Позначка: Автомайдан

  • Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розпочала дисциплінарне провадження щодо судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Рішення ухвалене на підставі скарги юристки ГО «Автомайдан» Тетяни Чижик.

    У скарзі йдеться, що дружина судді, Тетяна Сергіївна (28.01.1973), має громадянство Російської Федерації, володіє нерухомістю на тимчасово окупованій території Криму та активами в російських рублях. Ці дані підтверджуються відкритими джерелами та офіційними державними сайтами РФ. Зокрема, у пошуковому сервісі податкової служби РФ дружина отримала податковий номер на підставі російського паспорта та з жовтня 2017 року зареєстрована як платник страхових внесків.

    Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

    Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

    Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

    У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

    Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.

  • Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    У Вінницькій області знову спалахнув скандал довкола судді Ігоря Ратушняка. Попри обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду за хабарництво, він повернувся у крісло голови Тиврівського районного суду. Ба більше — Ратушняк розпочав активну «зачистку» інтернету від публікацій, що нагадують про його кримінальне минуле.

    У грудні 2023 року ВАКС визнав Ігоря Ратушняка винним в отриманні неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя погодився за гроші ухвалити рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціну за гектар він оцінив у 40 тисяч гривень, а за три гектари — у 120 тисяч гривень (понад $4,6 тис. на той час).

    Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

    Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

    У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

    «Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

    Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

    «80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

    Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

    За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

    Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.

  • Кличко не сам йшов на Майдан, його супроводжували спільники з кримінальним минулим

    Кличко не сам йшов на Майдан, його супроводжували спільники з кримінальним минулим

    Що пов’язує мера Кличка, журналіста Бутусова, активіста Булатова, котрий дивиться за криміналом Палатного, тіньового куратора розпилів Зозулю та злодія “Лічу” – вони всі головні бенефіціари Революції Гідності!

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Цю фотографію ви навряд чи знайдете на столі або в рамці над ним будь-кого з учасників.

    Не знайдете, бо вона дасть легко зрозуміти, хто насправді був тим самим отримувачем майдану.

    Хтось заробив на крові патріотів, які віддали життя за свободу та незалежність України.

    Почнемо розбирати “особи революції”?

    У центрі фотографії, у жовтій футболці та темно-синіх спортивних штанях – колишній депутат Київради, бізнесмен, віце-президент Федерації боксу Києва Олександр Васильович Ліщенко, широко відомий у кримінальних колах під прізвиськом “Ліча”.

    Олександр Васильович своєю популярністю завдячує зовсім не ремеслу рекетира і тим, що доріс до «бригадира» Троєщинського ринку в банді Валерія Прищика, більш відомого як “Прищ”. І навіть не тим, що розшукувався правоохоронцями за скоєння тяжких злочинів та затримувався за незаконне зберігання зброї.

    Олександр Ліщенко став реальним авторитетом у Києві після того, як організував вбивства “Прища” 1 грудня 2003 року, багатств якого він і став єдиним спадкоємцем.

    І тут треба віддати йому належне. Усували прища три веселі друзі, три співробітники (УБОЗ) кар’єра яких після вбивства стала розвиватися максимально стрімко. Це Валерій Гелетей (згодом Міністр оборони України), Віталій Ярема (згодом генеральний прокурор України) та Олексієм Савченко (надалі банкір, голова Миколаївської обласної державної адміністрації).

    Поруч із “Лічів”, ліворуч від нього, у спортивному костюмі футболіста стоїть якийсь Іваненко чи “Іванес”, якого з невідомих слідств причин називають штатним кілером “Лічі”.

    Оскільки Міністерство внутрішніх справ України до цього громадянина не має, ймовірно це всі чутки.

    І якщо в лівій руці “Ліча” стискає караючий меч, то праворуч від нього стоїть Олексій Засенко – депутат Київради, відомий забудовник, чия компанія “Будівельний союз України”, регулярно вигравала земельні тендери в улюбленому Києві.

    Кого ви дізнаєтеся на фото легко це “журналіст” Юрія Бутусова.

