Daypolitico

Позначка: аварії

  • 390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    В Україні стрімко зростає кількість дорожньо-транспортних пригод за участю електросамокатів та іншого легкого електричного транспорту. Лише за перші п’ять місяців 2026 року в таких аваріях травмувалися 390 людей, серед яких 168 дітей. Таким чином, майже кожен другий постраждалий — неповнолітній.

    Про це свідчать дані Патрульної поліції України. Статистика демонструє, що проблема використання електросамокатів уже давно перестала бути локальною та перетворилася на серйозний виклик для безпеки дорожнього руху.

    За інформацією поліції, у період із січня по травень 2026 року в Україні сталося 353 дорожньо-транспортні пригоди за участю електросамокатів, моноколіс, гіроскутерів та інших засобів легкого електротранспорту. Унаслідок цих аварій травми отримали 390 осіб, а п’ятеро людей загинули. Серед загиблих — двоє дітей.

    Особливе занепокоєння викликає саме дитячий травматизм. Майже 45% усіх потерпілих становлять неповнолітні, що свідчить про необхідність посилення контролю за використанням такого транспорту, особливо в містах.

    Фахівці пояснюють, що популярність електросамокатів останніми роками стрімко зростає. Їх використовують як для щоденних поїздок, так і для дозвілля. Водночас рівень культури користування таким транспортом поки що не встигає за темпами його поширення.

    Проблему підтверджують і медики. Раніше в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» повідомляли про різке збільшення кількості дітей із тяжкими травмами після падінь з електросамокатів, велосипедів, електровелосипедів та іншого колісного транспорту.

    За словами лікарів, сьогодні електросамокати стали однією з найпоширеніших причин дитячого травматизму. До 30% звернень до травмпункту лікарні припадає саме на дітей, які отримали травми під час катання.

    Медики наголошують, що найнебезпечнішими є не переломи кінцівок, а черепно-мозкові травми, ушкодження внутрішніх органів, грудної клітки та хребта. Через високу швидкість навіть звичайне падіння може мати надзвичайно тяжкі наслідки.

    Основною причиною таких травм лікарі називають нехтування правилами безпеки. Більшість дітей катаються без захисних шоломів, налокітників і наколінників. Крім того, нерідко на одному електросамокаті одночасно перебувають двоє або навіть троє людей, що значно підвищує ризик втрати керування.

    Паралельно зростає і кількість судових справ, пов’язаних із використанням електросамокатів. За останні шість років суди Києва винесли 795 рішень у справах, де згадується слово «самокат». Лише за перші чотири місяці 2026 року таких рішень уже було 151, що перевищує показники кожного окремого року в період 2021–2024 років.

    Водночас кримінальних вироків поки що небагато. За цей час лише 11 кримінальних проваджень завершилися судовими рішеннями. Найчастіше винуватців засуджували до позбавлення волі з іспитовим строком, а в окремих випадках призначали штраф у розмірі 51 тисячі гривень.

    У справах про адміністративні правопорушення після 2023 року типовим покаранням став штраф у 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

    Окрему увагу до проблеми привернув і Верховний Суд України. Суд офіційно визнав користувачів електросамокатів повноцінними учасниками дорожнього руху. У своїй правовій позиції Верховний Суд наголосив, що електросамокати є джерелом підвищеної небезпеки, а тому їхні водії повинні дотримуватися Правил дорожнього руху так само, як водії автомобілів, мотоциклів чи велосипедів.

    На тлі погіршення статистики дедалі частіше лунають пропозиції щодо посилення державного регулювання. Зокрема, експерти обговорюють можливість встановлення мінімального віку для керування електросамокатами, обов’язкового використання захисного спорядження, а також запровадження навчання правилам дорожнього руху для користувачів такого транспорту.

    У деяких містах України вже почали впроваджувати додаткові обмеження для електросамокатів, а також визначати спеціальні зони для їхнього руху. Подібні кроки вже давно застосовують у багатьох країнах Європи, де через різке зростання аварійності посилили правила експлуатації легкого електротранспорту.

    Правоохоронці закликають українців не нехтувати елементарними правилами безпеки: використовувати захисний шолом, не перевозити пасажирів, не користуватися телефоном під час руху, не виїжджати на проїжджу частину без знання Правил дорожнього руху та не дозволяти дітям керувати електросамокатами без належного контролю дорослих.

    Оприлюднена статистика свідчить, що проблема вже давно вийшла за межі окремих інцидентів. Зростання кількості ДТП, високий рівень дитячого травматизму та збільшення кількості судових справ демонструють необхідність комплексних рішень, які допоможуть зробити використання електросамокатів безпечнішим як для їхніх користувачів, так і для інших учасників дорожнього руху.

     

  • В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    За інформацією наших джерел, в Оболонському та Деснянському районах столиці вже понад місяць не можуть підключити гарячу воду через борги населення та знос мереж.

