох десятків тонн дизельного пального з двох інших майданчиків поблизу станції безпосередньо на територію атомної електростанції. Це важлива деталь, оскільки вона означає, що заявлені десять днів не є автоматичним «зворотним відліком» до повного знеструмлення.

    Головне завдання зараз — повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Для цього необхідно відремонтувати лінію «Феросплавна-1», однак проведенню робіт заважає військова активність у районі.

    МАГАТЕ повідомило, що працює над організацією локального припинення вогню, яке дозволило б ремонтним бригадам безпечно дістатися до пошкодженої ділянки та провести необхідні роботи. Агентство вже використовувало подібний механізм для ремонту енергетичної інфраструктури навколо ЗАЕС.

    Нинішня ситуація є особливо тривожною ще й тому, що проблеми із зовнішнім живленням ЗАЕС останнім часом різко почастішали. Ще 14 серпня МАГАТЕ повідомляло, що 8 серпня станція ненадовго втратила все зовнішнє електропостачання — це був уже третій подібний випадок лише за один тиждень. Гроссі тоді окремо наголошував на дедалі більшій крихкості системи електропостачання атомного об’єкта.

    А вже 20 серпня сталася нова, значно триваліша втрата живлення. Цього разу підключення до зовнішньої мережі не вдалося відновити протягом кількох годин чи навіть доби — станція залишається на аварійних джерелах уже більше тижня.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Водночас на майданчику постійно працює місія МАГАТЕ, яка стежить за станом об’єкта та регулярно повідомляє про інциденти, здатні вплинути на ядерну безпеку.

    Останні тижні принесли не лише проблеми з електропостачанням. У заяві від 20 серпня Гроссі повідомляв про серйозні ризики через військову активність навколо станції та про вибух безпілотника, внаслідок якого загинула одна людина та були поранені працівники. Агентство вкотре закликало сторони до максимальної стриманості поблизу ядерного об’єкта.

    Саме сукупність цих факторів — бойові дії, пошкодження ліній електропередачі, тривала залежність від аварійних генераторів та складнощі з безпечним постачанням пального — робить нинішню ситуацію небезпечною. Проте станом на вечір 30 серпня немає повідомлень МАГАТЕ про радіаційну аварію на ЗАЕС або про те, що системи охолодження станції перестали працювати. Аварійні генератори забезпечують необхідне живлення.

    Тому нинішню ситуацію правильніше називати не ядерною аварією, а серйозним погіршенням запасу міцності систем безпеки. Атомна станція такого масштабу не повинна тижнями залежати від резервного джерела живлення, особливо в зоні активних бойових дій.

    МАГАТЕ тепер намагається розв’язати проблему через уже випробуваний механізм — тимчасову домовленість про припинення бойових дій навколо місця ремонту. Якщо її вдасться досягти, ремонт лінії «Феросплавна-1» має повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Якщо ж роботи знову буде відкладено, безпека найбільшої атомної електростанції Європи й надалі залежатиме від генераторів, запасів дизельного пального та можливості доставляти його на окупований об’єкт.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    На атомній електростанції Гравлін на півночі Франції тимчасово зупинили три з шести реакторів через масове скупчення медуз біля систем забору води. Ще один енергоблок працює на половині потужності, п’ятий перебуває на плановому технічному обслуговуванні. Таким чином, на повній потужності наразі працює лише шостий реактор. Про це повідомив оператор станції EDF.

    Інцидент стався пізно ввечері 10 серпня. Через значну кількість медуз оператор зупинив енергоблоки №2, №3 та №4. Потужність першого реактора превентивно обмежили до 50%.

    АЕС Гравлін має шість реакторів потужністю 900 МВт кожен, а її загальна встановлена потужність становить 5,4 ГВт. Для охолодження станція використовує воду з каналу, сполученого з Північним морем.