    Раніше член колегії МВС, колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та безумовно моральний авторитет української нації, є власником інтернет-ресурсу Цензор.

    Ні, який ніколи і нікому не відмовляв у увазі успішно обслуговуючи інтереси всіх політиків.

    Довгий час віддаючи перевагу Олександру Морозу, а потім лідеру партії “Батьківщина”, від якої втік до Олександра Турчинова, вірним якому залишається і сьогодні.

    Бутусов не просто так опинився у компанії “Лічі”. У 2008-2012 роках, коли в Києві проходили мітинги проти незаконної забудови, які за дивним збігом обставин вели компанії їхньої орбіти “Лічі”, Бутусов привозив на місце проведення заходів звукопідсилювальну апаратуру та глушив виступи протестувальників. Такою була його громадянська позиція.

    Але напевно найодіозніший персонаж це відомий Дмитро Булатов.

    На момент, коли було зроблено цю фотографію, Діма працював на СТО, що належить “підприємцю” Юрію Зозулі (який у майбутньому стежить за продажами тендерів своїм людям або правильно відкотив). Зозуля також представлений на фото, у білому кашкеті, сонцезахисних окулярах, темній футболці та зелених штанах.

    Незважаючи на те, що роль і місце Булатова під час акцій протесту в 2013-2014 роках дуже туманна, хоча багато хто говорить, що він був стукачем СБУ в лавах “Автомайдану”, але це брехня, бо в січні 2014 року Булатов викрали.

    Викрали та тримали на дачі у Юрія Зозулі, де змушували постійно пити різного роду алкогольні напої без обмежень. Викрали після того, як Діма зняв із банківської картки, на яку збиралися пожертвування для “Автомайдану” у розмірі 50 000. доларів.

    Після дивовижного порятунку Булатов заявив, що його викрали особи, які розмовляли з російським акцентом і які йому майже відрізали вухо.

    Навіщо його викрадали, і чомусь порізали вухо, придумати Діма не встиг, бо тут же відбув разом із коханкою відпочивати на пляжах Домініканської республіки.

    Повернутися з відпочинку Діма був змушений після того, як його викликав Юрій Зозуля, направивши тому SMS про те, що Булатов оголошений героєм Майдану і призначений міністром молоді та спорту України.

    На дивовижний збіг обставин посаду міністра Булатов отримав за квотою народного депутата України, а також правої руки лідера протесту Віталія Кличка – Артура Палатного.

    Чомусь добре відомого своїм кримінальним минулим правоохоронцям.

    Як кажуть злі мови, причиною такого вибору стали запевнення Зозулі. Який переконав Палатного, що Булатов через свою інтелектуальну недієздатність не заважатиме справжнім революціонерам грабувати Україну і підпише все, що йому накажуть.

    Що підтверджується тим, що перебування Дмитра Сергійовича на посаді міністра було недовгим, але завершилося реєстрацією кримінального провадження за фактом розкрадання ним коштів державного бюджету та фінансування приватних підприємств на окупованій території у Луганській та Донецькій областях.

    Переховувався від слідчих Генеральної прокуратури Діма на Сході України, де бурхливо імітував участь у бойових діях – активно фотографуючись на тлі військової техніки у відповідній амуніції.

    “Віддавши борг батьківщині” Діма повернувся на інше хлібне місце, слюсаря СТО Булатов призначено на посаду заступника голови Державного агентства резерву України.

    Очевидно причиною такого призначення стали професійні якості Дмитра.

    Але повернемося до нашого кола друзів “Лічі”.

    Між Бутусовим та Булатовим ви знайдете голову Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана, а крайній праворуч ніхто інший як колишній депутат Київради Олексій Самохін, який перейменував свою кишенькову партію на “Автомайдан” та намагався таким чином перемогти на парламентських виборах 2014 року.