    “Гідравлічні випробування продовжують уже вдруге, але, як зазначають експерти, причина в іншому: борги населення за гарячу воду зростають, а комунальні підприємства не мають достатньої кількості оборотних коштів.
    Крім того, як показав аналіз системи подачі гарячої води, знос системи посилився, заміни обладнання та труб були мінімальними, і загроза проривів лише збільшується. Практично щодня з’являється інформація про нові аварії.
    Щороку в Києві заявляли про безпрецедентні інвестиції в ремонти, а насправді ситуація погіршилася.
    Це може свідчити про те, що на Київ чекають нові кримінальні справи.
    Крім того, є претензії до комунальників, які списують на населення втрати води (не нагрітої) на приватних споживачів.
    За інформацією нашого джерела, відключення гарячої води можуть повторитися і влітку у зв’язку з тим, що у Києва досі немає необхідної кількості труб та обладнання” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, за інформацією ПрАТ АК Київводоканал загальний ступінь зносу мереж централізованого водопостачання Києва становить 68,9%, водовідведення – 64,1%, при цьому близько третини мереж водопостачання експлуатується понад 50 років.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    26 квітня на заході України пройшов потужний буревій, який спричинив масштабні руйнування інфраструктури, знеструмлення населених пунктів та перебої в роботі транспорту. У регіоні фіксувалися пориви вітру до 25–30 м/с, що призвело до падіння дерев, пошкодження електромереж і часткового руйнування будівель.

    Найбільше постраждали Львівська та Івано-Франківська області. У Львові сильний вітер валив дерева на міські вулиці, що спричинило пошкодження автомобілів і тимчасове блокування руху громадського транспорту, зокрема трамваїв. Найскладніша ситуація була на кількох центральних та житлових вулицях, де дерева перекрили проїзну частину і потребували оперативного прибирання комунальними службами.

    За даними місцевої влади, у Львівській області повністю знеструмлено 55 населених пунктів, ще 125 залишилися частково без електропостачання. Через це виникли перебої у роботі побутових послуг, а енергетики були змушені працювати в посиленому режимі. До відновлювальних робіт залучили сотні працівників та десятки одиниць техніки. Основною причиною аварій стали повалені дерева та обірвані лінії електропередач.

    На Івано-Франківщині рятувальники ліквідовували наслідки негоди в кількох громадах і між населеними пунктами, де дерева падали прямо на дороги, ускладнюючи рух транспорту. У самому Івано-Франківську також зафіксовано падіння дерев на вулицях, що вимагало втручання ДСНС та комунальних служб.

    Через пошкодження контактної мережі громадського транспорту частина маршрутів була тимчасово змінена. Тролейбуси курсували за альтернативними схемами, оминаючи аварійні ділянки. Також у регіоні фіксуються численні аварійні відключення електроенергії.

    На Тернопільщині буревій також завдав шкоди. У Підволочиську сильний вітер зірвав частину покрівлі будівлі дитячого відділення лікарні. На щастя, постраждалих немає, територію огородили до проведення ремонтних робіт.

    У ДСНС закликали громадян бути обережними під час сильного вітру, не перебувати під деревами, рекламними конструкціями та лініями електропередач, а також не залишати автомобілі поблизу нестійких об’єктів. Рятувальники наголошують, що обірвані дроти можуть становити смертельну небезпеку.

    Синоптики попереджають, що найближчими днями в Україні збережеться нестабільна погода: можливі грози, шквали, місцями град, хоча з початку травня очікується поступове потепління.

    Наразі в постраждалих регіонах тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики та комунальні служби працюють над повним відновленням електропостачання і ліквідацією наслідків негоди.

  • Кожна 40-а ДТП із жертвами в Україні сталася через п’яних водіїв

    Кожна 40-а ДТП із жертвами в Україні сталася через п’яних водіїв

    У 2025 році Національна поліція склала 138 047 протоколів за керування транспортом у стані сп’яніння. Йдеться про порушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це на 8% менше, ніж у 2024 році, і перше зниження показника за останні п’ять років, коли кількість таких випадків щороку зростала.

    Попри загальне скорочення, у чотирьох регіонах зафіксовано зростання кількості протоколів. Найбільше — на Рівненщині, де показник зріс на 19%, на Хмельниччині — на 18%, на Харківщині — на 8,5% та у Запорізькій області — на 3%.

    Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

    Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

    За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

    Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.

  • Кожен десятий постраждалий у ДТП в Україні — дитина

    Кожен десятий постраждалий у ДТП в Україні — дитина

    За перші шість місяців 2025 року внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні загинули 1367 людей, серед них — 69 дітей. Ще 13 895 осіб отримали травми. Такі дані оприлюднила асоціація «Укравтопром» із посиланням на Патрульну поліцію.

    Усього у січні–червні зафіксовано 11 194 аварії з постраждалими — практично стільки ж, як і за аналогічний період минулого року. Незважаючи на війну, загрози з боку російських ударів і зміну мобільності, ситуація на дорогах залишається критичною.

    Основною причиною смертельних ДТП залишається перевищення безпечної швидкості — 751 загиблий. На другому місці — виїзд на зустрічну смугу (не пов’язаний із обгоном), який призвів до 95 смертей. Третя причина — пішоходи, які перетинають дорогу в не встановлених для цього місцях: 67 смертельних випадків.

    Ці три чинники стали фатальними для понад 900 людей лише за пів року.

    За часом найбільше аварій трапляється у вечірній період — з 16:00 до 19:00. Це час, коли багато водіїв повертаються з роботи, рух інтенсивний, а втома накопичена.

    Найнебезпечніший день тижня — п’ятниця. Саме в цей день фіксується пік аварійності, що може бути пов’язано з завершенням робочого тижня, поспіхом та зниженням уваги водіїв.

    Незмінність статистики — тривожний сигнал. Попри війну, часткову зміну трафіку й обмеження в пересуванні, кількість ДТП з постраждалими не знижується. Це свідчить про глибоку кризу у сфері безпеки дорожнього руху, яка потребує системних змін — від інфраструктурних рішень до реального контролю за швидкісним режимом і поведінкою на дорогах.