    Як медузи вплинули на роботу АЕС

    Проблема виникла через те, що велике скупчення медуз дісталося водозабірної інфраструктури станції. Вони можуть забивати фільтри та інші елементи систем, через які надходить вода, необхідна для роботи обладнання.

    За даними Reuters, EDF заздалегідь отримала попередження про наближення медуз. Ще в суботу до робіт залучили рибальські судна, щоб зменшити щільність скупчення до того, як воно дістанеться АЕС. Це дозволило частково обмежити наслідки.

    Медуз, які все ж потрапили до інфраструктури станції, прибирають за допомогою спеціальної техніки. Нових великих скупчень біля водозаборів на момент повідомлення вже не фіксували, тому в EDF очікують відносно швидкого відновлення роботи зупинених блоків.

    Загрози ядерній безпеці немає

    В EDF наголосили, що ситуація не становить небезпеки для самої атомної станції, її працівників або довкілля. Зупинка реакторів є передбаченим заходом для захисту обладнання у разі проблем із системою забору води.

    Схожа ситуація на Гравлін сталася і минулого року. Тоді через медуз зупинилася вся станція. Після цього EDF посилила систему моніторингу: на водозабірних каналах і фільтрах встановили стаціонарні камери, а також налагодили співпрацю з рибальськими та морськими рятувальними організаціями для раннього виявлення великих скупчень медуз.

    Чому медуз стає більше

    Масове скупчення медуз біля північного узбережжя Франції може бути сезонним явищем, однак науковці попереджають, що такі випадки здатні ставати частішими.

    Серед факторів називають глобальне потепління та підвищення температури морської води, появу інвазивних видів, скорочення природних хижаків медуз і надмірний вилов риби.

    Інцидент стався на тлі чергової хвилі спеки у Франції, яка також створює проблеми для атомної енергетики країни. Через високу температуру та низький рівень води EDF змушена обмежувати виробництво електроенергії на окремих АЕС.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європейський Союз поступово демонтує одну з найскладніших енергетичних залежностей від Росії — постачання ядерного палива для реакторів радянського дизайну. Якщо після початку повномасштабної війни ЄС значно скоротив закупівлі російських нафти, газу та повністю відмовився від вугілля, то атомна галузь залишалася значно складнішою проблемою. Причина — технологічна прив’язка низки європейських АЕС до реакторів ВВЕР та російського паливного циклу.

    Нині в країнах ЄС працюють 19 реакторів радянського дизайну ВВЕР. Вони розташовані у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Йдеться про чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та 15 блоків ВВЕР-440. Після російського вторгнення всі п’ять держав почали шукати альтернативу паливу російської компанії TVEL, яка входить до структури «Росатому», хоча швидкість цього переходу суттєво відрізняється.

    Єврокомісія вже включила атомну галузь до ширшої стратегії позбавлення від російських енергоресурсів. У дорожній карті REPowerEU передбачено поступове припинення залежності не тільки від російського газу та нафти, а й від ядерних матеріалів. Серед запланованих заходів — торговельні обмеження щодо російського збагаченого урану, обмеження нових контрактів на поставки ядерних матеріалів із РФ та підготовка країнами ЄС власних планів відмови від російської атомної продукції.

    Однією з найважливіших змін стало те, що російська TVEL фактично втратила технологічну монополію на паливо для ВВЕР. Американська Westinghouse вже налагодила виробництво альтернативних паливних збірок, а французька Framatome також розширює свою присутність на цьому ринку.

    Однією з перших практичний перехід розпочала Болгарія. У травні 2024 року Westinghouse доставила паливо для п’ятого енергоблока Козлодуйської АЕС. Болгарська атомна станція експлуатує два діючі реактори ВВЕР-1000, які забезпечують значну частину електроенергії країни. Паралельно Софія планує будівництво нових блоків уже за американською технологією Westinghouse AP1000.

