Позначка: автономне опалення

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    У 2025 році попит на купівлю житла в Україні знизився на 14–20% порівняно з минулим роком. Така тенденція спостерігається у більшості регіонів країни, про що повідомляє сайт finance.ua. Українці стали обережнішими у виборі нерухомості та віддають перевагу компактному і більш практичному житлу.

    Одним із найбільш непопулярних варіантів стали квартири в панельних будинках 1960–1980-х років. У Києві, Львові, Харкові попит на них просів на 15–20%. Незважаючи на нижчу вартість, такі помешкання мають суттєві недоліки: погана енергоефективність, відсутність сучасного утеплення, старі комунікації, а також відсутність паркінгів, укриттів і шумоізоляції.

    Також знижується інтерес до просторих квартир і будинків. Житло площею понад 100 м² (або 300 м² для приватних будинків) стало менш привабливим через високі витрати на обслуговування. Люди дедалі частіше обирають скромні, але функціональні однокімнатні та двокімнатні квартири у будинках класу «комфорт».

    Війна теж суттєво впливає на вибір житла. Менше купують квартири на останніх поверхах – особливо в прифронтових містах, таких як Харків, Київ, Запоріжжя. Попит на такі об’єкти впав на 25%. Низький попит і на квартири без автономного опалення, генераторів чи газових плит.

    Ще один важливий чинник – довіра до забудовника. Квартири в новобудовах без документів чи від компаній із сумнівною репутацією майже не цікавлять покупців.

    Сучасний покупець житла орієнтується на безпеку, зручність і економічність, навіть у західних регіонах, які вважаються відносно безпечними. Люди уникають новобудов на околицях без належного транспорту, навіть якщо ціни там нижчі.