    Що ж до Юрія Зозулі – то сьогодні він президент асоціації вейкбордингу, власник Х-Парк, і нібито ідеолог проекту Мікс Спорт (Мікс Спорт). У розпилі київського торта Юрій після 2014 року брав участь особисто в галузі інформаційних технологій. З його подання брат його бізнес-партнера Олександра Новохацького – В’ячеслав Новохацький був керівником проектного офісу Kyiv Smart City та першим заступником директора КП “ГІОЦ КМДА”.

    Бізнес-партнерами Зозулі є екс-нардеп від “Блоку Литвина” Олег Поліщук, вони є співвласниками електронного майданчика “Е-тендер”, що дозволяло їм маніпулювати тендерами у системі “Прозорро” на власний розсуд.

    Що цікаво. Це не перший скандал із цим фото. У листопаді його опублікував Олексій Арестович. Тоді Бутусов звинуватив Арестовича в брехні.

    Бутусов не став пояснювати причин своєї дружби з “Лічею”, а заявив, що все це інформаційна операція проти нього у зв’язку зі справою щодо провалу спецоперації із захоплення російських терористів-вагнерівців, які брали участь у війні проти України на Донбасі.

    А Юрій Зозуля, радник мера Києва, а раніше керівник комунального підприємства, заявив, що це він запросив Бутусова на захід із прибирання парку від сміття та наливок.

    “На місці, де зараз стоїть пам’ятник Іллі Муромцю на вході до спортивного парку, взимку 2012-2013 року несподівано самозахопленням зросло 5 генделиків, де почали активно продавати алкоголь, цигарки та навіть траву. Це призвело до обурення спортсменів, депутатів, адміністрації міста та мешканців району. Бутусов відгукнувся на моє запрошення і особисто підтримав громадських активістів та спортивну спільноту, яка захищала парк “Муромець” від самозахоплення генделиками, і своїми руками прибирала сміття у парку з іншими активістами. Наприкінці усі депутати, активісти та адміністрація району та міста зробили фото”, – розповів Зозуля.

    Так, “прості активісти”. Як Рома Лелюк – у майбутньому директор Департаменту громадських комунікацій, який займається піар проектами Віталія Кличка за гроші киян.

    Дуже цікава і вкрай правдива історія, якщо опустити той факт, що після того, як “активісти” зачистили парк від ґанделиків, на його місці виріс X-Park – приватна власність Юрія Зозулі.

    Тобто “Ліча” та Бутусов не парк чистили, а готували майданчик для приватного бізнесу партнера та соратника Віталія Кличка.

    Додамо, що у 2023 році суд заарештував понад 80 незаконно збудованих об’єктів нерухомості на острові “Муромець” у Деснянському районі столиці, які збудував Юрій Зозуля.

    Як повідомляє прес-служба ДБР, для будівництва будівель Зозуля та подільники незаконно використали 10 гектарів землі київської громади.

    Компанія-забудовник не платила за користування земельною ділянкою на території острова з моменту укладення інвестиційної угоди у 2015 році. Весь цей час податок замість підприємства сплачувався зі столичного бюджету!

    Також працівники ДБР також встановили, що одне із столичних товариств уклало з КМДА інвестиційний договір майже на 150 млн грн для будівництва спортивних об’єктів та споруд. Компанія мала облаштувати парк для проведення спортивно-масових заходів, побудувати дитячі майданчики, зони відпочинку.

    Але. Станом на березень 2023 року роботи мають бути виконані на 100%, але наразі виконано менше половини. У той же час ділки збудували об’єкти не передбачені угодою.

    На незаконно захоплених 15 земельних ділянок площею понад 10 гектарів компанія самовільно збудувала близько 80 об’єктів нерухомості, які не були передбачені проектно-кошторисною документацією. Зокрема, замість обумовлених спортивних майданчиків товариство звело ресторан та котеджі.

    Кримінальне провадження розпочато за статтею зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).

    Тут треба додати, що це не єдиний приклад відвертого свавілля, який влаштували брати Клички та члени їхньої банди у Києві та Україні. Таких прикладів значно більше. Просто, на жаль, через таких ось Бутусових ми про них практично не знаємо.