    Схожим шляхом рухається Фінляндія. Компанія Fortum почала використовувати паливо Westinghouse на АЕС «Ловійса», де працюють два реактори ВВЕР-440. Перехід має особливе значення саме для цього типу реакторів, адже тривалий час можливості швидко замінити російські збірки для них були обмеженими.

    Ще один великий крок зробила Чехія. У 2025 році альтернативне паливо Westinghouse було поставлено для обох чеських атомних станцій — «Темелін» і «Дуковани». Таким чином, американський виробник працює одразу з двома типами радянських реакторів: ВВЕР-1000 і ВВЕР-440.

    Паливні збірки для європейських ВВЕР Westinghouse виробляє на своєму підприємстві у шведському Вестеросі. Саме розвиток цього виробництва став одним із ключових факторів, який дозволив європейським операторам реально говорити про диверсифікацію, а не просто про політичні наміри.

    Єврокомісія підтверджує, що оператори російських за конструкцією реакторів дедалі активніше переходять на неросійські альтернативи.

    Складнішою залишається ситуація у Словаччині. Країна уклала угоди з альтернативними постачальниками, серед яких Westinghouse та французька Framatome. Водночас повністю від російського палива Братислава поки не відмовилася.

    Особливо показовим став запуск четвертого енергоблока АЕС «Моховце». Для нього у 2026 році продовжили використовувати російське паливо TVEL. Тобто стратегічний курс на диверсифікацію вже сформований, однак технологічний перехід потребує часу, сертифікації нових збірок і формування достатніх запасів.

    Схожа суперечність існує й в Угорщині. Будапешт домовився про майбутні поставки палива від Framatome, а також веде переговори щодо диверсифікації за участю Westinghouse. Водночас Угорщина не збирається розривати атомні зв’язки з Москвою повністю.

    Більше того, вона продовжує реалізацію проєкту «Пакш-2», який передбачає будівництво двох нових реакторів ВВЕР-1200 за участю «Росатому». Наявна АЕС «Пакш» має чотири реактори ВВЕР-440 і досі значною мірою залежить від російської паливної інфраструктури. Reuters раніше повідомляв, що Будапешт одночасно планує зберігати відносини з російськими постачальниками та диверсифікувати закупівлі.

    Саме позиції Угорщини та Словаччини залишаються одним із факторів, які ускладнюють повну відмову ЄС від російського атомного сектору. За оцінками, які наводила Financial Times, ЄС усе ще залежить від Росії приблизно на 20–25% у частині постачання урану, а російські компанії залишаються частиною ширшого ланцюга конверсії, збагачення, виробництва палива та обслуговування реакторів.

    Є ще один парадокс: навіть Німеччина, яка закрила власні атомні електростанції, повністю не розірвала зв’язки з російською ядерною галуззю.

    У липні 2026 року влада Нижньої Саксонії дозволила французькій Framatome використовувати підприємство в Лінгені для виробництва палива для реакторів російського дизайну у співпраці з російськими структурами TVEL і «Росатомом». При цьому російський персонал не повинен отримувати доступ до підприємства, а проєкт супроводжуватиметься додатковими заходами безпеки.

    Цей випадок показує головну проблему європейської «ядерної незалежності»: замінити самі паливні збірки недостатньо. Потрібно перебудувати весь технологічний ланцюг — від постачання урану та його конверсії до збагачення і безпосереднього виробництва палива.

    І саме тут особливе значення має досвід України.

    Київ почав диверсифікацію задовго до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року Україна повністю відмовилася від майбутніх закупівель російського ядерного палива та прискорила співпрацю з Westinghouse.

    У вересні 2023 року на Рівненській АЕС вперше завантажили паливо Westinghouse у реактор ВВЕР-440. До цього такі реактори історично працювали на паливі російського виробництва. Альтернативні збірки стали результатом співпраці «Енергоатому» та Westinghouse, яку після початку великої війни суттєво прискорили.

    Таким чином Україна фактично стала полігоном для технологічного рішення, яке тепер допомагає іншим європейським державам зменшувати залежність від Москви.

