Позначка: аукціони

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • NPL та дистрес-активи: як реалізують борги неплатоспроможних банків

    NPL та дистрес-активи: як реалізують борги неплатоспроможних банків

    Продаж кредитних портфелів банків, що збанкрутували, залишається найскладнішим сегментом реалізації активів. Про це повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, коментуючи особливості торгів проблемними позиками.

    На відміну від нерухомості, транспорту чи іншого майна, де результат аукціонів іноді перевищує балансову або оціночну вартість, кредити юридичних і фізичних осіб реалізуються значно повільніше. Вони неодноразово перевиставляються на торги та часто продаються з дисконтом.

    За словами директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду Олександра Кульчицького, значна частина активів неплатоспроможних банків — це проблемні кредити з багаторічною прострочкою, які не мають інвестиційної привабливості. Саме тому такі активи можуть десятки разів виставлятися на аукціони, доки ринок не визначить прийнятну ціну.

    Фактично покупець набуває не майно, а право вимоги боргу, разом із ризиками, витратами на судові процеси та невизначеністю кінцевого результату. Саме ці фактори формують поступове зниження ціни під час відкритих торгів.

    Експерти пояснюють, що у фінансовій практиці такі активи називають дистрес-активами або Non Performing Loans — кредитами, які не обслуговуються. Ключовими чинниками, що впливають на вартість таких лотів, є наявність застави та тривалість прострочення. Якщо кредит забезпечений ліквідною заставою, його ринкова привабливість суттєво зростає.

    У Фонді наводять приклади успішних продажів. Зокрема, право вимоги за кредитом фізичної особи під заставу двох квартир в Одесі та автомобіля було продано з конверсією 71%. Кредит під заставу квартири у Харкові — з конверсією 72%. Також реалізовувалися кредити бізнесу, забезпечені виробничим обладнанням, із показниками продажу від 50% до 70% стартової вартості.

    Натомість беззаставні кредити, особливо ті, що не обслуговуються понад 90 днів, можуть залишатися непроданими роками. У таких випадках Фонд об’єднує їх у великі пули, що підвищує шанси на реалізацію.

    Загалом за весь період продажу активів банків, що перебували в управлінні Фонду, від реалізації кредитних портфелів залучено 21 млрд грн. Це понад половина загальної суми коштів, отриманих від продажу активів неплатоспроможних банків.