    Однак говорити про повну ядерну незалежність Європи від Росії поки зарано. «Росатом» залишається присутнім у європейському паливному циклі, а атомний сектор РФ досі не опинився під такими ж масштабними санкційними обмеженнями, як російські нафта чи вугілля.

    Водночас фундаментальна зміна вже відбулася: російське паливо перестало бути безальтернативним для реакторів ВВЕР. Болгарія, Чехія та Фінляндія вже перейшли до практичного використання альтернативних збірок, Словаччина готує диверсифікацію, а Угорщина, попри збереження тісних зв’язків із «Росатомом», також шукає додаткових постачальників.

    Єврокомісія тепер прагне перетворити окремі національні рішення на загальноєвропейську політику. І якщо цей процес буде доведено до кінця, Москва може втратити не лише значну частину доходів від атомної галузі, а й один із найбільш довготривалих механізмів технологічного впливу на енергетику країн Центральної та Східної Європи.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    У Німеччині офіційно дозволили виробництво ядерного палива за російськими технологіями. Відповідне рішення ухвалило Міністерство довкілля федеральної землі Нижня Саксонія, яке погодило заявку підприємства Advanced Nuclear Fuels (ANF) у місті Лінген. Завод отримав дозвіл виготовляти паливні збірки за ліцензією російської державної корпорації “Росатом”. Про це повідомляє Euronews.

    Advanced Nuclear Fuels є дочірньою компанією французького виробника ядерних технологій Framatome. Завдяки новому дозволу підприємство зможе випускати паливо для реакторів радянського типу, використовуючи російські технологічні рішення. Попри широкомасштабні санкції Європейського Союзу проти Росії, ядерна галузь досі залишається однією з небагатьох сфер, де співпраця між окремими європейськими компаніями та “Росатомом” юридично можлива.

    Йдеться про виробництво шестигранних паливних збірок — спеціалізованих елементів, які використовуються виключно на атомних реакторах радянського проєктування типу ВВЕР. Такі енергоблоки продовжують працювати в низці країн Центральної та Східної Європи, а також у Фінляндії та інших державах, де атомна енергетика історично будувалася за радянськими технологіями.

    Саме залежність частини європейських АЕС від російських паливних технологій залишається однією з головних причин того, що “Росатом” досі не включений до повного пакета санкцій Європейського Союзу. Повна відмова від російського ядерного палива потребує багаторічної підготовки, сертифікації альтернативних виробників, модернізації обладнання та значних фінансових витрат.

    Рішення влади Нижньої Саксонії викликало критику на федеральному рівні. Міністерство довкілля Німеччини виступило проти реалізації проєкту, вважаючи, що співпраця з російською державною корпорацією створює додаткові ризики в умовах війни Росії проти України. У відомстві наголошують, що ядерний сектор також має стати об’єктом загальноєвропейських санкцій.

    Процедура погодження заявки тривала кілька років. За цей час було проведено комплексні технічні перевірки, консультації з федеральними органами влади та залучено незалежних експертів у сфері атомного права. Попри це регіональна влада дійшла висновку, що чинне законодавство не дає юридичних підстав відмовити підприємству у видачі дозволу.

    Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Майєр, який представляє партію “Союз 90/Зелені”, різко розкритикував ухвалене рішення, назвавши його “докорінно неправильним”. На його думку, Росія вже давно використовує енергетичний сектор як інструмент політичного тиску, тому будь-яке поглиблення співпраці з “Росатомом” суперечить інтересам безпеки Європи.

    Проти проєкту також виступили екологічні організації та місцеві активісти. Вони вважають, що допуск російських технологій до стратегічної галузі створює потенційні ризики для національної безпеки Німеччини та посилює економічний вплив Росії на європейський енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що наразі єдиним ефективним механізмом припинення такої співпраці може стати ухвалення окремих санкцій Європейського Союзу щодо російської атомної галузі. Поки таких обмежень немає, “Росатом” продовжує працювати на європейському ринку та брати участь у низці міжнародних енергетичних проєктів.

    Залежність окремих країн Європи від російських ядерних технологій зберігається і в інших проєктах. Зокрема, США раніше надали Угорщині виняток із фінансових санкцій, що дозволило продовжити будівництво енергоблоків АЕС “Пакш II”, яке реалізує “Росатом”. Крім того, російська державна корпорація продовжує постачати ядерне паливо для третього енергоблока словацької АЕС “Моховце”, введеного в експлуатацію у 2023 році, а також надає технічне обслуговування реакторів свого проєктування, зокрема на болгарській АЕС “Козлодуй”.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.

  • Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі Україна порушить питання щодо мирного повернення Запорізької атомної електростанції під свій контроль. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

    За словами глави держави, Україна розраховує на активну участь міжнародних партнерів і МАГАТЕ у формуванні дипломатичного механізму деокупації ЗАЕС, який дозволить уникнути військової ескалації та мінімізувати ризики ядерної безпеки.

    Зеленський наголосив, що ситуація із Запорізькою АЕС залишається однією з найнебезпечніших у світі з точки зору ядерної безпеки. Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році окупаційні війська захопили станцію та використовують її як елемент військового тиску.

    Президент підкреслив, що Росія застосовувала важке озброєння поблизу енергоблоків і адміністративних будівель станції, що створює постійний ризик аварійної ситуації.

    Наразі всі шість енергоблоків ЗАЕС не виробляють електроенергію, однак об’єкт залишається під контролем російських сил і використовується як інструмент впливу в регіоні.

    Президент також згадав досвід Чорнобильської АЕС, яка була тимчасово окупована російськими військами на початку вторгнення. Він наголосив, що тоді існувала загроза провокацій і потенційних техногенних ризиків, які вдалося зупинити після відновлення контролю України над об’єктом.

    Окремо Зеленський зазначив, що навіть після деокупації ЧАЕС небезпека не зникла повністю, оскільки станція періодично зазнавала атак безпілотників, що створювало додаткові ризики для захисних споруд.

    На його думку, ситуація із Запорізькою АЕС є ще більш складною, оскільки це найбільша атомна електростанція в Європі, і наслідки потенційної аварії можуть бути значно масштабнішими.

    Зеленський наголосив, що Україна наполягає виключно на мирному вирішенні питання деокупації станції. Йдеться про дипломатичний тиск, міжнародні гарантії безпеки та залучення МАГАТЕ як ключового технічного та наглядового інституту.

    «Ми будемо говорити з МАГАТЕ та партнерами, щоб Росія залишила станцію, а управління повернулося Україні. Це єдиний шлях, який гарантує безпеку для людей і для всього регіону», — зазначив президент.

    МАГАТЕ вже тривалий час здійснює моніторинг ситуації на Запорізькій АЕС і підтримує постійну присутність своїх місій на українських ядерних об’єктах. Водночас Україна наголошує, що цього недостатньо без повного відновлення контролю держави над станцією.

    Київ закликає міжнародних партнерів посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію, щоб забезпечити демілітаризацію території АЕС та повернення її під українське управління.

    Росія захопила Запорізьку АЕС у березні 2022 року. Відтоді станція неодноразово опинялася в центрі міжнародних дискусій через обстріли поблизу об’єкта, перебої з електропостачанням та ризики для систем охолодження реакторів.

    Україна та міжнародні організації неодноразово попереджали, що будь-які бойові дії в районі атомної станції можуть призвести до масштабної техногенної катастрофи з транскордонними наслідками.

    Запланована зустріч Зеленського з керівництвом МАГАТЕ є черговою спробою активізувати міжнародні зусилля щодо деокупації Запорізької АЕС. Україна наполягає, що лише повернення станції під її контроль і повне виведення російських військ можуть гарантувати ядерну безпеку в Європі та знизити ризики глобальної катастрофи.